Тема 3. Аналіз зобов’язань банку

1. Метою аналізу зобов’язань банку є:

1. підтримка ліквідності банку й мінімізація ризику;

2. оцінка та визначення шляхів оптимізації структури зобов’язань на основі таких критеріїв як зниження середньої вартості ресурсів та підвищення стабільності ресурсної бази та надійності банку в цілому;

3. забезпечення платоспроможності банку;

4. правильна відповідь відсутня.

2. Ефективність формування ресурсної бази банку залежить від таких чинників:

1. стабільності (стійкості);

2. вартості;

3. строковості;

4. всі відповіді правильні.

3. До звітної фінансової інформації, на підставі якої здійснюється аналіз зобов’язань банку належить:

1. баланс та звіт про фінансові результати;

2. примітки до фінансових звітів: 13. Кошти клієнтів, 14. Боргові цінні папери, емітовані банком, 15. Нараховані витрати до сплати, 16. Інші зобов’язання;

3. звіт про власний капітал;

4. правильні відповіді 1 і 2.

4. Аналіз зобов’язань банку включає такі етапи:

1. визначення загального обсягу зобов’язань та їх частки у пасивах аналіз окремих складових ресурсної бази (їх структури та динаміки) аналіз окремих показників, які характеризують стабільність депозитної бази ступінь використання залучених та запозичених коштів контроль за нормативами обов’язкового резервування раціональність формування ресурсної бази банку;

2. визначення загального обсягу зобов’язань та їх частки у пасивах ступінь використання залучених та запозичених коштів контроль за нормативами обов’язкового резервування раціональність формування ресурсної бази банку;

3. аналіз окремих складових ресурсної бази (їх структури та динаміки) аналіз окремих показників, які характеризують стабільність депозитної бази ступінь використання залучених та запозичених коштів контроль за нормативами обов’язкового резервування;

4. визначення загального обсягу зобов’язань та їх частки у пасивах аналіз окремих показників, які характеризують стабільність депозитної бази ступінь використання залучених та запозичених коштів раціональність формування ресурсної бази банку.

5. Підвищення питомої ваги строкових депозитів у ресурсній базі банку:

1. позитивно позначається на ліквідності;

2. зменшує залежність від міжбанківських кредитів;

3. негативно впливає на ліквідність;

4. правильні відповіді 1 і 2.

6. До дешевих ресурсів (в частині) зобов’язань не належать:

1. залишки на рахунках клієнтів;

2. депозити до запитання;

3. кредиторська заборгованість;

4. строкові депозити.

7. Дорогими ресурсами для банку є:

1. строкові депозити;

2. міжбанківські кредити;

3. залишки на рахунках клієнтів;

4. правильні відповіді 1 і 2.

8. Перевагами депозитів до запитання є:

1. низька вартість;

2. стабільність;

3. керованість;

4. правильна відповідь відсутня.

9. Недоліком строкових депозитів є:

1. стабільність;

2. керованість;

3. вища вартість;

4. правильні відповіді 1 і 3.

10. Відмінною перевагою міжбанківського кредиту є:

1. висока мобільність;

2. низька вартість;

3. правильні відповіді 1 і 2;

4. правильна відповідь відсутня.

11. У якій частині балансу відображаються ощадні сертифікати банку?

1. активі;

2. зобов’язаннях;

3. поза балансом;

4. капіталі.

12. У якій частині балансу відображені депозити, внесені до іншого банку:

1. активі;

2. зобов’язаннях;

3. поза балансом;

4. капіталі.

13. Відношення суми достроково вилучених коштів до загальної суми депозитів – це:

1. коефіцієнт використання депозитів;

2. коефіцієнт нестабільності депозитів;

3. рівень осідання депозитних вкладень;

4. рівень диверсифікації депозитів.

14. Приплив на рахунки банківських вкладів визначається як різниця між:

1. залишками на вкладі;

2. оборотами з надходження і видачі коштів з вкладу;

3. внеском вкладника та залишком на вкладі;

4. поповненням вкладу та залишком на вкладі.

15. Відносна витратність депозитів визначається як:

1. відношення процентних витрат за депозитними вкладами до середніх залишків депозитних вкладень;

2. відношення процентних витрат за депозитними вкладами до процентних доходів банку;

3. відношення обороту по видачі вкладів (дебетового) до середнього залишку вкладів;

4. відношення суми достроково вилучених депозитів до їх загальної суми.

16. Коефіцієнт плинності клієнтів ( ) визначається за формулою:

1. ;

2. 

3. ;

4. правильна відповідь відсутня.

17. Коефіцієнт залучення клієнтів ( ) визначається як:

1. ;

3. ;

4. .

18. Коефіцієнт розширення( ) клієнтської бази розраховується як:

1. ;

3. ;

4. .

19. Коефіцієнт постійності клієнтів визначається як:

1. ;

3. ;

4. .

20. Показник, який показує межу, в рамках якої можливе спрямування короткострокових ресурсів на середньо- і довгострокове кредитування називається:

1. рівнем диверсифікації депозитів;

2. коефіцієнтом трансформації короткострокових позик у довгострокові;

3. умовним вивільненням (залученням) ресурсів;

4. середнім терміном використання депозитів.

21. Показником, який характеризує кількість оборотів депозитних вкладень за певний період є:

1. тривалість одного обороту;

2. рівень осідання депозитних вкладень;

3. середній термін використання депозитів;

4. оборотність депозитних вкладень.

22. Чим більшим є значення показника тривалості одного обороту депозитних вкладень, тим ресурсна база банку є:

1. нестабільнішою;

2. стабільнішою;

3. диверсифікованішою;

4. правильна відповідь відсутня.

23. Показник, який розраховується шляхом ділення кількості днів у звітному періоді на оборотність вкладу називається:

1. тривалість одного обороту;

2. рівень осідання депозитних вкладень;

3. коефіцієнт нестабільності депозитів;

4. оборотність депозитних вкладень.

24. Оборотність на рахунках банківських вкладів визначається відношенням:

1. обороту з видачі коштів до середнього залишку на рахунку;

2. середнього залишку, обчисленого за середньою хронологічною до обороту з видачі коштів вкладів;

3. середнього залишку до обороту з надходження коштів на вклади;

4. правильні відповіді 1 і 2.

25. Термін зберігання коштів на рахунках банківських вкладів визначається відношенням кількості днів у періоді до:

1. осідання на вкладах;

2. оборотності на вкладах;

3. приросту на вкладах;

4. середнього залишку коштів на вкладах.

26. Стабільність ресурсної бази банку буде вищою, коли:

1. оборотність депозитних вкладень зростатиме;

2. оборотність депозитних вкладень уповільнюватиметься;

3. оборотність депозитів більша, ніж оборотність кредитів;

4. швидкість оборотів депозитних вкладень не змінюється.

27. Коефіцієнт нестабільності депозитів розраховується за формулою:

1. 

2. 

3. 

4. 

28. Умовно-закриті рахунки банківських вкладів – це різниця між:

1. усіма відкритими рахунками та їх залишком на початок періоду;

2. усіма відкритими рахунками й оборотністю на рахунках;

3. усіма відкритими рахунками та їх приростом у періоді;

4. правильна відповідь відсутня.

29. Депозитна база банку вважається хорошою за умови, якщо частка строкових депозитів становить:

1. не менше 20%;

2. не менше 30%;

3. не більше 30;

4. не більше 20%.

30. Як називається перевищення видач коштів з рахунку вкладу над надходженням на вклад:

1. приріст;

2. приплив;

3. відплив;

4. нестабільність.

31. Факторний аналіз зміни процентних витрат банку за строковими депозитами проводиться за такою факторною моделлю:

1. ;

2. ;

3. ;

4. .

де ‑ процентні витрати, ‑ обсяг залучених депозитів; ‑ відносна вартість депозитів.

32. Показник, який визначається як відношення середніх залишків за кредитними вкладеннями до середніх залишків за всіма залученими коштами це:

1. рівень осідання депозитних вкладень;

2. оборотність депозитних вкладень;

3. коефіцієнт використання депозитів;

4. коефіцієнт нестабільності депозитів.

33. Оцінка ефективності використання банком своїх зобов’язань здійснюється на основі:

1. ефективності використання платних пасивів;

2. ефективності використання сукупних зобов’язань;

3. правильні відповіді 1 і 2;

4. правильна відповідь відсутня.

34. Ефективність використання платних пасивів банку визначається, виходячи із співвідношення:

1. ;

2. ;

3. ;

4. .

35. Ефективність використання сукупних зобов’язань банку визначається як:

5. ;

6. ;

7. ;

8. .

36. Показник, який розраховується як відношення витрат на залучення кожного виду ресурсів до середньорічних залишків ресурсів називається:

1. відносною вартістю (витратністю) ресурсів;

2. ефективністю використання сукупних зобов’язань;

3. ефективністю використання платних пасивів;

4. коефіцієнтом ефективності активів.

37. Структура зобов’язань вважається ризикованою, якщо на частину міжбанківського кредиту припадає:

1. 50% і більше;

2. 60% і більше;

3. менше 50%;

4. менше 60%.

38. Коефіцієнт дохідності використання міжбанківських кредитів визначається за формулою:

1. ;

2. ;

3. ;

4. .

39. Коефіцієнт ефективності активів визначається виходячи із співвідношення:

1. ;

2. ;

3. ;

4. .

40. Умовами забезпечення оптимальної структури ресурсів банку є:

1. максимальна стабільність ресурсної бази за її мінімальної вартості;

2. максимальна стабільність ресурсної бази за її середньої вартості;

3. максимальна ліквідність ресурсної бази за її мінімальної вартості;

4. максимальна ліквідність ресурсної бази та мінімізація ризику;