Лабораторно-практичне заняття 13-15.

Тема: Аналіз ЛФ.

Мета: Засвоїти методи дослідження ЛФ, що містять лікарські речовини з групи вітамінів, гормонів, антибіотиків.

Самостійна аудиторна робота.

Хід роботи

Рівняння реакції, розрахунки, спостереження

Питання для самостійної підготовки:

1. Методи ідентифікації алкалоїдів у ЛЗ. Загальноосадові, кольорові та специфічні реакції (реакція Віталі-Морена, талейохінна, мурексидна проби).

2. Використання фізичних методів аналізу у фармакопейному аналізі. Визначення температури плавлення відповідно до ДФУ і використання для ідентифікації ЛЗ (на прикладі ідентифікації папаверину гідрохлориду відповідно до ДФУ).

3. Використання фізичних методів аналізу у фармакопейному аналізі. Визначення показника заломлення і питомого оптичного обертання відповідно до ДФУ (на прикладі глюкози).

4. Тонкошарова хроматографія, використання у фарманалізі на прикладі ідентифікації аланіну та визначення супровідних домішок. Особливості ТШХ на прикладі ідентифікації глюкози відповідно до ДФУ.

5. Використання абсорбційної спектрофотометрії у фарманалізі для ідентифікації ЛЗ (на прикладі ідентифікації піридоксину гідрохлориду відповідно до ДФУ).

6. Використання абсорбційної спектрофотометрії в ультрафіолетовій і видимій областях у фарманалізі для кількісного визначення ЛЗ (на прикладі кількісного визначення гідрокортизону ацетату, дигітоксину відповідно до ДФУ).

7. Використання абсорбційної спектрофотометрії в ультрафіолетовій та видимій ділянці спектру у фарманалізі для кількісного визначення ЛЗ. Охарактеризувати кількісне визначення прегніну спектрофотометричним методом.

8. Фотоколориметричний метод аналізу, його використання у фарманалізі на прикладі кількісного визначення фолієвої кислоти.

9. Використання полярографії у фарманалізі. Охарактеризувати кількісне визначення фолієвої кислоти полярографічним методом.

10. Використання потенціометричного титрування у фарманалізі. Охарактеризувати кількісне визначення папаверину гідрохлориду відповідно до ДФУ.

11. Метод ацидиметричного титрування у водному середовищі, його використання у фарманалізі (на прикладі кількісного визначення барбітуратів).

12. Метод ацидиметричного титрування у неводному середовищі, його використання у фарманалізі для кількісного визначення препаратів алкалоїдів (на прикладі кількісного визначення кофеїну).

13. Метод ацидиметричного титрування у водному середовищі, його використання у фарманалізі для кількісного визначення препаратів алкалоїдів (на прикладі кількісного визначення цитизину).

14. Ацидиметричний метод кількісного визначення кофеїну-бензоату натрію.

15. Ацидиметричний метод кількісного визначення еуфіліну.

16. Метод алкаліметричного титрування у водно-спиртовому середовищі, його використання у фарманалізі для кількісного визначення препаратів барбітурової кислоти.

17. Метод алкаліметричного титрування у водному середовищі, його використання у фарманалізі. Охарактеризувати кількісне визначення прегніну алкаліметричним методом.

18. Метод алкаліметричного титрування у водному середовищі, його використання у фарманалізі. Охарактеризувати кількісне визначення теофіліну алкаліметричним методом.

19. Метод алкаліметричного титрування у водно-спиртовому середовищі, його використання у фарманалізі для кількісного визначення препаратів алкалоїдів (на прикладі кількісного визначення фізостигміну саліцилати).

20. Використання методу алкаліметричного титрування у водно-спиртовому середовищі з використанням органічного розчинника, який не змішується для кількісного визначення препаратів алкалоїдів (на прикладі атропіну сульфату).

21. Метод аргентометричного титрування, його використання у фарманалізі для кількісного визначення барбітуратів.

22. Використання аргентометричного титрування для кількісного визначення препаратів тіаміну.

23. Метод йодометричного титрування у водному середовищі, його використання у фарманалізі для кількісного визначення препаратів алкалоїдів (на прикладі кількісного визначення кофеїну).

24. Метод йодометричного титрування, використання у фарманалізі на прикладі кількісного визначення фурациліну.

25. Метод йодометричного титрування, використання у фарманалізі на прикладі кількісного визначення анальгіну.

26. Метод йодометричного титрування, використання у фарманалізі на прикладі кількісного визначення антипірину.

27. Метод йодометрії, його використання у фарманалізі. Охарактеризувати кількісне визначення аскорбінової кислоти йодометричним методом.

28. Метод йодатометрії та його використання у фарманалізі. Охарактеризувати кількісне визначення аскорбінової кислоти йодатометричним методом.

29. Метод куприметрії і куприйодометрії, його використання у фарманалізі на прикладі кількісного визначення нікотинової кислоти і левоміцетину.

30. Метод броматометричного титрування, використання у фарманалізі на прикладі кількісного визначення ізоніазиду.

31. Метод цериметрії, його використання у фарманалізі. Охарактеризувати кількісне визначення вікасолу.

32. Метод цериметрії, його використання у фарманалізі. Охарактеризувати кількісне визначення токоферолу ацетату.

33. Гравіметричний аналіз, його використання у фарманалізі. Охарактеризувати кількісне визначення барбітуратів гравіметричним методом.

34. Гравіметричний аналіз, його використання у фарманалізі. Охарактеризувати кількісне визначення солей хініну гравіметричним методом.

35. Гравіметричний аналіз, його використання у фарманалізі. Охарактеризувати кількісне визначення солей тіаміну гравіметричним методом

36. Загальні властивості та методи аналізу ЛЗ, що містять енольний та ендіольний гідроксили (на прикладі ідентифікації і кількісного визначення неодикумарину).

37. Загальні властивості (іміно-імідольна таутомерія) та методи аналізу ЛЗ, що містять імідну функціональну групу (на прикладі ідентифікації і кількісного визначення барбітуратів).

38. Загальні властивості та методи аналізу ЛЗ, що утворюють в процесі деструкції формальдегід (на прикладі ідентифікації анальгіну).

39. Загальні властивості та методи аналізу ЛЗ, що містять ароматичну нітрогрупу (на прикладі ідентифікації та кількісного визначення фурациліну).

40. Загальні властивості та методи аналізу ЛЗ, що містять аміногрупу (на прикладі ідентифікації похідних бензодіазепіну).

41. Загальні властивості та методи аналізу ЛЗ, що містять складноефірну функціональну групу (на прикладі ідентифікації та кількісного визначення дезоксикортистерону ацетату).

42. Загальні властивості та методи аналізу ЛЗ, що містять α-гідроксикарбоксильний фрагмент як функціональну групу (на прикладі адреналіну гідротартрату).

43. Загальні властивості та методи аналізу ЛЗ, що містять фенольний гідроксил як функціональну групу (на прикладі ідентифікації і кількісного визначення морфіну гідрохлориду).

44. Загальні властивості та методи аналізу ЛЗ, що містять гідразидну функціональну групу (на прикладі ізоніазиду).

45. Загальні властивості та методи аналізу ЛЗ, що містять активований С-Н зв'язок як функціональну групу (на прикладі ідентифікації і кількісного визначення антипірину).

46. Загальні властивості та методи аналізу ЛЗ, що містять меркаптогрупу (на прикладі ідентифікації та кількісного визначення мерказолілу).

47. Загальні властивості та методи аналізу ЛЗ, що містять фенольний гідроксил як функціональну групу (на прикладі ідентифікації та кількісного визначення синестролу).

48. Загальні властивості та методи аналізу ЛЗ, що містять простий ефірний зв'язок як функціональну групу (на прикладі ідентифікації етилморфіну).

49. Загальні властивості та методи аналізу ЛЗ, що містять лактонну функціональну групу (на прикладі ідентифікації та кількісного визначення пілокарпіну гідрохлориду).

50. Загальні властивості та методи аналізу ЛЗ, що містять складний ефірний зв'язок як функціональну групу (на прикладі ідентифікації кокаїну і платифіліну).

51. Загальні властивості та методи аналізу ЛЗ, що містять енольний та ендіольний гідроксили (на прикладі ідентифікації і кількісного визначення аскорбінової кислоти).

52. Загальні властивості та методи аналізу ЛЗ, що містять спиртовий гідроксил як функціональну групу (на прикладі ідентифікації та кількісного визначення метилтестостерону).

53. Загальні властивості та методи аналізу ЛЗ, що містять складноефірну функціональну групу (на прикладі ідентифікації та кількісного визначення кортизону ацетату).

54. Загальні властивості та методи аналізу ЛЗ, що містять вторинну аміногрупу (на прикладі ідентифікації та кількісного визначення фолієвої кислоти

55. Загальні властивості та методи аналізу ЛЗ, що містять лактонну функціональну групу (на прикладі ідентифікації та кількісного визначення дигітоксину.

56. Загальні властивості та методи аналізу ЛЗ, що містять лактамну функціональну групу (на прикладі бензилпеніциліну натрієвої солі).

57. Загальні властивості та методи аналізу ЛЗ, що містять спиртовий гідроксил як функціональну групу (на прикладі ідентифікації та кількісного визначення ефедрину гідрохлориду).

58. Загальні властивості та методи аналізу ЛЗ, що містять енольний та ендіольний гідроксили (на прикладі ідентифікації і кількісного визначення бутадіону).

59. Загальні властивості та методи аналізу ЛЗ, що містять ароматичну нітрогрупу (на прикладі ідентифікації та кількісного визначення левоміцетину).

60. Загальні властивості та методи аналізу ЛЗ, що утворюють в процесі деструкції формальдегід (на прикладі ідентифікації оксазепаму).

61. Лікарські речовини з групи глікозидів. Класифікація. Серцеві глікозиди, їх будова. Дигітоксин, целанід (дигоксин), строфантин К і строфантин G як фармакопейні препарати. Загальні реакції і окремі методи ідентифікації та кількісного визначення.

62. Природні похідні хіноліну як ЛЗ. Солі хініну, методи ідентифікації і кількісного визначення, використання. Методи аналізу, використання.

63. Природні та синтетичні лікарські речовини – похідні ізохіноліну: морфін, кодеїн та їх препарати, напівсинтетичні похідні: етилморфін, апоморфін. Спільні та окремі методи ідентифікації та кількісного визначення. Аналіз етилморфіну гідрохлориду і кодеїну відповідно до ДФУ. Проблема створення анальгетиків типу морфіну. Синтетичні похідні морфіну: налоксону гідрохлорид і бупренорфіну гідрохлорид, їх аналіз відповідно до ДФУ.

64. Природні та синтетичні похідні пурину як ЛЗ. Пуринові алкалоїди та їх солі: кофеїн, теофілін, теобромін, кофеїн-бензоат натрію, еуфілін. Спільні та окремі методи ідентифікації та кількісного визначення. Аналіз кофеїну, теоброміну, теофіліну та пентоксифіліну відповідно до ДФУ.

65. Природні та синтетичні лікарські речовини – похідні тропану: атропіну сульфат, скополаміну гідробромід, гоматропіну гідробромід, тропацин. Групові та індивідуальні методи ідентифікації та кількісного визначення. Аналіз атропіну сульфату відповідно до ДФУ.

66. Природні та синтетичні лікарські речовини – похідні індолу: фізостигміну саліцилат і його синтетичний аналог прозерин, стрихніну нітрат, секуриніну нітрат, резерпін, ергоалкалоїди. Аналіз ергометрину малеату відповідно до ДФУ. Похідні кислоти індолоцтової: індометацин. Триптофан, його аналіз відповідно до ДФУ. Спільні і окремі методи ідентифікації та кількісного визначення.

67. Вітаміни аліфатичного ряду як ЛЗ. Аскорбінова кислота, окислювально-відновні та кислотно-основні властивості. Навести фармакопейні і нефармакопейні методи аналізу.

68. Природні похідні піридину як ЛЗ: нікотинова кислота, нікотинамід. Добування, спільні та окремі методи аналізу, використання. Аналіз нікотинової кислоти і нікотинаміду відповідно до ДФУ.

69. Вітаміни гетероциклічного ряду як ЛЗ: піридоксину гідрохлорид, тіаміну гідробромід та гідрохлорид. Методи ідентифікації та кількісного визначення . Аналіз препаратів відповідно до ДФУ.

70. Вітаміни гетероциклічного ряду як ЛЗ: рибофлавін, фолієва кислота. Методи ідентифікації та кількісного визначення. Аналіз препаратів відповідно до ДФУ.

71. Вітаміни гетероциклічного ряду як ЛЗ: похідні хроману і 2-фенілхроману: токофероли, кверцетин, рутин. Методи ідентифікації і кількісного визначення.

72. Гормони щитоподібної залози: тиреоїдин, левотироксин, ліотиронін. Спільні та окремі методи ідентифікації та кількісного визначення. Аналіз левотироксину, ліотироніну відповідно до ДФУ.

73. Гормони мозкового шару надниркових залоз: адреналін, норадреналін. Синтетичний аналог адреналіну – мезатон. Спільні та окремі методи ідентифікації та кількісного визначення. Аналіз адреналіну тартрату та фенілефрину відповідно до ДФУ.

74. Кортикостероїди та їх синтетичні аналоги як ЛЗ. Залежність між будовою та фізіологічною активністю: мінералокортикостероїди, глюкокортикостероїди: дезоксикортикостерону, кортизону і гідрокортизону ацетати. Синтетичні аналоги, їх структура: преднізолон та фторвмісні препарати. Аналіз гідрокортизону ацетату, преднізолону та бетаметазону дипропіонату відповідно до ДФУ.

75. Статеві гормони та їх напівсинтетичні та синтетичні аналоги як ЛЗ. Андрогенні гормони: структура, біологічні передумови отримання напівсинтетичних ЛЗ анаболічної дії. Тестостерону пропіонат, метилтестостерон, метандростенолон, метиландростендіол: спільні і окремі методи ідентифікації і кількісного визначення. Аналіз тестостерону пропіонату відповідно до ДФУ.

76. Статеві гормони та їх напівсинтетичні та синтетичні аналоги як ЛЗ. Структура естрогенних гормонів та синтетичних сполук естрогенної дії. Етинілестрадіол, синестрол, діетилстільбестрол, окстестрол: спільні і окремі методи ідентифікації і кількісного визначення.

77. Антибіотики-β-лактами. Класифікація. Хімічна структура. Спільні і окремі методи ідентифікації і кількісного визначення. Аналіз субстанцій антибіотиків-β-лактамів відповідно до ДФУ (солі бензилпеніциліну, ампіциліну, амоксицилін, цефіксим, цефалексин, цефотаксиму і цефтріаксону натрієві солі).

78. Антибіотики ароматичного ряду як ЛЗ. Левоміцетин і його солі. Зв'язок між будовою та фармакологічною дією, роль стереоізомерії. Добування, спільні та окремі методи ідентифікації і кількісного визначення. Аналіз хлорамфеніколу відповідно до ДФУ.

79. Антибіотики аліциклічної будови та їх напівсинтетичні аналоги як ЛЗ: тетрациклін, доксицикліну гідрохлорид, метациклін. Спільні та окремі методи ідентифікації і кількісного визначення. Аналіз тетрацикліну та окситетрацикліну гідрохлоридів, доксицикліну хіклату відповідно до ДФУ.

80. Антибіотики гетероциклічної структури: стрептоміцину сульфат, гентаміцину сульфат, канаміцин, неоміцину сульфат, лінкоміцину гідрохлорид, еритроміцину фосфат, рифампіцин, гризеофульвін, граміцидин, доксорубіцину гідрохлорид. Спільні та окремі методи ідентифікації і кількісного визначення.

81. Похідні фурану як лікарські засоби: фурацилін, фурадонін, фуразолідон, фуросемід. Спільні та окремі методи ідентифікації та кількісного визначення. Аналіз нітрофуралу та фуросеміду відповідно до ДФУ.

82. Природні та синтетичні похідні піролу та піролізидину як ЛЗ: пірацетам, повідон, платифіліну гідротартрат. Методи ідентифікації та кількісного визначення. Аналіз повідону та пірацетаму відповідно до ДФУ.

83. Природні та синтетичні похідні імідазолу та імідазоліну як ЛЗ: мерказоліл, метронідазол, еконазолу нітрат, міконазолу нітрат, клонідин, нафтизин, дибазол, пілокарпін; зв'язок будови з дією. Методи синтезу та загальні методи аналізу. Аналіз метронідазолу, еконазолу та міконазолу нітратів, клонідину відповідно до ДФУ.

84. Похідні піразолу як лікарські засоби: антипірин, амідопірин, анальгіні, бутадіон. Спільні та окремі методи ідентифікації та кількісного визначення. Аналіз феназону на метамізолу натрію відповідно до ДФУ.

85. Синтетичні похідні піридину як ЛЗ: діетиламід нікотинової кислоти, нікотин, ізоніазид, фтивазид. Методи ідентифікації та кількісного визначення. Аналіз ізоніазиду відповідно до ДФУ.

86. Синтетичні похідні хіноліну як ЛЗ: хінозол, хініофон, нітроксолін, хінгамін, хіноцид, фторхінолони. Зв'язок структури і фармакологічної дії. Методи ідентифікації та кількісного визначення.

87. Похідні барбітурової кислоти як ЛЗ: барбітал, фенобарбітал, бензонал, етамінал-натрій, гексенал, тіопентал-натрій. Взаємозв’язок структури та дії. Добування, спільні та окремі методи аналізу. Аналіз фенобарбіталу відповідно до ДФУ.

88. Похідні урацилу як ЛЗ: метилурацил, фторурацил, фторафур, калію оротат. Загальні і специфічні реакції ідентифікації, методи кількісного визначення. Аналіз фторурацилу відповідно до ДФУ.

89. Похідні фенотіазину як ЛЗ: аміназин, дипразин, пропазин, етаперазин, трифтазин, етмозин. Реакції, що лежать в основі методів аналізу. Методи кількісного визначення. Взаємозв’язок структури та дії. Аналіз прометазину, хлорпромазину та трифтоперазину гідрохлоридів відповідно до ДФУ.

90. Похідні бензодіазепіну як ЛЗ: загальні та специфічні реакції ідентифікації, методи кількісного визначення. Аналіз діазепаму, оксазепаму, нітразепаму відповідно до ДФУ.

60