3. 1. Роль спадковості в розвитку особистості

Необхідною передумовою розвитку особистості є відповідна біологічна, генетично зумовлена організація нервової системи, яка є результатом всієї попередньої еволюції людини. Новонароджений не з'являється на світ з осмисленим сприйманням, пам'яттю, мисленням й іншими психічними процесами. Однак його психіка не є чистою дошкою. Дитина народжується з певними передумовами психічного розвитку, які отримує по спадковості.

Під спадковістю розуміється передача від батьків до дітей пев­них природних якостей і психологічних особливостей.

Біологічна спадковість зумовлена генами, локалізованими в хромосомах - специфічних структурах ядра клітини. Вона визначає будову та розміри тіла, у тому числі мозку, стадії дозрівання організму, біологічні і деякі психічні якості. Успадковують від народження: морфологічно-функціональну будову тіла (тип конституції, зовнішній вигляд, колір очей, волосся, шкіри, статеві властивості, групу крові, деякі хвороби); тип центральної нервової системи, властивості темпераменту (силу, рухливість, врівноваженість, лабільність, активність, екстраверсію, інтроверсію тощо), анатомо-фізіологічні особливості нервової системи, аналізаторів, задатки (музикальний слух, гостроту зору, розрізнення кольорів і відтінків), на основі яких розвиваються різноманітні здібності та якості.

Дитина народжується не лише із задатками, але й з відносно сформованими психічними процесами: здатністю відчувати вплив середовища (тепло, холод, дотик, біль, смак, запах), переживати емоції задоволення і незадоволення.

Генетично запрограмованим є також дозрівання організму, у ході якого змінюються анатомо-фізіологічні системи (нервова, ендокринна, дихальна, травлення та інші). Внаслідок дозрівання відбувається, наприклад, моторний розвиток у дитинстві чи розвиток вторинних статевих ознак у підлітковому віці. Відповідно до сучасних досліджень дозрівання організму завершується до 25 років, але деякі фізіологічні процеси в головному мозку (пов'язані з мисленням, пізнанням нового, творчістю) розвиваються впродовж усього життя.

Існують різноманітні точки зору на біологічне успадкування рис характеру. Дослідження, проведені на близнюках, доводять, що емоційна стабільність, екстраверсія, альтруїзм, сором'язливість і боязкість значною мірою залежать від спадковості. До інших особистісних рис, що теж мають помірно виражений генетичним компонент, належать відчуженість, агресивність, прагнення і до досягнень, лідерство.

Дослідники прагнуть також виявити генетичну схильність до психічних захворювань, алкоголізму, агресивної поведінки і наші і. скоєння злочинів. Утім, незважаючи на наявність подібних зв'язків у багатьох сферах людської поведінки, учені усвідомлюють, що практично неможливо відокремити ефекти впливу середовища від ефектів спадковості. Нижче подані деякі недавні, найчастіше суперечливі наукові висновки, що стосуються зв'язку тієї чи іншої риси особистості з генетичними факторами (спадковістю):

• Злочинність. Дослідження родин, близнюків і прийомних дітей показують, що внесок спадковості в їхню схильність до здійснення злочинності складає від 0 до більш ніж 50%.

• Маніакально-депресивний психоз. За даними спостережень за близнюками, у 60-80% випадків це захворювання має спадковий характер. У 1987 році дві групи вчених повідомили про те, що їм удалося знайти гени, що пов'язані з розвитком маніакально-депресивного психозу, один ген був виявлений серед родин американських менонітів, інший під час дослідження єврейських родин. Обидва відкриття були згодом спростовані.

• Шизофренія. Дослідження близнюків свідчать про те, що в 40-90% випадків ця хвороба має спадкове походження. У 1988 році група вчених повідомила про відкриття ними гена, пов'язаного із шизофренією, під час дослідження британських і ісландських родин. Інші дослідження не підтвердили ці дані, а згодом і автори цього повід­омлення визнали поспішність своїх висновків.

• Алкоголізм. За даними спостережень за близнюками і прийомними дітьми, внесок спадковості у виникнення алкогольної залежності складає від 0 до 60 %. У 1990 група дослідників заявила, що їй уда­лося знайти ген, пов'язаний з алкоголізмом. У ході недавньої перевірки цих даних наявність подібного зв'язку не підтвердилася.

• Інтелект. Дослідження близнюків і прийомних дітей указують на те, що результати, продемонстровані в інтелектуальних тестах, на 20-80 % зумовлені спадковістю.

Донедавна у психології і педагогіці домінувало пояснення відмінностей у пізнавальних здібностях людей впливом одного лише середовища, виховання. Однак упродовж останніх десятиліть внаслідок генетичних досліджень доведено важливу роль спадковості у розвитку інтелекту.

З'ясувати, яка частка у формуванні пізнавальних здібностей належить спадковості, а яка припадає на середовище, генетикам вдалося на основі дослідження близнят. Психологи порівняли схожість монозиготних близнят, які мають однакові гени, із схожістю дизиготних, у яких спільна лише половина генів. Результати досліджень засвідчили, що показники монозиготних близнят більш схожі, ніж дизиготних. З'ясовано також, що як за лексичними, так і за просторовими здібностями усиновлені діти більше схожі на своїх біологічних батьків, ніж на названих. Ці результати означають, що сімейна схожість у пізнавальних здібностях зумовлюється переважно генетичними факторами, а не однаковим середовищем.

Більшість сучасних психологів вважає розвиток людини результатом взаємодії спадковості і навколишнього середовища. Це означає, що той чи інший спадковий чинник проявляється по-різному в різних умовах середовища, а вплив середовища мас різний ефект залежно від спадковості людини. Згідно з цією ж точкою зору, спадковість обмежує діапазон розвитку тих або інших якостей і здібностей людини, але їхній розвиток у межах цього діапазону визначається факторами навколишнього середовища.

Практично не залежить від спадковості засвоєння соціальних цінностей і норм поведінки, а також розвиток таких якостей особистості, як моральність, працьовитість, дисциплінованість тощо. Вони формуються в процесі соціалізації індивіда, що відбувається в її сім'ї та школі, трудовому колективі, неформальних об'єднаннях, інших соціальних групах.