Л Е К Ц І Я № 1

Основні положення про пожежну профілактику

1. Предмет та завдання курсу “Пожежна профілактика в будівництві”

Пожежна профілактика — це комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки людей, на запобігання пожежі, обмеження її розповсюдження, а також створення умов для успішного гасіння пожежі.

Це визначення дано у ДСТУ 2272-93. “Система стандартів безпеки праці. Пожежна безпека. Терміни та визначення”.

Розробку цих заходів та контроль за виконанням на практиці здійснюють органи Державного пожежного нагляду (далі ДПН).

Предмет пожежна профілактика в будівництві займається вивченням технічних рішень і методів здійснення наглядових функцій, що сприяють забезпеченню протипожежного захисту будівель та споруд будівельними рішеннями.

До конструктивних рішень ставляться такі, які забезпечують опір займистості й необхідну вогнестійкість будівельних конструкцій. Немаловажне значення для зниження збитку від можливої пожежі й забезпечення безпечної евакуації людей мають спеціальні протипожежні конструкції. До них варто віднести протипожежні перешкоди; конструкції за протидимним та противвибуховим захистом будівель; конструкції, що забезпечують безпечну евакуацію людей при пожежі й доступ до місця вирогідної пожежі.

Об'ємно-планувальні рішення спрямовані на обмеження поширення пожежі усередині будинку й між будинками; обмеження поширення продуктів горіння при пожежі й поширення можливого вибуху за межі одного приміщення; раціональне розміщення робочих місць, місць перебування людей, евакуаційних шляхів і виходів, що забезпечують умови безпечної евакуації людей.

Найбільш ефективний протипожежний захист будівель та споруд при сполученні конструктивних й об'ємно-планувальних рішень. Наприклад, належний протидимний захист будівель забезпечується видаленням диму при пожежі в бажаному напрямку, ізоляцією джерел задимлення й незадымляемостыо суміжних приміщень. Велике місце в змісті дисципліни займає вивчення методів організації нагляду при проектуванні й будівництві об'єктів різних форм власності. Першорядне значення має в цьому плані розробка загальних і приватних методик проведення обстежень діючих об'єктів, новобудов або перевірки відповідності технічних рішень у проектних матеріалах вимогам пожежної безпеки.

По дисципліні “Пожежна профілактика в населених пунктах" вивчаються навчальні теми:

1. Вогнестійкість будівель та споруд.

2. Протипожежні перешкоди.

3. Безпека людей в будівлях та спорудах при пожежі.

4. Протидимний захист будівель та споруд.

5. Противибуховий захист будівель та споруд.

6. Протипожежне нормування при плануванні генеральних планів.

7. Системи опалення.

8. Системи вентиляції та кондиціювання повітря.

9. Забезпечення пожежної безпеки при проектуванні будівель та споруд.

10. Забезпечення пожежної безпеки новобудов.

11. Пожежна безпека при проектуванні та експлуатації житлових будинків та готелів.

12. Пожежна безпека при проектуванні та експлуатації громадських будівель.

13. Пожежна безпека при експлуатації промислових підприємств.

14. Науково-технічне обгрунтування об’ємно-планувальних рішень направлених на забезпечення пожежної безпеки будівель та споруд.

15. Науково-технічне обгрунтування систем протидимного захисту будівель та споруд.

16. Науково-технічне обгрунтування евакуаційних шляхів та виходів з будівель та споруд.

17. Впровадження науково-технічних рішень протипожежного захисту при експертизі проектних документів.

Предмет “Пожежна профілактика в будівництві” нерозривно пов`язаний з цілим рядом загальноосвітніх та спеціальних дисциплін, які вивчаються в ВНЗ будівельного профілю, а саме з дисциплінами:

“Фізика”,

“Хімія”,

“Безпека життєдіяльності”,

“Охорона праці”,

“Основи пожежної безпеки”,

“Пожежне водопостачання”,

“Технологія будівельного виробництва”

“Металеві, дерев’яні та полімерні конструкції”,

“Залізобетонні та кам’яні конструкції”, та інші.

По суті дисципліна “Пожежна профілактика в будівництві” є логічним продовженням попереднього кусу “Основи пожежної безпеки” та “Пожежне водопостачання”

Великий вклад в наукові основи становлення пожежної профілактики в будівництві внесли к.т.н. Ройтман М.Я., д.т.н. Предченський В.М., д.т.н. Бєліков А.С., д.т.н. Стрельчук М.А., д.т.н. Романенко П.Н., д.т.н. Золотницький М.Д., д.т.н. Амбарцумян А.Л., д.т.н. Яковлєв А. І., к.т.н. Бущев В.П., к.т.н. Пчелинцев В.А., к.т.н. Федоренко В.С., к.т.н. Харченко І.О., к.т.н. Новак С.В. та інші. Вони сформували свою школу, багато їх учнів стали кандидатами та докторами наук в галузі будівництва , охорони праці та пожежної безпеки.

Вони є авторами підручників, посібників, монографій, а також брали участь в розробці протипожежних норм та правил.

Безперечно, що Україна буде займати гідне місце в ряду законодавців в області пожежної безпеки в будівництві. Наукові школи в цьому напрямку зароджуються в Українському НДІПБ, ХТУБА, УЦЗУ, Черкаський інститут пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля (м. Черкаси), (м.Львів) (м.Харків), (м.Київ), а також в інших державних органах в відповідності з вимогами Закону України “Про пожежну безпеку”.

В законі України “Про пожежну безпеку” записано: “Забезпечення пожежної безпеки є невід`ємною частиною державної діяльності по охороні життя та здоров`я людей, національного багатства та навколишнього середовища.

Проблема боротьби з пожежами в Україні набуває дедалі більшого суспільного значення. Протягом п`яти останніх років виникло понад 200 тисяч пожеж. Прямі збитки від вогню сягнули далеко за мільярд гривень — без урахування витрат на відновлення знищених матеріальних цінностей. Державний нагляд за станом пожежної безпеки в Україні здійснюють підрозділи Державного пожежного нагляду. Матеріальні збитки від пожеж вже “досягають” до 700 мільйонів гривень за рік. Додаймо екологічні наслідки. Пригадаємо лісові пожежі останніх років у Луганській, Харківській областях, гірських заповідниках Криму, де унікальна природа вже зазнала непоправної шкоди.

Висока зношеність основних фондів підприємств з високою енергонасиченістю також зумовлює постійну загрозу пожеж і аварій, масштаби й наслідки яких навіть важко уявити. Згідно даних Національного інституту стратегічних досліджень тільки один типовий нафтопереробний завод зосереджує на своєму проммайданчику від 300 до 500 тисяч тонн вуглеводневого палива, енергомісткість якого еквівалентна 3-5 мегатоннам тротилу. Зростають також і одиночні потужності промислових комплексів та кількість небезпечних сполук, що на них знаходяться.

За даними Державного департаменту пожежної безпеки протягом 9 місяців 2006 року зареєстровано 36 137 пожеж та загорянь, в яких загинуло 2709 осіб та 1420 - травмовано. Порівняно з аналогічним періодом 2005 року кількість пожеж та загорянь зменшилася на 2,5% (37064 - протягом 9 місяців 2005 року), кількість загиблих та травмованих дещо збільшилася на 0,7% та 2,8% відповідно (протягом 9 місяців 2005 року загинуло 2689 осіб та 1381 - травмовано). Внаслідок пожеж протягом 9 місяців 2006 року завдано збитків на суму близько 525,0 млн. грн. (протягом 9 місяців 2005 року - близько 390,0 млн. грн), з них прямих понад 133,5 млн. грн. (протягом 9 місяців 2005 року - близько 92,0 млн. грн). Підрозділами Державної пожежної охорони на пожежах протягом 9 місяців 2006 року врятовано 2647 осіб та матеріальних цінностей на суму понад 755,0 млн. грн.

Протягом 9 місяців 2006 року в Україні зафіксовано 67 випадків пожеж і вибухів, які віднесено до надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

Внаслідок цих НС загинуло 163 особи (у т. ч. 14 дітей) та 136 - постраждало (у т. ч. 5 дітей).

Порівняно з відповідним періодом 2005 року (67 НС) загальна кількість надзвичайних ситуацій, пов'язаних із пожежами та вибухами, які виникли протягом 9 місяців 2006 року залишилася без змін, проте збільшилася кількість загиблих (у 1,3 рази), а кількість постраждалих - більше ніж у 4 рази (за аналогічний період 2005 року загинуло 125 осіб, постраждало - 32).

Слід відмітити, що кількість НС, пов'язаних із пожежами та вибухами у шахтах порівняно з січнем-вереснем 2005 року зменшилася майже у 2 рази, проте кількість загиблих (21 особа) та постраждалих (78 осіб) значно збільшилася (за 9 місяців 2005 року загинуло та постраждало по 8 осіб).

Порівняно з січнем-вереснем 2005 року відбулося незначне збільшення кількості НС, пов'язаних із пожежами та вибухами у будівлях та спорудах житлового призначення, також збільшилася кількість загиблих (119 осіб) та постраждалих (44 осіб) (за 9 місяців 2005 року загинуло 108 осіб, постраждало - 8).

У 46 випадках причини виникнення пожеж та вибухів мали організаційний характер. Це, головним чином, порушення вимог безпеки під час експлуатації електроприладів та порушення технологічного процесу.

У 11 випадках виникнення пожежі сталося внаслідок технічних причин, а саме незадовільного технічного стану побутової техніки, замикання електромережі та витоку природного газу. Ще у 10 випадках причиною пожежі стало необережне поводження з вогнем, у тому числі паління в ліжку у нетверезому стані.

Серед пошкоджених внаслідок пожеж та вибухів об'єктів переважають об'єкти з недержавною формою власності. (Приклад: вибухом побутового газу у м. Луганську по вул. Перша лінія, 10. Внаслідок вибуху загинуло 3 особи та 7 - госпіталізовано до опікового центру обласної лікарні. Вибухом та пожежею частково зруйновано будівлю і пошкоджено майно, а незабаром у будинку, що розташований поруч по вул. Комунальній, 2, стався вибух побутового газу без послідуючого горіння, внаслідок якого загинуло 5 осіб та 10 - госпіталізовано. Вибухом повністю зруйновано будинок)

Активна, цілеспрямована діяльність органів ДПН, кожного працівника пожежної охорони повинна бути направлена на попередження пожеж в населених пунктах, об`єктах різних форм власності та створенні умов успішного гасіння пожеж.