Розміщення обладнання на абонентському модулі

Обладнання КВАНТ–Е розміщується на стативах. На одному стативі можна встановити шість касет з типовими елементами заміни (ТЕЗ) і плату введення напруги живлення.

Касета БАЛД-1 містить ТЕЗ двох абонентських модулів. Один модуль містить чотири типи ТЕЗ. Розташування ТЕЗ на касеті показане на мал. 7.1.

Рисунок 7.1 – Розміщення ТЕЗ на касеті БАЛД-1

Лекція абонентські комплекти

План лекції:

1 Призначення абонентських комплектів.

2 Склад абонентського комплекту.

3 Різновиди ТЕЗів абонентських комплектів.

4 Схема розмовного тракту.

5 Функції абонентського комплекту .

6 Функціональна схема розподілу трактів.

Контрольні питання

1 Що включається на входи абонентського модулю ЕАТС “Квант”?

2 Які види абонентських модулів використовується на АТСЕ “Квант”?

3 На якому ТЕЗ побудований керуючий пристрій абонентського модулю?

4 Що розміщується на ТЕЗ АК5?

5 Які функції абонентського комплекту?

Література

1 Конспект лекцій по темі “ЕАТС “Квант”

2 Технічна документація до АТСЕ “Квант”

Самостійна робота:

1 Реалізація функцій ISDNв ЦСК “Квант”.

2 Абонентські комплекти АК2 та АЦК2М.

3 Виносні абонентські модулі.

4 Цифровий ущільнювач абонентських ліній”

Склад абонентського комплекту

Принципова схема абонентського комплекту приведена на рисунку 6.1. Кожен абонентський комплект має двопровідний аналоговий вхід (проводи а і в) і чотирьохпровідний цифровий вихід (провода КІ, ВихЦЛ і КІ,ВЦЛ).

В АК можна включати:

- телефонний апарат з шлейфовим набором (ДКШІ) з дисковим або тастатурним номеронабирачем;

- телефонний апарат з тональним набором номера (DTMF);

- таксофон односторонній або двосторонній для місцевого або міжміського зв'язку;

- термінали з модемним способом встановлення з'єднання (телефакс, телетекст, передачі даних і ін.).

Абонентські комплекти розташовуються на типових елементах заміни (ТЕЗ). На одному ТЕЗі розташовані 16 АК і загальна для них схема управління і сигналізації. На рисунку 6.1 загальна схема представлена як груповий пристрій АК (ГП АК). До АК підключається пристрій діагностики (ДГН) і генератор викличного сигналу (ГВС).

У груповому пристрої АК є програмована логічна матриця (ПЛМ), за допомогою якої мікропроцесор абонентського модуля (МП БАЛД) управляє роботою АК.

Для виконання функцій BORSCHT в АК є наступні елементи і пристрої.

Міст живлення, що складається з джерела струму в проводі а і електронного дроселя у проводі b. Джерело струму зібраний на транзисторах VT1 і VТ2 і резисторах Rl, R2, R4, і R5. Електронний дросель виконаний на транзисторах VТ3 і VТ4, резисторах R6, R7, R8, R9 і конденсаторі С1.

Захист від високої напруги і струму виконаний на позісторах RV1 i RV2, опори яких збільшуються при збільшенні струму в колі шлейфу і стабілітронах VDI і VD2, опір яких зменшується при збільшенні напруги на розмовних проводах.

Посилка виклику здійснюється з групового пристрою. Пристрій посилки виклику загальний для 16 АК і підключається до абонентської лінії контактами реле К2, яке відключає абонентську лінію від АК і підключає її через обмежувальні резистори R10, і R11, трансформатор Тр2 до ГВС. У колі посилки виклику електронний ключ (ЕК) з оптроном VU3, який фіксує момент відповіді абонента Б і оптотірістор VU2, що забезпечує періодичність 1:4 виклику.

Контроль стану шлейфу здійснюється точкою сканування (ТСщл) виконаною на оптроні VU1. Оптрон запалюється при замиканні шлейфу в ТА (тим самим включається ТСШЛ і сигнал через ПЛМ видається в МП), гасне при розмиканні шлейфу в ТА і блимає при наборі номера ДКШИ.

Кодування і декодування аналогових сигналів виконує кофідек. У тракті передачі кофідека включені операційний підсилювач (ОУ-1), смуговий фільтр 0,3 …3,4 кГц, аналогово-цифровий перетворювач (АПЦ) і буферний регістр (БР). Тракт прийому починається буферним регістром (БР). Тракт прийому починається буферним регістром (БР) цифро-аналоговим перетворювачем (ЦАП), фільтром нижніх частот і операційним підсилювачем (ОУ-2). Синхронізація кофідека здійснюється від СКС ОПС по КИ - 0 ГТ - 0. У схеми АЦП і ЦАП подається опорна напруга від джерела опорної напруги (ИОН).

Узгодження двопровідного входу з чотирьох провідним виходом здійснюється диференціальною системою (ДС), розташованою в кофідекі. Для гальванічної розв'язки розмовних кіл АК від абонентської лінії включений трансформатор (Тр1), а конденсатор С, що запобігає протіканню постійного струму через первинну обмотку Тр1 і його насичення.

Діагностичний комплект підключається до АЛ або АК за допомогою контактів реле К1, К2 і КЗ. При спрацьовуванні реле К1 ДГН підключається до АК, а при спрацьовуванні реле К2 і ДГН підключається до АЛ.

Робота АК при вихідному зв'язку

Работа АК при вихідному зв'язку описується в три етапи, при цьому передбачається що номер ТА-Б поступає ДКШИ.

Етап 1, фаза 1. При знятті мікротелефону на ТА-А замикається шлейф в ТА і створюється коло живлення мікрофону:

мінус 60 В, R2, транзистор VТ1 (Є-К), R1 контакти реле K2 і К1, позістор RV1, провід а, схема ТА-А, провід b, позістор RV2, контакти реле К1 і К2, R6, транзистор VT6 (Є-К), плюс 60 В.

При проходженні струму в колі живлення на R1 створюється падіння напруги UR1. Від цієї напруги створюється струм по колі:

мінус UR1, R3, діод VDЗ, оптрон VU1, плюс UR1. Оптрон запалюється і сигнал точки сканування шлейфу (ТСШЛ) поступає в ПЛМ, а по шині управління в МП БАЛД.

Етап 1, фаза 2. Мікропроцесор БАЛД, отримавши сигнал виклику від ТА-А, і тип його номеронабирача. Так як номеронабирач видає шлейфні імпульси тоді створюється схема посилки сигналу станції із ЦГТС в АК (дивись схему в таблиці 5.1, етап 1, фаза 2). Сигнал станції в цифровому вигляді поступає в тракт прийому по каналу КИІ,. ВЙЛ.

Сигнал станції (425 Гц) поступає з тракту прийому (КИІ ВЦЛ) на буферний підсилювач (БУ) і в ЦАП перетвориться в аналогову форму. Фільтр нижніх частот виділяє спектр 0,3 ... 3,4к Гц. Сигнал посилюється ОУ-2 і через ДС поступає на розмовні проводи. Абонент чує сигнал станції - запрошення до набору номера.

Етап 2. Абонент набирає номер ТА-Б шлейфовими імпульсами. Відбувається замикання і розмикання шлейфу в ТА, тому ТСШЛ повторює роботу номеронабирача — при розмиканні шлейфу оптрон гасне, а при замиканні - запалюється. Частота мигання оптрона відповідає частоті імпульсів, що поступають, тобто 10+/-1 імп/с. Число розмикань шлейфа рівне значності цифри, що набиратьсяє. Час між цифрами рівний міжсерійному часу номеронабирача (мінімально 600 мс).

Після прийому першого знаку номера порушується схема, вказана в таблиці 5.1, етап 1, фаза 2.

Робота оптрона VU1 передається пo проводу ТСщл в ПЛМ, а звідти в МП БАЛД, де відбувається підрахунок кожної серії номера і запам'ятовування.

Після закінчення прийому номера ТА-Б МП БАЛД формується пакет інформації і по ВССК передає його в ЗУУС і комп'ютер УКС ОПС (див. схему в таблиці. 5.1 етап 3).

Етап 3. Внутрішньосистемний сигнальний канал збирається з шістнадцяти канальних інтервалів одного групового тракту.

Після передачі пакету з МП БАЛД в ЗУУС і комп'ютер УКС ОПС робота АК-А закінчується і абонент А чекає закінчення встановлення з'єднання.

Робота АК при вхідному зв'язку

При вхідному зв'язку до абонента Б мікропроцесор АМ-Б отримує сигнал заняття і номер ТА-Б. МП БАЛД з'ясовує стан абонентського комплекту - вільний або зайнятий АК.

Якщо АК вільний то починається поетапная робота.

Етап 6. МП БАЛД подає сигнал в ПЛМ про вільний АК і ПЛМ включає реле К2 і КЗ, тим самим ДГН підключається до абонентської лінії і через спокійні контакти реле К1 (на час перевірки АК відключається) ДГН перевіряє абонентську лінію, і якщо сторонні полярності відсутні, то МП виключає реле К2 і К3 і АЛ і знову підключається до АК.

Етап 7. Як було відмічено в таблиці 2.4, в етапі 7 створюються схеми, АМ-Б здійснює посилку виклику в ТА-Б, і контроль посилки виклику в ТА-А. Для посилки виклику МП АМ-Б включає реле К2 і оптотеристр VU2. Коло ПВ:

мінус 60 В, Тр 2-2, електронний ключ, R10, оптотірістор VU2, контакти реле КЗ, К2 і К1, позістор RU1, провід а, дзвінок і конденсатор в ТА-Б, провід b, позістор RV2, контакти реле Kl, К2 і КЗ, R11, плюс 60 В.

У цьому колі постійний струм не проходить, оскільки в схемі ТА-Б послідовно з дзвінком включений конденсатор. Мікропроцесор АИ-Б за допомогою ПЛМ управляє роботою оптотеристора VU2, якщо він включений, то в АЛ посилається струм виклику, при виключенні його - струму немає.

Одночасно АМ-Б видає в лінію ТА-А КПВ.

Етап 8. При відповіді абонента Б спрацьовує електронний ключ (ЕК) і по дроту ТС0ТВ подається в МП сигнал про відповідь абонента. Мікропроцесор за допомогою ПЛМ вимикає реле К2 і тим самим АЛ знов підключається до АК. МП формує убік ОПС і АМ-А пакет інформації про відповідь абонента Б. Мікропроцессори АМ-А і АМ-Б і комп'ютер ОПС створюють розмовний тракт.

Етап 9. Розмовний тракт відповідає сполучному тракту (див. рис. 5.1). Мікропроцесори ПМ-А і АМ-Б і комп'ютер управляє перенесенням інформації:

- в ПЧК АМ-А - КІ-3, ГТ-2 з КІ-10, ГТ-0 і на виході УСС з КІ-10 ГТ-31,

- в УКС ОПС-КІ-10, ГТ-31 КІ-15, ГТ-3,

- в ПЧК АМ-Б-КІ-15,ГТ-0 з КІ-15, ГТ-4.

Живлення мікрофонів ТА здійснюють АК, вони ж контролюють стан шлейфів ТА абонентів.