2.4 Визначення меж можливих осередків хімічного ураження

Для визначення меж осередків хімічного ураження необхідно нанести на карту (план) зону можливого хімічного зараження і визначити об'єкти, населені пункти і їх частини, які попадають в зону хімічного зараження. Нанесення на карту або схему необхідно робити в масштабі, з урахуванням азимуту вітру та координат місцезнаход­ження об’єктів економіки та населених пунктів. Розрахунковими межами осередків хімічного ураження можуть бути межі цих об'єктів, населених пунктів (рис. 4.3).

Рис. 4.3. Схема зони хімічного зараження, утворена розливом СДОР (хлор – 10т):

1 – місто; 2 – об'єкт; 3 – місце безпосереднього розливу СДОР; 4 – авіапідприємство; 5 –

населений пункт; S_З – площа хімічного зараження; S'_О,S''_О,S'''_О – площі осередків хімічного ураження

2.5 Визначення можливих втрат людей в осередку хімічного ураження

Втрати працівників, населення, які живуть біля об'єкта, а також особового складу ЦЗ, будуть залежати від кількості людей, які опинилися в осередку хімічного ураження, ступеня їх захищеності, а також своєчасного використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ). Можливі втрати людей в осередку ураження визначають за табл. 4.9, як відсоток від загальної кількості людей, що перебували в осередку.

Таблиця 4.9

Можливі втрати робочих, службовців та населення в осередку ураження від сдор, %

Умови в яких знаходяться люди	Без протигазів, %	Забезпеченість людей протигазами, %
		20	30	40	50	60	70	80	90	100
На відкритій місцевості	90-100	75	65	58	50	40	35	25	18	10
Найпростіше сховище	50	40	35	30	27	22	18	14	9	4

Примітка: Орієнтовна структура втрат людей в осередку ураження складає, %: легкого ступеня – 25 %; середнього і важкого ступеня (з втратою працездатності не менш як на 2 – 3 тижні і мають потребу в госпіталізації) – 40 %; зі смертельним наслідком – 35 %.

Приклад. На відстані 20 км від АП на водозаборі знаходиться ємність з 10 т хлору для знезараження води. Ємність не обвалована, місцевість – відкрита. В 23.00 год. в ясну погоду, при температурі повітря 15⁰С; вітер – 3 м/с, направлений в бік АП; азимут вітру 270⁰, сталася аварія з руйнуванням ємності зі СДОР. На АП працює 500 чоловік, всі забезпечені протигазами. Оцінити хімічну обстановку, що склалася на території АП внаслідок аварії з викидом СДОР в оточуюче середовище.

1. Визначити розміри і площу зони хімічного зараження.

1) Визначають ступінь вертикальної стійкості повітря. За графіком (див. рис. 4.1) для заданих метеоумов ступінь вертикальної стійкості повітря - інверсія;

2) За табл. 4.3 для 10 т хлору знаходять глибину поширення зараженого повітря при швидкості вітру 1 м /с; вона дорівнює 49 км.

Для швидкості вітру 3 м/с поправковий коефіцієнт — 0,45 (див. табл. 4.5). Отже, глибина поширення зараженого повітря:

Г = 49*0,45 = 22 (км);

3) Ширина зони зараження (при інверсії):

Ш = 0,03*Г = 0,03*22 = 0,66 (км);

4) Площа зони зараження: S₃ = ½ *Г*Ш = ½ 22 0,66 = 7,26 км².

2. Визначити термін надходження зараженого повітря до АП.

За табл. 4.6 для швидкості вітру V=3 м/с і R>10 км при інверсії середня швидкість перенесення зараженого повітря W=7 м/c. Термін підходу зараженого повітря до АП:

3.Визначити термін вражаючої дії СДОР.

Термін вражаючої дії зараженим повітрям дорівнює часу випаровування розлитої СДОР в заданих умовах. Цей час можна розрахувати за формулою (4.4):

4. Визначити межі можливих осередків хімічного ураження.

На карту (схему) нанести зону хімічного зараження S_З, на ній виділити осередки хімічного ураження s'_o, s_o” (рис. 4.4). Так як азимут вітру Ав=270⁰, то поширення зони хімічного зараження направлено на схід.

Рис.4.4 .Зона хімічного зараження.

5. Визначити можливі втрати людей в осередку хімічного ураження.

На АП особовий склад (500 осіб) забезпечений протигазами. До появи хмари зараженого повітря всі сховалися в найпростіших сховищах і приміщеннях. За табл. 4.9 необхідно знайти кількість уражених - 4%.

Р = 500*0,04 = 20 (осіб)

З них:

легкого ступеня – 20*0,25=5 осіб;

середнього і важкого ступенів – 20*0,4=8 осіб;

зі смертельним наслідком – 20*0,35=7 осіб.

Пропозиції. З метою зменшення втрат людей до підходу зараженої хмари (54 хв.) необхідно виконати заходи щодо евакуації частини особового складу АП за межі зони зараження. Евакуацію провести найкоротшим маршрутом у напрямі, перпендикулярному до руху повітря.

Професор кафедри безпеки життєдіяльності

доктор технічних наук

професор О. В. БАРАБАШ

“29” серпня 2012 року

Контрольні питання

1. Які засоби індивідуального захисту використовують в умовах недостачі кисню в повітрі для захисту органів дихання?

2. На якій відстані від поверхні землі розміщують зонд радіометра для виявлення бета-випромінювання?

3. Який прилад використовується для виявлення бета-випромінювання на місцевостях і предметах?

4. Який дозиметричний прилад використовується для проведення повітряної радіаційної розвідки?

5. Яким приладом вимірюється доза опромінення людей?

6. Яке маркірування має індикаторна трубка ВПХР для визначення отруйних речовин типу іприту (синильної кислоти, фосгену, заріну)?

7. На якій відстані вимірюється рівень радіації від поверхні землі?

8. Яким приладом вимірюється рівень радіації?

9. Яким приладом вимірюється ступінь радіаційного забруднення місцевості та різних предметів?

10. Який з дозиметричних приладів ЦЗ виконує роль індикатора-сигналізатора?

11. Який з фільтруючих протигазів має пристрій для пиття води без знімання протигазу?

12. Який метод виявлення радіоактивних випромінювань використовується в приладі ДП-5В (ДП-3Б, ДП-22В, ДП-64)?

13. Яким чином підбирається розмір респіратора?

14. Яким чином підбирається розмір шолом-маски протигазу ГП-5?

Додаток 1

Завдання на виконання розрахунково-графічної роботи

«Оцінка хімічної обстановки на авіапідприємстві

при аварії на об’єкті, що містить сильнодіючі отруйні речовини»

За вихідними даними (табл. 4.10) згідно з варіантом оцінити хімічну обстановку, що склалася на території АП внаслідок аварії з викидом СДОР в оточуюче середовище в послідовності, яка наведена в прикладі.

Варіант обрати за номером в списку групи.

Таблиця 4.10

Вихідні дані для виконання завдання з оцінки хімічної обстановки

Варіант	СДОР		Ма­са, т		Місцевість м			Пора доби	Тем­пера­тура, °С	Швид­кість вітру, V, м/с		Ази­мут вітру, АВ, град.	Ази­мут АП, ААП, град.	Відс­тань до АП, км.	Чисель­ність праців­ників	Забезпе­ченість протига­зами ,%		Місце знаходження людей
					від­кри­та		зак­рита											відкрита місцевість		Найпрості­ші сховища
1	Хлор		5		+			Ніч,ясно	+15	5		180	360	1,5	150	100		50		100
2	Аміак		25		+			Ніч, напів'ясно	+15	4		250	70	2	150	100		100		50
3	Фосген		10		+			Ніч,ясно	+15	3		240	60	3	150	100		80		70
4	Сірчаний ангідрид		10		+			Ніч,ясно	+15	2		45	225	2	150	100		75		75
5	Сірководень		5		+			Ніч,ясно	+15	4		65	245	1,5	150	100		70		80
6	Хлор		10				+	Ніч, напів'ясно	0	3		130	310	6	200	80		100		100
7	Аміак		10				+	Ніч,ясно	0	2		225	45	0,5	200	80		80		120
8	Фосген		5				+	Ніч, напів'ясно	0	2		285	105	0,8	200	80		150		50
9	Сірчаний ангідрид		25				+	Ніч,ясно	0	3		195	15	0,7	200	80		50		150
10	Сірководень		25				+	Ніч,ясно	0	2		275	95	1,5	200	80		120		80
11	Хлор		25		+			Ніч,ясно	-10	5		300	120	4	300	100		100		200
12	Аміак		10		+			Ніч,ясно	-10	3		10	190	1,5	300	100		150		150
13	Фосген		25		+			Ніч,хмарно	-10	2		95	275	12	300	100		200		100
14	Сірчаний ангідрид		50		+			Ніч, напів'ясно	-10	4		165	345	3	300	100		50		250
15	Сірководень	10		+				Ніч,ясно	-10	3		185	5	2,5	300	100		120	180
16	Хлор	10				+		Ніч,ясно	10	3		135	315	6	100	50		50	50
17	Аміак	5				+		Ніч, напів'ясно	10	2		210	30	0,5	100	50		20	80
18	Фосген	5				+		Ніч, хмарно	10	4		245	65	2	100	50		80	20
19	Сірчаний ангідрид	25				+		Ніч,ясно	10	2		310	130	1	100	50		ЗО	70
20	Сірководень	10				+		Ніч, напів'ясно	10	2		40	220	1	100	50		40	60
21	Хлор	50		+				День,ясно	20	5		155	335	6,5	400	70		200	200
22	Аміак	25		+				День, хмарно	20	2		190	10	0,6	400	70		300	100
23	Фосген	10		+				День,ясно	20	5		70	250	2,5	400	70		100	300
24	Сірчаний ангідрид	25		+				Ніч, напівясно	20	2		220	40	3,5	400	70		50	350
25	Сірководень	50		+				Ніч,ясно	20	3		90	270	11	400	80		320	80
26	Хлор	25				+		Ніч, напівясно	20	2		280	100	11	250	90		50	200
27	Аміак	5				+		Ніч,ясно	-7	2		335	155	0,5	250	90		100	150
28	Фосген	25				+		День,хмарно	-7	3		5	185	1,5	250	90		150	100
29	Сірчаний ангідрид	50				+		Ніч,ясно	-7	2	125		305	1,5	250	90	200		50
30	Сірководень	50				+		Ніч, хмарно	-7	4	355		175	2,5	250	90	80		170

Звіт оформити за вимогами до оформлення курсових робіт (на листах А4, титульний лист, зміст, вступ, вихідні дані, розрахунки щодо оцінки хімічної обстановки, рекомендації, висновки, література).

Порядок виконання завдання

Відповідно до варіанта визначити й оцінити хімічну обстановку при руйнуванні ( аварії) об'єктів, що містять СДОР.

Вихідні дані:

1. Найменування СДОР

2. Маса СДОР, т

3. Місцевість

4. Пора доби

5. Температура повітря, °С

6. Швидкість вітру, м/с

7. Азимут вітру, град

8. Азимут АП, град

9. Відстань до АП, км

10. Чисельність робітників та службовців, осіб

11. Забезпеченість протигазами, %

12. Місце знаходження людей

13. Коротка характеристика СДОР та перша медична допомога при ураженні:

Розрахунки

1. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження:

1.1. Ступінь вертикальної стійкості повітря

1.2. Глибина зони зараження: Г=

1.3. Ширина зони зараження: Ш =

1.4. Площа зони зараження: S = ½ Г Ш =

2. Визначення терміну надходження зараженого повітря до АП: t_П =

3. Визначення терміну уражаючої дії СДОР: t_УР =

4. Визначення межі можливих осередків хімічного ураження та нанести на план схему зони хімічного зараження.

5. Визначення кількості уражених людей за ступенями: зі смертельними наслідками - 35% (осіб); середнього і важкого ступенів - 40% (осіб); легкого ступеня - 25% (осіб).

5. Рекомендації щодо заходів забезпечення безпеки працівників та засобів індивідуального захисту:

6. Рекомендації щодо засобів нейтралізації СДОР:

7. Висновки:

Додаток 2

Зразок титульного листа

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра безпеки життєдіяльності