Мірошников Є.М.

ПММУ-41

«Особливості використання банківських установ та страхових компаній в злочинних схемах ухилення від сплати податків»

План

Вступ

В умовах ринкової економіки поряд із будь-яким іншим бізнесом, що дає можливість отримати прибуток і пов’язаний з певними витратами, існує процес опору й відходу від сплати податків. У реальному процесі оподаткування ідеальні вимоги економічної гармонії й соціальної справедливості неминуче порушуються, з одного боку, через недосконалість реалізації державою податкової, а з іншого – унаслідок морального релятивізму суспільства. Створення ефективних механізмів боротьби з ухиленням від сплати податків, особливо в умовах світової економічної кризи та недостатнього забезпечення відповідними надходженнями видаткової частини бюджету, є одним із пріоритетних напрямків діяльності органів податкової служби України.

Актуальність теми. ця проблематика є досить складною і тому є предметом дискусій та всебічного наукового аналізу науковців і практиків. Такі дискусії стосуються як теоретичних засад оцінки явища ухилення від сплати податків, класифікації відповідних схем, що використовуються платниками податків, так і безпосередньо практичних заходів, реалізація яких дозволить мінімізувати вплив цього явища на формування достатніх податкових надходжень до бюджетів різних рівнів.

Структура курсової роботи складається з трьох розділів та декількох підрозділів до кожного з них також присутні додатки до курсової роботи. В першому розділі розкрито такі питання як економічна сутність податків: функції, види, та передумови виникнення податків. Також дослідженна податкова система України та діяльність податкових служб. Другий розділ зорієнтований на аналізі використання банківських установ та страхових компаній в злочинних схемах ухилення від сплати податків. Розкрито як загальні схеми, методи ухилення від сплати податків так і конкретні приклади. В третьому розділі увага приділена адміністративній відповідальності та фінансовим санкції за порушення податкового законодавства. Завершенням роботи є складання загальних висновків, щодо досліджуваної проблематики.

Метою написання курсової роботи є дослідження процесу використання банківських установ та страхових компаній в злочинних схемах ухилення від сплати податків.

Виходячи з мети даної роботи перед нами стоїть ряд питань для з’ясування даної теми. Серед них такі, як:

• встановлення теоретичних аспектів податків та аналіз податкової системи України;

• аналіз використання злочинних схем від ухилення сплати податків;

• методи боротьби з ухиленням від сплати податків.

Практичне значення. Результати роботи можуть бути використані у підготовці до семінарських, практичних занять, а також для розробки матеріалів конференцій.

Об'єктом курсової роботи є загальні методи, схеми від ухилення від податків.

Предметом курсової роботи є теоретичні аспекти використання банківських установ та страхових компаній в злочинних схемах ухилення від сплати податків.

Методами курсової роботи є метод ситуаційного аналізу, методи порівняльного та системного аналізу.

У вітчизняній науковій літературі проблемам ухилення від сплати податків приділяється значна увага. Окремі аспекти цієї проблематики у різний час досліджувалися такими вченими, як: В. Авер’янов, С. Алексашенко, В. Білоус, О. Василик, В. Вишневський, Ю. Іванов, М. Камлик, Н. Кучерявенко, Л. Касьяненко, В. Мельник, К. Павлюк, А. Соколовська, Л. Савченко, Ф. Ярошенко та ін.

Розділ 1. Теоретичні аспекти податків та аналіз податкової системи України

1.1.Економічна сутність податків: функції, види, та передумови виникнення податків

Податки – це фінансова категорія, яка впливає на економічні явища та процеси розвитку суспільства. Вони, як знаряддя перерозподілу доходів юридичних та фізичних осіб, є обов'язковим атрибутом держави незалежно від моделі та політики її розвитку. Це дуже небезпечний інструмент у розпорядженні держави, так як без наукової концепції податкової політики, вони можуть гальмувати її економічний розвиток держави [2, с. 227].

Система оподаткування з'явилася з виникненням найпростішої державної моделі. Витоки оподаткування дехто вбачає в стародавніх жертвопринесеннях, що практикувалися як майже добровільна данина вищим силам ще до виникнення християнства.

В історії оподаткування виділяють три етапи (дослідження еволюції податкової системи повинно використовуватись для створення ефективної системи оподаткування).

Перший етап від древнього світу і до початку середньовіччя характеризується зародженням інститутів податків, які мали випадковий і тимчасовий характер, справлялися у примітивних формах, зазвичай у натуральному вигляді (земля, худоба та ін.).

Другий етап охоплює XVI - XVIII ст., характеризується становленням феодальних держав, грошових господарств країн, бурхливим розвитком податків, які практично стягувалися за все, що можна: бороди, спадщину, землю, будинки, вікна, двері, майно, прибутки, товари, з холостяків, покійників і т.п. Збір грошей був у руках відкупників, які називали на торгах найвищу ціну за право збору чергового податку і в такий спосіб відкуповували його, намагаючись отримати максимальний прибуток за рахунок комісійних.

У кінці XVIII ст. настає більш цивілізований третій етап розвитку податків. Формуються наукові теорії оподаткування. В Європі формується раціональна податкова система як прямих, так і непрямих податків. У останніх особливу роль відігравав акциз. Процедура його сплати була простою й прозорою, бо він стягувався безпосередньо біля міських воріт з усіх товарів, що ввозилися й вивозилися. Іноді податком обкладалось тільки те, що ввозилось в місто, тобто звільнялись від справляння акцизу товари, що йшли на експорт. Розміри акцизу коливалися від 5 до 25%. Обґрунтування розмірів цієї ставки не було, це і являлось стримуючим фактором розвиту торгівлі. З прямих податків основна маса припадала на подушний і прибутковий (від них звільнялися дворянство і духівництво) [18].

Новим ідеалом оподаткування стало прагнення до більшого зрівняння доходів через їх розподіл, до зменшення прірви між багатими і незаможними. Це було викликано початком нової епохи, появою нових соціальних ідеалів. Утверджується думка, висловлена А. Вагнером, згідно з якою фіскальна мета податку замінюється соціальною.

Функції податків, що визначають їхню сутність, є похідними від функцій фінансів і виконують такі самі завдання, але у вужчих межах. Виходячи з цього, функції податків можна згрупувати в два блоки: основні та додаткові. Група основних функцій включає сутнісну функцію податку (фіскальну) і дві загальнофінансові (регулюючу та контрольну). Саме на базі цих функцій будується податковий механізм, і, діючи спільно, вони утворюють цілісний комплекс. Додаткові функції деталізують головні цілі, реалізовані через підсистему основних функцій. Крім того, якщо основні функції обов’язкові для всіх видів податків, то додаткові мають відтінок факультативності й не обов’язково представлені у всіх податках.

Рис. 1 «Функції податків»

Класифікація податків проводиться за кількома ознаками.

Рис 2 «Структурно – логічна схема класифікації податків»

У Податковому кодексі не лише кодифіковано існуюче податкове законодавство, а й вдосконалено деякі види податків, принципи та норми оподаткування. Так, у ньому передбачено зменшення кількості податків та зборів: загальнодержавних – до 18 з 29, місцевих – до 5 з 14; а також зниження ставок оподаткування [22, с.270].