2.5 Деякі особливості і правила виконання складанних креслеників

Складанний кресленик містить:

- зображення виробу, яке дає уявлення про розташування і взаємозв’язок складових частин, з’єднаних за даним креслеником, та про порядок складання і контроль виробу. Головне зображення має надавати найповніше уявлення про виріб (складанну одиницю). На головному зображенні виріб показується у робочому положенні (наприклад, запобіжний клапан, за звичай, зображується у вертикальному положенні клапаном донизу) та у робочому стані (наприклад, вентиль водопровідний зображується у закритому стані, а кран пробковий – у відкритому). Масштаб головного та інших зображень, як правило, однаковий;

- номери позицій складових частин;

- розміри;

- вказівки про характер спряжень та способи з’єднання нерознімних складових частин, розміри та інші параметри і вимоги, які мають бути виконаними і проконтрольованими за даним складанним креслеником.

Деталі, що переміщуються, на складанних креслениках зображують у основному (робочому) положенні. Наприклад, клапанні пристрої двигунів, насосів, вентилів зображують у закритому стані, пробкові крани трубопроводів – відкритому. Деталі, що переміщуються, крім основного положення, допускається показувати в крайньому положенні. Крайнє положення деталей, що переміщуються, показують тоді, коли вони міняють габарити виробів. Обводять їх у цьому положенні тонкою штрих–пунктирною лінією товщиною від S/3 до S/2.

Відповідно до ГОСТ 2.305-68 на складанних креслениках рекомендовано широко застосовувати умовності і спрощення. Однак це не повинно утруднювати читання кресленика. Допускається не зображувати дрібні елементи, фаски, закруглення, проточки та ін. На зображеннях допускається не показувати деякі деталі (наприклад, кришки, маховики тощо), якщо вони закривають собою форми інших деталей. У цьому разі над відповідним зображенням дають написи для пояснення, наприклад, „Кришка поз. 4 не показана”. Порівняння креслеників корпуса (с. ) та складанного (с. ) показує наскільки простіше зображення корпуса на складанному кресленику.

Контури деталей, які стикаються, зображують однією лінією. Зазор між стержнем і отвором можна не показувати, якщо він не контролюється при складанні. Не зображують видимі частини деталі, які розташовані за пружиною (рисунок 5), сіткою, склом. У необхідних випадках рекомендовано поєднувати частину вигляду з частиною розрізу в одному зображенні.

Штрихування однієї і тієї ж деталі на усіх зображеннях кресленика виконується однаково. Різні суміжні деталі, які стикаються, штрихуються в різні боки та з різними кроками штрихування. Зварювані, паяні, клеєні складанні одиниці з однорідного матеріалу в розрізах і перерізах штрихують як монолітне тіло, межа між деталями зображується суцільними основними лініями.

Для пояснення форми, розмірів і інших відомостей про дрібні елементи, необхідно виконувати виносні елементи. Коли виконуються виносні елементи відповідне місце вихідного зображення креслиться спрощено (рисунок 6). Кріпильні вироби на складанних креслениках рекомендовано зображати спрощено відповідно до ГОСТ 2.316-68. Стандартні гайки та шайби на зображеннях з’єднань показуються нерозрізаними.

В різних механізмах, арматурі трубопроводів, вентилях, кранах, насосах тощо, де рідина, пар або газ можуть просочуватись крізь зазори між рухомими і нерухомими частинами механізму, для герметизації застосовують сальникові пристрої (рисунок 7). Простір між шпинделем і штуцером заповнюють сальниковою набивкою (азбест, просалений і просочений графітною сумішшю, прядиво тощо.) і ущільнюється натискною втулкою за допомогою накидної гайки. Стиснута набивка не пропускає рідини, пару або повітря. На кресленику сальниковий пристрій зображують у вихідному положенні. При цьому натискна втулка піднята.

На рис. 8 показані деякі варіанти закріплення клапанів на шпинделях вентилів та кранів.