
Розробка екскурсійного маршруту
Пішохідний маршрут: Кіровоград – Вул. Дворцова (Леніна) – вул. Велика Перспективна – к-р «Зоряний» - «Бібліотека Чижевського»
Розробник:
Кіровоград 2012
Тема екскурсії: цікаві відомості про міста Кіровограда де ми живемо, що розташовані на шляху маршруту екскурсії.
Мета екскурсії: культурно-пізнавальна, ознайомити екскурсантів з цікавімі містами міста Кіровограда.
Характеристика маршруту:
Початок екскурсії: вул. Дворцова
Кінець екскурсії: бібліотека Чижевського
Сезонність: Круглий рік.
Форма одягу : довільна.
План екскурсії:
Збір групи о 9.00 за київським часом. На збір 10 хвилин.
Представлення екскурсовода: 3 хвилин.
Розповідь екскурсовода:
Історичні відомості про місто Кіровоград
Зупинка 1- площа Кірова, вул. Дворцова
Зупинка 2 - вул. Велика Перспективна
Зупинка 3 - Кінотеатр «Зоряний»
Зупинка 4 - «Бібліотека Чижевського»
Батьківщина для кожного з нас бере початок від тепла рідної домівки, тихої материнської пісні, чистої рідної мови. І хоч би де ми не перебували, куди б не пролягли наші нелегкі життєві дороги, ми завжди, хоча б у думках, повертаємось до рідних місць.
Та щоб по-справжньому любити свій рідний край, його треба добре знати. Як сказав поет Микола Упеник :
Коли беру літопис краю,
Який творили земляки,
Я ніби знов перегортаю
Твоєї слави сторінки.
Історичні відомості про місто Кіровоград
Перші документальні згадки, які можна пов’язати з історією Кіровограда, датуються ще вісімнадцятим століттям. Вони стосуються заснування на території степового краю військових поселень під назвою Нова Сербія. Згодом виникла потреба побудувати потужну фортецю, яка б стала форпостом держави на півдні, адміністративним та військовим центром краю.
Місто декілька разів змінювало назву: в 1924 році місто назвали Зінов’євск, ця назва протрималась всього 10 років. Вже 1934 році перейменували в Кірово, але коли місто стало обласним центром, із смутком помітили, що одна Кіровська область в СРСР вже існує. Так 1939 році місто стало Кіровоградом і вже з цим ім’ям майже сімдесят три рокі.
Кіровоград – адміністративний і промисловий центр, вигідно розташований у центральній частині України. Столицею Степового краю, «Степовою Єлладою», «Маленьким Парижем» – лагідно з гордістю називають кіровоградці своє рідне місто. Багатовікова історія міста творилася розумно, працею і звитягою багатьох поколінь його мешканців. Кожне століття залишило тут свій особливий знак. Відображений він в унікальній споруді фортеці Святої Єласавети, у шедеврах архітектурних ансамблів ХІХ ст., у переплетінні вулиць і провулків.
Місто було утворене у середині XVIII століття після будівництва фортеці святої Єлисавети. Відтоді відоме як Єлисаветград, місто пережило у середині ХІХ — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут був відкритий перший український професійний театр. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кіровограда налічує понад 70 підприємств, місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями.
У різні роки доля так чи інакше пов’язала з нашим містом імена Марка Кропивницького, Івана Тобілевича, Володимира Винниченка, Івана Микитенка, Володимира Григоровича, Дмитра Чижевського, Євгена Маланюка, Генріха Нейгауза. Скульптурні пам’ятники міста відтворюють минуле і сучасне. Добра боротьба за соціальне та національне визволення уособлена у бронзових фігурах Т. Шевченка, Б. Хмельницького.
Символом єдності кіровоградців, незалежно від політичних переконань, віросповідання, професії чи національності, є площа Соборна, де встановлено пам’ятник Ангелу-охоронцю. Минуле і сучасне об’єднують усіх мешканців міста в одну велику родину, допомагають долати потужний натиск щоденних життєвих негараздів, закладати основи перспективного майбутнього, згуртовують у бажанні працювати на благо рідного міста.