Вступ

Мікроекономіка є однією із складових частин економічної теорії. Вона вивчає поведінку окремих економічних одиниць (домашніх господарств, фірм, галузей, а також конкретних ринків) під кутом зору досягнення ними своїх економічних цілей. Вона пояснює, як споживачі приймають рішення про покупку і як зміни в цінах і доходах впливають на їх вибір, як фірми приймають рішення скільки і яких ресурсів придбати, а робітники – де працювати і який обсяг роботи виконувати. Вона досліджує, як функціонують і розвиваються галузі промисловості й ринки.

Курс “Мікроекономіка” включає три блоки тем.

В перший блок включені теми, в яких з’ясовуються такі фундаментальні питання, як властива попиту і пропозиції еластичність, раціональна поведінка споживача, а також витрати виробника.

В другому блоці розглядаються існуючі моделі ринків продуктів і закономірності раціональної поведінки виробника на різних ринках продукту.

Третій блок включає теми, присвячені вивченню ринків ресурсів і поведінки власників ресурсів і фірм на цих ринках.

В останній темі узагальнюється фундаментальна проблема економіки – загальна рівновага.

Методичний посібник з курсу “Мікроекономіка” має за мету допомогти студентам економічних спеціальностей ефективно організувати самостійну роботу як основну форму вивчення названого курсу.

Курс “Мікроекономіка” передбачає вивчення тем і розподіл часу наступним чином:

№ теми	Назва теми	Кількість годин на:
		Лекції	Семінари	Самостійну працю
1	Еластичність попиту і пропозиції і її застосування	2	2	6
2	Поведінка споживача та максимізація корисності	2	2	4
3	Витрати виробництва	4	2	6
4	Ринки товарів та послуг. Визначення ціни та обсягу виробництва в умовах чистої конкуренції	4	2	6
5	Чиста монополія. Визначення ціни та обсягу виробництва	4	2	4
6	Визначення ціни та обсягу виробництва на ринку монополістичної конкуренції	4	2	4
7	Олігополія. Визначення ціни та обсягу виробництва	4	2	6
8	Виробництво і попит на економічні ресурси	4	2	6
9	Заробітна плата і ринок праці	4	2	4
10	Ціноутворення та використання ресурсів: рента, процент, прибуток	2	–	4
11	Ринкова система і загальна рівновага	2	–	4
	ЗАГАЛОМ	36	18	54

Тема 1. Еластичність попиту і пропозиції та її застосування

Мета вивчення теми: Поглибити розуміння попиту і пропозиції, визначити притаманну їм властивість - еластичність.

Основні проблеми теми

1. Цінова еластичність попиту.

а) сутність цінової еластичності;

б) формула цінової еластичності;

в) оцінка еластичності попиту за показником загального виторгу;

г) чинники еластичності попиту за ціною.

2. Перехресна еластичність попиту і еластичність попиту за доходом.

3. Еластичність пропозиції.

4. Державне регулювання цін і наслідки контролю над цінами.

Де знайти інформацію з вищеозначених проблем

Кемпбелл Р., Макконнелл, Стенлі Л. Брю. Мікроекономіка – Львів: Просвіта, 1999, с. 151-174.

Пол А. Семюелсон, Вільям Д. Нордгауз. Мікроекономіка – Київ: Основи, 1998, розділ 5, с. 110-134.

Кемпбелл Р, Макконнелл, Стенли Л. Брю. Экономикс 11-е изд. – Москва: Республика, 1992, том 2, гл. 22, с. 12-30.

С. Фишер, Р. Дорнбуш, Р.Шмалензи Экономика – Москва: Дело, 1993, гл. 5, с 74-96.

Роберт С. Піндайк, Декіел Л. Рубінфелд. Мікроекономіка – Київ: Основи, 1996, розділ 4, с. 96-127.

Олександр Ястремський, Олена Гриценко. Основи мікроекономіки. Підручник – Київ: Знання, 1998, розділ 2, с. 50-65.

Степан Дзюбик, Ольга Ривак. Основи економічної теорії – Київ: Основи, 1994, с. 195-208.

Терміни та поняття, які треба добре знати

Попит, пропозиція, еластичність попиту за ціною, еластичний і нееластичний попит, абсолютно (досконало) еластичний попит, оцінка еластичності за показником загального виторгу, еластичність попиту за доходом, перехресна еластичність попиту, еластичність пропозиції за ціною, найкоротший (миттєвий) ринковий період, короткостроковий і довгостроковий період, максимальна ціна (стеля цін), мінімальна ціна, нестача (дефіцит), надлишок.

Програмний зміст теми (Мінімальний обсяг знань студента)

1. Цінова еластичність попиту:

а) сутність цінової еластичності.

Як уже вказувалось раніше, за законом попиту, величина попиту змінюється обернено пропорційно до зміни ціни продукту. Проте ступінь реагування споживачів на зміну ціни може істотно відрізнятися, в залежності від продукту, а також від різних інтервалів ціни одного й того ж продукту. Чутливість попиту споживачів до зміни ціни продукту називають еластичністю попиту за ціною, або ціновою еластичністю попиту. Якщо навіть невеликі зміни ціни спричиняють значні зміни у кількості купленого товару, то попит на такі товари називають еластичним. А якщо істотні зміни ціни зумовлюють лише незначні зміни у кількості купленого товару, то попит називають нееластичним.

б) формула цінової еластичності.

Ступінь еластичності попиту вимірюють за допомогою коефіцієнта Е_d, який є відношенням відсотка зміни попиту до відсотка зміни ціни.

Е_d = (Відсоток зміни величини попиту на продукт Х)/(Відсоток зміни ціни продукту Х).

Зміни у відсотках знаходяться як частка від ділення зміни ціни на початкову ціну і зміни величини попиту на початкову величину попиту. Отже, формула буде мати такий вигляд:

де Q - зміна попиту; Р - зміна ціни; Q₁ - початкова величина попиту; Р₁ - початкова ціна.

Внаслідок того, що ціна і величина попиту перебувають у оберненій залежності, коефіцієнт еластичності за ціною математично завжди матиме від’ємне значення. Для уникнення невизначеності економісти нехтують знаком “мінус” і просто визначають абсолютне значення коефіцієнта.

Коефіцієнт еластичності показує, на скільки відсотків зміниться попит при зміні ціни на один відсоток.

Попит є еластичним, якщо коефіцієнт Е_d >1; це означає, що зміна ціни на 1% спричиняє більшу ніж на 1% зміну величини попиту.

Попит є нееластичним, якщо коефіцієнт Е_d <1; цє засвідчує, що зміна ціни на 1% спричиняє меншу ніж на 1% зміну величини попиту.

Якщо коефіцієнт Е_d =1, то таку еластичність називають одиничною еластичністю. В цьому випадку зміна ціни на 1% зумовлює зміну величини попиту також на 1%.

Можливі також і крайні випадки еластичності попиту: абсолютно нееластичний і абсолютно еластичний попит. Абсолютно нееластичний - це такий попит, коли його величина зовсім не реагує на будь-які зміни ціни. На графіку такий попит зображають вертикальною лінією (Д₁). І навпаки, якщо величина попиту нескінченно еластична, то це означає, що найменші зміни у ціні спричиняють невизначено великі зміни у величині попиту, що відображається горизонтальною кривою попиту (Д₂).

Як відомо, ціни можуть як зростати, так і знижуватися в певному інтервалі. Тому при обчисленні коефіцієнта еластичності попиту виникає проблема вибору бази для підрахунку відсоткових змін , що може вплинути на результати обчислення. Щоб уникнути розбіжностей, необхідно взяти за основу середній із можливих рівнів зміни цін і середній із можливих обсягів попиту. Тобто еластичність оцінюється у середній точці інтервалу цін. В даному випадку формула еластичності з урахуванням середньої точки має такий вигляд:

в) оцінка еластичності попиту за показником загального виторгу.

Найпростішим способом визначення еластичності попиту, еластичний попит чи нееластичний - це застосування оцінки за показником загального виторгу, тобто простежити, що станеться із виторгом (а з точки зору споживачів із сукупними видатками), коли ціна продукту змінюється.

Загальний виторг (валовий доход) - це добуток ціни на кількість (PxQ).

Якщо попит нееластичний, то зниження ціни зменшує загальний виторг, а підвищення ціни збільшує виторг. Тобто ціна і виторг змінюються в одному напрямку.

Якщо попит еластичний, то зниження ціни збільшує виторг, а підвищення ціни його зменшує. Тобто ціни і виторг змінюються в протилежних напрямках.

У випадку одиничної еластичності попиту зниження або підвищення цін не викликає жодних змін в загальному виторгу.

г) чинники еластичності попиту за ціною.

Аналізуючи цінову еластичність попиту, потрібно з’ясувати, чому окремі товари характеризуються еластичним попитом, тоді як інші майже не реагують на ціни?

Найважливішими чинниками, які визначають еластичність попиту є:

1. Замінюваність. Чим більше добрих замінників даного продукту пропонується споживачеві, тим еластичнішим буде попит на нього.

Наприклад, якби завтра ціни на всі продукти харчування або взуття зросли на 100%, то не можна сподіватися, щоб люди нічого не їли і ходили б босоніж. Тому попит на продукти харчування і взуття нееластичний. З іншого боку, якщо збільшиться ціна на яловичину і на взуття з натуральної шкіри, то люди зможуть задовольнити свої потреби в м’ясі, купуючи баранину та птицю, а шкіряне взуття замінити на штучне. Тому яловичина і шкіряне взуття мають високу цінову еластичність.