
- •Завдання і методичне керівництво для виконання курсової роботи
- •2. Вміст і порядок виконання курсової роботи
- •3. Теоретичні відомості
- •3.1. Метод комутації каналів
- •Основні часові характеристики методу комутації каналів наступні:
- •3.2. Метод комутації повідомлень
- •Основні часові характеристики методу комутації повідомлень наступні:
- •Тсеансу
- •3.3. Метод комутації пакетів
- •Використана література
Основні часові характеристики методу комутації каналів наступні:
1) Час затримки інформації в мережі Тзат. – визначаться лише як сумарний час розповсюдження інформації в середовищі кожної ділянки тракту. В нашому випадку:
Тзат. = ТХА3 + ТАВ3 + ТВY3
2) Час доставки інформації – визначається від моменту tХ0, коли вихідний абонент ініціює обмін, до моменту часу tУ1, коли вхідний абонент прийняв і обробив дані.
3) Сеанс обміну – від моменту tХ0 до моменту tВ1 у фазі “Роз’єднання”, коли останній вузол зв’язку тракту отримав службове повідомлення підтвердження команди роз’єднання.
4) Час заняття каналу – проміжок часу від моменту заняття каналу в даному сеансі до його повного звільнення. На кожній ділянці тракту передачі цей час буде різний. Розглянемо цей параметр на прикладі абонентської лінії абонента Х. Ця лінія займається на початку сеансу (початок інтервалу ТХ1) і звільняється у фазі “Роз’єднання” після прийому і обробки абонентом Х службового повідомлення Підтвердження Роз’єднання (момент часу tХ3).
5) Час утримання каналів без їх використання для передачі. Теж на кожній ділянці тракту передачі цей час буде різний. Наприклад, для абонентської лінії це буде проміжок часу ТХА5. Як видно з діаграми, на цьому проміжку лінія для передачі не використовується, тобто це час непродуктивного заняття каналу.
П р о к ю ч е н н я
3.2. Метод комутації повідомлень
В мережах з передачею інформації методом комутації повідомлень (МКП) інформація передається по мережі у вигляді повідомлень. Повідомлення містить дані користувача і заголовок повідомлення.
Заголовок – це додаткова службова інформація, що містить адресу одержувача інформації і іншу інформацію, яка призначена для контролю і управління обміном.
Таке повідомлення передається в мережі від вузла до вузла таким чином. Сформоване абонентом-відправником повідомлення приймається вузлом зв’язку А і запам’ятовується в пам’яті вузла. Вузол зв’язку А обробляє заголовок повідомлення, аналізує адресу одержувача і на основі цього аналізу визначає подальший напрям передачі до вузла В.
Вузол зв’язку В приймає повідомлення, зберігає його в пам’яті, а після закінчення прийому обробляє заголовок і визначає подальший маршрут, ведучий до абонента-одержувача інформації.
Таким чином, на кожному транзитному вузлі здійснюється буферизації інформації, яка передається: прийом повного повідомлення, його обробка і лише після цього подальше його транспортування. Така процедура приводить до істотного збільшення часу доставки інформації від абонента-відправника до абонента-одержувача.
Часова діаграма передачі інформації в мережі з комутацією повідомлень показана на малюнку 3. Як приклад розглянемо обмін інформацією між вихідним вузлом А і вхідним вузлом D через два транзитні вузли зв’язку В і С.
У вихідному стані у момент часу tА0 (початок сеансу обміну) на вузлі зв’язку А знаходяться дані користувача, які необхідно передати вхідному вузлу зв’язку D, а також адреса цього вузла. У проміжку часу ТА41 здійснюється обробка цієї інформації вихідним вузлом А, яка полягає в наступному:
- вибір, на основі аналізу адреси вхідного вузла зв’язку, напряму (маршруту) передачі (наприклад, до ВЗВ) і вільного каналу цього напряму;
- формування заголовку;
- формування повідомлення (дані + заголовок);
- видача сформованого повідомлення у вибраний канал (інтервал часу ТА11 - величина цього інтервалу визначається швидкістю передачі і об’ємом повідомлення).
Вузол зв’язку В приймає вказане повідомлення (інтервал часу ТВ21), запам’ятовує його і в проміжку часу ТВ41 обробляє прийняте повідомлення.
Обробка повідомлення полягає в наступному:
- контроль за відсутністю помилок в прийнятому повідомленні;
- вибір на основі аналізу адреси вхідного вузла зв’язку подальшого напряму (маршруту) передачі (наприклад, до ВЗС) і вільного каналу цього напряму;
- модифікація заголовка повідомлення (при необхідності);
- передача модифікованого повідомлення вибраним каналом у вузол зв’язку C;
- передача у вузол зв’язку А службового повідомлення “Підтвердження прийому”.
Після прийому і обробки цього службового повідомлення дані користувача у вузлі зв’язку А можуть бути знищені. Обробка прийнятих повідомлень наступними вузлами зв’язку (C, D) здійснюється так само, як і в вузлі В.