ЕТОДИЧНІ КАЗІВКИ

до виконання контрольної роботи з предмету

“ Підприємництво та менеджмент ”,

“ Підприємництво ”,“ Основи підприємництва ”

для студентів напряму “Архітектура ”, “Реставрація творів мистецтва ” і

“ Мистецтво ”

(рівень бакалавра) для всіх форм навчання

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА ”

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання контрольної роботи з предмету “ Підприємництво та менеджмент ”,

“ Підприємництво ”,“ Основи підприємництва ” для студентів напряму “Архітектура ”, “Реставрація творів мистецтва ” і “ Мистецтво ” (рівень бакалавра) для всіх форм навчання

Затверджено

на засіданні кафедри ЕПІ

(економіки підприємства та інвестицій)

Протокол № 12 від 15.06.2011 р.

Львів – 2011

Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з предмету “ Підприємництво та менеджмент ”, “ Підприємництво ”,“ Основи підприємництва ” для студентів напряму “Архітектура ”, “Реставрація творів мистецтва ” і “Мистецтво ” (рівень бакалавра) для всіх форм навчання. / Укл.: В.В.Козик, І.З.Крет, О.Я.Колещук, Я.І.Крет. - Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка ”, 2011. - 28 с.
Укладачі :	Козик В.В., канд. екон. наук, професор, Крет І.З., канд. екон. наук, доц., Колещук, канд. екон. наук, ст. викладач, Крет Я.І., студент інституту архітектури.
Відповідальний за випуск :	Гавриляк А.С., канд. техн. наук, доц.
Рецензенти :	Скворцов І.Б. , доктор. екон. наук, професор, Дідович І.І. канд. екон. наук, доцент кафедри „Менеджмент ЗЕД ” Українського Національного лісотехнічного університету

Зміст

ВСТУП 5

1. Загальні положення 6

2. Структура контрольної роботи 6

3. Основні обчислення у фінансовому плані 7

4. Обчислення собівартості продукції 8

5. Розрахунок рентабельності і терміну окупності 9

6. Структура і призначення додатку 10

7. Прибутковість проекту 12

ВСТУП

Дані методичні вказівки покликані допомогти студентам напряму “Архітектура ”, “Реставрація творів мистецтва ” і “Дизайн ” (рівень бакалавра) в написанні, а головне у виконанні тих певних обчислень, які необхідні для визначення вартості підприємницького проекту.

Їх поява і зміст охоплюють основні аспекти, що пов’язані із наявними на практиці і можливими помилками при проведенні обчислень бізнес-плану.

Планування підприємницької діяльності визначає мету, якої фірма прагне досягти, стратегію її діяльності у поєднанні з термінами, в межах яких ця мета може бути досягнута.

У світовій практиці плани реалізації підприємницьких проектів отримали назву бізнес-планів.

Бізнес-план - це інструмент підприємця, який описує основні аспекти діяльності майбутнього підприємства чи реалізації проекту, аналізує всі проблеми з якими можна зіткнутись, а також визначає способи вирішення цих проблем в часі з метою отримання максимального прибутку внаслідок реалізації даного проекту.

Користувачами цього інструменту, в першу чергу, є:

• самі підприємці, щоб скрупульозно проаналізувати свої ідеї, перевірити їх реальність та економічну обґрунтованість;

• банкіри та інвестори, які збираються фінансувати даний проект;

• працівники фірми, які хочуть зрозуміти свою перспективу, усвідомити поставлені перед ними завдання.

Бізнес-план допомагає підприємцям та зацікавленим сторонам вирішити такі завдання:

• вивчення місткості та перспектив розвитку майбутнього ринку збуту;

• оцінка витрат, які будуть необхідні для виготовлення та збуту потрібної цьому ринку продукції та співставлення їх з цінами, за якими можна буде продавати свої товари і визначати потенційну прибутковість задуманого бізнесу;

• визначення показників, за якими можна буде регулярно визначати хід виконання завдань, а також можливих небезпек для бізнесу.

Бізнес-план необхідний керівникам підприємств, співробітникам, майбутнім компаньйонам, оскільки він показує загальну мету роботи і дає змогу обрати найбільш ефективний шлях вирішення завдання. Бізнес-план потрібен також для того, щоб переконати банкірів чи інших інвесторів вкласти у справу капітал — під “голі” ідеї та некваліфіковано виконані розрахунки грошей ніхто не дасть.

Стратегія фінансування.

Це остання частина бізнес-плану, яку складають за даними попередніх розділів. У ній викладається план одержання коштів для створення або розширення підприємства. Насамперед зазначається, скільки взагалі потрібно коштів для реалізації проекту, а далі —звідки планується одержати їх, у якій формі та коли очікується повне повернення коштів та одержання доходів інвесторами.

Відповідь на перше питання містить основний розділ бізнес-плану — “Фінансовий план”. Джерела фінансування можуть бути різними. Фінансуванню через кредити надається перевага в тих проектах, які пов'язані з розширенням виробництва на діючих підприємствах. Оскільки в цьому разі немає проблем з матеріальним забезпеченням кредиту (в його ролі можуть виступити наявні активи), то тут ризик для кредиторів менший, а це означає, що і плата за кредит менша.

Художнє оформлення, формування структури і тематики бізнес-плану (додатку 1), ком-п’ютерне складання даних методичних вказівок проведено Крет Я.І.

1. Загальні положення

Зрозуміло, що сам бізнес-план визначає і характеризує величину коштів, необхідних для здійснення відповідного проекту і є однією із найважливіших категорій, використовуваних у сфері виробництва, а також і в архітектурі, будівництві та дизайні або мистецтві.

Необхідно відзначити, що дані методичні вказівки покликані допомогти студентам напряму “Архітектура ”, “Реставрація творів мистецтва ” і “Дизайн ” (рівень бакалавра) в написанні, а головне у визначенні вартості підприємницького проекту.

Подані у методичних вказівках додатки охоплюють найбільш можливі варіанти визначення вартості проектованого об’єкту .

Також треба зупинити увагу на тому, що необхідно слідкувати за одиницями виміру. Особливо це стосується при визначенні впливу зменшення ставки ПДВ на економічні показники підприємства.

2. Структура контрольної роботи

Зміст та структура бізнес-плану сьогодні не регламентується ніякими нормативними чи інструктивними документами.

Суть, основна ідея підприємницького проекту чітко, лаконічно та переконливо розкривається у зведеному розділі бізнес-плану - узагальнюючому резюме. Всі аспекти проекту деталізуються в таких основних розділах бізнес-плану:

1. Викладення суті проекту та характеристика продукції.

2. Оцінка ринку збуту.

3. Аналіз справ у галузі та оцінка конкурентоспроможності.

4. План маркетингу.

5. Виробничий план.

6. Організаційний план.

7. Оцінка ризику та страхування.

8. Ресурсне забезпечення.

9. Фінансовий план.

Сам фінансовий план узагальнює матеріали попередніх розділів у вартісному втіленні. Основними його елементами виступають:

• прогноз обсягів реалізації у вартісному вираженні;

• зведений план доходів і витрат;

• план грошових надходжень і виплат;

• зведений баланс активів і пасивів;

• графік досягнення беззбитковості.

Загальна сума коштів на реалізацію бізнес-плану повинна бути раціонально розподілена у часі з виділенням одноразових (капітальних) і поточних витрат. При цьому важливо звернути увагу на синхронність надходжень і витрачання фінансових ресурсів, забезпечення достат­нього ступеня ліквідності активів.

У належним чином опрацьованому бізнес-плані, звичайно, подається декілька варіантів графіка досяг­нення беззбитковості (самоокупності) з відображенням постійних і змін­них витрат, які відповідають різним рівням цін з виділенням найбільш ймовірного варіанту.

Особливої уваги потребує обґрунтування джерел і форм отримання фінансових ресурсів та термінів повного повернення інвестованих коштів.

У ряді випадків окремим розділом представляється юридичний план, який присвячується аналізу переваг обраної форми власності та право­вого статусу підприємства.

3. Основні обчислення у фінансовому плані

Бізнес-план — це техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) ефективності діяльності підприємства, яке передбачається організувати.

До розробки бізнес-плану бажано залучати фахівців, але і замовникові слід брати активну участь у роботі, знати всі тонкощі розрахунків. Розглянемо більш детально фінансовий план.

Цей розділ містить узагальнення усіх попередніх матеріалів у вартісному вираженні. Для цього розробляють кілька документів:

• прогнозовані обсяги реалізації;

• баланс грошових видатків і надходжень;

• таблиця доходів і витрат;

• зведений баланс активів і пасивів;

• графік досягнення беззбитковості.

Прогноз обсягів реалізації складають на три роки наперед. На перший рік дані наводять помісячне, на другий — поквартальна, а на третій — загальною сумою за 12 міс.

Баланс грошових видатків і надходжень — це документ, який дає можливість оцінити, скільки грошей потрібно вкласти у проект за періодами, тобто до початку його реалізації та в процесі виробництва. Головне його завдання — перевірка синхронності надходження і витрачання коштів.

Таблиця доходів і витрат містить такі показники:

а) доходи від продажу товару;

б) витрати на виробництво;

в) сумарний прибуток від продажу ( рядок а мінус рядок б);

г) загальновиробничі видатки (за видами);

д) чистий прибуток (рядок в мінус рядок е).

Призначення цього документа — показати, як формуватиметься прибуток: для першого року - помісячно, для другого - поквартальне, для третього - з розрахунку на рік.

Зведений баланс активів і пасивів підприємства рекомендується складати на початок і на кінець першого року реалізації проекту.

Цей документ звичайно цікавить фахівців комерційних банків, оскільки дає змогу оцінити, які суми планується вкласти в активи різних типів і за рахунок яких пасивів підприємець збирається фінансувати створення або придбання цих активів.

Графік досягнення беззбитковості - схема, яка показує взаємозв'язок між обсягами виробництва і собівартістю продукції (з розбивкою на умовно-постійні та умовно-змінні витрати). За допомогою цього графіка можна визначити так звану точку беззбитковості, яка відповідає тому обсягу виробництва, при якому крива, що показує виручку від реалізації, перетинається з кривою, яка відбиває зміну собівартості продукції.

Приклад оформлення точки беззбитковості виробництва подано на рис.1.

Рис. 1. Графічне зображення беззбитковості виробництва

Починаючи з такого обсягу виробництва досягається беззбитковість виробництва, а подальше збільшення обсягів реалізації забезпечує одержання прибутків.