Завдання для самостійної роботи:

1. Законспектуйте з хрестоматії “'Історія української мови” (К., 1996) статті В. Русанівського “Давньоруська мова: міф чи реальність?” (с. 251-256) і Л. Булаховського “Питання походження української мови” (с. 161-179). Які вам відомі інші точки зору на походження української мови?

2. Поясніть причини, внаслідок яких виникли м'які приголосні в наведених словах

Суша, сторожь, плачу, дружу, душа, служу, свhча, колышу, мочу, рhжу, пишу, ноша, в"жу, кошу, мhшу, вол", колю, творю, конь, мор~, гоню; земл", купл", ловлю, люблю, ломлю, въпль, мєжа, роженъ, сhча, лежу, сажа, куча, круча.

3. Поясніть, на місці яких приголосних уживаються шиплячі в поданих словах.

Чьто, вълчии, кричати, свhча, печи, вhчьныи, дышати, мочи, ношу, мажу, дажь, грhшныи, пл"шу, ночь, слышати, хочу, стєрєчи, чьрнь, колочу, hжь, горожанинь, бєрєчи, сушити, пишу, лєчи, волочи, хожю, плачу, дружьба, прочии, начьну, вожу, мьлчати.

4. Поясніть історичну природу чергувань приголосних г, к, х – ж, ч, ш і г, к, х – з, ц, с у наведених словах.

Друже, друзи; горошькь, гороси; ножька, нозh; чий, ции; дължникь, дьлзи; вьлчє, вьлци; душа, дусh; льжа, льзh; пастуше, пастуси; можєши, помози; пророчє, пророци; пєчєши, пьци; вороже, ворози; мьножьство, мьнози; страшьнъ, страси; ручька, руцh; мъшька, мусh; жєжєши, жьзи; кънижька, кънизh.

5. Зіставляючи слова давньоруської мови зі словами інших індоєвропейських мов, поясніть походження ж, ч, з, с.

Д.-р. жало, лит. gеlиопіs;

д.-р. жаръ, д.-прус. gorne, “жар”, лит. gařme “тепло”;

д.-р. жєлудь, лит. gìlé, д.-прус. gile, лат. glans;

д.-р. жєна, гот. gіпо “жінка, дружина”, д.-прус. gеппо “жінко”;

д.-р. жєрело, лит. gеrkle;

д.-р. животъ “життя”, лит. gyvatà “життя”, д.-прус. giwato “життя”$

д.-р. жити, д.-прус. giva “живе”, лит. gýti “оживати”;

д.-р. жила, лит. gýsla, д.-прус. gislo;

д.-р. жьдати, д.-прус. geide “вони чекають”, лит. geidžiù;

д.-р. жьрати, лит. gérti, geriù “пити”, д.-інд. giráti “поглинати”;

д.-р. жєравль, лит. gérvè, д.-прус. gerwe;

д.-р. зєгнщя “зозуля”, лит. gegužé, д.-прус. geguse;

д.-р. зhло “дуже сильний”, лит. gailùs “різкий”, д.-ірл. gailas “буйний”, гот. gailjan “жвавий, бадьорий”;

д.-р. зьрно, лат. granum, д.-ірл. grán;

д.-р. зима, д.-інд. hетап “узимку”, hітás “зима”, лат. hiems;

д.-р. êúí#çü, д.-нім. kuningип'тц, нім. Кönig;

д.-р. сòьçà, лит. stiga;

д.-р. вhньць, лит. vainìkas;

д.-р. овьца, д.-інд. аvіká;

д.-р. цhль, д-прус. kailustiskan “здоров’я”;

д.-р. цhнa, лит. káina;

д.-р. цhсарь, гот. Кáisar, лат. caesar;

д.-р. ц#òà “дрібна монета”, гот. kіпtus;

д.-р. мечь, гот. теkі;

д.-р. чаръ, лит. keras “чародійство”;

д.-р. часъ, д.-прус. kïsтап (3. в, одн.) “час” (із *kësтап);

д.-р. чьлнь, лит. kelnas “рибацький човен”;

д.-р. чєло, лат. сеlsus “підвищення, високий”, лит. kálnas “гора”;

д.-р. чєл"äь, д.-інд. kúlam “стадо, рід, рій”, лит. кklltìs “рід”;

д.-р. чєпьць, лит. kepùre “шапка”;

д.-р. чьрвь, д.-інд. kŗmis, лит. kirmìs;

д.-р. чьрнь, д.-інд. kŗsnás “чорний”, д.-прус. kirsnan;

д.-р. чєсати, лит. kasýti, kasaû “почісувати, скребти”, лит. kаsit “чесати”;

д.-р. чєтырє, чєтыри, д.-інд. catváras, лит. keturì;

д.-р. чьто, д.-інд. kid, лат. guid.

6. Поясніть, які причини викликали дисиміляцію проривних у наведених словах. Відтворіть праслов'янські форми цих слів.

Вести. їсти, красти, упасти, мести, класти, плести, прясти, цвісти, ненависть.

7. У наведених прикладах визначте чергування голосних у коренях слів. Запишіть відповідні звуки і звуки праіндоєвропейської мови (використайте етимологічний словник). В одну колонку випишіть слова з чергуванням голосних, заснованих на давньому кількісному розрізненні голосних, а в другу — слова з голосними, заснованими на якісному чергуванні.

Плести – съплhтати – плоть, зьрhти – вьзирати – възоръ – заря, беру – бьрати – сьбирати, съборъ, стєрєгу – сторожь, зъвати – съзывати – зовъ, бити – бью – бои, дърати – съдирати – дєру – роздоръ, гънати – жєну – гоньць – приганяти, съхнути – засыхати – сухъ, тєку – тьци – истhкати  истачати – потокъ, лєжати – налhгати – налагати – ложє, рhзати – разити, рєку – рьци – нарhкати – нарицати – пророкъ, пити – пью – поити –напаяти, льнути – лhпити – прилипати, стелю – стьлати, трясу – трусити, висhти – вhсити, лhзу – лазити, грєбу – погрhбати – грабити – сугробъ, дъхнути – дышати – духъ, къто – чьто, погодити – жьдати – ожидати, вити – вью – вhньць – повои, плавати – пловьиь – плыти, рудыи – рьдhти, крыти – кровъ – отъкровєниіє, съмьрть – умирати – морити, цвисти – цвіту – цвhтъ, вєлhти – воля, горhти – жаръ, скочити – скакати, вєзу – возъ, нєсу – ноша.

8. У наведених словах знайдіть корінь, поясніть чергування звуків у морфологічно споріднених формах. Установіть історичні причини виникнення чергування голосного з голосним у сполученні з наступним носовим приголосним.

Вьзяти – възьму – възимати, мяти – мьну – розминати, начати – начьну – начинити, путо – опона – припяти – припинати, жати – жьму –

съжимати, звонъкъ – звукъ, кляти – прокльну – проклинати, память – помьнити – поминати, имя – имєнє, дути – дъму – надъмєнъ, надымати, пропяти (розіп’яти) – пьн – припинати, супругъ (упряжка волів) – запрягати, трясти – трусити.

9. Від поданих гіпотетичних прас лов’янських форм утворіть відповідні форми слів давньоруської і старослов’янської мов. Поясніть причини невідповідності давньоруських і старослов’янських форм.

Vоrпа, norvos, kolti, sеrda, zolto, červo,golva, dervo, korsta, melko, sormos, kolda, morzos, storgja, storna, korva.