87

Міністерство Охорони Здоров’я України

Івано-Франківський національний медичний університет

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до практичних занять

З МІКРОБІОЛОГІЇ, ВІРУСОЛОГІЇ ТА ІМУНОЛОГІЇ

для студентів медичного факультету

спеціальність 7.12010001 Лікувальна справа

МОДУЛЬ 2

«Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія»

м. Івано-Франківськ, 2012

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

з мікробіології, вірусології та імунології

для студентів

(спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія»)

Заняття №30

Тема: ДНК-геномні віруси (герпес-, покс- і адено­віруси).

Модуль 2.	Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія.
Змістовий модуль 11.	Патогенні віруси.

1. Значення теми: Аденовіруси є збудниками надзвичайно поширених респіраторних інфекцій. Герпесвіруси спричинюють рецидивуючі ураження шкіри і слизових оболонок, до них належать збудник поширеної дитячої інфекції – вітрянки. Віруси герпесу можуть викликати серйозні ураження центральної і периферичних відділів нервової системи і внутрішніх органів. Доведено онкогенні властивості адено- і герпесвірусів, вони можуть виступати в ролі збудників ВІЛ-асоційованих інфекцій. В останній час особливої актуальності набула проблема цитомегаловірусної інфекції, яка може бути причиною безпліддя, викликати серйозні порушення внутрішньоутробного розвитку плода. Натуральна віспа – особливо небезпечна інфекція, ліквідована на сьогоднішній день, але залишається небезпека застосування її збудника в біотерористичних актах. Тому знання теми необхідне лікарям усіх спеціальностей, в тому числі педіатрам, для правильного вибору методів діагностики, забезпечення адекватного лікування та здійснення профілактики відповідних інфекцій.

2. Мета:

Знати основні біологічні властивості адено- і герпесвірусів, їх роль у патології людини.

Вміти проводити клінічну діагностику, правильно інтерпретувати результати мікробіологічних досліджень при адено- і герпес­вірусних інфекціях, здійснювати вибір лікувальних препаратів та проводити профілактичні заходи.

ІІІ. Завдання для самопідготовки до заняття:

1. До даної теми повторити:

1. Морфологію віріона (курс загальної мікробіології).

2. Форми і етапи взаємодії віруса з клітиною (курс загальної мікробіології).

3. Персистуюча і латентна вірусна інфекція, вірогенія (курс загальної мікробіології).

4. Способи культивування вірусів (курс загальної мікробіології).

5. Особливості противірусного імунітету (курс імунології).

6. Методи мікробіологічної діагностики вірусних інфекцій (курс загальної мікробіології).

2. Опрацювати тематичний матеріал по підручнику і лекції. Перевірити свої знання за допомогою контрольних питань:

Контрольні питання для самопідготовки:

1. Класифікація ДНК-геномних вірусів. Їх роль в патології людини.

2. Класифікація родини Герпесвірусів. Медичне значення.

3. Структура віріона, культивування герпесвірусів. Чутливість до фізичних і хімічних факторів.

4. Епідеміологія, патогенез і клінічні прояви захворювань, що викликаються вірусами простого герпесу типів 1 і 2. Механізм персистенції вірусів герпесу. Фактори, що сприяють рецидивуванню герпетичної інфекції.

5. Епідеміологія, патогенез і клінічні прояви вітряної віспи та оперізуючого лишаю. Основні відмінності шкірного висипу при натуральній і вітряній віспі.

6. Захворювання, що викликаються цитомегаловірусом, вірусом Епштейна – Барра, вірусами герпесу людини 6, 7 та 8-го типів.

7. Принципи лабораторної діагностики герпетичних інфекцій. Препарати для лікування. Профілактика.

8. Родина Аденовірусів: класифікація, морфологія віріона, особливості антигенної будови, культивування.

9. Епідеміологія, патогенез і клінічні прояви аденовірусних інфекцій.

10. Принципи лабораторної діагностики лікування та профілактики аденовірусних інфекцій.

11. Родина Поксвірусів: класифікація, морфологія віріона, культивування.

12. Епідеміологія, патогенез і основні клінічні прояви натуральної віспи.

13. Специфічна профілактика натуральної віспи. Глобальна ерадикація віспи.

с) Завдання для закріплення засвоєного матеріалу:

1. Скласти схему мікробіологічної діагностики інфекцій, спричинюваних вірусами простого герпесу.

2. Скласти схему мікробіологічної діагностики аденовірусної інфекції.

ІV. Завдання для самостійної роботи на занятті:

1. Замалювати схематичну будову віріонів адено- і герпесвірусів.

2. Вивчити характер цитопатичної дії віруса простого герпесу в культурі клітин.

3. Розглянути під мікроскопом клітини, уражені аденовірусом, зарисувати внутрішньоядерні включення.

4. Ознайомитися з препаратами для лікування та профілактики інфек­цій, спричинюваних герпес-, покс- і аденовірусами.

5. Розв’язування ситуаційних задач.

V. Матеріальне забезпечення, наглядність заняття:

1. Таблиці.

2. Демонстрація цитопатичної дії віруса простого герпесу в культурі клітин.

3. Мікропрепарати клітин, уражених аденовірусом.

4. Препарати для лікування та профілактики інфек­цій, спричинюваних герпес-, покс- і аденовірусами.

5. Ситуаційні задачі.

VI. Джерела навчальної інформації.

1. Література теоретична:

1. Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія / За ред. В.П.Широбокова.-Вінниця: Нова книга, 2011.

2. Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія.-Київ: Вища школа, 1992.

3. Крок-1. Загальна лікарська підготовка.-Київ: Медицина, 2004.

4. Конспекти лекцій.

2. Література практична:

1. Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.

2. Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии / Под ред. Л.Б.Борисова.-Москва: Медицина, 1984.

МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ ПІДГОТУВАВ ас. Головацький О.О.

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ЗАТВЕРДЖЕНА

НА ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ МІКРОБІОЛОГІЇ

ПРОТОКОЛ № 8 від 04.01.2012 р.

Завідувач кафедри мікробіології

д.мед.наук Р.В.Куцик

Методична вказівка з мікробіології, вірусології та імунології

для студентів

(спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія»)

Заняття №31

Тема: Ортоміксовіруси.

Модуль 2.	Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія.
Змістовий модуль 11.	Патогенні віруси.

1. Значення теми: Ортоміксовіруси є збудниками надзвичайно поширеного епідемічного захворювання – грипу, яке може перебігати з важкими ускладненнями і навіть призводити до смерті. Знання теми необхідне лікарям усіх спеціальностей, в тому числі педіатрам для правильної діагностики, лікування грипу, проведення специфічної профілактики і неспецифічних запобіжних заходів.

2. Мета:

Знати основні біологічні властивості ортоміксовірусів, значення їх антигенної будови у виникненні епідемій грипу, способи профілактики грипу.

Вміти правильно інтерпретувати результати мікробіологічної діагностики грипу, здійснювати раціональний вибір лікувальних і профілактичних препаратів, проводити неспецифічну профілактику грипу.

ІІІ. Завдання для самопідготовки до заняття:

1. До даної теми повторити:

1. Анатомію і фізіологію слизових оболонок дихальних шляхів (курси нормальної анатомії і фізіології).

2. Культивування вірусів на курячих ембріонах і в культурах клітин та способи виявлення їх росту (курс загальної мікробіології).

3. Реакції вірусної гемаглютинації і гемадсорбції (курс загальної мікробіології).

4. Серологічні реакції, що застосовуються у вірусології: нейтралізації вірусів, гальмування вірусної гемаглютинації і гемадсорбції (курс імунології).

5. Інтерферони: механізм їх дії і клінічне застосування (курс імунології).

6. Різновидності і застосуван­ня вакцин (курс імунології).

2. Опрацювати тематичний матеріал по підручнику і лекції. Перевірити свої знання за допомогою контрольних питань:

Контрольні питання для самопідготовки:

1. Родина Ортоміксовірусів: класифікація та загальна характеристика.

2. Морфологія та структура віріона віруса грипу. Особливості геному.

3. Антигенна будова віруса грипу. Функція та біологічне значення гемаглютиніну і нейрамінідази.

4. Класифікація і таксономія вірусів грипу. Види і генетичні механізми антигенної мінливості віруса грипу А.

5. Способи культивування вірусів грипу. Методи виявлення репродукції вірусів грипу в кур’ячих ембріонах та культурах клітин. Реакції вірусної гемаглютинації і гемадсорбції.

6. Епідеміологія грипу. Роль персистенції вірусу в організмі людини і тварин у збереженні епідемічно значущих штамів. Закономірності виникнення епідемій грипу. Резистентність віруса грипу до факторів навколишнього середовища.

7. Особливості репродукції віруса грипу в клітинах. Патогенез і клінічні прояви грипу.

8. Патогенез ускладнень при грипі. Особливості імунітету.

9. Принципи мікробіологічної діагностики грипу. Реакції гальмування гемаглютинації і гемадсорбції.

10. Препарати для лікування і профілактики грипу. Принципи неспецифічної профілактики грипу.

с) Завдання для закріплення засвоєного матеріалу:

1. Скласти схему мікробіологічної діагностики грипу.

ІV. Завдання для самостійної роботи на занятті:

1. Зарисувати схематично будову віріона віруса грипу.

2. Виконати реакцію гальмування гемаглютинації з парними сироватками крові хворого з підозрою на грип (за доданою схемою).

3. Ознайомитися з препаратами для лікування і профілактики грипу.

4. Розв’язування ситуаційних задач.

V. Інструкція до практичної роботи:

Для постановки реакції гальмування гемаглютинації в лунки полістиролового планшета вносять необхідні інгредієнти за схемою:

№ лунки Інгредієнти	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Фізіологічний розчин	0,2	0,2	0,2	0,2	0,2	0,2	0,2	0,2	0,2	0,2
Сироватка хворого 1:5
І (1-й ряд)	0 ,2	0 ,2	0 ,2	0 ,2	0 ,2	0 ,2	0 ,2	0,2	-	-
ІІ (2-й ряд)	0 ,2	0 ,2	0 ,2	0 ,2	0 ,2	0 ,2	0 ,2	0,2	-	-
Вірусний діагностикум	0,2	0,2	0,2	0,2	0,2	0,2	0,2	-	0,2	-
Розведення сироватки	1:10	1:20	1:40	1:80	1:160	1:320	1:640	-	-	-
Інкубація при 18-20ºС впродовж 30 хвилин.
1% суспензія еритроцитів курей	0,4	0,4	0,4	0,4	0,4	0,4	0,4	0,4	0,4	0,4
Інкубація при 18-20ºС впродовж 1 години.
РЕЗУЛЬТАТ
Сироватка І
Сироватка ІІ

Лунки № 8-10 є контрольними:

№ 8 – контроль сироватки 1:5;

№ 9 – контроль діагностикуму;

№10 – контроль еритроцитів.

Враховують результат, визначають титри сироваток.

VI. Матеріальне забезпечення, наглядність заняття:

1. Таблиці.

2. Парні сироватки крові хворого з підозрою на грип.

3. Антигенні діагностикуми вірусів грипу А (H1N1) i (H3N2).

4. Суспензія еритроцитів.

5. Пробірки, планшети для проведення реакції гемаглютинації.

6. Препарати для лікування і профілактики грипу.

7. Ситуаційні задачі.

VІI. Джерела навчальної інформації.

1. Література теоретична:

1. Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія / За ред. В.П.Широбокова.-Вінниця: Нова книга, 2011.

2. Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія.-Київ: Вища школа, 1992.

3. Крок-1. Загальна лікарська підготовка.-Київ: Медицина, 2004.

4. Конспекти лекцій.

2. Література практична:

1. Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.

2. Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии / Под ред. Л.Б.Борисова.-Москва: Медицина, 1984.

МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ ПІДГОТУВАВ ас. Головацький О.О.

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ЗАТВЕРДЖЕНА

НА ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ МІКРОБІОЛОГІЇ

ПРОТОКОЛ № 8 від 04.01.2012 р.

Завідувач кафедри мікробіології

д.мед.наук Р.В.Куцик