2. Отримання різкого зображення

Існує декілька методів одержання чіткого зображення – фокусування:

- змінюючи відстань між матовим склом і об’єктивом добиваються найбільш чіткого зображення на матовому склі;

- в дзеркальних фотоапаратах переміщуючи об’єктив добиваються найкращої різкості зображення для більш точного фокусування;

- застосовують мікрорастр і клиновий устрій;

- фокусування по шкалі відстаней;

- використання оптичного далекоміра;

- автоматичне фокусування.

Глибина різкості.

Глибина різкості – це інтервал відстаней від фотоапарата в межах якого всі предмети зображуються достатньо різкими.

Глибина різкості залежить від фокусної відстані об’єктиву. Із збільшенням відстані глибина різкості зменшується особливо в об’єктивах з фокусною відстанню більше 50 мм.

Короткофокусні об’єктиви з фокусною відстанню менше 40 мм забезпечують достатньо глибину різкості.

Інтервал глибини різкості збільшується із збільшенням відстані до точки фокусування. Глибина різкості збільшується із збільшенням значення діафрагми.

3.3. Експонування, діафрагмування, визначення глибини різкості.

Експонування.

Знімальний процес закінчується експонуванням – освітленням світлочутливого шару фотоматеріалу зображенням, яке проектується об’єктивом. Кількість світла, що отримує фотошар, називається експозицією.

Нормально експонована плівки перетворюється в якісний негатив. Якщо світло попало недостатньо – негатив світлий, а при великій кількості світла – темний.

Нормальна експозиція для кожного фотошару величина постійна і залежить від його світлочутливості.

В абсолютній точності експозиції немає необхідності так як існує цілий ряд експозиції, які дають негативи з правильним тоновідтвореням.

Їх діапазон залежить від фотографічної широти негативного матеріалу і значення контрасту об’єкта зйомки.

Помилки в визначені витримки при зйомці є найбільш частою причиною низької якості зображення.

Методи визначення експозиції.

На потрібну тривалість витримки при денному світлі впливають наступні змінні величини:

- характеристика об’єкта зйомки;

- географічна широта місця зйомки;

- період року і час дня;

- метеорологічні умови (стан неба);

- світлочутливість негативного матеріалу;

- наявність чи відсутність світлофільтра;

- значення діафрагми об’єктива.

Методи визначення експозиції:

- визначення витримки на око;

- за допомогою експонометричних таблиць;

- за допомогою візуальних експонометрів;

- за допомогою фотоелектричних експонометрів.

Глибина різкості – це інтервал відстаней від фотоапарата в межах якого всі предмети зображуються достатньо різкими.

Глибина різкості залежить від фокусної відстані об’єктиву. Із збільшенням відстані глибина різкості зменшується особливо в об’єктивах з фокусною відстанню більше 50 мм.

Короткофокусні об’єктиви з фокусною відстанню менше 40 мм забезпечують достатньо глибину різкості.

Інтервал глибини різкості збільшується із збільшенням відстані до точки фокусування. Глибина різкості збільшується із збільшенням значення діафрагми.

Діафрагма (грец. διάφραγμα — перегородка) — пристрій об'єктива фотокамери у вигляді керованої перегородки, який дозволяє регулювати отвір, через який світло потрапляє в об'єктив, тобто змінювати світлосилу об'єктива — співвідношення яскравості оптичного зображення об'єкта до яскравості самого об'єкта, а також встановлювати необхідну глибину різкості - глибину різко зображуваного простору. Термін «апертура», як правило, є синонімом слова «діафрагма», відмінність в тому, що під «апертурою» мається на увазі тільки геометричне значення, а під «діафрагмою» - також і механічний пристрій регулювання апертури.

Для забезпечення необхідної експозиції при прикритті діафрагми необхідно збільшувати витримку (зменшувати число витримки). Діафрагма може управлятись як в ручну, так і автоматикою камери.

Діючи подібно до зіниці людського ока, пелюстки внутрішньої діафрагми об'єктиву відкривають і закривають отвір діафрагми, регулюючи кількість світла, що проходить через об'єктив. Величина, вказана на ободі об'єктиву (F1.4. F2, F2.8. і так далі), позначає діаметр відносного отвору діафрагми і називається діафрагмовим числом або "f-стоп". Із збільшенням цього числа діафрагма звужується ("закрита" діафрагма), а із зменшенням - розширюється ("відкрита" діафрагма).