- •5. Диференціальне числення функції
- •5.1. Похідна функції, її геометричний і фізичний зміст.
- •5.2. Основні правила диференціювання функцій
- •5.3. Похідні вищих порядків
- •5.4. Диференціал функції
- •5.5. Диференціювання за допомогою пакету Maxima
- •5.6. Наближені обчислення за допомогою диференціала
- •5.7. Дослідження функції за допомогою похідних
- •5.8. Визначення максимуму і мінімуму функції за допомогою пакету Maxma
5.3. Похідні вищих порядків
Хай
ми знайшли від функції у
= f(х)
її похідну у′
= f ′(х).
Похідна від цієї похідної і називається
похідною
другого порядку
від функції f(х)
і позначається y′′
або
f
′′(х)
або
.
Аналогічно визначаються і позначаються:
похідна третього порядку у′′′
= f′′′(x)
=
;
похідна
четвертого порядку уIV=
fIV(x)
=
;…
похідна
n-ого
порядку у(n)
= f (n)(x)
=
.
Приклади. 1) у = 5х4 – 3х3 + 2х – 2.. Знайти у′′.
Розв‘язок. Знаходимо на початку першу похідну: у′ = 20х3 – 9х2 +2, потім другу похідну: у′′ = 60х2 – 18х .
y = х sinx.. Знайти у′′′.
Розв‘язок. y` = sin x + x cos x
y′′ = cosx + cosx – x sinx = 2cosx – x sinx
y′′′ = -2sinx – sinx – x cosx = -3sinx – x cosx.
5.4. Диференціал функції
Хай функція y = f(x) має похідну в точці х:
Тоді
можна записати:
,
де
0 , при х
0 .
Отже:
. (5.9)
Величина x - нескінченно мала вищого порядку, ніж f(x)x , тобто f(x)x - головна частина приросту у .
Визначення. Диференціалом функції f(x) в точці х називається головна лінійна частина приросту функції.
Диференціал функції позначається як dy або df(x).
З визначення диференціала виходить, що Δy = f(x)x або
dy = f((x) dx. (5.10)
Геометричний зміст диференціала
З'ясуємо
геометричний зміст диференціала. Для
цього проведемо до графіка функції у
= f(x)
в точці М(х,у)
дотичну МК
і визначимо ординату цієї дотичної для
точки
(див. рис. 5.2). На рисунку |LM| = Δx,
|LN| = Δy
.
Рис. 5.2.
З прямокутного трикутника MKL (рис 5.2) : KL = dy = tgx = yx , тобто диференціал функції f(x) в точці х дорівнює приросту ординати дотичною до графіка цієї функції в даній точці.
Властивості диференціала.
Якщо u = f(x) і v = g(x) - диференційовані функції в точці х, то безпосередньо з визначення диференціала виходять наступні властивості:
d(u ( v) = (u ( v)(dx = u(dx ( v(dx = du ( dv
d(uv)= (uv)(dx = (u(v + v(u) dx = vdu + udv
d(Cu)= Cdu
.
5.5. Диференціювання за допомогою пакету Maxima
Пакет Maxima надає потужні засоби для диференціювання функцій і обчислення диференціалів. Для обчислення простої похідної слід в командному вікні після запрошення Maxima ввести команду наступного вигляду:
diff(<функція>,<змінна>);
де <функція> – вираз функції (не обов'язково одній змінній), наприклад 4*х^5+3*x^2-5 ;
<змінна> – ім'я змінної, по якій виконується диференціювання, наприклад x;
За допомогою команди diff можна обчислювати похідні вищих порядків. При цьому ця команда має наступний формат:
diff(<функція>,<змінна>,<порядок>);
де <порядок> - порядок обчислюваної похідної.
Приклади. 1) Знайти похідну другого порядку функції
(%i5) d2:diff((x)^cos(x),x,2);
(%o5) x^cos(x)*(cos(x) /x-log(x)*sin(x))^2+x^cos(x)*(-(2*sin(x)) /x-cos(x)*log(x)-cos(x) /x^2)
2) Знайти похідну третього порядку функції
(%i6) d3:diff(cos(8*x^2),x,3);
(%o6) 4096*x^3*sin(8*x^2)-768*x*cos(8*x^2).
3) Знайти диференціал функції два змінних
(%i8) diff(2*x*y+y/(3*x));
(%o8) (2*x+1/(3*x))*del(y)+(2*y-y/(3*x^2))*del(x)
