
- •Н.Г. Лебедєва, о.Т. Джурелюк, д.О. Самойленко Психологія
- •Рецензенти:
- •Переднє слово
- •Теоретична частина Тема 1 основні поняття та категорії психології
- •Тема 2 світ психічних пізнавальних процесів особистості
- •Середні значення абсолютних порогів виникнення відчуттів для різних органів відчуття людини
- •Операційні компоненти мислення
- •Характеристика процесів пам’яті
- •Види пам’яті
- •Мнемічні властивості особистості
- •Завдання до семінарсько-практичного заняття з теми 2 Скласти конспект та підготувати доповіді за темами:
- •Практикум
- •Завдання та запитання для самопідготовки та контролю
- •Тема 3 індивідуально-психологічні властивості особистості
- •Природна основа темпераменту
- •Темперамент і особистість
- •Структура характеру
- •Формування характеру
- •Структура і види здібностей
- •Розвиток здібностей
- •Здібності та проблема професійного самовизначення
- •Потреби
- •Самооцінка особистості
- •Ідентифікація
- •Рефлексія
- •Тема 4 емоційно-вольова сфера особистості
- •Роль емоцій та почуттів в житті людини
- •Класифікація емоцій
- •Структура емоційної сфери людини
- •Стадії вольової дії
- •Вольові якості особистості
- •Тема 5 соціально-психологічні феномени особистості в групі
- •Тема 6 спілкування як психологічний чинник розвитку людини
- •Невербальні засоби спілкування (нзс)
- •Механізми взаєморозуміння
- •Психологічні впливи під час спілкування
- •Види психологічних впливів
- •Основні абстрактні типи співрозмовників (за п. Міцич)
- •Типи поведінки співрозмовників
- •Тема 7 психологія конфліктів
- •Основні моделі розвитку конфліктів
- •Тема 8 психологічне забезпечення професійної діяльності
- •Завдання до семінарсько-практичного заняття з теми 8 Скласти конспект та підготувати доповіді за темами:
- •Запитання і завдання для самопідготовки та контролю
- •Практична частина Методика оцінки суб’єктивного стану «сан»
- •Опитувальник Спілберга-Ханіна (сх)
- •Шкала оцінки реактивної тривожності (за Спілбергером-Ханіним)
- •Шкала оцінки особистісної тривожності
- •Оцінка рівня нервово-психічної стійкості (методика «Прогноз» за в. А. Бодровим)
- •Реєстраційний лист до анкети «Прогноз»
- •Ключі для опрацювання даних методики «Прогноз»
- •Характеристика рівнів і визначення груп нервово-психічної стійкості (нпс) юнаків 18-22 років за результатами методики «Прогноз» (дані авторів)
- •Питання анкети «Прогноз»
- •Особистісний опитувальник г. Айзенка
- •Ключ до опитувальника г. Айзенка
- •Бланк обстеження Ключ до опитувальника г. Айзенка
- •Виміри особистості (за г. Айзенком)
- •Методика визначення типу акцентуації рис характеру і темпераменту к. Леонгарда і х. Смішека (лс)
- •Тест опитувальника Леонгарда-Смішека
- •Ключ до методики Леонгарда-Смішека
- •Схеми та таблиці
- •Словник
- •Орієнтовні питання до заліку
- •Контрольна робота завдання
- •Тестові питання до заліку
- •Методичні рекомендації до контрольних робіт для студентів-заочників
- •Варіанти контрольних робіт
- •Творче індивідуальне завдання
- •Методичні рекомендації до семінарсько-практичних занять
- •Вимоги до оформлення реферату:
- •Вимоги до оформлення фіксованої доповіді:
Практична частина Методика оцінки суб’єктивного стану «сан»
Методика дослідження суб’єктивного стану «САН» призначена ля якісної оцінки суб’єктивного стану особистості на момент обстеження (В. А. Доскін із співавт., 1973).
За здобутими результатами обчислюють показники самопочуття, активності, настрою, а також інтегральної оцінки суб’єктивного стану.
Інструкція
Перед вами картка суб’єктивного стану «САН». Кожен з показників суб’єктивного стану поданий попарно (протилежно) і його можна оцінити від нуля до трьох одиниць. Наприклад: зліва самопочуття добре, праворуч погане, посередині цифри 3, 2,1, 0, 1, 2, 3. Якщо у мене зараз добре самопочуття, то я позначаю кружечком зліва одиницю, якщо дуже добре двійку, якщо чудове трійку, коли ж погане, то, навпаки, відмічаю свій стан, обводячи кружечком відповідну цифру праворуч. Тобто, з двох станів слід вибрати той, який найбільше відповідає вашому стану на цей момент.
Чи є запитання? (Відповісти на запитання). Увага! Розпочали виконання завдання!
Працювати треба швидко й визначити свій стан від нейтрального так, щоб було якомога менше нулів.
На інструктаж і виконання методики, як правило, витрачаєте до 15 хв. Оброблення бланків проводять за допомогою ключів самопочуття, активності й настрою. Підраховують кількість балів від 1 до 7, від гіршого стану (1) до найкращого (7). Сума кожної пари станів «САН» (самопочуття, активності, настрою) загалом ділиться на 10. Оцінюючи результати, можна орієнтуватися на середні показники, котрі для операторів віком 30-35 років дорівнюють самопочуттю 5,4+0,15 балів, активності 5+0,12 балів, настрою 5,1+0,2 балів та інтегральній оцінці – 5,17±0,15 балів. Для студентів аналогічні показники вищі на 0,9-1 бал.
Оцінку самопочуття проведено за твердженнями: 1-2; 7-8; 13-І4; 19-20; 25-26. Активності 3-4; 9-Ю; 15-16; 21-22; 27-28. На- 5-6; 11-12; 17-18; 23-24; 29-30.
Опитувальник Спілберга-Ханіна (сх)
Опитувальник призначений для оцінки реактивної та особистіс-ної тривожності.
Особистісна тривожність - відносно стійка індивідуальна якість, яка характеризує ступінь занепокоєння, турботи, емоційного напруження внаслідок дії стресових факторів.
Реактивна тривожність - це стан, який характеризує ступінь занепокоєння, турботи, емоційного напруження та розвивається у конкретній стресовій ситуації. Якщо особистісна тривожність є стійкою індивідуальною характеристикою, то стан реактивної тривожності може бути досить динамічним і за часом, і за ступенем вираженості.
Опитувальник Спілбергера-Ханіна складається із 40 запитань-суджень, де 1-20 призначені для оцінки реактивної тривожності (шкала «Як ви почуваєтеся в цей момент?»), а 21-40 - для визначення особистішої тривожності (шкала «Як почуваєтеся зазвичай?»). На кожне запитання можливі чотири відповіді за ступенем інтенсивності (ні, так, правильно, цілком правильно) - для шкали реактивної тривожності, та чотири відповіді за частотою (майже ніколи, іноді, часто, майже завжди) - для шкали особистісної тривожності.
Деякі запитання-судження в опитувальнику СХ сформульовано так, що відповідь (1) означає відсутність чи легкий ступінь тривожності. Це в шкалі реактивної тривожності так звані прямі запитання: № 3, 4,6,77,9,12,13,14,17,19, а в шкалі особистісної тривожності -№ 22, 23, 24, 25, 28, 29, 31, 32, 34, 35, 37, 38, 40. В інших, так званих обернених запитаннях, відповідь (1) передає високий ступінь тривожності, а відповідь (4).- низької тривожності: № 1, 2, 5, 8,10,11,15,16, 19, 20-у шкалі реактивної тривожності; № 21, 26, 27, ЗО, 33, 36, 39 -у шкалі особистісної тривожності. Оброблення результатів здійснюють так. Спочатку окремо додають результати за оберненими та прямими запитаннями, потім із суми прямих віднімають суму обернених запитань і до здобутого числа додають постійне число 50 для шкали реактивної тривожності та 35 - для шкали особистісної тривожності.
Результат за кожною шкалою може перебувати в діапазоні від 20 до 80 балів. Чим він вищий, тим вищий рівень тривожності (реактивної або особистісної). Рівні реактивної та особистісної тривожності за результатами показників оцінюють таким чином: до 30 балів - низький рівень тривожності, 31-45 балів - середній, понад 45 балів -високий.