3 Харчоблоків слід передбачати окремий вихід назовні. Евакуаційний вихід через завантажувальну, а також прохідні комори або прохід через кухню не допускається.

Пральня

Пральня для дошкільних закладів загального типу проектується з двох приміщень: приміщення для прання та сушильно-прасувальної, а для будинків дитини та дитячих будинків з трьох: приміщення для прання, сушильної, прасувальної, які розміщуються суміжно. У будинках місткістю до 120 місць допускається проектувати спільний вхід до пральні, для будинків більшої місткості входи до приміщення для прання та сушильно-прасувальної слід робити відокремленими. Двері сушильно-прасувальної та прасувальної повинні бути протипожежними 2-го типу.

Розташовувати входи до пралень навпроти входів до групових осередків, харчоблоку та медичних приміщень не допускається. З пральні слід передбачати вихід на господарську зону ділянки, який може бути суміщеним із службовим входом для будинків місткістю до 120 місць.

Інженерне обладнання.

Водопостачання і каналізація

Будинки дошкільних закладів повинні обладнуватись системами протипожежного водопостачання згідно зі СНиП 2.04.01-85 (при об’ємі 5-25 тис. м³ - 1 струмінь з витратою води не менше 2,5л/с, при об’ємі понад 25 тис. м³ – 2х2,5л/с).

При проектуванні водопостачання будинки дошкільних закладів, як правило, слід приєднувати до закільцьованих ділянок водопровідної мережі.

Опалення та вентиляція

Будинки дошкільних закладів повинні підключатись, як правило, до систем централізованого теплопостачання. В разі неможливості такого підключення слід проектувати теплогенератори при додержанні вимог норм з проектування котельних установок, які рекомендується монтувати в комплексі з альтернативними джерелами тепла, наприклад, сонячними колекторами для літнього гарячого водопос­тачання.

Пічне опалення проектувати забороняється. В окремих випадках при обгрунтуванні та узгодженні з територіальними органами державної пожежної охорони допускається використання пічного опалення в одноповерхових будинках для сільської місцевості місткістю не більше 20 місць.

Використання електричного опалення з замоноліченими у бетон гріючими кабелями не допускається.

Системи опалення та вентиляції будинків дошкільних закладів слід проектувати відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91.

Опалювальні прилади повинні бути захищені негорючими екранами або ґратами, виготовленими з матеріалів, дозволених до використання МОЗ України.

У будинках дошкільних закладів повинна проектуватися витяжна вентиляція, як правило, з природним спонуканням. При відповідному обгрунтуванні для кухні, приміщень плавального басейну допускається використання механічної витяжної вентиляції.

Транзитні повітроводи не повинні проходити через ігрові, спальні, холи та вестибюлі.

Електрообладнання

Електропостачання дошкільних закладів виконується за II категорією надійності від двох незалежних взаєморезервуючих джерел живлення. Електропостачання та розподільчу мережу зовнішнього освітлення на території закладів, як правило, слід здійснювати кабельними лініями.

Електрообладнання у будинках дитячих дошкільних закладів слід передбачати згідно з нормами проектування електрообладнання житлових та громадських будинків, правилами влаштування електроустановок.

Електропривод та електрообладнання підйомників, а також технологічне обладнання харчоблоку та медичних приміщень проектуються згідно з інструктивними документами відповідних міністерств та відомств.

У будинках дошкільних закладів необхідно передбачати такі види освітлення:

• робоче - у всіх приміщеннях;

• евакуаційне - у коридорах, холах, вестибюлях, на сходах, роздягальнях, кухнях, приміщеннях для прання;

• аварійне - в електрощитових, теплопунктах, чергових пожежних постах;

• чергове - у спальнях будинків дитини, дошкільних дитячих будинків та цілодобових груп дошкільних закладів загального типу, а також у палатах приймально-карантинного відділення;

• ремонтне - у технічному підпіллі, теплових пунктах тощо.

 Світильники чергового освітлення слід встановлювати над дверима на висоті не менше ніж 2,2 м від рівня підлоги. Допускається встановлення світильників на висоті 0,3 м від підлоги, але в такому разі напруга у мережі чергового освітлення повинна бути не більше 36 вольт. У спальнях, палатах ізолятора над дверними прорізами повинні бути встановлені світлові покажчики "Вихід" на висоті не менше ніж 2,2 м від підлоги, приєднані до мережі евакуаційного освітлення.

Блискавкозахист, а також захисне заземлення медичної апаратури у фізіотерапевтичних кабінетах, процедурних та інших приміщеннях є обов'язковим та виконується згідно з РД 34.21.122-87 (п.15 талб.1 - ІІІ категорії).

Зв'язок та сигналізація

У будинках дошкільних закладів слід передбачати влаштування пожежної сигналізації, а також централізовану систему оповіщення (1,2 або 3 типу в залежності від кількості місць: до 100 – 1 типу, 100-150 – 2 типу, понад 150 і у спеціальних ДДЗ – 3 типу) персоналу про пожежу.  Приймальні пульти пожежної сигналізації встановлюються у приміщенні, де забезпечується цілодобове чергування.

Влаштування автоматичної пожежної сигналізації передбачається відповідно до ДБН В.2.5.13-98 у всіх приміщеннях дошкільних закладів, за винятком залу басейну, туалетних, душових, приміщення для прання, комори овочів, бойлерної, насосної, охолоджувальної камери, вентиляційної камери, мийних посуду і тари.

Протипожежний режим (р.7.2 ППБУ).

Розміщення дітей у будівлях дитячих дошкільних закладів слід здійснювати з таким розрахунком, щоб діти, молодші за віком, розташовувалися на нижчих поверхах.

У приміщеннях, пов'язаних із перебуванням дітей, килими, паласи, килимові доріжки та інші покриття необхідно жорстко прикріплювати до підлоги.

У будівлях дитячих дошкільних закладів, розрахованих на 120 місць та менше, допускається влаштування житла для персоналу за наявності відокремленого виходу з житлової частини назовні та її відділення від приміщень дошкільного закладу протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу (без отворів).

У дитячих закладах з цілодобовим режимом роботи, на літніх дитячих дачах повинно бути встановлене чергування обслуговуючого персоналу без права сну в нічний час. Приміщення для розміщення чергових має бути забезпечене телефонним зв'язком. Черговий зобов'язаний мати при собі комплект ключів від дверей евакуаційних виходів, ручний електричний ліхтар, знати кількість дітей, що залишаються на ніч, місця їх розміщення й повідомляти ці відомості телефоном у найближчу пожежну частину.

У будівлях діючих дитячих закладів не дозволяється:

• здавання приміщень в оренду для використання їх як склади, лабораторії, майстерні, інші виробничі та подібного призначення об'єкти;

• улаштування кухонь, пралень у дерев'яних (горючих) будівлях;

• розміщення дітей у мансардних приміщеннях, а також у поверхах (будівлях), не забезпечених двома евакуаційними виходами;

• улаштування покриття (покрівлі) з горючих матеріалів (соломи, очерету, трісок тощо);

• розміщення акумуляторних, зберігання бензину, гасу та інших ЛЗР та ГР, балонів з киснем та іншими газами;

• проведення вогневих (у тому числі зварювальних) та інших пожежонебезпечних робіт за наявності у приміщеннях дітей;

• використання електроплиток, кип'ятильників, електрочайників, прасок, за винятком спеціально обладнаних приміщень;

• застосування для освітлення свічок, гасових ламп і ліхтарів;

• навішування ґрат на вікна приміщень, де перебувають діти.

Протипожежний захист навчальних закладів.

Територія.

До всіх будинків повинні передбачатись під’їзди з твердим покриттям, крім цього повинна забезпечуватись можливість об’їзду навколо будинків.

У випадку розміщення вищих навчальних закладів у приміській зоні або за містом (при відсутності в радіусі 3 км пожежного депо) на їх території повинно бути пожежне депо.

На ділянках навчального закладу слід передбачати навчальну, навчально-виробничу, навчально-дослідну, фізкультурно-спортивну, відпочинкову, господарську та житлову (при наявності гуртожитків) зони.

У господарській зоні необхідно розміщувати ремонтні майстерні, склади, гаражі, підсобно-виробничі приміщення, інженерні споруди, навіси, які слід об'єднувати в єдиний блок, а також сміттєзбірники (із підведенням водопроводу та влаштуванням каналізацій) або заасфальтовані (бетонні) майданчики для збирання сміття в контейнери на відстані від будинків навчальних закладів не менше ніж 25 м.

У господарській зоні загальноосвітніх шкіл і профтехучилищ допускається розміщувати овочесховище.

Господарська зона повинна мати окремий в'їзд і розташовуватись поблизу навчально-виробничої зони, виробничих та складських приміщень їдальні.

Житлова зона з розташованими на ній будинками гуртожитків для учнів, студентів, аспірантів, слухачів проектується за нормативними вимогами до житлових будинків.

Об’ємно-планувальні рішення.

У будинках навчальних закладів в залежності від типу навчального закладу передбачаються такі функціональні групи приміщень:

• класи (в школах), навчальні кабінети, лабораторії та аудиторії;

• зали креслення (в професійних та вищих навчальних закладах);

• навчально-виробничі;

• навчально-наукові (у вищих навчальних закладах);

• фізкультурно-спортивні;

• бібліотека;

• клубно-видовищні;

• громадського харчування;

• медичного обслуговування;

• адміністративно-службові;

• допоміжні та підсобні (вестибюль, гардероби, рекреації, санвузли, комори та ін.).

Перелік та площі приміщень визначаються з урахуванням контингенту учнів (студентів), штатного розкладу адміністративно-викладацького та допоміжного персоналу, навчальних планів, особливостей організації навчально-виховного процесу.

Приміщення професійних навчальних закладів слід групувати з виділенням навчального, громадсько-побутового та навчально-виробничого корпусів. Допускається розміщення навчальних та громадсько-побутових приміщень в одному будинку з виділенням навчально-виробничих майстерень в ізольовану секцію, прибудований блок або відокремлений корпус при дотриманні навчально-технологічних та санітарно-гігієнічних вимог.

Допускається проектування гуртожитків у спільному об'ємі з будинками навчальних закладів при дотриманні протипожежних вимог.

У навчальних приміщеннях з постійним перебуванням людей, окрім необхідних систем вентиляції, слід передбачати наскрізне або кутове провітрювання приміщень (в тому числі через рекреації, коридор або суміжне приміщення).

Вікна повинні бути обладнані пристроями механічно­го відчинення фрамуг чи кватирками на доступній для відчинення висоті.

Входи в навчальні приміщення слід передбачати з боку передніх столів чи парт. Кількість навчальних приміщень із входами з боку задніх столів чи парт не повинна перевищувати 50%.

Поверховість будинків належить приймати:

- не більше 3-х поверхів - загальноосвітніх навчальних закладів (у значних і найзначніших містах, крім районів з сейсмічністю 7-8 балів, допускається будівництво 4-поверхових будинків шкіл);

- не більше 4-х поверхів - профтехучилищ.

Навчальні корпуси вищих навчальних закладів та інститутів підвищення кваліфікації слід передбачати висотою від рівня землі, визначеною біля входу в будинок, до підлоги останнього поверху не більше 26,5 м.

При містобудівному обгрунтуванні та узгодженні з територіальними органами державного пожежного нагляду допускається збільшення поверховості будинків.

Висоту поверхів навчальних приміщень загальнотеоретичного профілю від підлоги до підлоги наступного поверху належить приймати не менше 3,6м.

Висоту поверхів, на яких розміщуються лекційні потокові аудиторії місткістю від 50 місць і більше, головні вестибюлі і зальні рекреації, лабораторії обчислювальної техніки, лабораторії і майстерні з великогабаритним устаткуванням, а також актових залів та фізкультурно-спортивних споруд належить приймати за технологічними, гігієнічними та архітектурно-композиційними вимогами, але не менше 4,2 м.

Навчальні, навчально-виробничі і навчально-допоміжні приміщення навчальних закладів повинні розташовуватись, як правило, в надземних поверхах.

В підземних поверхах допускається розміщувати книгосховища, навчальні тири, комори, крім приміщень з легкозаймистими речовинами, інженерно-технічні приміщення.

В цокольних поверхах (підлога яких розташована не нижче 0,5 м від планувальної відмітки тротуару або вимощення) допускається розміщувати ті самі приміщення, що й у підземних поверхах, а також навчально-виробничі майстерні і лабораторії з важким і великогабаритним устаткуванням (без влаштування підвалу під ними), басейни, сауни, фізкультурно-спортивні і актові зали, фойє, дискотеки, танцювальні зали, їдальні, вестибюлі, гардеробні, душові, роздягальні та інші приміщення.

Сонцезахисні пристрої повинні виконуватись із негорю­чих матеріалів.

Допускається проектувати без природного освіт­лення актові зали, конференц-зали, кінолекційні пото­кові аудиторії, кулуари, гардеробні, книгосховища, сані­тарні вузли (крім туалетів при навчальних секціях шкіл, шкіл-інтернатів та профтехучилищ), снарядні та роздя­гальні при фізкультурно-спортивних залах і басейнах, радіовузли, кіноапаратні, лабораторії фотодруку, стрілецькі тири, кімнати для зберігання навчальної зброї, комори, інвентарні, холодильні камери при кухні, при­міщення для персоналу їдалень (гардеробна, білизняна, санітарні вузли та душові).

Природне освітлення коридорів необхідно перед­бачати згідно з вимогами нормативних документів.

У будинках шкіл для світлопрозорого заповнен­ня дверей та фрамуг (у дверях, перегородках та стінах) для додаткового освітлення необхідно використовувати травмобезпечне або армоване скло. На засклених дверях з двох боків повинні передбачатися захисні грати на ви­соту не менше 1,2 м.

Найбільшу кількість місць та допустиму кількість поверхів в залежності від ступеня вогнестійкості будинків загальноосвітніх шкіл та навчальних корпусів шкіл-інтер­натів слід приймати за таблицею:

Кількість учнів чи місць у будинку	Ступінь вогнестійкості будинку	Кількість поверхів
До 270	Ша, V ІV	1 2
До 350	ІІІб	2
До 1600 Не нормується	III І,ІІ	3 4*