Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ
2. За загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов'язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб'єктного складу їх учасників. Ті земельні та пов'язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами, а всі інші - в порядку цивільного судочинства, крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства ( 2747-15 ) віднесено до компетенції адміністративних судів. { Абзац перший пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду N 2 ( v0002700-10 ) від 19.03.2010 }
ПЛЕНУМ ВИЩОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ УКРАЇНИ
Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин
1.1. Питання про те, чи підвідомча господарському суду справа у спорі, що виник із земельних правовідносин, повинно вирішуватись залежно від того, який характер мають спірні правовідносини, тобто чи є вони приватноправовими чи публічно-правовими, та чи відповідає склад сторін у справі статті 1 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (далі - ГПК).
З цією метою господарським судам слід аналізувати предмет позову, підстави позову і зміст позовних вимог.
Отже, суб’єкт спірних правовідносин, а у разі якщо субєкт однаковий тоді характер(зміст)спірних правовідносин
9. Чи може третейський суд розглядати земельні спори?
Закон Про третейські суди
Стаття 6. Підвідомчість справ третейським судам
Третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком: 7) справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки;
Отже, не може
Вирішити задачі:
Задача 1.
Вознесенський районний суд Миколаївської області відмовив у позові Т. до КСП "Прогрес" та Бузької сільської ради про визнання права на земельну частку (пай). У справі встановлено, що позивач з 1996 по 1997 р. був членом колгоспу, а потім – і КСП "Прогрес". У 1995 р. підприємству передали державний акт на право колективної власності на землю, після чого було здійснено розпаювання землі й позивача разом з іншими членами колективу внесли до списків осіб, які мали право на земельну частку. В травні 1997 р. Т. звільнився з роботи за власним бажанням, у зв’язку з чим його виключено із цього списку. Відмову в позові суд мотивував тим, що на час виходу позивача із членів КСП він не одержав сертифіката; їх видали членам КСП лише у жовтні 1997 р.
Проаналізуйте рішення суду.
Такий висновок суду не відповідає п.2 Указу Президента "Про порядок паювання земель..." ( 720/95 ), оскільки цією нормою не передбачено, що особа, яка внесена до списку на право колективної власності на землю, втрачає право на земельну частку в разі її вибуття з колективного підприємства до отримання сертифіката. Видача сертифіката лише документально фіксує право особи на так звану ідеальну земельну частку (пай), яке вона отримує з часу одержання юридичною особою державного акта про право колективної власності на землю.
Задача 2.
У березні 2000 року між ТзОВ "Гарбуз" та громадянкою П. було укладено договір оренди належної їй земельної частки (паю) на основі земельного сертифіката. Після укладення договору гр-ка П. померла. Її син Г. звернувся до суду з позовом до ТзОВ "Гарбуз" про розірвання договору оренди земельної частки, мотивуючи тим, що він як спадкоємець на майно матері не бажає продовжувати дію цієї угоди, оскільки відповідач не виконав умов матері стосовно оплати орендної плати.
Яке рішення повинен винести суд?
Задача 3.
У 2002 р. було зареєстроване фермерське господарство «Варна», головою якого був Варнавський В.К., а членом господарства – його дружина Варнавська К.С.. Для ведення фермерського господарства було надано земельну ділянку, площею 50га у спільну сумісну власність. У 2006 р. подружжя розлучилося. Будинок і майно були поділені у добровільному порядку, проте щодо земельної ділянки домовленості не було досягнуто. Варнавська К.С. звернулася до суду з позовом про поділ земельної ділянки, вимагаючи, щоби їй виділили 40 га орної землі, оскільки з нею залишилося двоє неповнолітніх дітей. Фермерським господарством вона не планує займатися.
Яке рішення повинен винести суд?
Задача 4.
У зв'язку з організацією проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012р. виникла потреба будівництва дороги і стадіону на землях, що належать на праві приватної власності мешканцям с.Зубра у Львівській області. Громадяни Василів, Петрук, Терещенко, Іванова не погодилися із запропонованою їм викупною ціною і не дали згоду на викуп належних їм земельних ділянок.
За яких умов і в якому порядку можливе примусове відчуження земельних ділянок для суспільних пореб? Який орган правомочний вирішувати цей спір?
Закон України Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності
Підстава для відчуження у звязку з суспільними потребами:
Стаття 7. Викуп земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, для суспільних потреб
1. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначених цим Законом, мають право викупу земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для таких суспільних потреб:
будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв'язку, аеропортів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об'єктів, необхідних для їх експлуатації;
Хто має право приймати рішення про викуп для суспільних потреб: в даному випадку КМУ або ж відповідна місцева рада.
Стаття 9. Повноваження органів місцевого самоврядування щодо викупу земельних ділянок та інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, для суспільних потреб
1. Сільські, селищні, міські ради, Київська і Севастопольська міські ради в межах території здійснення їх повноважень приймають рішення про викуп земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, у порядку, визначеному цим Законом, для таких суспільних потреб:
будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури, пов'язаних з обслуговуванням відповідно територіальної громади села, селища, міста (доріг, мостів, естакад, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв'язку, аеропортів, нафтових та газових терміналів, електростанцій), та об'єктів, необхідних для їх експлуатації; Відчуження може бути здійснено у добровільному порядку у разі наявності згоди власника такої з.д.
Стаття 11. Проведення переговорів щодо умов викупу земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, для суспільних потреб
1. Власник (власники) земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, протягом одного місяця з дня отримання інформації (письмового повідомлення) згідно із статтею 10 цього Закону письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування про надання згоди на проведення переговорів щодо умов викупу або відмову від такого викупу.
Викуп відповідно до ст. 12 частина 2. Викуп земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, може здійснюватися лише за згодою їх власників.
У разі досягнення згоди щодо викупу земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, сторони укладають договір купівлі-продажу (іншого правочину, що передбачає передачу права власності).
У разі якщо відсутня відповідна згода власника ця ділянка підлягатиме примусовому відчуженню з мотивів суспільної необхідності.
Відповідно до ст.. Стаття 15. Підстави для примусового відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності
1. У разі неотримання згоди власника земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з викупом цих об'єктів для суспільних потреб зазначені об'єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно під розміщення: лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, магістральних трубопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об'єктів, необхідних для їх експлуатації;
3. Примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності здійснюється за рішенням суду.
У даному випадку підставою для відчуження буде рішення суду.
Це буде здійснюватися у порядку, визначеному ст.. 16
Стаття 16. Порядок примусового відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності
1. Орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, у разі недосягнення згоди з власником земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо їх викупу для суспільних потреб відповідно до розділу II цього Закону звертається до адміністративного суду із позовом про примусове відчуження зазначених об'єктів.
4. Рішення суду про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, разом із документами, що підтверджують попередню та повну сплату колишньому власнику викупної ціни або державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, надане замість відчуженого, є підставою для державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначені об'єкти.
ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
16.04.2004 N 7
Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ
9. Викуп земельних ділянок для суспільних потреб і примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності (статті 146, 147 ЗК) ( 2768-14 ) проводиться відповідно до Закону України від 17 листопада 2009 р. N 1559-VI ( 1559-17 ) "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" у порядку, передбаченому відповідними процесуальними кодексами.
ПЛЕНУМ ВИЩОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
17.05.2011 N 6
Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин
1.5. В силу приписів частини першої статті 16 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" ( 1559-17 ) спори, пов'язані із зверненням до адміністративного суду органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування з позовом про примусове відчуження від власника необхідних для суспільних потреб земельних ділянок, не підлягають вирішенню в господарських судах.
Отже, цей спір буде підлягати розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Кодекс адмістративного судочинства:
Стаття 17. Юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ
2. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:
5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України;
ПРИМІТКА.Закон України Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні втратив чинність з 1 вересня 2012 року.