1.2 Види оцінки матеріалів

Матеріали приймаються до бухгалтерського обліку по фактичної собівартості.Фактической собівартістю матеріалів, придбаних за плату, визнається сума фактичні витрати організації для закупівлі, крім податку додану вартість будівництва і іншихвозмещаемих податків (крім випадків, передбачених законодавством Російської Федерації) [4].

До фактичних витрат купівля матеріалів ставляться:

> вартість матеріалів за договірними цінами;

> суми, сплачувані організаціями за інформаційні і консультаційні послуги, пов'язані після придбання матеріально-виробничих запасів;

> мита;

>невозмещаемие податки, сплачувані у зв'язку з придбанням одиниці матеріалів;

> винагороди, сплачувані посередницької організації, якою придбаноматериально-производственние запаси;

> витрати з заготівлі і доставці матеріалів до місця їх використання, включаючи витрати на страхуванню. Дані витрати включають, зокрема, витрати з заготівлі і доставці матеріально-виробничих запасів, витрати з змістузаготовительно-складского апарату організації, видатки послуги транспорту з доставки матеріально-виробничих запасів до місця їх використання, які включені у ціну на запаси, встановлену договорами;

> інші витрати, безпосередньо пов'язані після придбання матеріалів.

Не входять у фактичні видатки придбання матеріально-виробничих запасів загальногосподарські й інші аналогічні витрати, крім випадків, що вони безпосередньо пов'язані після придбання матеріально-виробничих запасів [4].

Фактична собівартість матеріалів за її виготовленні силами організації визначається з фактичні витрати, що з виробництвом даних запасів. Облік процес формування витрат за виробництво матеріалів здійснюються організацією гаразд, встановленому визначення собівартості відповідних видів продукції.

Фактична собівартість матеріалів, внесених рахунок внеску до статутний (>складочний) капітал організації, визначається виходячи з їхньої грошового оцінювання, узгодженої засновниками (учасниками) організації, якщо інше не передбачено законодавством РФ [4].

Фактична собівартість матеріалів, отриманих організацією безоплатно, визначається виходячи з їхньої ринкову вартість на дату прийняття до бухгалтерськогоучету[4].

Фактична собівартість матеріалів, придбаних за договорами, яка передбачає виконання зобов'язань (оплату) негрошовими засобами, з вартості товарів (цінностей), переданих чи які підлягають передачі організацією. Вартість активів, переданих чи які підлягають передачі, встановлюється виходячи з ціни, відповідно до якої порівнюваних обставин зазвичай організація визначає вартість аналогічних активів [15, з. 170].

Матеріальні цінності відбивають на синтетичних рахунках по фактичної собівартості їх набуття чи за обліковими цінами.

Як дисконтних ціни матеріали застосовуються:

> договірні ціни. І тут інші витрати, що входять до фактичну собівартість матеріалів, враховуються окремо у складітранспортно - заготівельних витрат;

> фактична собівартість матеріалів за даними попереднього місяця чи звітний період (звітного року). І тут відхилення між фактичної собівартістю матеріалів поточного місяці та їх облікової ціною враховуються у складі транспортно-заготівельних витрат;

>планово-расчетние ціни. І тут відхилення договірних цін відпланово-расчетних враховуються у складі транспортно-заготівельних витрат.Планово-расчетние ціни розробляються та затверджуються організацією стосовно рівню фактичної собівартості відповідних матеріалів. Вони призначені від використання всередині організації;

> середня ціна групи. І тут відмінність між фактичної собівартістю матеріалів і середній ціною групи враховується у складі транспортно-заготівельних витрат. Середня ціна групи - різновидпланово-расчетной ціни. Вона встановлюється у випадках, коли відбувається укрупнення номенклатурних номерів матеріалів шляхом поєднання до одного номенклатурний номер кількох розмірів, сортів, видів однорідних матеріалів, мають незначні коливання у цінах. У цьому складі такі матеріали враховуються лише у картці.

При істотних відхиленняхпланово-расчетних цін, і середніх цін від ринкових вони підлягають перегляду. Такі відхилення нічого не винні перевищувати, зазвичай, десять відсотків.

При синтетичному обліку тих матеріальних цінностей по фактичної собівартості відхилення фактичної собівартості матеріалів середньої покупною ціни чи то з планової

собівартості враховують на окремих аналітичних рахунках за групами матеріалів.

При відпустці матеріалів виробництво їх оцінка виробляється однією з наступних методів:

> за собівартістю кожної одиниці;

> по середньої собівартості;

> за собівартістю перших за часом придбання матеріально-виробничих запасів (методФИФО);

Застосування однієї з зазначених способів за групою (виду) матеріалів виробляється з припущення послідовності застосування облікової політики.

Матеріали, використовувані організацією в особливому порядку (дорогоцінні метали, коштовним камінням тощо), чи запаси, які можуть звичайним чином заміняти одне одного, можуть оцінюватися за собівартістю кожної одиниці таких запасів.

Оцінка матеріалів по середньої собівартості проводиться у разі кожної групі (виду) запасів шляхом розподілу загальної собівартості групи (виду) запасів з їхньої кількість, створених відповідно з собівартості і кількість залишку початку місяці та які поступили запасів у протягом даного місяці.

Оцінка за собівартістю перших за часом придбання матеріалів (методФИФО) полягає в допущенні, щоматериально-производственние запаси використовують у протягом місяця й іншого періоду в послідовності їх придбання (надходження), тобто запаси, першими які у виробництво (продаж), слід оцінити за собівартістю перших за часом придбань з урахуванням собівартості запасів котрі значаться початку місяці. При застосуванні цього способу оцінка матеріалів, що у запасі (складі) наприкінці місяці, проводиться у разі фактичної собівартості останніх за часом придбань, а собівартості проданих товарів, продукції, робіт, послуг враховується собівартість ранніх за часом придбань [4].

З кожної групі (виду) матеріалів протягом звітного року застосовується один спосіб оцінки.

Оцінка матеріалів наприкінці звітний період (крім товарів, врахованих по продажною вартості) виробляється у залежність від прийнятого способу оцінки запасів за їївибитии, тобто за собівартості кожної одиниці запасів, середньої собівартості, собівартості перші місця і останніх за часом придбань.

Матеріали, куди поточна ринкова вартість протягом року або які морально застаріли, в цілому або частково втратили своє початкове якість, позначаються на бухгалтерському балансі наприкінці звітного року під вирахуванням резерву під зниження вартості тих матеріальних цінностей.

Матеріали, не належать організації, але перебувають у її користуванні чи розпорядженні відповідно до умовами договору, приймаються до бухгалтерського обліку назабалансовие рахунки оцінці, передбаченої у договорі.

Оцінка матеріалів, вартість яких за придбанні визначена у іноземній валюті, виробляється у рублях шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом Банку Росії, чинному на дату прийняття матеріалів до бухгалтерського обліку [>16,с. 89].