- •Тема 7. Методи і засоби навчання та активізації пізнавальної діяльності учнів План
- •5. 1. Поняття методів навчання та їх класифікація
- •5.2 Класифікація методів навчання за ю.Бабанським.
- •5.2.1 Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності
- •5.2.2 Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності
- •5.2.3 Методи контролю і самоконтролю у навчанні
- •5.3 Класифiкацiя методiв навчання за характером пiзнавальної дiяльностi учнiв
- •5.3.1 Пояснювально-ілюстративний метод
- •5.3.2 Репродуктивний.Метод
- •5.3.3 Метод проблемного викладу
- •5.3.4 Частково-пошуковий (евристичний) метод
- •5.3.5 Дослідницький .Метод
- •5.4 Вибір методів навчання
- •5.5 Засоби навчання. Використання комп'ютерної техніки у навчанні
- •Список використаних джерел:
5.3.3 Метод проблемного викладу
Метод проблемного викладу є перехiдним вiд виконавської до творчої дiяльностi. На певному етапi навчання учнi ще не можуть самостiйно розв'язувати проблемнi завдання. Тому вчитель ставить проблему i сам їх розв'язує, демонструючи шлях наукового мислення i пошукової дiяльностi. Вчитель не лише повiдомляє кiнцевi висновки науки, якi невiдомо звiдки взялися, але й показує «ембрiологiю знань», тобто розкриває учням шлях їх вiдкриття, демонструє зразок наукового пізнання, дaє можливість учням спостерiгати за дiалектичним рухом думки до iстини, робить їx мовби спiвучасниками наукового пошуку.
Отже, своєрiднiсть цього методу полягає в тому, що учнi не лише сприймають, осмислюють i запам'ятовують готові наукові висновки, але й стежать за логiкою доказiв, за рухом думки вчителя, контролюють правдоподiбнiсть запропонованих ним гiпотез, переконливiсть доказiв. у них виникають сумнiви, запитання, що стосуються логіки і переконливості як доведення, так і самого розв'язання сформульованої вчителем проблеми.
Безпосереднiй результат проблемного викладу - засвосння учнями способу i логiки розв'язання певї проблеми або певного типу проблем, але ще без умiння застосовувати їх самостiйно. Тому для проблемного викладу вчитель може вiдбирати проблеми бiльш складнi, нiж тi, що доступнi для самостiйного розв'язання учнями.
5.3.4 Частково-пошуковий (евристичний) метод
3 метою поступової пiдготовки учнiв до самостiйного розв'язання проблем їх необхiдно попередньо вчити виконувати окремі кроки пошуковї дiяльностi, окремі етапи дослiдження. В одному випадку їх навчають баченню проблем, пропонуючи ставити запитання до картини, документа, викладеного матеріалу; в iншому випадку вiд них вимагають самостійно побудуватн доведення, у третьому - зробитн висновки з представлених фактiв; у четвертому - висловити припущення; у п'ятому - скласти план його перевiрки тощо.
Сутність частково-пошукового методу полягає в тому, що вчитель планує етапи пошуку, розчленовує проблемне завдання на пiдлроблеми, якi розв'язують учні. Вчитель ставить проблемне завдання, видiляє промiжнi етапи його розв'язання, спрямовує пошуки учнiв. Учнi спрймають завдання, осмислюють його умову, розв'язують промiжнi частковi завдання, застосовуючи наявнi знання, здiйснюють самоконтроль, мотивують свої дії. Однак при цьому вони не планують етапiв дослiдження. Це робить учитель.
5.3.5 Дослідницький .Метод
Сутність дослiдницького методу полягає в органiзацiї пошукової, творчої дiяльностi учнiв, спрямованї на розв'язання нових для них проблем. Учитель пропонує для самостiйного дослiдження ту або iншу проблему, яку учнi розв'язують, застосовуючи необхiднi для цього знання, засоби i способи дiяльностi. Використовуючи завдання, теоретичні і практичні дослідження, вони осмислюють проблему, обrpунтовують гiпотези щодо її розв'язання, планують їх перевiрку, здійснюють пошукi приходять до остаточого результату. При цьому пiзнавальна дiяльнiсть школярiв за структурою наближасться до дослідницької дiяльностi вчених.
Дослiдницький метод може застосовуватись при викладаннi різних предметів: історії: вивчити iсторiю села, заводу, театру, школи тощо; бiологiї: провести сiльськогосподарськi дослiди, визначити ефективнiсть рiзних агротехнiчних прийомiв для рiзних рослин, дослiдити тваринний світ ставків тощо; географiї: провести метеорологiчнi спостереження; фiзики: провести фiзичний дослiд, виготовити модель лiтака, ракети у гуртках автомоделювання.
Форми завдань можуть бути рiзнi: завдання, якi можна швидко розв'язати в класi або вдома, завдання, що вимагають цiлого уроку, домашне завдання на певний тepмін (тиждень, мiсяць). Зрозуміло, що в навчальному процесі дослідницькі завдання, які вимагають тривалого часу для виконання, не можуть посідати значного мiсця. 3 кожного предмета не повинно бути бiльше одного такого завдання на piк i не з ycix предметiв одночасно. Здебiльшого варто практикувати невеликі пошукові завдання, які вимагають проходження учнями вcix або бiльшостi етапiв дослiдження:
спостереження i вивчення фактiв, виявлення незрозумiлих
явищ, якi потребують дослiдження (постановка проблеми);
складання плану дослiдження;
реалiзацiя плану;
аналiз i систематизацiя отриманих результатiв, формулювання висновкiв щодо сфери їx практичного застосування.
Важливо домагатися самостiйностi учнiв пiд час виконання дослiдницьких завдань. Яка ж у цьому роль учителя? Насамперед, вона полгає у визначеннi таких завдань, якi забезпечили б творче застосування учнями засвоєних знань (iдей, понять, методiв пiзнання) у процесi розв'язання основних, доступних їм проблем курсу, а також у здiйсненнi загального контролю за ходом роботи учнiв, їх спрямуваннi у випадку вiдхилення вiд правильного шляху, перевiрцi результатiв дiяльностi й організації їх обговорення.
Дослiдницький метод забезпечус зв'язок навчання з життям, сприяє глибшому розумiнню теорії, виробленню вмiння гнучко застосовувати набутi знання на практицi, активiзує пiзнавальну дiяльнiсть учнiв, розвивас їхні творчi здiбностi, знайомить учнiв з методами наукового пізнання.
