Тема 7. Методи і засоби навчання та активізації пізнавальної діяльності учнів План

1. Поняття методів навчання та їх класифікації

2 Класифікація методів навчання за Ю.Бабанським

3 Класифiкацiя методiв навчання за характером пiзнаваль­ної

дiяльностi учнів

4 Вибір методів навчання

5 Засоби навчання. Використання комп'ютерної техніки у навчанні

5. 1. Поняття методів навчання та їх класифікація

Метод – спосіб діяльності, спрямований на досягнення поставленої мети. За допомогою певного методу засвоюються певні поняття.

Методи навчання – способи взаємопов’язаної діяльності вчителя та учнів, за допомогою яких здійснюється процес навчання, тобто озброєння учнів певними знаннями, уміннями та навичками. Або методи навчання – способи спільної діяльності вчителя і учнів спрямовані на розв’язання поставлених навчальних завдань.

Метод навчання визначає характер і спосіб діяльності вчителя та учнів. Він являє собою впорядковану систему взаємопов’язаних прийомів педагогічної діяльності вчителя і навчально-пізнавальної діяльності учнів. Метод навчання складається з окремих компонентів. Основним компонентом є прийом навчання.

Прийом навчання – це складова частина або окрема сторона методу, завдяки якій реалізуються окремі дидактичні завдання.

Наприклад, метод вправ складається з таких прийомів: показ учителем, як необхідно застосовувати знання на практиці; повторення побачених дій учнями; тренування, спрямоване на вироблення навичок та умінь.

Прийом навчання включає цілеспрямовані дії і складається з кількох операцій. Наприклад, метод роботи з підручником може бути реалізований завдяки наступним прийомам: створення проблемної ситуації; самостійний аналіз тексту учнями; робота з ілюстраціями; фіксування основних понять, складання плану.

Функції методів навчання:

1) освітня (навчальна) полягає в тому, щоб оптимально сприяти формуванню високоосвіченої, ерудованої особистості з високим культурним рівнем;

2) виховна реалізується завдяки прийомам, що акцентують увагу учнів на виховний ідеях, моральних якостях, наприклад, літературних персонажів. З іншого боку виховна функція полягає в тому, що методи навчання повинні сприяти гуманним відношенням між учителем і учнями;

3) розвиваюча функція полягає в тому, щоб методи навчання забезпечували психічний та фізичний розвиток особистості;

4) організаційна полягає в правильному підборі методів та прийомів із метою реалізації навчально-пізнавальної діяльності.

У дидактиці існують різні критерії, підходи до класифікації методів навчання.Розглянемо основні із них:

• за джерелами передачі й характером сприйняття інформації: словесні, наочні та практичні (С. Петровський, Е. Талант).

• за основною дидактичною метою – методи набуття нових знань, формування вмінь і навичок, закріплення, застосування знань, перевірка знань, умінь і навичок (М. Данилов, Б. Єсипов).

• за характером пізнавальної діяльності: пояснювально-ілюстративні, репродуктивні, проблемного викладу, частково-пошукові або евристичні, дослідницькі (М. Скаткін, І. Лернер).

• за ступенем активності учнів: методи пасивні (розповідь учителя, лекція), активні (метод вправ, контрольні роботи, робота з підручником).

• за характером логіки пізнання:

1. Аналітичний метод – передбачає мислительне або практичне розкладання цілого на частини з метою виокремлення суттєвих ознак цих частин (наприклад, розбір слова за коренем, суфіксом, префіксом, афіксом).

2. Синтетичний – метод, який передбачає теоретичне або практичне поєднання виділених аналізом елементів чи властивостей предмета, явища в одне ціле.

3. Індуктивний – вивчення предметів, явищ, від одиничного до загального.

4. Дедуктивний – вивчення навчального матеріалу від загального до окремого, одиничного.

• за рівнем самостійної розумової діяльності:

1. Дослідний.

2. Частково- пошуковий.

3. Проблемний виклад (проблемно-інформаційний).

До проблеми класифікації методів навчання зверталися такі вчені, як А.М.Алексюк, В.Паламарчук. На сьогодні вважається найдосконалішою класифікація методів навчання за Ю.Бабанським.Він виділяє три великі групи методів навчання (кожна передбачає декілька класифікацій), в основу яких покладено: організацію та здійснення навчально-пізнавальної діяльності; стимулювання і мотивацію навчально-пізнавальної діяльності; контроль і самоконтроль навчально-пізнавальної діяльності.

Звісно, ця класифікація, як і попередні, недосконала, оскільки має недоліки, зокрема те, що в практиці навчання метод застосовують не ізольовано, а в певному взаємозв'язку і взаємозалежності з іншими методами і прийомами. Проте вона найпослідовніша й найзручніша.