Практичне заняття № 3 Звукові процеси давньоукраїнського мовного періоду (хі — хііі ст.). Історія редукованих. Наслідки занепаду й вокалізації редукованих у звуковій системі української мови

1. Історія редукованих голосних ü, ú . Сильна та слабка позиції редукованих.

2. Доля сполучень редукованих із плавними сонорними.

3. Порушення закономірностей переходу ü → е та ú → о (напр., укр. лев — лева, лоб — лоба; рос. лев — льва, мох — мха.

4. Друге повноголосся.

5. Новий h .

6. Історія редукованих è, û.

7. Порушення закономірностей чергувань о, е з нульовою фонемою.

8. Вставні о, е.

9. Спрощення, асиміляція, дисиміляція, явища палаталізації та депалаталізації.

Завдання для самостійної роботи:

1. Опрацюйте с. 84-92 підручника: Жовтобрюх М.А. та ін. Історична граматика української мови. — К., 1980; розділи ІІІ-VІ Методичних рекомендацій до вивчення теоретичного матеріалу з дисципліни “Історична граматика української мови” (розділ “Історична фонологія”) для студентів спеціальностей “Українська мова”, “Прикладна лінгвістика” / Укл. І. В. Магрицька. — Луганськ. — СНУ імені Володимира Даля. — 2009.

2. Виконайте вправи:

Вправа 1. Визначте слабку і сильну позиції редукованих ü, ú у поданих словах, позначивши сильну позицію знаком + (плюс), а слабку — знаком – (мінус).

Дüнь, чüстüнú, сúзúвати, ловüцü, тúчüнú, кротúкú, пüсú, творüцü, вúстати, вhрüнú, тúпати, тúпúтú, тúпúтати, сúборú, сúбüрати, лüстüцü, страшüнú, пришüлüцü, жüнüцüмü, вhхúтü, сúзúдати, правüдüныи, тúкúмо, чüто, грüчüскú.

Вправа 2. До поданих українських слів запишіть давньоукраїнські і російські відповідники. З’ясуйте, чому однакові щодо написання в старослов’янській мові слова по-різному передаються в українській і російській мовах. Поясніть написання різних голосних у словах української мови, які в старослов’янській мові мають сполучення рú, лú, рü, лü у відкритому складі.

Тривога, сльоза, крихта, гриміти, яблуко, дрижати, брова, блищати, блиск, дрова, блоха, глитати, кривавий, кришити, бриніти, чорнобрива.

Вправа 3. Запишіть приклади у дві колонки так, щоб у першій були слова з редукованими û, è в сильній позиції, а другій — û, è в слабкій позиції. Укажіть, за якою ознакою визначається сильна позиція цих редукованих.

Добрûè, оружè~, братèя, крúвèю, бèти — бèю, гостèè, шüствè~, синèè, гостè~, зúлûè, лüстèю, мûтè — мûю, жèтè~, шèя, вèти — вèю — вèè, мúлчанè~, жüлтûè, пèтанè~, заповhдèю, учєнè~, крûтè — крûю, зєлè~, свhтьлûè, плúтèю, пèянüство, тüстè~, лèтè — лèю, шèтè — шèю — шèè, нове, ночèю, матєрèю.

Вправа 4. Відновіть давньоукраїнські форми наведених слів. Поясніть історичну природу чергування о, е з нульовою фонемою.

Жнець — женця, Кролевець — Кролевця, сон — сну, книжок — книжка, пісок — піску, борець — борця, мішок — мішка, сотий — сто, посол — посла, творець — творця, весь — все, темний — тьмяний, ручок — ручка, палець — пальця, соска — ссати, замок — замка, тупіт — топтати, осел — осла, праведний — правда, швець — шевця, перстень — персня, хребет — хребта.

Вправа 5. Від поданих давньоукраїнських форм утворіть сучасні українські і російські та з’ясуйте появу вставних о, е в цих словах.

Бобрú — бобра, вhтрú — вhтра, жєравлü — жєравля, огнü — огнè, осмü — осмè, свєкрú — свекра, углü — углè, зüрно — зüрнú, сєстра — сєстрú, сосна — соснú, вhдро — вhдрú, вèхрü — вèхрè, кораблü — кораблè.

Подумайте, чому у словах мысль, поросль, Александръ немає вставних о, е?

Вправа 6. Наведені нижче слова запишіть по-давньоукраїнськи. З’ясуйте, які фонетичні зміни відбулися у звуковому складі українських слів, поясніть причини цих змін.

Гончар, місце, тижневий, кожний, рослина, вник, ремісник, пізно, серце, перший, масний, ченця, персня, скляр, усний, щасливий, сонце, улесливий, бризнути, під’їзний, навмисне, писнути, надкісниця, корисний, тиснути, чесний, хруснути, слати, блиснути, масло.