Лекція 2. Господарські форми економіки стародавнього світу

1. Основні етапи господарської еволюції первісного суспільства, їх характеристика.

2. Особливості господарських та соціально-економічних відносин у країнах Стародавнього Сходу.

3. Господарство Стародавньої Греції.

4. Особливості господарства античного Риму

1. Основні етапи господарської еволюції первісного суспільства, їх характеристика.

Первісна доба – найбільш тривалий період в історії людства. Господарська культура цього періоду поділяється на кам'яний (палеоліт, мезоліт, неоліт), бронзовий і ранній залізний віки.

1. Темпи розвитку продуктивних сил – недотаньо високі.

2. Привласнення природних ресурсів і результатів виробництва: колективне.

3. Приватна власності, експлуатація, класи, держава: відсутні.

4. Рівномірний розподіл і соціальна рівність.

ПЕРІОД	Характерні риси господарської діяльності
Палеоліт, або давній кам'яний вік (3 млн - 10 тис. років до н.е.)	примітивні знаряддя праці; збиральництво, мисливство, рибальство; видобування вогню; постіне житло.
Мезолит, середній кам'яний вік (1 – 8 тис.до н.е.)	вдосконалення знарядь праці; винайдення човна, плоту – найдавніших видів транспорту; приручення тварин.
Неоліт (новий кам'яний вік – УІІІ – ІІІ тис.до н.е.)	поява галузей відтворюючого господарства – „неолітична революция”; землеробство, тваринництво; гончарство, ткацтво, кераміка; ткацький верстат, техніка обробки каменю виникає наземний транспорт - лижі, віз, сани, волокуша.	Формування системи обміну
Бронзовий вік (кінець ІІІ – ІІ тис. до н.е.)	орне землеробство, тваринництво; поділ праці на землеробство, ремесло, гончарство металургія та обробка бронзи.	Систематичність та постійність обміну
Залізний вік (ІІ – І тис.н.е): періоди: гальштадський і латенський	залізні знаряддя праці: серпи, плужні лемеші; ремесла: ковальство, ювелірна справа, гончарство	Розвиток торгівельних відносин

Процес розвитку продуктивних сил та виробничих відносин первісного суспільства призводить до розпаду первіснообщинного ладу та переходу до різних економічних структур класового суспільства, ознаки якого зароджувались поступово: 1) сусідська община змінює родову; 2) з”являється приватна праця, привласнення додаткового продукту, виникає патріархальне рабство, родова аристократія, особиста залежність.

РЕЗЮМЕ: Внаслідок великих зрушень в розвитку продуктивних сил в господарській системі первісного суспільства відбувалося наступне: 1) удосконалення знарядь праці;

2) розширення виробництва їх з металу; 3) поділ виробничої сфери на сільське господарство і ремесло; 4) виробництво додаткового продукту; 5) швидке зростання населення; 6) виникнення майнової диференціації, виділення знаті, початок формування класів; 7) створення економічних умов для виникнення держав та класів.

Існували певні особливості переходу окремих країн та народів до ранньокласових суспільств: 1) Від первісного ладу до рабовласницького суспільства - Стародавній Єгипет, Стародавній Китай, Стародавня Греція, Стародавня Індія; 2) Від первісного ладу до феодального суспільства - західні та східні слов’яни, кельтські та германські племена, пастуші племена Азії, араби. Подальший розвиток виробництва обумовили появу перших цивілізацій.