Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка для практ робіт і КР.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
765.44 Кб
Скачать

I. Методичні вказівки до проведення практичних занять

Тема 1

Сутність та роль соціально-економічної діагностики в умовах глобалізації

Основні поняття та категорії соціально-економічної діагностики. Сучасні глобалізаційні тенденції. Роль соціально-економічної діагностики на підприємствах в умовах глобалізації. Види діагностики. Принципи діагностики. Зарубіжний досвід у сфері соціально-економічної діагностики.

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ

Соціально-економічна діагностика діяльності підприємства – цільове оцінювання його стану, тенденцій та перспектив розвитку на основі системи індикаторів з метою прийняття обґрунтованих управлінських рішень, спрямованих на усунення проблемних моментів та слабких сторін організації чи використання шансів умов функціонування і сильних позицій підприємства.

Глобалізація – світові інтеграційні соціально-економічні процеси, які іманентно відбуваються внаслідок високого рівня взаємопов’язаності економічних систем усіх країн світу.

Основні завданням соціально-економічної діагностики діяльності підприємства: добір інформації про параметри об’єкта діагностики; ідентифікація стану досліджуваного об’єкта; виявлення проблем, «вузьких місць», недоліків, або ж можливостей, перспектив, шансів; прийняття управлінських рішень, спрямованих на ліквідацію проблем и використання можливостей розвитку.

Аналіз – деталізоване дослідження об’єкта із максимальним розчленуванням його складових.

Принципи діагностики – базові вихідні положення реалізації діагностики діяльності підприємства в цілому чи окремих його сфер.

Таблиця 1.1

Принципи соціально-економічної діагностики

Принципи

Змістова характеристика принципів

1

2

Системність

Передбачає врахування усіх елементів, компонентів, чинників, взаємозв’язків та взаємодії між ними з метою формування комплексного уявлення про об’єкт діагностики та охоплення усіх істотних складових

Цілеспрямованість

Будь-яка діагностика спрямовується на досягнення певних цілей (комплексних, часткових, елементних), що і визначає надалі її характер, властивості та особливості задіяних у цей процес суб’єктів, методів, методик, бізнес-індикаторів, критеріїв тощо

Об’єктність

Полікритеріальна діагностика та її характеристики безпосередньо залежать від обраного об’єкта діагностики, його масштабності, складу, динамічності (об’єктами діагностики можуть бути підприємство, його структурні підрозділи, види діяльності, ланки підприємства, окремі працівники, продукція, показники та ін)

Продовження табл. 1.1

1

2

Уніфікованість

Для забезпечення порівнянності, співвимірності, ідентичності інтерпретації діагностична база повинна бути уніфікованою, універсальною для усіх суб’єктів діагностики, що запобігатиме маніпулюванню, довільному трактуванню та викривленню результатів діагностики

Інтегрування

Передбачає поєднання різнотипних та різнорівневих даних з метою формування комплексної інформаційної картини за результатами діагностики обраних об’єктів на засадах синтезу та перетворення інформації, що дає змогу забезпечити узгодженість за різними сферами, рівнями, видами діяльності

Декомпозиційність

Базується на аналітичних засадах та здатності порівневого роздрібнення об’єкта діагностики з метою деталізованого оцінювання його параметрів та характеристик

Об’єктивність

Діагностика повинна базуватись лише на точній, реальній інформації, обґрунтованих методиках, методах, здійснюватись фаховими суб’єктами з використанням відповідного ресурсного забезпечення (технічного, програмного, інформаційного), що мінімізуватиме суб’єктивність, неточність та недостовірність результатів оцінювання

Конкретність

Полягає у чіткості формулювання та дотримування вимог щодо усіх складових діагностики, точності та кількісному шкалюванні діагностичних параметрів та критеріїв

Оптимальність

Означає, що увесь комплекс діагностичних процедур, заходів, рішень, елементів повинен бути найкращим для досягнення встановлених цілей та виконання функцій діагностики

Гнучкість

У зв’язку із мінливістю середовища функціонування необхідно забезпечувати гнучкість та адаптивність елементів системи діагностики без змін її складу та структури

Адекватність

Передбачає цілковиту відповідність параметрів полікритеріальної діагностичної системи цілям суб’єктів діагностики

Повнота

Полягає у необхідності при здійсненні діагностики обраних об’єктів охоплювати максимально доступний масив інформаційних даних, характеристик, властивостей, елементів, що не дозволить проігнорувати важливу інформацію

Економічна доцільність

Використовуючи систему діагностики, необхідно порівнювати позитивні ефекти і наслідки від її використання та витрати на підтримку її функціонування, при цьому, наприклад, в межах елементної діагностики немає змісту використовувати потужні комплексні діагностичні системи

Пізнавальність

Передбачає необхідність виконання основного призначення діагностики – ідентифікації, оцінювання, дослідження існуючого, ретроспективного та перспективного стану діагностованого об’єкта з метою формування цілісної інформаційної картини, яка надалі є базою для прийняття управлінських рішень

Логічність

Усі діагностичні процедури повинні реалізовуватись у певній логічній послідовності з урахуванням взаємозалежності та етапності

Часова погодженість

Полягає у тому, що необхідно враховувати часову погодженість діагностики у декількох розрізах, а саме:

  • репрезентативний період діагностики;

  • систематичність та періодичність здійснення діагностики;

  • своєчасність та оперативність здійснення діагностики;

динамічність та старіння параметрів об’єктів діагностики тощо

Продовження табл. 1.1

1

2

Динамічність

Діагностична система еволюційно, цілеспрямовано чи іманентно розвивається та змінюється під впливом середовища функціонування, що зумовлює зміну параметрів її складових елементів

Достовірність інформаційної бази

Мова йде про необхідність використання при здійсненні діагностики доступної, повної, адекватної, об’єктивної, точної інформаційної бази, що дозволить отримати якісні результати діагностики та знівелювати суб’єктивні чинники

Обмеженість індикативної бази

Полікритеріальна діагностика діяльності підприємства повинна здійснюватись на засадах системи бізнес-індикаторів, обсяг яких доцільно мінімізовувати з включенням лише найбільш репрезентативних, та виключенням взаємопов’язаних, взаємообернених, надмірно деталізованих

Обґрунтованість критеріальної бази

Передбачає формування уніфікованої, продуманої, обґрунтованої критеріальної бази, яка слугуватиме еталоном оптимальності параметрів досліджуваних об’єктів

Обмежена відкритість результатів

Полягає у тому, що у переважній більшості результати діагностики є конфіденційними і не підлягають вільному відкритому розповсюдженню, хоча певні діагностичні системи ідентифікаційного спрямування націлені саме на оприлюднення інформації про рейтинги, кластери тощо

Завершеність

Полікритеріальна діагностика діяльності підприємства чи його окремих складових повинна завершитись конкретними висновками зі встановленням діагнозу ситуації, тобто лише оцінювання певних параметрів, їх відстежування без кінцевих узагальнень у діагностиці є неприпустимим

Дієвість

Основне призначення діагностики полягає в розробленні на її засадах управлінських рішень, спрямованих на використання шансів та можливостей об’єкта дослідження або ж на усунення недоліків, проблем, «вузьких місць»

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:

  1. Сутність соціально-економічної діагностики діяльності підприємств.

  2. Погляди на трактування діагностики.

  3. Проблеми, пов’язані із впровадженням соціально-економічної діагностики в організації.

  4. Результативність впровадження соціально-економічної діагностики в умовах глобалізації.

  5. Досвід впровадження соціально-економічної діагностики на вітчизняних та іноземних підприємствах.

  6. Основні користувачі інформації, отриманої внаслідок здійснення соціально-економічної діагностики.

  7. Класифікація видів діагностики та характеристика різновидів.

  8. Місце соціально-економічної діагностики в системі управління підприємством.

  9. Принципи соціально-економічної діагностики.

  10. Зарубіжні методи та моделі соціально-економічної діагностики діяльності підприємств (моделі Нортона-Каплана, Мейсела, Дюпона, Лінча, Кросса тощо).