Практичне заняття № 1 Історична граматика української мови як складова історії української мови

Студент повинен знати:

– предмет, завдання і значення курсу, його місце у фаховій підготовці вчителя-словесника;

– основні джерела історичного вивчення української мови;

Погляди вітчизняних лінгвістів на походження української мови та періодизацію її історичного розвитку.

Студент повинен уміти:

– визначати зв’язки історичної граматики української мови з іншими науками;

– вести обґрунтовану дискусію про походження української мови.

Теоретичні питання

1. Предмет, завдання, значення курсу історичної граматики української мови; її зв’язки з іншими дисциплінами.

2. Джерела історичної граматики української мови. Характеристика писемних пам’яток.

3. Походження назв «Русь», «Малоросія», «Україна».

4. Походження української мови як наукова проблема.

5. Періодизація історії української мови.

Практичні завдання

1. Законспектуйте статті М. Мозера “Прасхіднослов’янська мова чи східнослов’янська мовна спільність?”; В. М. Русанівського “Давньоруська мова: міф чи реальність?”; Г. П. Півторака “Діалектна ситуація в Київській Русі”; П. П. Толочка “Давньоруська народність: міф чи реальність?”.

2. Опрацюйте періодизацію історії української мови за А. Кримським (1922 р.), Ю. Шевельовим (1979 р.), О. Горбачем (1993 р.), Ю. Карпенком (1993 р.), В. Німчуком (1998 р.). Поясність їх відмінності.

Питання для самоконтролю

1. З якими дисциплінами філологічного і загального українознавчого циклу пов’язаний курс історичної граматики української мови?

2. Чому писемні пам’ятки не можуть дати повного уявлення про історичний розвиток мови?

3. Що дає для вивчення історичної граматики жива народна мова?

4. Які вам відомі наукові пояснення походження термінів “Русь”, “Малоросія”, “Україна”?

5. Сформулюйте суть найголовніших гіпотез про виникнення і походження української мови.

6. Чому В. Німчук вважає періодизацію історії української мови однією з найзлободенніших проблем?

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 2

Фонетичні явища спільнослов’янського (праслов’янського) періоду. Формування фонетичної системи давньоукраїнської мови й найважливіші звукові процеси, зумовлені розпадом праслов’янської мови

1. Система вокалізму праіндоєвропейської мови. Втрата часокількісної кореляції голосних у праслов’янській мові. Кількісні та якісні чергування голосних та їх наслідки у давньоукраїнській та сучасній українській мовах.

2. Система консонантизму праіндоєвропейської мови в порівнянні з праслов’янською, давньоукраїнською та сучасною українською мовами.

3. Наслідки впливу *j. Чергування приголосних, викликані впливом *j у давньоукраїнській та сучасній українській мовах.

4. Закон складового сингармонізму. І перехідне пом’якшення (палаталізація) задньоязикових. Чергування приголосних, викликані першою палаталізацією.

5. Зміни приголосних на межі складу (спрощення, дисиміляція).

6. Носові голосні. Чергування звуків, зумовлені історією носових голосних.

7. Зміни сонантів *г, *1. Повноголосся й неповноголосся.

8. Історія дифтонгів. Типові випадки чергувань, зумовлені занепадом дифтонгів.

9. Друга палаталізація та її наслідки.

10. Третя палаталізація та її наслідки.