Протизгортальна система крові.
До антикоагулянтної системи належать антикоагулянти, наприклад, антитромбін III. Гладка поверхня судин теж сповільнює згортання крові.
В крові існує також система, яка може розчинити фібрин, що утворюється під час згортання. До неї належить плазмін, а процес розщеплення фібрину називається фібринолізом.
Більшість людей помирає від захворювань, що пов’язані із підвищеним згортанням крові. Підвищення згортання крові називається гіперкоагуляцією, а зниження - гіпокоагуляцією.
Гіперкоагуляція супроводжується прискореним утворенням тромбів, а гіпокоагуляція - кровотечею. Гіперкоагуляція спостерігається при стресових ситуаціях, що пов’язано з надмірним виділенням адреналіну. ГРУПИ КРОВІ
Система аво
На мембрані еритроцитів знаходяться антигени. Відомо більше 400 антигенів. Найбільше значення з них мають антигени системи АВО.
Саме антигенна специфіка зумовлює групи крові. В системі АВО розрізняють три антигени: А, В, Н. Вони називаються аглютиногенами. В системі АВО міститься два антитіла: а (альфа) і р (бета). Вони називаються аглютинінами.
Ще в давнину проводилися спроби переливання крові від тварин людині або від людини людині. Однак, майже завжди це призводило до смерті хворого. Причиною загибелі людей після переливання такої крові було склеювання еритроцитів у судинах (аглютинація) з наступним гемолізом і закупоркою капі-лярів і, як наслідок, розвивався так званий гемотрансфузійний шок (гемо - кров, трансфузія - переливання).
Що ж є причиною аглютинації еритроцитів? Аглютинація відбувається за рахунок реакції аглютиноген-аглютинін. Аглютинація з наступним гемолізом спостерігається лише при зустрічі однойменних аглютинінів і аглютиногенів - а і А, (3 і В. До аглютиногену Н у сироватці крові аглютиніну немає. У крові одного індивідуума ніколи не зустрічаються однойменні аглютиногени і аглютиніни.
За наявністю тих чи інших аглютиногенів та аглютинінів кров людини у системі АВО (з поваги до першовідкривача аглютиногенів Ландштейнера в сучасній назві системи залишений “О-антиген” замість “Н”) поділяють на чотири групи: І (О) - в еритроцитах знаходиться “О”-аглютиноген, а у плазмі - а і Р -аглютиніни; II (А) - в еритроцитах є аглютиноген А, а у плазмі - аглютинін (3; III (В) - в еритроцитах є аглютиноген В, а у плазмі — аглютинін а; IV (АВ) - в еритроцитах міститься аглютиногени А і В, а у плазмі аглютиніни відсутні.
Методики визначення груп крові
Методика визначення груп крові в системі АВО за стандартними сироватками
На чисту білу площину нанести стандартні сироватки першої, другої, третьої груп крові двох серій. У кожну краплю сироватки кутом чистого скла (кожний раз міняючи) внести у Десять разів меншу кількість крові. За появою аглютинації необхідно спостерігати протягом 5 хвилин, потім встановити групу крові. Якщо у сироватках І, II і III груп аглютинації немає, значить це кров І групи; якщо аглютинація відбулася в сироватці І і III груп, значить це кров II групи; якщо аглютинація відбувається в сироватці І і II груп і відсутня в сироватці III групи, значить це кров III групи; якщо аглютинація відбувається в сироватці І, II і III груп, то це свідчить про те, що досліджувана кров IV групи. В цьому випадку для виключення помилки провести додаткове дослідження із стандартною сироваткою IV групи.