§4. Організаційні форми монополістичних структур.

Основними організаційними формами економічних монополій є: картель, синдикат, трест, концерн, консорціум, холдинг.

• __________________________________________________________________________________________

• __________________________________________________________________________________________

• __________________________________________________________________________________________

• __________________________________________________________________________________________

• __________________________________________________________________________________________

• __________________________________________________________________________________________

• __________________________________________________________________________________________

• _____________________________________________

_____________________________________________

Характерною особливістю сучасного ринку є поєднання, переплетіння, взаємопроникнення різноманітних організаційних форм монополій, що свідчить про подальший розвиток, поглиблення процесів монополізації сучасної економіки.

§5. Негативні наслідки монополізації економіки.

Антимонопольне законодавство та антимонопольна політика держави.

Монополії, процес монополізації економіки мають істотні негативні наслідки:

по-перше,______________________________________

______________________________________________

______________________________________________

по-друге,______________________________________

______________________________________________

______________________________________________

по-третє, _____________________________________

______________________________________________

______________________________________________

по-четверте, __________________________________

______________________________________________

______________________________________________

по-п’яте, _____________________________________

______________________________________________

______________________________________________

по-шосте, _____________________________________

______________________________________________

______________________________________________

по-сьоме, _____________________________________

______________________________________________

______________________________________________

Однак, монополії мають і деякі позитивні риси.

_______________________________________________

_______________________________________________

_______________________________________________

_______________________________________________

_______________________________________________

Тому сучасна економічна наука вважає, що неможна ототожнювати поняття “монополія” з поняттям “велике підприємство”, яке навіть має значну частку виробництва і реалізації продукції. Монополією слід вважати лише те підприємство, яке використовує ринкову владу – диктує ціни на ринку, придушує конкуренцію і здійснює інші негативні дії. Проти таких підприємств-монополістів з метою запобігання зловживання ними своїм монопольним станом держава здійснює антимонопольну політику.

Антимонопольна політика –

Перший антимонопольний (антитрестівський) закон – так званий закон Шермана – був прийнятий у США у 1890 році. Пізніше закон Шермана було доповнено законом Клейтона (1914 р.), законом про Федеральну торгову комісію (1914 р.) та ін., які склали основу антитрестівського законодавства США.

За прикладом США в інших країнах світу також схвалювали антимонопольні закони. Антитрестівське законодавство було прийняте у Великобританії в 1948 р., у Франції в 1963 р., в Італії в 1964 р. У країнах Східної Європи антимонопольне законодавство почали розробляти наприкінці 80-х років.

Протягом останніх років конкурентна політика та конкурентне законодавство ЄС зазнали істотних змін порівняно з початком 60-х років ХХ ст., коли формувалася загальноєвропейська політика у сфері конкуренції. Нові підходи до конкурентної політики базуються на новому – більш економічному, ніж правовому – підходи до змісту конкуренції та конкурентних відносин.