Практичне заняття № 4 Творення фонетичної системи української мови сучасного типу

1. Відмінності в умовах лабіалізації [е] → [о] в російській та українській мовах як відображення діалектних відмінностей.

2. Явища лабіалізації [е] (у т. ч. і з ü) і відповідні чергування (пшениця – пшоно і под.).

3. З’явлення нового [і], вироблення специфічної вимови [и], депалаталізація приголосних перед [е], історія злиття старих [і] та [û] в [и].

4. Трояке походження українського [і].

5. Історія переходу [о], [е] в [і]. Чергування [о] з [і], [е] з [і].

6. Найпоширеніші зміни у вимові приголосних.

Завдання для самостійної роботи:

1. Схарактеризуйте умови виникнення секундарного [і] на місці [о], [е]:

а) у південно-східних та південно-західних говорах давньоукраїнської мови;

б) у північних говорах давньоукраїнської мови

2. Чому дослідники припускають, що перехід давніх [о], [е] в [і] відбувався в українській мові через стадію їх дифтонгізації? Порівняйте різні погляди вчених на це питання.

3. Як можна пояснити, що у словах голова – голів, береза – беріз відбувається зміна [о], [е] в [і], а в нижче наведених словах такої зміни не відбувається?

а) у словах колода – колод, сорока – сорок;

б) у закритому складі в суфіксах -ечк, -очк, -оньк. –еньк, -есеньк, -енк;

в) у словах декрет, закон, Семен та ін.;

г) у словах мед, перепел, ясен та інших.

4. Покажіть на прикладах явища лабіалізації [е] (у т. ч. і з ü) і відповідні чергування: пшениця – пшоно і т. ін. Систематизуйте поширені порушення закономірності за аналогією.

5. Як дізнатися, що [і] походить від [h], а не від [е]? Покажіть на прикладах.

6. У яких умовах відбулася зміна [е] в [а]?

7. Якими фонетичними причинами зумовлений розвиток протетичних приголосних?

8. Схарактеризуйте розвиток і функціонування протетичних приголосних [в], [й], [г] в українській мові.

9. З якими фонетичними процесами пов’язана депалаталізація шиплячих приголосних?

10. Які приголосні звуки сучасної української мови збереглися від праіндоєвропейської мови до наших днів?

11. Простежте фонетичні зміни, яких зазнали звуки в:

а) праіндоєвропейській мові;

б) праслов’янській мові;

в) спільносхіднослов’янській мові дописемного періоду;

г) спільносхіднослов’янській мові писемного періоду.

12. Коли складаються основні риси фонологічної системи української мови?

13. Які зміни у фонологічній системі відбулися на ґрунті української мови?

14. Виконайте письмово вправи № 58, 64, 74, 79, 83, 84, 87 за посібником: Коломієць Л.І., Майборода А.В. Історична граматика: Збірник вправ. — К., 1988.

Список рекомендованої літератури:

1. Жовтобрюх М.А. та ін. Історична граматика української мови. — С. 92-104.

2. Жовтобрюх М.А. та ін. Історія української мови. Фонетика. — С. 273-329.

3. Методичні рекомендації до вивчення теоретичного матеріалу з дисципліни “Історична граматика української мови” (розділ “Історична фонологія”) для студентів спеціальностей “Українська мова”, “Прикладна лінгвістика” / Укл. І. В. Магрицька. — Луганськ. — СНУ імені Володимира Даля. — 2009. — Розділи III-VI.

4. Залеський А.М. Подовжені приголосні у фонологічній і морфологічній системах української мови // Мовознавство. — 1980. — № 6. — С. 56-65.

5. Залеський А.М. Причини ствердіння шиплячих в українській мові // Мовознавство. — 1982. — № 5. — С. 48-57.

Вправа 58. Подані слова запишіть по-давньоукраїнськи. З’ясуйте, на місці якого давнього голосного виступає і в українські мові.

Сіль, тобі, шість, матір’ю, піч, літо, зілля, тіло, сіно, тінь, камінь, сільський, осінь, діло, кінь, сніг, річ, вітер, хміль, ніс, сідати, стріла, ріг, сірий, вечір, лід, тітка, тільки, гілля, звір, хліб, грім, білий, скільки, рів, діти, кір, діл, дім, мішок.

Вправа 64. Від наведених нижче слів утворіть форми родового відмінка множини, визначте наголос, укажіть причини, що зумовили зміну о – е в деяких іменниках. Яку думку з цього приводу висловив акад. Л. Булаховський?

Корова, болото, борода, ворота, дерево, огорожа, дорога, колода, голова, береза, череда, середа, борона, долоня, ворона.

Вправа 74. Відтворіть давньоукраїнські форми до поданих нижче українських слів. Поясніть, які фонетичні зміни відбулися в них у процесі формування української мови.

Ілля, рілля, народження, піддашшя, каміння, стаття, зілля, знання, весілля, коріння, суддя, обличчя, рипіння, завдання, поняття, привілля, Запоріжжя, ніччю, челяддю, молодістю, ллю, в’ю, б’ю, кров’ю, любов’ю, матір’ю.

Вправа 79. Подані нижче слова запишіть по-давньоукраїнськи і поясніть історичні умови зміни е на о та збереження е.

Шовк, чорний, жовтий, прийшов, чоловік, його, бджола, чесний, гайок, чешеш, копійок, жонатий, женити, вечеря, вечора, жолудь, шести, йому, шостий, чотири, четвертий, шевцем, чого, знайомий, чому.

Вправа 83. Поясніть, чому не можна змішувати написання слів ламати, допомагати, ганяти з написанням слів багатий, гаразд, гарячий, кажан, хазяїн, халява, чабан. Яке фонетичне явище відображене в першому випадку, а яке — в другому?

Вправа 84. Запишіть по-українському слова, поясніть фонетичні зміни в них.

Паробъкъ, пърхати, бодякъ, мачєха, жєравль, яблъко.

Вправа 87. Запишіть по-українському наведені давньоукраїнські слова. Прокоментуйте фонетичні зміни, засвідчені в них, і причини цих змін.

Ледъ, мєдъ, окъно, овьца, отъдати, пьшєно, острыи, чєтыри, онъ, мєтьла, льнъ, мhрочьникъ, бльскъ, тьрнъ, къто, съчасть~, лъба, ~го, мълва, дрижати, стекло, дъхорь, дръва, бъчєла, свhтьло, мьгла, ручьникъ, глътати, зна~мыи, орhхъ, камєнь, вєсєли~.