Висновки

Отже, зміст злочинної діяльності у сфері оподаткування постійно змінюється та удосконалюється. Найбільш швидко адаптуються способи вчинення злочинів даного виду до змін чинного законодавства. Така ситуація потребує постійного аналізу способів злочинної діяльності в криміналістичних дослідженнях, що дозволить своєчасно виявляти нові тенденції в ухиленні від сплати податків. Криміналістичний аналіз злочинної діяльності у сфері оподаткування створює передумови для формування криміналістичних методик розслідування, які б відповідали потребам практики.

Таким чином, щоб зменшити масштаби ухилення від податків та уникнення їх сплати, необхідно ретельно налаштувати податкове законодавство на потреби забезпечення його прозорості і відвернення податкової дискримінації, підвищити ймовірність виявлення фактів ухилення, і насамперед шляхом аналізу діяльності посередників, чиї операції сьогодні знижують у багато разів граничні витрати ухилення для платників податку. На практиці потрібно не збільшувати кількість перевірок і розміри штрафів, а вдосконалювати демократичні інститути, активізувати боротьбу з корупцією, усунути ганебні явища, коли політики та чиновники разом з олігархами, зловживаючи владою в особистих корисливих інтересах, прикривають існування різноманітних посередницьких структур, порушують правила чесної ринкової конкуренції, домагаючись податкових пільг і різного роду перевах «своїм» підприємствам територіям, галузям.

Очевидно, що попередження податкових порушення не завжди дає результат, а тому надзвичайно важливим є питання регулювання покарання за здійснення податкових провин та злочинів. Більше того, жодна податкова система не може функціонувати без чітко сформованого інституту відповідальності. Раніше однією з перешкод на шляху формування цього інституту була величезна кількість нормативних актів у галузі оподаткування, що часто суперечили один одному.

Таким чином, реалізація механізму бюджетного контролю потребує подальшого організаційно-правового забезпечення на основі вдосконалення видів юридичної відповідальності за порушення бюджетного законодавства.

Наявність різних взаємозв’язків при визначенні фінансово-правової відповідальності як окремого виду правової відповідальності та інших видів галузевої відповідальності, передбачених в Конституції України, ще раз підкреслює системний характер юридичної відповідальності.

Таким чином суть проблемних питань, які потребують оптимального вирішення, полягає у механізмі взаємовідносин банків і податкових органів, які регулюються чинним не зовсім досконалим і суперечливим податковим законодавством. Це ускладнює можливість банків виконувати покладені на них важливі функції щодо безперебійного забезпечення економіки необхідною кількістю фінансових ресурсів та поставлених державою не менш важливих завдань щодо розвитку сфери матеріального виробництва.

Як ми бачимо заходи державного примусу за здійснення податкових правопорушень відрізняються певною специфікою, яка виявляється в двох компонентах податкової відповідальності, – штрафному і відновлювальному. Податкова санкція є заходом державного примусу, що використовується у сфері публічних фінансів.

Враховуючи зазначене можна зробити висновок про доцільність застосування саме заходів адміністративної відповідальності за правопорушення в сфері оподаткування та виділення в правовій науці окремого інституту. Тому пропонуємо виділити окремий розділ в КУпАП, до якого б увійшли усі склади адміністративних правопорушень, що вчиняються у сфері оподаткування. Також необхідно закріпити положення, що чітко розмежує, які питання адміністративної відповідальності в даній сфері будуть регулюватися КУпАП і Податковим кодексом України. Саме такий підхід, на нашу думку, допоможе подолати кризу, що склалася в законодавчому регулюванні даної сфери.