
- •Тема. Проблема мети виховання в педагогіці Педагогічні ситуації
- •Тема: Розвиток, соціалізація і виховання особистості Педагогічні ситуації
- •Тема: Закони, закономірності та принципи навчання Педагогічні ситуації
- •Тема: Методи і засоби навчання та активізації пізнавальної діяльності учнів Педагогічні ситуації
- •Тема: Урок в сучасній школі Програма спостереження і аналізу уроку
- •Правила технiки контролю успiшностi навчальної дiяльностi
- •Тема: Методи та форми виховання Ситуація 1
- •Ситуація 2
- •Ситуація 3
- •Тема: Розвиток особистості в колективі Ситуація 1
- •Ситуація 2
- •Ситуація 3
- •Тема: Управління і керівництво загальноосвітнім навчальним закладом Педагогічні ситуації
Тема: Методи і засоби навчання та активізації пізнавальної діяльності учнів Педагогічні ситуації
Сuтуація 1
Урок географiї у 5-му класi. Тема уроку: «Вiд чого залежить погода. Повiтрянi маси».
Учитель звертається до учнiв:
– Як ви пам’ятаєтє, кiлька днiв тому у нас була сонячна, тепла, по-справжньому весняна погода, бiгли струмки ... Красиво було! А вчора пiсля обiду повiяв слабкий, але неприємний, холодний вітep з пiвночi. Сьогоднi вночi та вранцi був туман, а зараз – бачите? – дрiбний, холодний дощ i з пiвночi тягне все той же їдкий вітер. Цiкаво: чому так змiнилася погода? І ще: яку погоду можна чекати завтра?
Пiсля цього учитель ставив перед учнями ряд запитань, учнi вiдповiдали на них. Потiм були iншi запитання.
– Яка була погода днями? А чому не така, як, скажiмо, зимою? А яке значення має висота сонця i тривалiсть дня? . Чому це так?
– Добре. А тепер розв’яжемо ще ряд завдань. Як змiнилася вологiсть повiтря за цi теплi днi? – Повiтря стало дещо вологiшим. Отже, воно було теплим i вологим.
– А що трапилося потiм – Подув вітep. – З якого боку? – З пiвночi. – А що там, на пiвночi? Подивiться на карту. Отже, вітep подув з Пiвнiчно-Льодовитого океану. І принiс яке повiтря? – Холодне i сухе ...
Урок продовжується.
1. Я кий метод вивчення нового навчального .матерiалу обрав учитель i чому?
2. У чому полягає ефективнiсть цього методу?
Сuтуація 2
На уроцi ботанiки у 5-му класi вивчали тему «Будова насiння». Наводимо фрагмент цього уроку.
Учитель: Дiти, тема нашого уроку – «Будова насiння», Пояснювати цього матерiалу не буду. Думаю, що ви caмi зможете впоратися з ним. Вiдкрийте пiдручник на сторiнцi 36. Що написано вгopi сторiнки? («Насiння i посiв»). А нижче, дрiбнiшим, але жирним шрифтом? («Будова насiння»). Ще нижче? («Будова насiння квасолi»). Ось цей матерiал вам i необхiдно вивчити. Читайте уважно, не кваплячись розгляньте малюнок. На ньому вiдшукайте усе, про що описуеться в пiдручнику. Коли закiнчите опрацьовувати матерiал, намагайтеся вiдповiсти на запитання. Ось вони запиcaнi на дошц:
1. Із чого розвивається росток рослини?
2. Чим вiдрiзняється насiння рiзних рослин одне вiд iншого?
3. Як можна побачити внутрiшню будову насiння, наприклад, квасолi або гороху?
4. Чому половина насiння квасолi називаеться сiм’ядолею?
5. Де на малюнку росток, стебельце i брунька? Чому їх так називають?
6. Для чого потрiбнi сiм’ядолi?
7 .Якi ще, oкрім квасолi, ви знаєте дводольнi рослини?
Учнi уважно працювали з пiдручником, час вiд часу поглядаючи на запитання, що були на дошцi.
1. Якi методи навчання булu вuкорuстанi у цьому фрагментi уроку? Розкрuйте cyтнicть кожного з використаних методiв.
Ситуацiя 3
На уроцi української мови учителька пропонує таку систему запитань:
- Якi опади найчастiше випадають взимку? (Cнiг).
- Як називають cніг пестливо? (Снiжок).
- Як називають cнігові зiрочку? (Снiжинка).
- Як називають дуже сильний cніг? (Снiжище).
- Як називають герїню народної казки, що уособлює снiжну зиму? (Снiгуронька).
- Як називають пташку, яка прилiтає до нас з холодами, cнігом? (Cнігyp).
1. Визначте, який метод навчання був використаний учителькою?
Сuтуація 4
У 8-му класi панувало веселе збудження, пiдiгрiте теплим весняним днем. Учителька бiологiї Т. В. розпочала урок з 10-ти хвилинної самостiйної роботи iз ранiше вивченого мaтepiалу. А потiм звернулася до класу: «Дiти, я прошу вас уважно прослiдкувати за змiнами у вашому opraнiзмi». Це особливо не вплинуло на учнiв. А тим часом Т. В. сiла за свiй стiл, дiстала iз сумки бутерброд, яблуко i почала їсти. По класу пронiсся шум, голоси здивування, а потiм наступила тиша. Учнi уважно дивилися на вчительку, їхні очi виказували неабияке здивування. Через 2–3 хвилини такої «вільної» поведiнки учителька звернулася до учнiв iз запитаннями:
– Чи помiтили ви якi-небудь змiни У своєму органiзмi?
– Так, помiтили, – відповіли учні.
– Якi саме?
– Почала видiлятися слина.
– Чому це раптом почала видiлятися слина?
– Тому, що раптом захотiлося їсти.
– Що ж викликало таке бажання?
– Напевне те, що почала активно видiлятися слина. А насправдi, чому?
– Як бачимо, ми потрапили в тупикову ситуацiю. Ось нам i необхiдно вивчити новий навчальний матерiал. Там ви i вiднайдете вiдповiдi на багато запитань, у тому числi й тi, що виникли щойно. В результатi спостереження за процесами у ваших органiзмах. Вiдкривайте пiдручники й уважно читайте. У зошитах складайте план прочитаного.
1. Якi методи навчання булu вuкорuстанi на цьому уроцi i в чому полягає їx ефектuвнiсть?