Задача 1

Працівник підприємства А здійснюючи перевезення вантажу за наказом керівництва, порушив правила дор.руху і здійснів наїзд на громадянина К. Хто буде вішкодовувати завдану громадянину К шкоду? Як визначається розмір відшкодовування шкоди, завданної каліцтвом або іншим ушкодженням здоровья?

Відповідь

1) Згідно умови задачі Працівник підприємства здійснив наїзд під час перевезення вантажу за наказом керівництва, а значить, під час виконання службових обов`язків. Відповідно до ч.1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Це означає, що для покладення на підприємство А відповідальності необхідною є наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправної поведінки працівника, завданої шкоди, причинного зв'язку та вини), так і таких спеціальних умов, як:

а) Перебування працівника в трудових (службових) відносинах з Підприємством А, незалежно від характеру таких відносин: постійні, тимчасові, сезонні тощо (п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.92 р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди").

б) Завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов'язків. Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків треба розуміти виконання роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами, протягом усього робочого часу.

Отже, згідно умов задачі, наявні всі умови для покладення обов`язку відшкодування шкоди громадянину К на підприємство А.

2) Визначення порядку відшкодування шкоди, завданної каліцтвом або іншим ушкодженням здоровья передбачено ст. 1195 Цивільного кодексу України. Ця стаття передбачає загальні правила відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Під каліцтвом традиційно розуміється травма (раптовий одноразовий вплив на організм, внаслідок якого завдається фізичне ушкодження) або професійне захворювання (захворювання, внесене до переліку професійних захворювань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2000 р. N 1662). Інше ушкодження здоров'я - це будь-яке загальне захворювання або пошкодження здоров'я, не пов'язане з каліцтвом. Разом з тим, для процесу відшкодування шкоди немає значення, чи була вона завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Правила відшкодування є однаковими для всіх випадків завдання шкоди здоров'ю.

Шкода, яка підлягає відшкодуванню за правилами цієї статті, поділяється на дві складові:

А) Заробіток (дохід), втрачений потерпілим внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності. Шкода у вигляді втраченого заробітку (доходу) визначається з урахуванням двох факторів, а саме:

- середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я. Визначення середньомісячного заробітку здійснюється за правилами ст. 1197 ЦК;

- ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності. Професійною працездатністю визнається можливість потерпілого працювати за певним фахом. Загальна працездатність - це здатність до некваліфікованої праці. Ступінь втрати професійної працездатності, потребу в додаткових видах допомоги визначають: МСЕК - якщо шкода була заподіяна у зв'язку з виконанням працівником трудових обов'язків (в тому числі на шляху до роботи і з роботи); судово-медичною експертизою - в решті випадків (п. 18 постанови Пленуму ВСУ "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"). Ступінь втрати працездатності визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до завдання шкоди здоров'ю.

Б) Додаткові витрати, пов'язані із завданням шкоди здоров'ю. Стаття 1195 встановлює приблизний перелік таких витрат, до яких включені витрати на лікування, в тому числі санаторно-курортне, посилене харчування, придбання ліків, протезування, сторонній догляд тощо.

Особливості прийняття судами рішень про відшкодування потерпілому додаткових витрат визначені п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди".

В разі, якщо особа в момент завдання їй шкоди не працювала, розмір відшкодування її втраченого доходу визначається виходячи із встановленого в Україні розміру мінімальної заробітної плати.

Потерпілому внаслідок ушкодження здоров'я може бути призначені пенсії або інші соціальні виплати. Такі виплати не можуть бути втрачені у зв'язку із відшкодуванням завданої шкоди. У зв'язку з цим розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, обраховується без урахування пенсії, призначеної у зв'язку з втратою здоров'я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів.

Збільшення обсягу та розміру відшкодування шкоди допускається:

А) За договором - добровільною домовленістю між потерпілим та завдавачем шкоди або особою, яка несе обов'язок відшкодувати завдану шкоду;

Б) За законом. Так ЦК передбачає такі випадки збільшення розміру відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я: зниження працездатності потерпілого порівняно з тією, яка була у нього на момент вирішення питання про відшкодування шкоди (ст. 1203); підвищення вартості життя (ч. 1 ст. 1208); збільшення розміру мінімальної заробітної плати (ч. 2 ст. 1208).