
- •Передмова
- •Тема 1. Теоретичні аспекти аналізу банківської діяльності
- •Аналіз банківської діяльності як один із напрямів економічної роботи банків передбачає:
- •Тема 2. Аналіз власного капіталу банку
- •Сутність пасивних операцій банку полягає у:
- •Згідно із Законом України «Про банки і банківську діяльність» капітал банку це:
- •Тема 3. Аналіз зобов’язань банку
- •Тема 4. Загальний аналіз активних операцій банку
- •Тема 5. Аналіз кредитних операцій банку
- •Тема 6. Аналіз операцій банку з цінними паперами
- •Тема 7. Аналіз валютних операцій банку
- •Аналіз валютних операцій банку здійснюється з метою:
- •До особливостей відображення валютних операцій банку належить:
- •Інформаційне забезпечення аналізу валютних операцій банку включає таку фінансову звітність:
- •Тема 8. Аналіз інших активно-пасивних операцій
- •Тема 9. Аналіз банківських послуг
- •Тема 10. Аналіз доходів і витрат банку
- •Тема 11. Аналіз прибутку і рентабельності банку
- •Тема 12. Аналіз ліквідності банку
- •Тема 13. Аналіз банківських ризиків
- •Тема 14. Аналіз фінансового стану банку
- •Список рекомендованої літератури
Тема 4. Загальний аналіз активних операцій банку
Аналіз активних операцій банку здійснюється з метою:
оцінки раціональності фактичної структури активів з погляду забезпечення прибутковості та стабільності роботи банку;
визначення шляхів оптимізації структури активів;
здійснення узагальнюючої оцінки активів та прогнозу майбутніх результатів і фінансового потенціалу банку;
всі відповіді правильні.
Активні операції банку – це операції, пов’язані із:
залученням ресурсів;
розміщенням ресурсів;
правильні відповіді 1 і 2;
диверсифікацією.
Основними напрямами аналізу активів банку є:
склад і стан активів;
якість активів;
ефективність використання;
всі відповіді правильні.
Загальний аналіз активів банку передбачає обчислення та оцінку таких показників:
процентних співвідношень окремих показників з агрегованим показником;
абсолютної зміни кінцевих показників порівняно з початковими (базисними);
темпів зростання або приросту показників в аналізованому періоді;
всі відповіді правильні.
Визначення питомої ваги активів за їх цільовим використанням, ступенем ліквідності, рівнем дохідності, а також складу та структури кожного виду активів здійснюється у процесі аналізу:
горизонтального або трендового;
вертикального або структурного;
коефіцієнтного;
факторного.
Аналіз, який дає змогу вивчити динаміку активів загалом й окремих їх видів у часі, визначити загальні тенденції їх зміни або тренду називається:
горизонтальним або трендовим;
вертикальним або структурним;
коефіцієнтним;
факторним.
Різниця між активами банку на кінець та початок періоду називається:
темпом приросту активів;
темпом зростання активів;
абсолютним приростом активів;
абсолютним значенням 1% приросту.
Відношення абсолютного приросту активів до вартості активів на початок періоду називається:
темпом приросту активів;
темпом зростання активів;
абсолютним приростом активів;
абсолютним значенням 1% приросту.
Коефіцієнт дохідності активів, який характеризує ділову активність банку з погляду ефективності розміщення ресурсів визначається як:
;
;
;
.
Відношення активів, зважених за ступенем ризику до сукупних активів банку це показник:
ліквідності активів;
ризикованості активів;
ділової активності;
правильна відповідь відсутня.
До групи активів із ступенем ризику 10 відсотків відносять:
кошти в Національному банку;
короткострокові та довгострокові кредити, що надані органам державної влади;
боргові цінні папери органів місцевого самоврядування;
кредити, які надані фізичним особам.
До групи активів із ступенем ризику 20 відсотків відносять:
кошти в Національному банку;
короткострокові та довгострокові кредити, що надані органам державної влади;
боргові цінні папери органів місцевого самоврядування;
кредити, які надані фізичним особам.
До групи активів із ступенем ризику 50 відсотків відносять:
кошти в Національному банку;
короткострокові та довгострокові кредити, що надані органам державної влади;
боргові цінні папери органів місцевого самоврядування;
кредити, які надані фізичним особам.
До групи активів із ступенем ризику 100 відсотків відносять:
кошти в Національному банку;
короткострокові та довгострокові кредити, що надані органам державної влади;
боргові цінні папери органів місцевого самоврядування;
кредити, які надані фізичним особам.
До активів підвищеного ризику не належать:
факторинг;
лізинг;
інвестиційні вкладення;
кошти в Національному банку.
З метою аналізу ліквідності активів їх поділяють на такі групи:
високоліквідні, ліквідні, низьколіквідні, неліквідні;
високоліквідні, ліквідні, низьколіквідні, неліквідні, недохідні, квазіактиви;
високоліквідні, ліквідні, низьколіквідні, неліквідні, недохідні;
високоліквідні, ліквідні, неліквідні.
До квазіактивів належать такі активи:
нараховані доходи банку до отримання;
капіталовкладення;
цінні папери;
вкладення в асоційовані та дочірні компанії.
Якісний склад активів характеризується:
співвідношенням продуктивних активів і витрат на власні потреби;
співвідношенням продуктивних і непродуктивних активів і витрат на власні потреби;
співвідношенням непродуктивних активів і витрат на власні потреби;
правильна відповідь відсутня.
Якщо питома вага кредитно-інвестиційного портфеля в активах банку становить більше 75%, така політика банку вважається:
пасивною;
активною;
ризиковою;
правильні відповіді 2,3.
До продуктивних активів банку належать:
капіталізовані активи;
нематеріальні активи;
дебіторська заборгованість та збитки;
усі операції з клієнтурою та контрагентами банку за кредитно-інвестиційною системою.