2.3. Особливості використання банківських установ від ухилення сплати податків

Проблема оподаткування банків є багатоаспектною як правового, так і економічного спрямування. В податковій системі банки виконують подвійну роль. Як суб’єкти податкових відносин вони є платниками більшості податків, які на загальних підставах здійснюють до бюджетів всіх рівнів.

На банки покладено функцію податкового і валютного контролю, яка полягає в наданні інформації щодо відкриття рахунків клієнтам та щодо їх фінансово-господарських операцій, своєчасності перерахування податків, виконання доручень щодо призупинення операцій на рахунках клієнтів тощо.

Офшорний банк - це депозитний, інвестиційний, кредитний і розрахунковий фінансово-кредитний інститут, що діє на основі банківської ліцензії. Недоліком використання офшорних банків з метою ухилення від сплати податків або відмивання «брудних грошей» (за ці діяння передбачена кримінальна відповідальність відповідно до ст.212 і ст.209 УК України), що необхідно враховувати при здійсненні фінансово-кредитних операцій [26]

Державне податкове регулювання банківського сектора, з економічної точки зору, передбачає проведення аналізу структури та абсолютних значень податкових надходжень до бюджету України від банків. У цьому зв’язку, з самого початку слід зауважити те, що на сьогодні фактично відсутня статистика Державної податкової служби України щодо податків, сплачуваних банкам. Тому аналіз спробуємо здійснити за інформацією, представленою в періодичних виданнях, в яких наведені посилання на офіційні джерела, та за статистикою НБУ.

Значення податків та особливості системи оподаткування банків зумовлене функціями податків, основними з яких є дві – фіскальна та регулююча. З точки зору впливу на діяльність банків, найважливіше значення має регулююча функція податків, оскільки саме за її допомогою держава збалансовує свої інтереси з інтересами платників. Як прямий фактор, про що вже йшлося вище, система оподаткування банків впливає на такі показники їх діяльності як собівартість продуктів і послуг, витрати та фінансові результати, що у свою чергу, впливає на ліквідність банку та на розмір.

З 2010 року, за результатами розслідування комісії податкових органів Австралії та FINCEN, острів Науру визначений як центр відмивання «тіньових капіталів», а банківські ліцензії з того часу не продовжуються. Заборонені всі кореспондентські відносини з банками Сейшельських островів, Вануату, а будь-яка трансакція з використанням таких банків викликає підозри у веденні незаконного бізнесу та підлягає розслідуванню органів фінансової розвідки. Тому при відкритті та веденні офшорної банківської установи слід керуватись 40+9 рекомендаціями ФАТФ, принципам «НПК» Базельського комітету, Вольфсберзькими принципами тощо. [33, c. 104].

Деякі підприємці здійснюють підприємницьку діяльність без державної реєстрації, так званий «нелегальний бізнес», який широко використовується в торгівлі алкогольними напоями, аудіо та відеопродукцією, комп'ютерними технологіями та інше, що спричиняє значну шкоду фіскальній політиці держави. Великі збитки завдаються і нелегальним ввезенням та реалізацією підакцизних товарів. У багатьох комерційних банках, наприклад, деякі «підприємці» без будь-яких перешкод відкривають рахунки для проведення фіктивних операцій, конвертують і переводять безготівкові кошти в готівку, здійснюють незаконні перерахування грошей за кордон. Порушується податкове законодавство і під час поставок на територію України нафтопродуктів. Під виглядом дизельного чи авіаційного пального, по яких акцизна ставка низька або зовсім відсутня, ввозяться великі партії високооктанових бензинів. Внаслідок цього бюджет недоодержує значні суми акцизного збору [11, с.3].

Підприємства, які мають декілька рахунків у банку можуть на одному рахунку відображати суми для оподаткування, а на інших проводити операції які приховуються від оподаткування. Приховування доходу від оподаткування здійснюється шляхом перерахування сум у вигляді нарахованої пені за невиконання умов договору. Найчастіше це бувають фіктивні договори.

Відповідно до ст. 133 розділу ІІІ Податкового кодексу України (ПКУ) ставка податку на прибуток є уніфікованою, і поступово її розмір знижується: з 1 квітня 2011 року становить 23%; з 1 січня 2012 року – 21%; з 1 січня 2013 року – 19%; з 1 січня 2014 року – 16%.

Пільговий режим оподаткування дозволяє перепродавати товари з постійною надбавкою через кілька підприємств з відображенням тільки доходів у підприємства, яке має пільгове оподаткування і проводить розрахунок за продукцію готівкою.

Національний банк України листом від 30.07.2008 N 48-011/1084-10458 ( v0458500-08 ) звернув увагу банків на те, що фінансові операції, які здійснюються на виконання зовнішньоекономічних контрактів про поставку товарів без їх ввезення на митну територію України, містять підвищений ризик їх використання з протиправною метою, зокрема, з метою ухилення від сплати податків, шахрайства, а також легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

Заходи фінансової відповідальності, які можуть бути застосовані до банку, як юридичної особи, будемо розглядати відповідно до його функцій у податкових відносинах (Додаток А, табл. 2).