Культурне співробітництво.

10 травня 2012 р. Надзвичайний і Повноважний Посол ІР Афганістан в Україні пан Фахлуррахман Фазіл зустрівся з головою Харківської обласної державної адміністрації паном Михайлом Добкіним. В ході зустрічі сторони обговорили перспектив двостороннього співробітництва між Харківською областю і Афганістаном. Зокрема, Михайло Добкін і Фазіл Фазлуррахман обговорили можливість створення культурного центру в Харкові. Крім того, голова ХОДА запропонував розглянути питання поставок тракторів виробництва ХТЗ, а також запевнив пана Посла в тому, що дасть відповідні доручення для вивчення ситуації з отриманням дозволу на проживання в Харкові громадян Афганістану. 12 червня 2012 р. в приміщенні культурного-мистецького центру галереї «Атрибутъ» Надзвичайний та Повноважний Посол Ісламської Республіки Афганістан в Україні пан Фазлррахман Фазель та Радники Посольства пан Мохаммад Акбар Мохаммаді та пан Мохаммад Шахаб, відвідали виставку живопису українського художника афганського походження Акбара Хурасані під назвою «Присоединитсься к началу своему» [31].

Отже, в українсько-афганських відносинах фактично відсутні суперечності, що можуть негативно впливати на їхній розвиток. У сфері торгово-економічного співробітництва між Україною і Афганістаном відбувається укріплення ділових зв’язків. Наша держава має серйозні наміри щодо інвестування Афганістану.

ВИСНОВКИ

Отже, здобувши незалежність Україна стала повноправним суб'єктом міжнародних відносин, і з цього часу розпочинається поглиблене співробітництво з країнами Центральної Азії. Зокрема Турецька Республіка визнала незалежність нашої держави – 16 грудня, а Ісламська Республіка Іран й Ісламська Держава Афганістан – 24 грудня. Підтримка добросусідських відносин України з іноземними країнами забезпечує багатостороннє співробітництво. Загалом, сучасний стан відносин Турецької Республіки, з українською державою характеризується активним розвитком співробітництва у багатьох життєво важливих для обох країн напрямах. Співпраця на рівні глав держав, міжпарламентському рівні, міністрів закордонних справ України з Турецькою Республікою відіграють важливу роль у динамізації цього процесу, наданні йому нового імпульсу, відкривши тим самим новий етап у відносинах між двома дружніми сусідніми державами. Відносини з Туреччиною характеризуються відсутністю політичних проблем, співпадінням поглядів у вирішенні багатьох питань сучасного міжнародного життя, що у свою чергу відкриває нові перспективи для розбудови діалогу і подальшого розвитку не лише у двосторонньому форматі, а також у рамках міжнародних організацій. Розвиток взаємин між Україною та Турецькою Республікою характеризується високим рівнем довіри та порозуміння. Налагоджено плідний консультативний механізм співпраці практично у всіх сферах міждержавного діалогу. Сторони мають спільність поглядів на основні напрями міжнародної діяльності і співпрацюють в багатосторонньому форматі. Українсько-турецьке співробітництво є важливим чинником безпеки й стабільності в Чорноморському регіоні. Існує значний потенціал подальшого розвитку співробітництва у сферах, що мають стратегічне значення для обох країн, зокрема в торговельно-економічній сфері, науково-технічній, культурній та інших. Проте, відсутність чіткого механізму імплементації двосторонніх домовленостей не дає можливості в повній мірі задіяти існуючі резерви. Перспективним є розвиток відносин у транспортній сфері, зокрема, в галузі залізнично-поромного сполучення, авіаційних, автомобільних та морських пасажирських і вантажних перевезень. Турецька Респібліка є важливим партнером України в науково-технологічній сфері по лінії. Функціонує спільна українсько-турецька лабораторія високих технологій, обговорюються питання співробітництва з реалізації спільних проектів в таких галузях: аерокосмічна сфера; електроніка; матеріалознавство, нано-технології та прикладна енергетика. Активно розвивається співпраця між Україною та Турецькою Респіблікою в сфері культури. На постійній основі проводиться обмін творчими колективами, музикантами, драматичними групами, організовуються різноманітні конкурси молодих виконавців, виставки образотворчого мистецтва та фотографії. Крім того, українські та турецькі фольклорні групи беруть участь у міжнародних мистецьких фестивалях, проводяться Дні культури між країнами. На сучасному етапі Україна і Турецька Республіка переживають період нової інтенсивної співпраці без будь-яких політичних проблем. Важливою умовою, що вносить свій вагомий внесок у подальший розвиток стосунків між Україною і Туреччиною є Чорне море, яке не розділяє, а поєднує обидві держави з практично подібними стратегічними цілями, які в основному зорієнтовані на інтеграцію в Європейські та Євроатлантичні структури. Отож, традиційні стосунки дружби і партнерства є доброю основою для оптимістичного прогнозу. Вони переконливо засвідчують, що хоча б у наших народів немає таких проблем – геополітичних, соціально – економічних, науково – технічних, культурних чи будь-яких інших, які б не могли бути розв’язані на взаємовигідній основі. Відносини України з Ісламською Республікою Іран характеризується доволі активною співпрацею, відбуваються двохсторонні візити як на найвищому, так і на міжпарламентському рівнях. Сучасне співробітництво між країнами базується на низці угод, яких було досягнуто вже в новому тисячолітті. До них відносяться: Договір про основи взаємовідносин і принципи співробітництва між Україною та Ісламською Республікою Іран, Меморандум між Урядом України й Урядом Ісламської Республіки Іран про торговельно-економічне співробітництво на 2003–2007 рр. і Програма реалізації напрямків торговельно-економічного співробітництва між Урядом України та Урядом Ісламської Республіки Іран на 2003–2007 рр. Слід також зазначити, що Республіка є важливою для нашої держави, насамперед власним економічним потенціалом, перспективами інвестиційного співробітництва та можливостями співпраці в енергетичній сфері. У цьому контексті Україна потребує здійснення щодо Ірану виваженої політики, з урахуванням позиції світової спільноти стосовно набуття Іраном ядерної зброї. Іран є одним із найбільших торгівельно-економічних партнерів України. Українська сторона сприяє у створенні Іранською Республікою власної літакобудівної галузі. У відносинах з Афганістаном Україною реалізовано цілісну модель розвитку співпраці, що дало змогу істотно збільшити обсяги товарообігу і створити стабільну основу подальших відносин. Поштовхом до зміни характеру відносин України та Афганістану стали зустрічі президентів у 2006-2008 рр. у рамках міжнародних форумів, за результатами яких Україна виступила з ініціативами про щорічне надання гуманітарної допомоги Афганістану, про відкриття відділення посольства України в Туркменістані в Кабулі, про направлення в Афганістан персоналу для участі в операції Міжнародних сил сприяння безпеці (у складі литовської групи з реконструкції перебуває 10 українських військовослужбовців медичної служби, розглядається питання про можливе розширення контингенту). Активний розвиток Україною відносин з Афганістаном є одночасно як певним парадоксом (значні зусилля було спрямовано на активізацію співпраці з державою, що має обмежені економічні можливості, знаходиться у незручному для торгівлі положенні й має низький рівень безпеки), так і моделлю для розвитку відносин з іншими південноазійськими державами – торгово-економічна співпраця тут отримала політичну підтримку на всіх рівнях, було забезпечено договірну та інституційну основу відносин, гнучко використано механізми гуманітарної допомоги. Поглиблення відносин України з Афганістаном відбувається в контексті наміру використати чинник участі українського контингенту в операції НАТО як засіб зближення з Альянсом та долучення до участі у проектах з відбудови інфраструктури країни, фінансованих міжнародною спільнотою. Слід визнати, що позитивний результат такого розрахунку для України є малоімовірним. США та держави НАТО не зацікавлені вкладати значні кошти у розвиток економіки країни і зосереджують зусилля на створенні інфраструктури, що дозволяла б контролювати ситуацію в країні (транспортної мережі та системи транспорту енергоносіїв), та формуванні ефективної влади. Головна частина коштів освоюється самими державами НАТО. У зв’язку з цим Україні доцільно зосередити свої зусилля на підтриманні контактів з урядом Афганістану. Таким чином, як і будь-яка система, яка розвивається, відносини України та Центральної Азії мають певні етапи й цикли розвитку. Для них характерні періоди активізації та гальмування, пошуків компромісів і певного охолодження. Це пов'язано як із внутрішнім розвитком українського й турецького, іранського, афганського суспільств, так із зовнішніми факторами: світовою кон'юнктурою, позицією провідних західних держав стосовно тих чи інших подій у світі і їх впливом на зовнішню політику України та Центральної Азії. Тому українсько-турецькі, українсько-іранські, та українсько-афганські відносини необхідно розглядати в контексті євроінтеграційних і глобальних світових процесів, враховуючи міжнародну ситуацію, наявні інтереси провідних держав й міжнародних структур.