2.2 Схема поділу виробу на складові частини

Правила виконання та оформлення схеми поділу виробу на складові частини (далі – схема поділу) регламентує ГОСТ 2.711-82. Схемі поділу присвоюють шифр Е1. Схема може бути виконаною на аркуші будь-якого формату. У навчальному завданні „Складанний кресленик” вона виконується, зазвичай, на форматі А4 з основним надписом за формою 1 ГОСТ 2.104-68. На схемі поділу вироби і складові частини зображуються умовними графічними познаками, в яких записуються дані про виріб та його складові частини. Умовні графічні познаки сполучаються між собою суцільними тонкими лініями зі стрілками. Самі познаки (прямокутники та паралелограми) так само зображуються суцільними тонкими лініями. В прямокутники, які поділяють на декілька рядків записують зверху донизу позначення, найменування складових частин, індекс та назву організації-розробника. Куповані вироби ( у навчальному завданні це, зазвичай, - стандартні вироби і деякі матеріали) заносять у подвійну рамку. На с. наведена схема поділу вентиля водопровідного.

2.3 Специфікація

Форма та порядок заповнення специфікації регламентуються ГОСТ 2.106-96 „Текстовые документы». Специфікація є основним конструкторським документом, який визначає склад виробу або складанної одиниці. Це таблиця, яка містить у собі складові частини, що входять до специфікованого виробу, а також конструкторські документи, які стосуються виробу. Укладається специфікація на аркушах формату А4 за формою 1, 1а і складається з розділів, які розташовуються в такому порядку:

- документація;

- комплекси;

- складальні одиниці;

- деталі;

- стандартні вироби;

- інші вироби;

- матеріали;

- комплекти.

У навчальних домашніх завданнях специфікація може містити від двох до п’яти розділів (1, 3, 4, 5, 7)

Назви розділів як заголовки записують в графі „Наименование” і підкреслюють тонкою лінією, залишаючи один вільний рядок після кожного заголовка. Після кожного розділу специфікації необхідно залишати декілька вільних рядків для додаткових записів.

В розділі „Документація” цього завдання записують складанний кресленик і схему поділу виробу на складові частини.

В розділі „Складанні одиниці” і „Деталі” заносять складанні одиниці та деталі, які входять у специфікований виріб. Якщо найменування однакові, то запис наводиться у порядку зростання позначень. Якщо назва складової частини складається із декількох слів, то на першому місці записують іменник, наприклад: „Втулка сальникова”.

У розділі „Стандартні вироби” записують стандартні вироби за групами (наприклад, підшипники, кріпильні вироби, електротехнічні вироби і т. ін.), в межах кожної групи – за абеткою найменувань виробів, у межах кожного найменування – у порядку зростання позначень стандартів, а в межах кожного позначення стандарту – у порядку зростання параметрів, чи розмірів виробів.

У розділ „Матеріали” заносять ті матеріали, які входять безпосередньо у специфікований виріб.

В графі „Формат” вказують формати документів, позначення яких записують в графі „Обозначение”. Для документів, записаних у розділах „Стандартні вироби”, „Інші вироби” і „Матеріали», графу не заповнюють. Для деталей, на які не розроблені кресленики, в графі вказують БЧ.

Якщо поле кресленика більшого формату розбивається на зони, то в графі „Зона” вказують позначення зони, в якій знаходиться позиція складової частини виробу.

В графі „Поз.” вказують порядковий номер складових частин, які входять безпосередньо у специфікований виріб у порядку запису їх в специфікації. Для розділів „Документація”, „Комплекси” цю графу не заповнюють.

В графі „Обзначение” вказують позначення записаних документів на складові частини виробів. У розділах „Стандартні вироби”, „Інші вироби” і „Матеріали” графу „Обозначение” не заповнюють.

В графі „Кол.” указують кількість складових частин виробу на один специфікований виріб.

В графі „Примечание” указують додаткові відомості, які стосуються додаткових частин виробів, матеріалів і документів.

Між таблицею специфікації і основним написом необхідно залишати інтервал від 12 до 20 мм для додаткової інформації.

На с. наведений приклад виконання специфікації.

Для складанних одиниць, які містять у собі невелику кількість складових частин, графічні зображення яких можуть розміститися на форматі А4 разом зі специфікацією, стандарт дозволяє поєднувати складанні кресленики зі специфікацією (рис. 1).