Лекція організація абонентського доступу

Індивідуальний для кожної ААЛ абонентський комплект забезпечує високу якість передачі інформації і виконує стандартні функції BORSCHT:

• B (battery feed) - живлення мікрофона ТА;

• О(overvoltage protection) - захист станційного обладнання від високих напруг в ААЛ;

• R (ringing) - підключення до ААЛ сигналу посилка виклику частотою25 ± 2 Гц із напругою 95 ± 5 В и тривалістю посилок і пауз 1 ± 0,1с і 4 ± 0,4с при місцевій чи 1,2 ± 0,12с і 2 ± 0,2с при вхідному міжміському зв'язку;

• S (supervision) - контроль стану ААЛ і прийом від абонента сигналів виклику, шлейфного набору номера і відбою, - при цьому правильне сприйняття адресної інформації гарантується при частоті 7...13 імп/с, імпульсному коефіцієнті 1,3...1,9, межсерійному часі понад 200 мс і граничних параметрах ААЛ;

• C (coding) - кодування і декодування, тобто аналого-цифрове і зворотнє перетворення і посилення сигналів;

• H (hybrid) - узгодження двухпровідної ААЛ з чотирьохпроводним каналом (функції дифсистеми);

• T (testing) - підключення до ААЛ вимірювача параметрів лінії (ВПЛ), що перевіряє опір шлейфа й ізоляції ААЛ і наявність в ААЛ посторонніх напруг.

Для абонентів ЦСК забезпечений основний доступ абонентів 2В+D до цифрової мережі з інтеграцією обслуговування (ЦМІО), тобто організація в цифровій абоненській лінії (ЦАЛ) таких абонентів двох каналів В по 64 кбіт/с для передачі мовної інформації чи даних і каналу D на 16 кбіт/c для сигналізації по ЦАЛ і передачі пакетних даних абонента.

В ААЛ можуть підключатися різноманітні типи абонентських кінцевих пристроїв (терміналів) зі шлейфним набором номера дисковими чи тастатурними номеронабирачами.

Допускається спарене включення ТА, а їхня частка може доходити до 50% за умови, що в середньому використання АЛ станції не перевищує 0,2 Ерланг.

Абонентам АТСЕ надається можливість використання терміналів з частотним тастатурним набором номера.

Для цифрових АЛ основного доступу до ЦМІО буде передбачена можливість включення в абонента під одним номером до восьми різних терміналів, як специфічних для ЦМІО, розрахованих на швидкість передачі 64 кбіт/с і стик типу S чи Т з встановлюваним в абонента мережним закінченням NT, так і звичайних аналогових через відповідні адаптери.

Додаткові види обслуговування абонентів

АТСЕ "Квант" програмним способом надає абонентам великий набір додаткових видів обслуговування (ДВО), які можна умовно розділити на призначені для всіх і розраховані в основному на ділових абонентів.

До першої групи відносяться такі ДВО:

• скорочений набір номерів;

• тимчасова повна заборона вхідного зв'язку;

• тимчасова вибіркова заборона вхідного зв'язку (від всіх абонентів, крім заданих при замовленні послуги);

• визначення номера зухвалого абонента;

• реєстрація вхідних викликів, у тому числі для відстеження зловмисних викликів;

• виклик абонента станцією по його замовленню (будильник);

• можливість повідомлення на станцію під час розмови про погану чутність чи відсутності сигналу КПВ;

• можливість повідомлення на станцію (зі справного ТА) про несправність ТА чи відсутності в сигналу виклику.

До другої групи відносяться ДВО розраховані на ділових абонентів:

• "прямий зв'язок", чи виклик заданого при замовленні послуги абонента без набору номера;

• "екстрений зв'язок", чи підключення до абонента, зайнятому внутристанційним з'єднанням, з постановкою його партнера по розмові на чекання і з автоматичним відновленням перерваного з'єднання по закінченні "екстреного зв'язку";

• повідомлення абонента, що розмовляє по телефону, про надходження до нього нового виклику;

• "зворотний виклик", чи автоматичне встановлення станцією з'єднання до необхідного зайнятого абонента після його звільнення;

• переключення з'єднання на третього абонента під час телефонної розмови;

• наведення довідки по телефоні без переривання встановленого з'єднання;

• переадресація виклику при зайнятості абонента;

• "супровідний виклик", тобто можливість для абонента переключити виклики, що надходять до нього, на замовлений номер;

• "постійний номер", тобто можливість для абонента, що змінив номер, одержувати вхідні з'єднання при наборі партнером його колишнього номера;

• реєстрація вихідних викликів конкретної АЛ;

• "нічне обслуговування", тобто переключення усіх викликів, що вночі надходять, на визначені номери чи автовідповідачі;

• об'єднання частини абонентів, у тому числі і включених у різні станції чи ВКМ системи "Євроквант", у групу загальних інтересів ("Центрекс") із загальною нумерацією скороченої значності.

Типи з’єднувальних ліній і їх параметри

У цифровій системі комутації "Квант" передбачені різні типи з’єднувальних ліній:

• внутришньосистемні ЗЛ;

• ЗЛ до цифрових АТС і АМТС ;

• лінії до аналогових станцій .

Застосування на АТСЕ цифрових з’єднувальних ліній, у порівнянні з аналоговими ЗЛ, підвищує надійність і якість трактів передачі, спрощує двостороннє й універсальне використання ЗЛ і дотримання норм згасання, а також скорочує номенклатуру лінійного обладнання ЦСК.

Модуль СЦТ стику з цифровими трактами дозволяє підключати внутрисистемні і зовнішні ЦЗЛ, згруповані в лінійні тракти 2048 чи 1024 кбіт/с з використанням лінійного коду АМI чи HDB3.

При необхідності допускається економічно обґрунтоване підключення до цифрової системи комутації "Квант" зовнішніх аналогових ЗЛ.

Модуль БАЛК із КЗЛ стику з фізичними з’єднувальними лініями (ФЗЛ) містить комплекти з’єднувальних ліній (КЗЛ) різних типів, що дозволяють використовувати:

• трьохпроводні з’єднувальні лінії (ЗЛ);

• замовно-з’єднувальні лінії (ЗЗЛ) і з’єднувальні лінії міжміські (ЗЛМ) односторонньої дії;

• двохпроводні ЗЛ односторонньої дії й універсальні двохсторонні.

Енергоживлення АТСЕ "Квант"

Джерелом енергії для станцій і виносних модулів системи "Квант" служить мережа змінного струму 380/220 В, напруга якої перетвориться в основну опорну постійну напругу живлення 60 В з допустимими межами зміни 54...72В. Зниження опорної постійної напруги нижче 54 В приводить до зупинки станції (ВКМ, ВАМ). Після появи напруги працездатність обладнання автоматично відновлюється за час не більше трьох хвилин.

Усі постійні напруги живлення обладнання, а також змінні напруги резервного живлення критично важливих елементів ЦСК (комп'ютера технічної експлуатації і його зовнішніх пристроїв) утворяться вторинним перетворенням опорної напруги 60 В. Використовуються комбіновані блоки, що забезпечують напруги 5В ±0,25В і 12В ±0,5В. Усі блоки вторинного електроживлення мають захист від коротких замикань на виході й автоматично відновлюють робочий режим при усуненні замикання. При безпосередньому живленні обладнання напругою 220 В у відповідних касетах установлюється блок БП 220-60.

Опорні станції і виносні модулі системи комплектуються також буферними чи окремими акумуляторними батареями, що забезпечують не менш, ніж тригодинне для ОПС, ТС чи ОПТС і шестигодинне для ВКМ постачання напругою 60 В при провалі мережі змінного струму. Для станцій ємністю понад 4000 рекомендується передбачати два незалежних фідери живлення 380/220 В. Загальна потужність електроспоживання від джерела 60 В залежить від конкретного складу обладнання й у середньому складає від 0,6 до 1,0 Вт у перерахуванні на одну АЛ чи ЗЛ у залежності від складу обладнання.

ЛЕКЦІЯ

“БЛОКИ АБОНЕНТСЬКИХ ЛІНІЙ”

План лекції:

1 Типи блоків абонентських ліній.

2 Основні технічні дані блоків абонентських ліній.

3 Конфігурація блоку:

а) ТЕЗ ПНГФ – комбіноване джерело живлення і генератор визивного сигналу;

б) ТЕЗ ДГН5- діагностичне обладнання;

в) ТЕЗ КС8А- системний контролер модулю;

г) ТЕЗ АК5- абонентські комплекти.

4 Будова і принцип роботи блоку:

а) структурна схема абонентського модулю;

б) функції абонентського комплекту- BORSCHT;

в) функціональна схема розмовного тракту;

г) функціональна схема розподілу трактів.