Шляхи підвищення еффективності системи маркетингу підприємстві

1. Теоретичні аспекти маркетингової діяльності підприємства

1.1 Маркетингова діяльність підприємства.

маркетинговий стратегія менеджмент управління

Термін «маркетинг» з’явився в економічній літературі США на межі XIX та XX ст. і буквально означає «ринкова діяльність», «робота з ринком». На початку XX ст. в окремих компаніях уже з’явилися відділи маркетингу, які робили рекламу, обслуговували покупців та виконували інші функції маркетингу. Однак найбільшого розвитку маркетинг набув з початку 50-х рр. XX ст. Уже в 60-ті рр. XX ст. більшість американських, а також ряд європейських фірм визнали ефективність маркетингу і він став основою їхньої стратегії з відповідними принципами, формами, методами, стилем управління . Таким чином якщо до 50-х рр. зі збутом товарів не було значних проблем, так як попит покривав пропозицію, а підприємства займались передусім постачанням, виробництвом і фінансуванням, то сьогодні товар, для того щоб бути проданим, повинен мати цілу низку специфічних властивостей, заради яких підприємства витрачають значну частину часу та ресурсів .

Існує дуже багато визначень маркетингу. Приведемо деякі з них.

Маркетинг – це людська діяльність, яка так чи інакше має відношення до ринку; це робота з ринком заради здійснення обмінів, мета якої – задоволення людських потреб .

Бронникова Т.С. зазначає, що маркетинг – це вид людської діяльності, напрямлений на задоволення потреб і потреб шляхом обміну .

Американська асоціація по маркетингу визначає маркетинг як сукупність процесів планування, створення, просування і розподілення товарів і сервісів.

Д. І. Баркан трактує маркетинг як комплекс дій фірми в умовах ринку, що перетворює потреби споживачів в доходи фірми.

М.В. Власова вважає, що маркетинг походить від слова – «market» (ринок) і буквально означає роботу на ринку, використання його законів, вивчення й задоволення бажань споживачів.

А.П. Градов розглядає маркетинг як особливий вид діяльності, про який останнім часом прийнято говорити як про «серце» будь-якої організації. Він не повинен ототожнюватися зі збутом або торгівлею; більш точно можна було б визначити цей вид діяльності як виявлення й задоволення потреб (бажань) споживачів в орієнтованих на ринок виробничих організаціях.

Маркетинг, згідно із точкою зору А.П. Градова, забезпечує інтеграцію всіх внутрішніх функціональних структур для прийняття ринковоорієнтованих рішень .

Відомий «крилатими виразами» П. Друкер говорить, що маркетинг відіграє найважливішу роль у керуванні й не може розглядатися тільки як відособлена функція. Маркетинг є бізнес у цілому, розглянутий з погляду кінцевого результату, тобто з позицій споживача. Успіх справи визначається не виробником, а споживачем. Маркетинг занадто важливий, щоб віддати його службі маркетингу .

А.А. Браверман розділяє макро- і мікромаркетинг, або внутрішній маркетинг, який разом із зовнішнім маркетингом стає частиною стратегічного маркетингу. На макрорівні маркетинг, згідно з уявленнями автора, формує ринкове середовище, одночасно на мікрорівні маркетинг виступає як інструмент вбудовування підприємства у формовану, у тому числі й за допомогою макромаркетингу, ринкове середовище й, що особливо важливо, забезпечує залучення інвестицій.

Жан-Жак Ламбеи аналізує різні значення цього слова й робить висновок про три аспектах маркетингу: активного аспекту, зв'язаного з проникненням підприємства на ринок, аналітичного аспекту, спрямованого на розуміння ринку, і ідеологічного аспекту, що представляє спосіб мислення.

Ф. Котлер представляє маркетинг як соціальний і управлінський процес, спрямований на задоволення потреб і потреб як індивідів, так і груп за допомогою створення, пропозиції й обміну товарів .

З точки зору суспільної значущості маркетингу, Ф. Котлер формулює чотири альтернативні мети маркетингу:

• максимізація вжитку максимізує виробництво, рівень зайнятості, а отже, і добробут суспільства;

• м

  максимізація міри задоволення споживачів

  максимізація вибору споживачів

  аксимізація міри задоволення споживачів виходить з того, що важливішим є не просте збільшення вжитку, а досягнення зростання міри задоволеності споживачів;

• максимізація вибору споживачів забезпечує таку різноманітність товарів, щоб споживачі могли мати можливість знайти товари, в точності смаки, що задовольняють їх;

• максимізація якості життя – одна з альтернативних суспільних цілей маркетингу, згідно якої маркетинг не лише повинен забезпечувати кількість, якість, різноманітність і доступність товарів за прийнятними цінами, але також і якість культурного і фізичного місця існування людей.

Мета маркетингу

максимізація вжитку

максимізація якості життя

Головне в маркетингу – двосторонній і взаємодоповнюючий підхід. З одного боку, це ретельне і всебічне вивчення ринку, попиту, смаків і потреб, орієнтація на них виробництва, адресність продукції, що випускається. З іншого – активний вплив на ринок та існуючий попит на формування потреб і запитів покупців. Маркетинг – це поєднання строгої науки і мистецтва ефективної роботи на ринку. Робити те, що продається, а не продавати те, що виробляється, – основне гасло маркетингового підходу .