Характеристичні опору легкого бетону flck, мПа, залежно від класу бетону за міцністю на стиск

Вид опору	Бетон	Клас бетону за міцністю на стиск
		LC 8/9	LC12/13	LC16/18	LC20/22	LC25/28	LC30/33	LC35/38
Стиск осьовий (призмова міцність) flck	Легкий	7,0	9,5	11,0	16,0	23,0	23,0	28,0
	Ніздрюватий	8,5	10,5	11,5	-	-	-	-
Розтяг осьовий flctk	Легкий при дрібному заповнювачі: Щільному Пористому	0,85 0,85	1,0 1,0	1,15 1,1	1,45 1,25	1,8 1,5	1,85 1,6	2,0 1,75
	Ніздрюватий	0,89	1,0	1,05	-	-	-	-

Величина розрахункової міцності на розтяг визначається як:

, (18.10)

де - коефіцієнт надійності за бетоном (див. таблицю 18.1), а - коефіцієнт, що враховує вплив тривалості дій та несприятливих впливів, що викликані способом прикладання навантаження, на міцність бетону.

Величини та визначаються відповідним нормативним документом. В разі відсутності таких рекомендованою величиною є значення 0,85.

Для ніздрюватих бетонів, підданих автоклавному обробленню, на цементному або змішаному в’яжучому, значення f_ck домножують на 1,25, а f_ctk – на 1,15; ці самі бетони на вап’яному в’яжучому і безавтоклавних значеннях f_ctk множать на 0,9.

Для легких бетонів на дрібному пористому заповнювачі класів В20 і вище значення f_ctk множать на 0,85.

Вказані вище множники під час визначення характеристичних опорів бетону f_ck і f_ctk для ніздрюватих і легких бетонів, використовують також під час визначення розрахункових опорів f_cd і f_ctd тих самих бетонів.

Розрахункові опори бетону для першої групи граничних станів знижуються (а в окремих випадках підвищуються) множенням на відповідні коефіцієнти умов роботи бетону .

Цей коефіцієнт враховує особливості властивостей бетонів, тривалість навантаження і її багаторазове повторення, умови, особливості і стадію роботи конструкції, спосіб її виготовлення, розміри перерізів тощо (табл. 18.4).

Таблиця 18.4

Коефіцієнти умов роботи бетону

Фактори, які зумовлюють введення коефіцієнтів умов роботи:	Коефіцієнт умов роботи бетону
Нетривала (короткочасна) дії навантаження	γс1=1
Тривала дія навантаження	γс1=0,9
Врахування крихкого характеру руйнування бетонних конструкцій	γс2=0,9
Для бетонних і залізобетонних конструкцій, які бетонуються в вертикальному положенні при висоті шару бетонування більше 1,5 м,	γс3=0,85

Значення початкових модулів пружності E_c звичайного важкого, легкого і ніздрюватого бетонів при стиску і розтягу визначають як відношення нормальних напружень =0,3 f_cd до відповідних деформацій бетону. Величина E_c для важкого бетону залежить від класу бетону, виду заповнювачів і особливості теплового оброблення, а для легких і ніздрюватих бетонів – від класу бетону, його щільності, виду в’яжучих і особливості теплового оброблення.

При відсутності більш точних даних (наприклад прямих випробовувань бетону або даних табл. 18.2) початковий модуль пружності для звичайного важкого бетону може бути визначеним за емпіричною формулою (18.11)

E_c=(4900C)/(14+C), (18.11)

де C – клас бетону за міцністю на стиск.

Для важких бетонів, підданих тепловому обробленню за атмосферного тиску і автоклавного оброблення, значення E_c множать відповідно на 0,9 і 0,75.

Для легких бетонів значення E_lc множать на коефіцієнт α=0,9(D/2400)-0,003f_lck (де D – щільність бетону). Для ніздрюватих бетонів значення E_lc множать на коефіцієнт α =0,35+0,017 f_lck, а для ніздрюватих бетонів, підданих автоклавному обробленню, на вап’яному в’яжучому і безавтоклавні, окрім того на 0,8. Середньодослідні значення модуля пружності легких бетонів наведено в табл. 18.5.

Таблиця 18.5