Розділ 3. Методи боротьби з ухиленням від сплати податків

3.1 Фінансові санкції за порушення податкового законодавства

Фінансова відповідальність є формою реалізації державно-владного примусу, що виникає у разі порушення приписів фінансово-правових норм і полягає у застосуванні спеціально уповноваженими державними органами до правопорушника передбачених законом санкцій []

Фінансові санкції – це примусові заходи, передбачені фінансово-правовими нормами, що покладають на правопорушників додаткові обтяження у вигляді фінансової пені й штрафів, – визначають фахівці науки фінансового права М.В. Карасьова та Ю.А. Крохіна [10].

Законодавство також не містить визначення «фінансова санкція» і нечітко надає тлумачення видів фінансової відповідальності за порушення у сфері оподаткування. Так, відповідно до п. 2 ст. 111 Податкового кодексу України фінансова відповідальність за порушення в сфері оподаткування застосовується у виді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені .

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Відповідно до статті 113 ПКУ штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов’язань [19]

Ю.О. Ровинський стверджує, що фінансово-правова відповідальність забезпечується заходами державного примусу й виражається в тому, що в притягнення до відповідальності не залежить від волі і бажання суб'єкта, який здійснив таке правопорушення» [27, с. 5].

Проте справедливими є думки щодо юридичної відповідальності як обов'язку на основі державного примусу або прирівняного до нього суспільного примусу.

Стаття 111 Податкового кодексу України – регламентує види відповідальності за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Так, зокрема, відповідно до п. 1 ст. 111 указаного Кодексу за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова, адміністративна, кримінальна.

Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій та/або пені. Визначення понять «штраф» та «пеня» наведено у ст. 549 Цивільного кодексу України, в якій, зокрема, вказано, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання [20, с. 394].

В п. 1.3 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, вказано, що податкове зобов'язання - це «сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та у строки, визначені податковим законодавством» [14]

Фінансова відповідальність є формою реалізації державно-владного примусу, що виникає у разі порушення приписів фінансово-правових норм і полягає у застосуванні спеціально уповноваженими державними органами до равопорушника передбачених законом санкцій. Визнаючи фінансову відповідальність особливим видом юридичної відповідальності, фахівці вказують на три основні аспекти:

– у них наявний особливий суб’єкт (при адміністративних та кримінальних – це тільки фізичні особи, при фінансових - і юридичні, і фізичні);

– на відміну від адміністративних санкцій, які реалізуються в грошовій формі, фінансові санкції значно ширші аніж просто грошові;

– фінансові санкції за податкові правопорушення засновані на податковому примусі, і характеризуються специфічними рисами

Фінансові санкції за податкові порушення відрізняються від усіх інших, тим, що застосовуються не тільки до фізичних осіб – посадових осіб банку, а й до юридичних осіб – банків [3].

Заходами фінансової відповідальності за порушення податкового законодавства слід вважати передбачені санкціями податково-правових норм штрафні (фінансові) санкції та пеню. У Податковому кодексі України фінансові санкції передбачені статтями 117–128.

Щодо процедури стягнення фінансових санкцій, то вона складається з кількох послідовних етапів:

1) фіксування конкретного факту податкового правопорушення;

2) прийняття рішення про притягнення до відповідальності;

3) виконання рішення про застосування штрафної санкції – сплата штрафу [8, с.77-78]

До платників, які порушують податкове законодавство, встановлені терміни розрахунків з бюджетом, приховують доходи і занижують суми платежів у бюджет і цільові фонди, не подають своєчасно податкові декларації, податкові органи можуть застосовувати досить жорсткі фінансові санкції.

Фінансово-правові санкції за порушення податкового законодавства – це передбачені правовими нормами заходи державного примусу – примушення порушника до виконання податкового обов’язку з метою відновлення порушеного публічного фінансового інтересу держави, муніципальних утворень, покарання правопорушників, а також попередження вчинення податкових правопорушень

А.Й. Іванський стверджував: «…фінансово-правові санкції застосовуються відповідно до норм фінансового впровадження, яке регламентується податковими, банківськими та іншими нормами”.

Академік Л.К. Воронова зазначає, що санкція фінансово-правової норми містить вказівку на міру невигідних для її порушників наслідків, що виражається в застосуванні спеціального фінансового впливу (пеня, штраф, призупинення фінансування, закриття поточних рахунків тощо).

У науці фінансового права існує думка, яку ми поділяємо, що фінансово-правова відповідальність – це застосування в установленому законом порядку до порушників фінансово-правових норм особливих заходів державного примусу – фінансових санкцій, пов’язаних з додатковими обтяженнями майнового характеру.

Окремі фахівці у галузі фінансового права стверджують, що відносини по застосування фінансових санкцій є адміністративно-правовими відносинами, посилаючись на такі аргументи: відносини по застосуванню фінансових акцій виникають і регулюються державою з метою досягнення управлінських цілей у сфері оподаткування, валютного регулювання, контролю тощо.

Механізм податкового примусу включає засоби забезпечення виконання обов’язків зі сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) та власне фінансово-правові санкції за порушення податкового законодавства [28]

Однак ці відносини підпадають під сферу дії фінансового права, яке, як відомо, регулює відносини з приводу фінансової діяльності держави, спрямованої на забезпечення завдань і функцій держави. Мета фінансової діяльності зумовлена фінансовими потребами держави, тому головною метою регулювання цих відносин є формування максимально більшого обсягу фінансових ресурсів, а не досягнення управлінських цілей, методом владних приписів визначені імперативні норми поведінки юридичних осіб.