5.3 Класифiкацiя методiв навчання за характером пiзнаваль­ної дiяльностi учнiв

I.ЯЛернер (1917-1996) i M.M.Скаткін (1900-1991) розробили класифiкацiю методiв навчання за характером пізнавальної дiяль­ності учнiв у процесi засвоєння різних компонентів змiсту освiти, Кожному компонентовi змiсту освiти, на їхню думку, вiдповiдає: певний спосiб його засвоєння. Так, знання засвоюються шляхом сприймання, усвiдомлення i запам'ятовування учнями рiзноманi­тної iнформації про довколишню дiйснiсть. Умiння i навички формуються за допомогою практичного вiдтворення учнями спо­собiв дiяльностi, продемонстрованих учителем. Досвiд творчої дiяльностi виробляється шляхом розв'язання нових для учнiв про­блем.

Вiдповiдно до характеру пiзнавальної дiяльностi учнiв у про­цесі засвоєння рiзних компонентiв змiсту освiти видiляють п'ять методiв навчання:

1. пояснювально-ілюстративний,

2. репродуктивний,

3. проблемного викладу,

4. частково-пошуковий або евристичний,

5. дослідницький.

Дещо умовно їх можна подiлити на дві групи: репродуктивну (1 i 2 метод, якi забезпечують засвоєння учнями готових знань i вiдтворення вже вiдомих їм способiв дiя­льностi), та продуктивну (4 i 5 метод, якi мають ту особливiсть, що учнi в процесi творчої дiяльностi вiдкривають суб'єктивно нові для них знання), Проблемний виклад належить до проміжної гру­пи, тому що він однаковою мiрою передбачає: як засвоєння готової iнформацiї, так i елементи творчої дiяльностi учнiв.

5.3.1 Пояснювально-ілюстративний метод

Сутність цього методу полягає: в тому, що вчитель, користую­чись рiзними засобами, повiдомляє: спецiалыю пiдготовлену, си­стематизовану iнформацiю, а учнi сприймають її, осмислюють i фiксують у пам'ятi. Для повiдомлення нової iнформацiї вчитель може скористатися усним словом (розповiдь, лекцiя, пояснення), текстами (пiдручник, посiбники), наочними засобами (картини, таблицi, схеми, кiнофiльми, телебачення, комп'ютери, натураль­ні об’єкти в класi i пiд час екскурсiй), практичним показом спосо­бiв дiяльностi (демонстрацiя способiв роботи на верстаті, зразкiв відмiнювання, способу розв'язання задачi, доведення теореми, складання плану, анотацiї тощо), Учнi слухають, читають, спо­стерiгають, спiввiдносять нову iнформацiю з ранiше засвоєною і запам’ятовують.

Пояснювально-iлюстративний метод має суттєві переваги: викладання i засвоєння знань здійснюється в системi, послiдовно, в еко­номному режимi й темпi, для великої кiлькостi учнiв одночасно він дозволяє за вiдносно короткий вiдрiзок часу повiдомити учням у концентрованому виглядi значний обсяг наукової iнформацiї.

Водночас цей метод має: й суттєве обмеження: дiяльнiсть учнiв зводиться в основному до запам'ятовування i вiдтворення iнформації, яку в готовому вигляді повідомляє учитель, тому мало розвивається творче мислення i пiзнавальнi умiння учнiв (умiння ба­чити проблеми, ставити запитання, аналiзувати i порiвнювати факти, видiляти елементи цiлого тощо).

5.3.2 Репродуктивний.Метод

Пояснювально-iлюстративний метод, за допомогою якого учні засвоюють знання, не забезпечує формування у них досвiду прак­тичної дiяльностi (навичок i умінь). З цiєю метою застосовується репродуктивний метод: учитель за допомогою завдань органiзо­вує вiдтворення учнями продемонстрованихїм способiв дiяльно­cтi. Biн ставить завдання, виконуючи якi, учнi розв'язують подiбнl задачі, відмінюють дієслова за зразком, складають плани, працюють за iнструкцiєю на вepcтaтi, повторюють хiмiчний чи фiзичний дослiд тощо.

Пояснювально-iлюстративний i репродуктивний методи забезпечують формування знань, навичок i умінь, але не гарантують розвитку творчих здiбностей учнiв. Це досягається проблемни­ми методами, першим з яких є проблемний виклад навчального матерraлу.