Площа Кірова

Площа Кірова — центральний майдан Кіровограда, названий на честь радянського державного діяча Сергія Кірова.

Площа Кірова розташована в Ленінському районі Кіровограда й міститься у просторі між вулицями Дворцовою, Великою Перспективною‎, Дзержинського та В'ячеслава Чорновола.

Сучасна площа Кірова — найстаріший майдан Кіровограда, який 14 вересня 2009 року відмітив своє 170-ліття. Розбито його було на місці, подарованому Єлисаветграду сином колишнього міського голови комерції радника Івана Фундуклея за його заповітом у 1839 році.

До того часу тут були розташовані цегляні споруди з глибокими підвалами, знищеними, проте, великою пожежою 1834 року.

Спершу територію обладнали під плац на зразок Ковалівського у військовому містечку (тепер ПКтВ «Ковалівський») — висадили алеї дерев.

Згодом відбулася реконструкція майдану, його обнесли залізною огорожею з гранітними колонами, спорудили 2 павільйони — в одному розмістився громадський розважальний клуб, в іншому — буфети. Після появи міського водогону на майдані було обладнано фонтан, розведено квітники.

У такому стані площа лишалась до 1920-х років. Однак, уже за СРСР 1924 року в клубі-павільйоні відкрили музей ім. Леніна, буфет закрили.

У 1930-ті площу нарекли на честь першого секретаря Ленінградського обкому Компартії, члена Політбюро ЦК КПРС Сергія Кірова, і в листопаді 1936 року в її центрі встановили йому великий бронзовий пам'ятник.

Майдан Кірова традиційно є міським центром, місцем проведення всенародних гулянь у свята, на ньому встановлюється головна міська новорічна ялинка, тут проводяться мітинги, концерти, спортивні та інші культурно-масові заходи тощо.

24 серпня 1991 року тисячі жителів Кіровограда під звуки національного Гімну України гучними оплесками вітали встановлення на головному приміщенні обласної державної адміністрації Державного прапора України, у такий спосіб схвалюючи утвердження незалежності української держави.

Площа Кірова, будучи центральним міським майданом, має важливе транспортне значення, — повз неї минають численні маршрутні таксі і тролейбуси.

У центральній будівлі на площі (буд. № 1) розташовані:

• Кіровоградська обласна державна адміністрація;

• Кіровоградська обласна рада народних депутатів;

• Кіровоградська обласна державна телерадіокомпанія

У центрі майдану височіє помпезний пам'ятник Сергію Кірову, встановлений у 1936 році (скульптор М.Г. Манізер, архітектор В. Вітман).

Вулиці Велика Перспективна та Дворцова

Вул. Дворова – вул. Велика Перспективна

Велика Перспективна (вулиця Карла  Маркса) та Дворцова ( вулиця Леніна) були дійсно респектабельними вулицями.

На початку  ХХ ст. тут зосередилися не тільки готелі та банки, органи місцевого самоуправління та торговельні установи, а й заклади культури та  освіти.

Більше всього їх розміщалося на Дворцової: три книгарні, три театри:  музично-драматичний, «Казка» (в майбутньому - кінотеатр ім. Дзержинського та інші установи), «Ілюзіон» (зараз школа-ліцей мистецтв. Хореографічний ансамбль «Пролісок»), громадське комерційне училище,  приватна чоловіча гімназія, товариство споживачів (на місці аптеки на розі вулиць Леніна і Калініна), земська аптека, громадське народне зібрання (тут вперше були виконані «Вечорниці» Ніщинського. Приміщення  знесено).

У 1888 р. в народному зібранні було відкрито бібліотеку та концертний зал. На Дворцової розміщувались готелі (на місці ресторану «Весна», магазину «Союз друк»). На цій вулиці  також знаходилось шість синематографів, чотири фотосалони, три друкарні, один з корпусів юнкерського кавалерійського училища.

Таким чином в середині минулого століття вулиця Дворцова набула прав головної вулиці міста.

Під керівництвом будівельного комітету, а також начальника  військових поселень Д. Остен-Сакена проводився її благоустрій. В 1850 р. встановлено ліхтарні стовпи, ліхтарі на яких з 1865 р. живилися гасом. В 1878-1879 рр. вулиця замощувалась „диким каменем” а в 1888 р.- частково гранітними плитами.

Дворцова вулиця

Дворцова вулиця на початку XX століття.

Д ворцова вулиця – раніше - вулиця Леніна — вулиця у Ленінському районі міста Кіровограда. Пролягає від вулиці Кропивницького до вулиці Світлої.

До 2011 року вулиця Леніна пролягала від вулиці Фрунзе. 27 жовтня 2011 року частина вулиці Леніна від вулиці Фрунзе до вулиці Кропивницького (центральна частина міста) була перейменована на Дворцову.

За ініціативи місцевого осередку Партії регіонів 27 жовтня 2011 року, сесія Кіровоградської міської ради, разом з перейменуванням ще трьох вулиць міста, перейменувала вулицю Леніна на Дворцову. Перейменуванню передували протести професорсько-викладацького складу філологічного факультету КДПУ імені Володимира Винниченка, які вказували на те що слово «Дворцова» є суржиком й пропонували перейменувати вулицю на Театральну. Проте перейменовано було лише фрагмент вулиці Леніна, від вулиці Фрунзе до вулиці Кропивницького, а від Кропивницького до мікрорайону Велика Балка лишилася стара назва.^[2] Таким чином довжина вулиці Леніна значно скоротилась.

Дворцова вулиця — вулиця в Ленінському районі міста Кіровограда, центральна вулиця міста.

Пролягає від вулиці Фрунзе до вулиці Кропивницького. Дворцову вулицю перетинають вулиці Орджонікідзе, Нейгауза, Калініна, Декабристів, В'ячеслава Чорновола, Велика Перспективна, Пашутінська, Арсенія Тарковського, Кірова, Червоногвардійська, Карабінерна.

На вулиці розташований музично-драматичний театр, багато пам'яток архітектури, парк культури та відпочинку «Ковалівський», костел Святого Духа.

Історія вулиці увібрала в себе історію двох вулиць, адже до 1919 року це були дві різні вулиці. У 2-й половині 18 ст. виникає і забудовується вулиця Верхньодонська, що простягалася від Великої Перспективної до Великої Балки. Назва походила від розквартированих тут ескадронів донських козаків.

У вересні 1847 року починається історія вулиці Дворцової, коли імператор Микола І заклав перший камінь під будинок палацу для прийому "найвищих осіб" - саме від палацу до вул.В.Перспективної і пролягала нова вулиця. Окрасою вулиці був і Зимовий театр.

1897 року вулицею пролягла перша лінія Єлисаветградського трамваю.

25 березня 1919 року більшовицька влада перейменувала вулиці Дворцову та Верхньодонську на вулицю Леніна, об'єднавши однією назвою дві вулиці.

Уже за кілька місяців настав час денікінської окупації й назва «Дворцова» повернулась. Пізніше більшовики знову перейменували вулицю на Леніна. У 1941 році, одразу ж після окупації, нацисти знову повернули назву вулиці, яка знову була змінена після повернення радянської влади.

Перший, і тепер найстаріший на цій вулиці, будинок Г. В. Соколова-Бородкіна (на розі Дворцової та Театральної), предводителя повітового дворянства. Будинок побудований в стилі класицизму за проектом А. М. Достоєвського. У ньому жили чотири покоління Соколових-Бородкін до самої революції. Меліц Соколова-Бородкіна покине його в 1920 році. Навпроти будинку Соколова-Бородкіна театральний готель «Версаль» (нині музично-педагогічний факультет КДПУ) у стилі неокласицизму. Побудований в 50-ті роки XIX сторіччя, також належав Соколовим-Бородкіним. Також проект Достоєвського.

За ініціативи місцевого осередку Партії регіонів, 27 жовтня 2011 року сесія Кіровоградської міської ради, разом з перейменуванням ще трьох вулиць міста, перейменувала вулицю Леніна на Дворцову^[2]. Перейменуванню передували протести професорсько-викладацького складу філологічного факультету КДПУ імені Володимира Винниченка, які вказували на те що слово «Дворцова» є суржиком й пропонували перейменувати вулицю на «Театральну». Перейменовано було лише фрагмент вулиці Леніна від вулиці Фрунзе до вулиці Кропивницького, а від вулиці Кропивницького до вулиці Світлої лишилася стара назва — вулиця Леніна.