2.2. Страхові компанії як елемент загальної схеми ухилення від податків

Особливістю національного ринку є те, що вітчизняні страхові компанії тісно співпрацюють з суб’єктами господарювання, що є представниками різних галузей економіки. [16, с.134]

До недавнього часу страхові компанії працювали на особливому режимі оподаткування – доходи від страхової діяльності не оподатковувалися на прибуток, а в бюджет компанією відраховували 3% від зібраних премій. За Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», юридичні особи могли відносити на валові витрати лише 5% від коштів, спрямованих на ризикове страхування. Але Податковий кодекс переводить страхові компанії на сплату податку на прибуток на загальних підставах, одночасно скасовуючи обмеження для підприємств, які вирішили витратитися на страхування, щодо віднесення цих витрат на собівартість товарів та послуг [34, с.417].

На думку аналітиків, ймовірність використання нових правил гри для страхових компаній з метою ухилення від податків та форсованого виведення капіталу є великою. Так як, навіть з урахуванням 5%-ї стримуючої норми щодо віднесення страхування на валові витрати замовника, через страхові компанії мінімізувався прибуток значної кількості підприємств з подальшим направленням цих коштів на конвертацію або за кордон. За даними Державної податкової служби України, до прийняття Податкового кодексу в 2009 р. і в першому півріччі 2010 р. було викрито страхових схем на більш ніж 2,3 млрд. грн. Крім мінімізації податків, страхові компанії залучалися також до схем виведення капіталу за кордон.

Страхування є особливою сферою фінансових відносин, важливість якої для соціально-економічного розвитку країн обумовлює необхідність розвитку та застосування ефективної системи стратегічного управління страховим бізнесом [17, с.45]

За даними Держфінпослуг, сукупний обсяг коштів, переказаних за кордон як платежі за перестрахування і як виплати іноземних перестрахувальників по страхових подіях, склав в 2010 році близько 2,7 млрд. грн. – проти 0,5 млрд. грн. в 2006 році. Схемний елемент присутній у діяльності більшості страхових компаній. «Чисте», без схемного елемента, міжнародне перестрахування в Україні використовують в основному космічні, військові та ядерні проекти.

Схема мінімізації податкових зобов'язань через страхові компанії може працювати таким чином. Припустимо, якесь підприємство планує застрахувати своє виробниче обладнання вартістю в 50 млн. грн. Страховик надає відповідну послугу, причому розглядає її як високоризиковою, і за тарифом в 20% приймає платіж у 10 млн. грн. Власник обладнання відносить ці 10 млн. грн. на валові витрати, зменшуючи прибуток. Податок з цієї суми не платять ні замовник, ні страхова компанія. Далі гроші проходять по ланцюжку перестрахування за кордон.

На стадії виведення капіталу стримуючим є податок на перестрахування в іноземних компаніях без рейтингу надійності. Розмір податку при такому перестрахуванні сьогодні становить 15%, а з 1 січня 2012 р. – 12%. А ось при роботі з страховими компаніями, які мають рейтинг надійності, ставка податку дорівнює нулю. За чинними вимогами регулятора, відповідний рейтинг повинні видавати чотири агентства: A.M. Best, Moody's, Standart & Poor's, Fitch.

Правоохоронні органи України у межах своєї компетентності проводять певну роботу щодо виявлення злочинів, які скоюються суб’єктами страхових правовідносин [13, с.23]

Експерти кажуть, що домовитися з іноземною страховою компанією, що має такий рейтинг – не проблема, так само як і обійти це обмеження.

Кримінальним кодексом України (далі – КК України) страхові злочини не виділено в окрему групу. Аналізуючи протиправні дії страховиків, умовно незаконну діяльність на ринку страхових послуг можна розділити на дві групи: вчинення злочинів з використанням протиправних комбінацій із залученням страхового компоненту та махінації зі страховими інструментами.

Якщо мова йде про злочини, передбачені КК України, то до них належать такі діяння як легалізація доходів, здобутих злочинним шляхом, ухилення від сплати податків, фіктивне підприємництво, незаконне здійснення експортно-імпортних операцій тощо [1]

У деяких випадках страхові компанії виступають як засіб приховання злочинної діяльності, а іноді вони створюють умови правомірного зменшення оподатковуваного обороту (оптимізація сплати податків). У більшості випадків пропоновані фінансові схеми відповідають чинному законодавству в сфері налогооблажения. Однак при дослідженні всіх ланок фінансової схеми може бути встановлено дійсний зміст і спрямованість діяльності окремих суб'єктів підприємницької діяльності. Основною умовою для правоохоронних органів встановлення факту наміру, тобто того, що настання страхової події було не випадковим, а заздалегідь спланованим.

По-іншому характеризується інший спосіб вчинення ухилень від сплати податків. Підприємство вимагає від працівників укладення угоди про страхування своєчасності виплати заробітної плати. Така угода укладається страховою компанією індивідуально з кожною особою, яка працює на підприємстві. Відповідно до умов страхування страхова компанія зобов’язана виплатити страхове відшкодування у разі несвоєчасної виплати заробітної плати на підприємстві. Керівництво підприємства своєчасно не виплачує заробітну плату, що, відповідним чином, викликає настання страхового випадку, тобто необхідності виплати грошових коштів співробітникам підприємства. Страхова компанія отримує від застрахованих осіб (співробітників підприємства) заяви щодо відшкодування заробітної плати підприємством. Підприємство перераховує грошові кошти в адресу страхової компанії. У такому разі вуалюється фактична виплата заробітної плати без додаткових нарахувань на фонд заробітної плати, що складає біля 38 % зазначеного фонду. Страхова компанія у зазначеному способі ухилення від сплати податків виконує роль «буфера”, тобто є засобом приховування фактичного змісту виконаних операцій.