Визначення терміну надходження зараженого повітря до визначеного рубежу
Термін надходження хмари зараженого повітря до визначеного рубежу (АП) визначають діленням відстані R від місця розливу СДОР до даного рубежу (в метрах) на середню швидкість Wперенесення хмари повітряним потоком (у метрах за секунду):
.
(4.3)
Середню швидкість W перенесення хмари зараженого повітря визначають за табл. 4.6.
Таблиця 4.6
Середня швидкість перенесення хмари, зараженої сдор, м/с
Швидкість вітру біля поверхні землі, м/с
|
Інверсія
|
Ізотермія
|
Ковекція
|
|||
R<10 km
|
R>10км
|
R<10 km
|
R>10км
|
R<10 km
|
R>10 KM
|
|
1
|
2
|
2,2
|
1,5
|
2
|
1,5
|
1,8
|
2
|
4
|
4,5
|
3
|
4
|
3
|
3,5
|
3
|
6
|
7
|
4,5
|
6
|
4,5
|
5
|
4
|
—
|
—
|
6
|
8
|
—
|
—
|
5
|
—
|
—
|
7,5
|
10
|
—
|
—
|
6
|
-
|
-
|
9
|
12
|
-
|
-
|
Хмара зараженого повітря поширюється на висоті, де швидкість вітру більша, ніж біля поверхні землі. Внаслідок цього середня швидкість поширення буде більшою від швидкості вітру на нульовій висоті.
2.3 Визначення терміну вражаючої дії сдор
Термін вражаючої дії СДОР tУР в осередку хімічного ураження визначають терміном випаровування СДОР з поверхні його викиду (розливу), а термін випаровування рідини tВИП – як частку від ділення маси рідини в резервуарі G на швидкість випаровування CВИП:
.
Швидкість випаровування рідини CВИП (кількість рідини яка перетворилася в пару) визначають за формулою
,
де CВИП – швидкість випаровування рідини, т/хв; S – площа розливу рідини, м2; Ps – тиск насиченої пари СДОР, кПа; V – швидкість вітру, м/с; М – молекулярна маса рідини.
Площа розливу при обваловуванні сховищ дорівнює площі обвалованої території. За відсутності обваловування можна прийняти умови, за яких вилита рідина покриває поверхню землі шаром 0,05 м, а площа розливу
де В- об'єм рідини в ємності, м3.
Тиск насиченнях парів отруйних речовин залежно від температури можна визначити за графіком (рис. 4.2).
Рис. 4.2. Графік залежності тиску насичених парів отруйних речовин від температури:
1 – синильна кислота; 2 – хлорціан ; 3 – фосген ;
4 – сірчаний ангідрид; 5 – хлор; 6 – аміак
Час випаровування розлитої СДОР можна розрахувати іншим, більш простішим способом, за емпіричною формулою:
(4.4)
де tВИП – час випаровування СДОР, год.;
h – товщина шару розлитої СДОР, яка визначається для відкритого сховища, як 0.05 м, а для обвалованого – з урахуванням площі обвалування сховища:
(4.5)
ρ – густина СДОР в зрідженому стані, т/м3 , (табл. 4.1);
G – маса розлитої СДОР, т;
Sобв – площа обвалування сховища, м2;
К2 – коефіцієнт, що враховує фізико-хімічні властивості СДОР (табл.. 4.7);
К4 – коефіцієнт, що враховує вплив швидкості вітру на процес випаровування (табл.. 4.8);
К7 – коефіцієнт, що враховує температуру повітря на процес випаровування (табл.. 4.7).
Таблиця 4.7
Таблиця поправкових коефіцієнтів К2, К7 для розрахунку часу випаровування СДОР
|
|
К7 – вплив температури повітря |
||||
СДОР |
К2 |
– 40 0С |
– 20 0С |
0 0С |
+ 20 0С |
+ 40 0С |
Хлор |
0,052 |
0,9 |
1 |
1 |
1 |
1 |
Фосген |
0,061 |
0,1 |
0,3 |
0,7 |
1 |
1 |
Аміак |
0,025 |
0,9 |
1 |
1 |
1 |
1 |
Сірч. ангід. |
0,049 |
0,2 |
0,5 |
1 |
1 |
1 |
Сірководень |
0,042 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
Таблиця 4.8
Таблиця значень коефіцієнту К4 для урахування швидкості вітру під час розрахунку часу випаровування СДОР:
V, м/с |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
15 |
К4 |
1 |
1,33 |
1,67 |
2,0 |
2,34 |
2,67 |
3,0 |
3,34 |
3,67 |
4,0 |
5,68 |