47. Основні вимоги до наукової доповіді такі:

-інформативність;

-стислість;

-достовірність;

-аргументованість висновків;

-усі перелічені варіанти відповідей правильні.

48. Курсова робота – це:

- пошукові завдання і проекти, що передбачають індивідуалізацію навчання, розширення обсягу знань студентів, які застосовують у процесі вивчення будь-яких дисциплін;

- індивідуальне завдання навчально-дослідницького чи творчого характеру, яке має на меті поглиблення, узагальнення і закріплення знань студентів із нової навчальної дисципліни, застосування їх під час вирішення конкретного фахового завдання і вироблення вміння самостійно працювати з сучасними інформаційними носіями;

- кваліфікаційне навчально-наукове, самостійне дослідження студента, яке виконується під керівництвом фахівця, на завершальному етапі навчання у вищому навчальному закладі;

- виклад письмово або у формі публічного виступу змісту книги, наукової роботи, результатів вивчення наукової проблеми; доповідь на певну тему, що включає огляд відповідних літературних та інших джерел;

- публічне повідомлення на певну тему.

49. Кваліфікаційне навчально-наукове, самостійне дослідження студента, яке виконує він на проміжному етапі навчання у вищому навчальному закладі під керівництвом фахівця є:

-дипломна робота;

-курсова робота;

-доповідь на певну тему;

-результати вивчення наукової проблеми, що включають огляд відповідних літературних та інших джерел;

-реферат.

50. Кваліфікаційне навчально-наукове, самостійне дослідження студента, яке виконується під керівництвом фахівця, на завершальному етапі навчання у вищому навчальному закладі, – це:

-дипломна робота;

-курсова робота;

-доповідь на певну тему;

-результати вивчення наукової проблеми, що включають огляд відповідних літературних та інших джерел;

-реферат.

51. Європейська система перезарахування кредитів – це:

-ЕСТS;

-UNEP;

-GEF;

-IPCC;

-Greenpeace.

52. Оцінка «добре» за національною шкалою відповідає оцінці за шкалою ЕСТS:

-А;

-В, С;

-D, E;

-FХ;

-F.

53. Кількість балів – менше 60, набраних із дисципліни, відповідають оцінці за шкалою ЕСТS (незадовільно з можливістю повторного складання):

-А;

-В, С;

-D, E;

-FХ;

-F.

54. Безперервний процес навчання, виховання і розвитку, спрямований на формування екологічної свідомості, екологічної культури та екологічної відповідальності є:

-екологічними знаннями;

-екологічним мисленням;

-екологічним світоглядом;

-екологічна культурою;

-екологічною освітою.

55. Основні принципи, які покладено в основу екологічної освіти:

-гуманізму;

-науковості;

-неперервності;

-систематичності;

Д)усі перелічені варіанти відповідей правильні.

56. Неперервність екологічної освіти забезпечується:

-формуванням у населення екологічної свідомості і екологічного складу мислення;

-її системністю і полягає у формуванні у людини екологічної культури, починаючи з дошкільного віку й протягом усього життя;

-безперервним формуванням екологічної культури окремих осіб і суспільства загалом;

постійним формуванням екологічної свідомості, культури, моралі та етики;

-набуттям знань, переконань і навичок у сфері взаємодії людини з природою, які вона має засвоювати на усіх етапах навчання і виховання.

57. Рівень освіти, що є надзвичайно важливим етапом в системі екологічної освіти – це:

-дошкільна освіта та виховання;

-загальна середня освіта;

-професійно-технічна освіта;

-вища освіта;

-усі зазначені рівні.

58. Екологічна освіта складається з таких компонентів:

-екологічні знання;

-екологічне мислення;

-екологічний світогляд;

-екологічна культура;

-усі перелічені варіанти відповідей правильні.

59. Найголовнішими завданнями екологічної освіти є:

-підготовка фахівців-екологів для різних галузей;

-підготовка фахівців-екологів для екологічних організацій;

-формування екологічної культури всіх верств населення;

-удосконалення, узгодження і стандартизація термінології у галузі екологічних знань;

-усі перелічені варіанти відповідей правильні.

60. Ланка системи екологічної освіти та виховання, яка має просвітницький характер, формує екологічну свідомість і культуру населення через засоби масової інформації, церкви, партії тощо – це ланка:

-формальної екологічної освіти;

-неформальної екологічної освіти;

-спеціальної екологічної освіти;

-немає правильної відповіді.

61. Загальна система формальної екологічної освіти в Україні існує на таких рівнях освіти:

-дошкільна;

-шкільна;

-професійно-технічна;

-вища;

-усі зазначені рівні.

62. Підсистему формальної екологічної освіти утворюють:

-заклади культури, театри, кіно та краєзнавчі музеї;

-установи та заклади освіти, засновані як на державній, так і на приватній формах власності;

-громадські екологічні та просвітницькі об'єднання, партії;

-засоби масової інформації;

-релігійні установи.

63. Державний документ, в якому зазначено основні напрями здійснення державної політики в сфері екологічної освіти і виховання в Україні:

-Закон України «По освіту»;

-Закон України «Про вищу освіту»;

-Концепція екологічної освіти України;

-Конституція України;

-Закон України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

64. Основи екологічного мислення у людини формуються:

-із моменту народження, у сім'ї;

-у дошкільному віці;

-під час навчання в середній ланці загальноосвітньої школи;

-під час навчання у професійно-технічному навчальному закладі;

-під час навчання у вищому навчальному закладі.

65. Екологічно спрямованими якостями населення є:

-екологічна освіта;

-екологічна свідомість;

-екологічна культура;

-екологічний світогляд;

-усе перелічене.

66. Екологічна пропаганда забезпечує формування:

-екологічного виховання;

-екологічного світогляду;

-екологічної культури;

-екологічного мислення;

-екологічної освіти.

67. Термін «екологія» походить від грецьких слів «ойкос» та «логос», що означають:

-наука про природу;

-наука про місцепроживання;

-наука про Землю;

-наука, що вивчає вплив зовнішніх умов на живі організми і взаємовідносини між ними;

-наука про Землю і життя на Землі.

68. Появу в 1866 році екології як самостійної науки пов’язують з ім’ям видатного вченого:

-Ю. Одума;

-Е. Геккеля;

-В. І. Вернадського;

-Ж. Б. Ламарка;

-А. Тенслі.

69. На початку свого формування екологія як наука відокремилась від:

-географії;

-філософії;

-біології;

-хімії;

-анатомії.

70. Правильне визначення сучасної екології із наведених варіантів – це:

-комплекс наук про Землю і життя на Землі;

-розділ біології, що вивчає живі системи планети у їх взаємодії;

-комплексна наука, яка вивчає будову, функціонування і взаємозв'язки екосистем усіх рівнів, а також методи і шляхи збереження біосфери та цивілізації;

-наука про сучасні методи охорони і відтворення довкілля;

-наука, що вивчає вплив зовнішніх умов на живі організми і взаємовідносини між ними.

71. Центральною ідеєю сучасної екології є:

-раціональне природокористування;

-попередження прямого чи опосередкованого впливу діяльності людини на природу;

-єдність суспільства і природного середовища як фундаментальної властивості біосфери;

-охорона навколишнього природного середовища;

-зменшення забруднення навколишнього природного середовища.

72. До методів екологічних досліджень відносять:

-методи збору інформації;

-методи обробки отриманої інформації;

-методи інтерпретації отриманих результатів;

-методи прогнозування та математичного моделювання;

-усі перелічені варіанти відповідей правильні.

73. Розділ сучасної екології, де вивчається специфічна роль людини в довкіллі не як біологічного виду, а як соціальної істоти:

-загальна екологія;

-популяційна екологія;

-соціальна екологія;

-синекологія;

-техноекологія.

74. Системи, у яких немає зовнішніх зв'язків, тобто такі, що не залежать від зовнішнього середовища, називають:

-ізольованими;

-обмеженими;

-закритими;

-відкритими;

-напіввідкритими.

75. Системи, які обмінюються з навколишнім середовищем речовиною та енергією, називають:

-ізольованими;

-обмеженими;

-закритими;

-відкритими;

-напіввідкритими.

76. Системи, які обмінюються з навколишнім середовищем тільки енергією, називають:

-ізольованими;

-обмеженими;

-закритими;

-відкритими;

-напіввідкритими.

77. Системи, частина елементів яких мають зв'язки з елементами, що не належать до її структури, називають:

-напівзакриті;

-напіввідкриті;

-відкриті;

-обмежені;

-закриті.

78. Зв'язки у системі реалізуються завдяки:

-властивостям;

-інформації;

-компонентам;

-структурності;

-цілісності.

79. Сукупність живих істот і середовища їх існування, поєднаних у систему взаємозумовлених біотичних і абіотичних явищ та процесів, називається:

-екотопом;

-екотоном;

-екологічною нішею;

-екологічною системою;

-екологічною пірамідою.

80. За походженням екосистеми розрізняють:

-природні;

-антропогенні;

-природні і антропогенні;

-штучні;

-усі перелічені відповіді правильні.

81. Здатність екосистеми протистояти зовнішнім впливам і зберігати під час взаємодії із зовнішнім середовищем свою цілісність називають:

-стійкість;

-твердість;

-витривалість;

-детермінованість;

-цілісність.

82. Термін «біосфера» був запропонований вченим:

-В.І. Вернадським;

-Ж.Б. Ламарком;

-З. Зюссом;

-А. Тенслі;

-К. Ліннеєм.

83. Термін «біоценоз» був запропонований вченим:

-А. Тенслі;

-К. Ліннеєм;

-В.І. Вернадським;

-В.М. Сукачевим;

-Ю. Ліббіхом.

84. Основоположником вчення про ноосферу є:

-А. Тенслі;

-К. Лінней;

-В.І. Вернадський;

-В.М. Сукачев;

-Ю. Ліббіх.

85. Оболонка Землі, яка містить усю сукупність живих організмів і ту частину планети, що знаходиться у безперервному обміні речовиною, енергією та інформацією з цими організмами, називається:

-атмосфера;

-гідросфера;

-літосфера;

-біосфера;

-техносфера.

86. Автотрофні організми, які створюють первинну біологічну продукцію екосистем – це:

-продуценти;

-редуценти;

-консументи;

-фітофаги;

-сімбіотрофи.

87. Гетеротрофні організми, які живляться готовою органічною речовиною – це:

-продуценти;

-редуценти;

-консументи;

-фітофаги;

-сімбіотрофи.

88. Поняття «екологічна піраміда» означає:

-графічне зображення екологічних законів;

-графічне зображення співвідношень між продуцентами і консументами різного рівня;

-піраміду екологічних показників;

-нагромадження решток консументів;

-комбінацію екологічних факторів та їх режимів.

89. З одного трофічного рівня до іншого переходить така кількість енергії:

-5 %;

-10 %;

-15 %;

-20 %;

-25 %.

90. Будь-яку умову середовища, що прямо чи опосередковано впливає на організм протягом хоча б однієї з фаз його життя, називають:

-екологічний фактор;

-екологічна ніша;

-екотоп;

-екотон;

-біотоп.

91. Фактори зовнішнього середовища, що впливають на систему і зумовлюють трансформаційні процеси в ній – це:

-ендогенні;

-екзогенні;

-природні;

-антропогенні;

-техногенні.

92. Фактори, що зобов'язані своїм походженням діяльності людини, називають:

-абіотичними;

-біотичним;

-антропогенними;

-природними;

-штучними.

93. Екологічними чинниками слід вважати:

-біохімічні умови довкілля;

-техногенні умови навколишнього середовища;

-комплекс умов навколишнього середовища, які впливають на функціонування екосистем;

-екологічні компоненти;

-температурний режим довкілля.

94. Чинник, що зумовлюється промисловою діяльністю і здійснює негативний вплив на організми, біогеоценози, ландшафт, біосферу – це:

-антропогенний;

-техногенний;

-абіотичний;

-промисловий;

-штучний.

95. Певна умова навколишнього середовища, що впливає на живий організм – це:

-екологічний компонент;

-екологічний фактор;

-екологічна ніша;

-екотоп;

-еконтон.

96. Активну боротьбу між двома або кількома організмами (видами) за засоби існування чи спільні фактори середовища називають:

-конкуренція;

-еволюція;

-адаптація;

-симбіоз;

-коменсалізм.

97. Основна особливість життя – це:

-стійкість до змін кліматичних умов;

-здатність еволюціонувати і безперервно адаптуватися до зовнішніх умов, що змінюються;

-здатність активно мігрувати;

-конкурентоспроможність;

-здатність організмів витримувати певну амплітуду коливань екологічних факторів.

98. Стійкість живих організмів до порушень навколишнього середовища – це:

-життя;

-життєвість;

-життєздатність;

-життєдіяльність;

-усі перелічені відповіді правильні.

99. Фізичні, хімічні й інші показники, що характеризують незмінене людиною природне середовище, відображають рівень щодо постійного впливу того або іншого природного чинника і дають змогу давати кількісне оцінювання ефектам дії людини на природне середовище є:

-екологічним фоном;

-штучним фоном;

-природним фоном;

-абіотичним фоном;

-біотичним фоном.

100. Баланс природних або змінених людиною твірних компонентів середовища і природних процесів, який веде до тривалого існування даної екосистеми є:

-екологічна рівновага;

-екологічна стабільність;

-екологічна стійкість;

-екологічна безпека;

-екологічний розвиток.

101. Глобальні екологічні проблеми – це:

-радіаційне забруднення поблизу атомних станцій;

-несанкціоновані сміттєзвалища;

-порушення цілісності озонового шару;

-забруднення гідросфери;

-зменшення видового біорізноманіття.

102. Головною причиною розвитку глобальної екологічної кризи – є:

-негативні кліматичні зміни на планеті під впливом космічних сил;

-технічний прогрес;

-вирубування лісів;

-виснаження природних ресурсів;

-низька екологічна культура людини та її намагання панувати над природою.

103. Парниковий ефект – це:

-ефект пари в екосистемі;

-температурний показник у штучних закритих екосистемах;

-зростання температури атмосфери внаслідок збільшення вмісту в ній парникових газів;

-зростання температури гідросфери та ґрунтового покриву;

-усі перелічені відповіді правильні.

104. Парникові гази, що відіграють основну роль у збільшенні середньої температури атмосфери – це:

-вуглекислий газ і метан;

-чадний газ;

-оксиди азоту;

-оксиди сірки,

-усі перелічені відповіді правильні.

105. Суттєве зменшення біорізноманіття на Землі призведе:

-до деградації біосфери;

-до розквіту окремих видів і популяцій організмів;

-до стабілізації екосистем;

-до розквіту і стабілізації біосфери;

-до захисту й збереження ендемічних видів.

106. Поступове зниження складності, енергетичного потенціалу і місткості екосистеми, практично необоротне в реальних масштабах часу – це:

-деградація екосистеми;

-руйнування екосистеми;

-стабілізація екосистеми;

-порушення екосистеми;

-усі перелічені відповіді правильні.

107. Важливі компоненти навколишнього природного середовища, які використовуються для забезпечення матеріальних і культурних потреб суспільства – це:

-матеріальні ресурси;

-культурні ресурси;

-природні ресурси;

-грошові ресурси;

-трудові ресурси.

108. Книга, в яку занесені рідкісні та зникаючі види тварин і рослин, створена Міжнародним союзом охорони природи і природних ресурсів:

- «Зелена книга»;

- «Синя книга»;

- «Жовта книга»;

- «Червона книга»;

- «Чорна книга».

109. Процеси зміни природи, які обумовлені діяльністю людини – це:

-природний вплив;

-антропогенний вплив;

-техногенний вплив;

-штучний вплив;

-усі перелічені відповіді правильні.

110. Ступінь прямого та опосередкованого впливу людей та їх господарської діяльності на природу в цілому або на її окремі екологічні компоненти – це:

-навантаження техногенне;

-навантаження антропогенне;

-навантаження біогенне;

-навантаження ендогенне;

-навантаження екзогенне.

111. Забруднення, що виникає в результаті господарської діяльності людей, у тому числі їх прямого чи непрямого впливу на склад і інтенсивність природного забруднення, є забрудненням:

-антропогенним;

-техногенним;

-біогенним;

-хімічним;

-усі перелічені відповіді правильні.

112. Забруднення, що призводить до зміни якісних параметрів навколишнього природного середовища – це:

-механічне забруднення;

-фізичне забруднення;

-параметричне забруднення;

-біологічне забруднення;

-хімічне забруднення.

113. Привнесення в екосистему різних чужих для неї предметів, відходів, абіотичних компонентів, які порушують її природне функціонування – це:

-механічне забруднення;

-фізичне забруднення;

-параметричне забруднення;

-біологічне забруднення;

-хімічне забруднення.

114. Клас небезпеки забруднювальної речовини встановлюють:

-за ступенем впливу на рослини;

-за ступенем впливу на організм людини;

-за ступенем впливу на тварин;

-за ступенем впливу на будівлі;

-усі перелічені відповіді правильні.

115. Відходи промислові, агропромислові та побутові поділяють:

-за місцем утворення;

-за можливістю переробки;

-за агрегатним станом;

-за токсичністю;

-за фізичними властивостями.

116. Енергетичні джерела, що найменш негативно впливають на довкілля – це:

-ГЕС;

-ТЕС;

-АЕС;

-вітрові та геліостанції.

117. Зміна компонентів середовища, їх властивостей або сукупності, які можуть бути компенсовані в процесі самовідновлення екосистем:

-необоротні зміни середовища;

-оборотні зміни середовища;

-порушення середовища;

-виснаження середовища;

-саморегуляція середовища.

118. Постійне погіршення стану біосфери відбувається під впливом:

-природних чинників;

-природних і антропогенних чинників;

-антропогенних чинників;

-техногенних чинників;

-фізико-хімічних чинників.

119. Погіршення якісних характеристик природних ресурсів внаслідок їх експлуатації в процесі господарської діяльності – це:

-деградація природних ресурсів;

-виснаження природних ресурсів;

-забруднення природних ресурсів;

-нераціональне використання природних ресурсів;

-усі перелічені відповіді правильні.

120. Природні ресурси, що виснажуються в результаті їх використання:

-невичерпні природні ресурси;

-вичерпні природні ресурси;

-невідновні природні ресурси;

-відновні природні ресурси;

-замінні природні ресурси.

121. Екологічна ситуація – це:

-глибоке порушення природної екологічної рівноваги та напружений стан взаємин між людиною і природою;

-природні стихійні явища;

-сукупність стану екологічних об'єктів у межах певної території у певний проміжок часу;

-забруднення складових довкілля та їх компонентів;

-порушення кругообігу речовин у довкіллі.

122. Екологічна ситуація, за якої з'являються ознаки несприятливих змін, що ставлять під загрозу здоров'я людини, стан природних об'єктів та господарську діяльність – це:

-екологічна криза;

-екологічна небезпека;

-спрямоване руйнування середовища існування і побічні (супутні) зміни в довкіллі;

-техногенна катастрофа;

-екологічна катастрофа.

123. Несприятлива екологічна ситуація, за якої відбуваються незворотні зміни в екосистемах, вичерпуються природні ресурси і різко погіршуються умови проживання населення – це:

-екологічна криза;

-техногенна катастрофа;

-екологічна катастрофа;

-екологічна небезпека;

-усі перелічені відповіді правильні.

124. Ділянки території, де внаслідок господарської або іншої діяльності відбулися глибокі необоротні зміни довкілля, що призвели до суттєвого погіршення здоров'я населення, порушення природної рівноваги, руйнування природних екосистем, деградації флори і фауни, називаються:

-зоною екологічної кризи;

-зоною техногенної катастрофи;

-зоною екологічної катастрофи;

-зоною екологічної небезпеки;

-зоною екологічного лиха.

125. Узагальнювальна система оцінювання екологічного стану об'єктів довкілля та виявлення змін, які можуть викликати погіршення цього стану з метою їх попередження та усунення – це:

-охорона природи і охорона довкілля;

-система спостережень і контролю у просторі і часі за природними, природно-антропогенними комплексами, процесами, що відбуваються у них та довкіллям загалом;

-система екологічної безпеки;

-проведення інтенсивних спостережень за природними об'єктами і джерелами техногенного впливу, розташованими у районах екологічної напруженості, у зонах аварій та небезпечних природних явищ із шкідливими екологічними наслідками;

-спостереження за природними екосистемами, агробіотою, індустріальними екосистемами.

126. Екологічна безпека є категорія:

-соціальна;

-економічна;

-політична;

-психологічна;

-усі перелічені відповіді правильні.

127. До соціальних аспектів забезпечення екологічної безпеки належать:

-екологічна освіта;

-концепція сталого розвитку;

-контроль стану довкілля;.

-охорона навколишнього середовища;

-усі перелічені відповіді правильні.

128. Складовими екологічної безпеки є:

-екологізація виробництва;

-екологічно чиста продукція

-екологічно чисте виробництво:

-усі перелічені відповіді правильні.

129. Послідовний процес впровадження технологічних, управлінських систем та рішень, які дають змогу підвищувати ефективність використання природних ресурсів поряд із збереженням якості природного середовища – це:

-раціональне використання природних ресурсів;

-впровадження безвідходних технологій виробництва;

-екологізація виробництва;

-безпечне природокористування;

-усі перелічені відповіді правильні.

130. Зміна характеристик джерел впливу на довкілля і відходів у заданому напрямі з використанням сукупності організаційних, технологічних, технічних методів і засобів – це:

-раціональне використання природних ресурсів;

-впровадження безвідходних технологій виробництва;

-регулювання дії на довкілля;

-безпечне природокористування;

-усі перелічені відповіді правильні.

131. Головна мета державної політики у галузі екології:

-забезпечення раціонального використання природних ресурсів;

-охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів;

-охорона навколишнього природного середовища;

-охорона середовища життя;

-законодавче регулювання у галузі екології.

132. Головним завданням управління в галузі охорони навколишнього природного середовища є:

-відновлення ресурсо-природного потенціалу,

-екологізація соціально-економічного розвитку, впровадження принципів збалансованого розвитку;

-контроль за дотриманням вимог екологічної безпеки;

-забезпечення заходів щодо раціонального використання природних ресурсів;

-усі перелічені відповіді правильні.

133. Екологічна політика – це:

-локальна, державна і глобальна політика щодо охорони довкілля і раціонального використання природних ресурсів;

-система концепцій, принципів, заходів і підходів, яка визначає вплив суспільства на довкілля і шляхи збереження останнього;

-програма екологічної паспортизації всіх об'єктів людської діяльності;

-розробка природоохоронного законодавства;

-здійснення міжнародної екологічної діяльності.

134. Екологічна політика на рівні держави передбачає:

-розвиток фундаментальної екологічної науки, забезпечення екологічної освіти та виховання;

-розробку природоохоронного законодавства;

-здійснення міжнародної екологічної діяльності;

-усі перелічені відповіді правильні.

135. Орган, який здійснює загальне управління в галузі охорони природи та раціонального природокористування в Україні – це:

-Кабінет Міністрів, Верховна Рада;

-Міністерство екології та природних ресурсів України;

-Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України;

-Міністерство аграрної політики та продовольства України;

-усі зазначені вище органи.

136. Система управління в галузі екології складається з таких органів:

-загального державного управління;

-спеціального державного управління;

-місцевого державного управління;

-місцевого самоврядування та органів громадського управління;

-усі перелічені відповіді правильні.

137. Міністерство екології та природних ресурсів України відносять до органів державного управління:

-загального державного екологічного управління;

-спеціального державного екологічного управління;

-місцевого самоврядування;

-місцевого державного управління;

-громадського екологічного управління.

138. Процес підготовки, узгодження і реалізації рішень, які спрямовані на досягнення екологічних цілей, з використанням екологічних та функціональних механізмів та засобів – це:

-екологічне управління;

-менеджмент організацій;

-екологічна експертиза,

-управління персоналом.

-нормування антропогенного навантаження на довкілля.

139. Законодавчий документ , який регулює екологічні відносини у сфері природокористування:

-Закон України «Про охорону атмосферного повітря»;

-Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»;

-Конституція України;

-Закон України «Про екологічну експертизу»;

-Концепція сталого розвитку.

140. Екологічні права, що мають громадяни України – це:

-право на безпеку життя і здоров'я;

-право на безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище;

-право на одержання повної і достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища;

-право на отримання екологічної освіти;

-усі перелічені відповіді правильні.

141. Комплекс міждержавних, регіональних і локальних (місцевих) адміністративно-господарських, технологічних, політичних, юридичних і громадських заходів, спрямованих на забезпечення соціально-економічного, культурно-історичного, фізичного, хімічного і біологічного комфорту, необхідного для збереження людини – це:

-охорона навколишнього природного середовища людини;

-охорона природи;

-охорона середовища життя;

-охорона навколишнього природного середовища;

-усі перелічені відповіді правильні.

142. Система заходів (технологічних, економічних, адміністративних, біотехнічних, просвітницьких тощо), які забезпечують збереження природи її функцій, генофонду, невідновлювальних ресурсів:

-охорона навколишнього природного середовища людини;

-охорона природи;

-охорона середовища життя;

-охорона навколишнього природного середовища;

-усі перелічені відповіді правильні.

143. Система заходів, спрямованих на збереження природи Землі в стані, який відповідав би еволюційним потребам біосфери і людини:

-охорона навколишнього природного середовища людини;

-охорона природи;

-охорона середовища життя;

-охорона навколишнього природного середовища;

-усі перелічені відповіді правильні.

144. Сукупність заходів, спрямованих на забезпечення гармонійної взаємодії суспільства і природи:

-охорона навколишнього природного середовища людини;

-охорона природи;

-охорона середовища життя;

-охорона навколишнього природного середовища;

-усі перелічені відповіді правильні.

145. Сукупність всіх органів влади та наукових установ є:

-організаційною структурою науки;

-державним регулюванням розвитку науки;

-управлінням розвитку науки;

-усі перелічені відповіді правильні.

146. Всі наукові дисципліни, які утворюють систему наук, поділяють на такі групи:

-природничі;

-гуманітарні;

-технічні;

-усі перелічені відповіді правильні.

147. Елементи дослідницької діяльності сприяють вихованню у студентів таких якостей:

-активність;

-ініціатива;

-розвиток мислення;

-самостійний пошук;

-усі перелічені відповіді правильні.

148. Пошукові завдання і проекти, що передбачають індивідуалізацію навчання, розширення обсягу знань студентів, які застосовують у процесі вивчення будь-яких дисциплін – це:

-спостереження;

-науково-дослідна робота;

-експеримент;

-моделювання

-усі перелічені відповіді правильні.

149. Наукове дослідження – це:

-сукупність основних способів отримання нових знань та методів розв'язання задач у рамках будь-якої науки;

-способи дослідження феноменів, систематизація та коригування отриманих раніше знань;

-процес вивчення, експерименту, концептуалізації і перевірки теорії, що пов'язаний з отриманням наукових знань;

-сукупність дій і спостережень, що виконуються для перевірки гіпотези або наукового дослідження причинних зв'язків між феноменами;

-усі перелічені відповіді правильні.

150. Система операцій, впливу або спостережень, спрямованих на одержання інформації про об'єкт під час дослідницьких випробувань, які можуть проводитись у природних і штучних умовах у разі зміни характеру проходження процесу – це:

-експеримент;

-моделювання;

-системний аналіз;

-синтез;

-формалізація.