11. Технологія проектування й технічної підготовки

Мелітопольский завод турбокомпресорів «ТУРБОКОМ» є виробником і постачальником компресорів в різні галузі народного господарства. Об'єм технічної підготовки виробництва невеликий. З моменту отримання технічного завдання на виробництво нової продукції і до моменту впровадження її у виробництво проходить занадто багато часу.

Процес проектування конструкторсько-технологічної документації ведеться застарілими методами, якими, в більшості випадків, неможливо повністю вирішити поставлені завдання. Великий обсяг проектних робіт виконується по замовленню в інших проектних організаціях.

Все це, а також розуміння керівництва товариства необхідності автоматизації процесів підготовки виробництва, вказує на доцільність у створенні і впровадженні системи САПР в товаристві.

11. Результати передпроектного обстеження підприємства

Передпроектне обстеження підприємства - один з найважливіших етапів успішного впровадження проекту. Цей етап служить фундаментом для всієї подальшої роботи над проектом. Передпроектну обстеження починається з ознайомлювальних бесід з керівництвом компанії, начальниками відділів, технологами на виробництві.

Спочатку виявляються основні проблеми підприємства, описуються поточні технологічні процеси у виробництві. Керівництво визначає основні структурні одиниці підприємства, а так само виділяє першочергові, найбільш важливі і менш важливі завдання, які необхідно досягти в процесі реалізації проекту.

У передпроектному обстеженні відображені не тільки основні рухи документів, але і кількість вхідних, вихідних, внутрішніх документів. Задокументовано всі форми звітів, які виходять з відділів, що входять звіти, які необхідні керівництву відділів. При необхідності, документуються форми нестандартних звітів, які вимагаються вищестоящим організаціям. Проводиться аналіз технічної бази підприємства, виявляється можливість реалізації проекту на поточній базі. У предпроектном обстеженні відбиті загальні схеми прийняття та узгодження рішень щодо зміни обсягів випуску продукції, закупівлі і продажу, визначена інформація, і дані, на основі яких приймаються подібні рішення.

Результатом передпроектного обстеження є офіційний документ, підписаний як керівництвом підприємства, так і керівництвом впроваджувального центру. У даному документі відображена поточна структура підприємства, взаємозв'язку відділів, потоки документообігу всередині і між відділами, наведений список документів і звітів які існують на підприємстві.

Головне питання передпроектного обстеження підприємства - доцільність створення САПР. За результатами обстеження створюється модель «Як є» (AS-IS), тобто мо ¬ дель існуючої організації роботи. Модель «як є» може створюватися на основі вивчення документації (посадових інструкцій, положень про підприємство, наказів, звітів), анкетування ¬ ня і опитування службовців підприємства та інших джерел. За допомогою синтаксичного аналізу моделі можна легко виявити «непотрібні» (які не мають виходу), «некеровані» (які не мають управління) і «простоюють» функції.

Потім ця модель аналізується, виявляються недоліки існуючої системи. Підприємство - замовник спільно з консультирующей фірмою розробляють модель «Як повинно бути» (TO-BE), в якій виключаються виявлені недоліки, намічаються можливі шляхи спрощення та автоматизації документообігу, відбиваються загальні побажання керівників відділів та компанії в цілому до схем реалізації проекту.

При аналізі моделі «Як є» були виявлені такі недоліки існуючої системи:

• послідовний принцип проектування;

• великі затрати на експериментальні розробки;

• низька продуктивність праці;

• тривала процедура оформлення документації;

• низький рівень автоматизації проектування;

• тривала процедура розробки технології і конструкції виробів;

• наявність логістичних відділів в зародковому стані (відсутність розуміння їх функцій, прав і обов'язків);

• дефіцит кваліфікованої інженерної сили: конструкторів, технологів, інженерів;

• дефіцит кваліфікованої керівної сили: бригадирів, майстрів, керівників цехів і підрозділів;

• неможливість створення технологічних процесів і керуючих програм в автоматизованому режимі;

• відсутність достатньої інформаційної підтримки.

Тому при розробці моделі «Як повинно бути» були запропоновані такі рекомендації щодо покращення існуючої ситуації:

• впровадження паралельного принципу проектування;

• скорочення служби стандартизації;

• реалізація можливості моделювання процесу на екрані за рахунок створення САПР;

• автоматизація процесу створення і редагування документації;

• зменшення витрат на експериментальні моделі за рахунок створення віртуальних моделей;

• організація внутрішнього навчання, перегляд системи мотивації, залучення молоді на підприємство;

• тотальна атестація персоналу підприємства: формування кадрового резерву;

• організація каскадного навчання від керівників до робітників;

• залучення консультантів для розробки проекту модернізації виробництва і технології роботи;

• організація відділу логістики та регламентації;

• перепроектування (оптимізація) бізнес-процесів і спрощення процедур системи менеджменту якості;

• проектування регламентів виконання рутинних операцій;

• проектування відсутнього постпроцесора і керуючої програми в автоматизованому режимі;

• проведення змін: вибудовування організаційної, логістичної і виробничої системи за принципом «від простого до складного».

Після аналізу передпроектного обстеження підприємства було прийнято рішення про доцільність створення та впровадження САПР, модель «Як повинно бути» служить основою для розробки технічного завдання.

ВИСНОВКИ

Перебуваючи на підприємстві я була ознайомлена з умовами праці та реалізацією САПР на практиці. Було з’ясовано, що на практиці підприємство не може дозволити собі повну реалізацію систем САПР, а на даний момент, найвигіднішим варіантом для підприємства є система:

Проектувальник  Змінний носій інформацї  Станок.

Ця конфігурація продиктована матеріальним станом підприємства та економічною ситуацією в країні.

Мною була проведена робота по аналізу структури і технічного стану підприємства, в результаті якої можна зробити такі висновки:

- необхідно, щоб підсистеми на підприємстві були інформаційно-організованими, це забезпечить паралельне проектування конструкторської та технологічної документації (в результаті зменшаться терміни технологічної підготовки виробництва і відповідно підвищиться конкурентний рівень продукції).

- забезпечити роботу всіх інформаційних служб в єдиному просторі, з перспективою, щоб система САПР стала підсистемою загального інформаційного простору підприємства;

- необхідно модернізувати існуючу систему, для того, щоб підвищити відсоток проектних процедур, що виконуються в автоматизованому режимі;

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. http://turbocom.com.ua/

2. Алямовский А.А. и др. SolidWorks. Компьютерное моделирование в инжинерной практике. Спб.: Бхв-Питербург, 2006.-800 с.

3. Гардымов Г.П. и др. Автоматизация технологической подготовки заготовительного производства. Л. Машиностроение, 1990-350 с.

4. Гжиров Р.И., Серебреницкий П.П. Программирование обработки на станках с ЧПУ. Машиностроение Л. 1990, 590 с.

5. Гребеников А. Г. и др. Основы компьютерного моделирования с по- мощью интегрированной системы CAD/CAM/CAE/PLM UNIGRAPHICS NX. Харьков, ХАИ, 2004.

6. Математика. Большой энциклопедический словарь. М., 1998

7. Моделирование объектов авиационной техники с помощью компьютерных систем. Харьков, ХАИ, 2002.

Солодовников В. В., Плотников В. Н., Яковлев А. В. Основы теории и элементы систем автоматического регулирования. - М : Машиностроение, 1985