Розділ 3 україна й ісламська республіка іран

3.1. Договірно-правова база відносин. Політичні відносини. Історія державності в Ірані — одна з найдавніших у світі. У 1979 році після Ісламської революції Іран проголошений ісламською республікою. Іран володіє другими за розміром у Західній Азії та ісламському світі економікою після Туреччини і є однією з найбільш технологічно розвинених держав регіону. Республіка розташовується у стратегічно важливому регіоні Євразії і має в своєму розпорядженні великі запаси нафти і природного газу. Із здобуттям Україною незалежності розпочався активний процес формування нової моделі міждержавних відносин. В умовах розбудови і утвердження як України, так й Ісламської Республіки Іран виникає необхідність об’єктивно дослідити складний процес налагодження та розвитку українсько-іранських двосторонніх відносин. Ісламська Республіка Іран є одним з найбільших економічних партнерів України в регіоні Близького Сходу, країною, у співробітництві з якою наша держава має значний економічний інтерес. Водночас, перспективи українсько-іранського співробітництва слід розглядати й в контексті доцільності довгострокового економічного співробітництва з державою, що знаходиться під перманентною загрозою «розв’язання» шляхом запровадження економічного ембарго або воєнної операції [2, с. 3].

Ісламська Республіка Іран визнала незалежність України 25 грудня 1991 р. Протокол про встановлення дипломатичних відносин на рівні посольств був підписаний в Києві 22 січня 1992 р. З кінця січня 1992 р. у Києві діє Посольство Ірану. В жовтні 1992 р. започатковано діяльність Посольства України у Тегерані. Договірно-правова база українсько-іранських двосторонніх відносин забезпечує юридичне підґрунтя для взаємовигідного співробітництва між двома країнами у політичній, торговельно-економічній та гуманітарній сферах [4, с. 563]. Основоположним документом двосторонніх відносин між Україною та Іраном є Декларація про принципи дружнього співробітництва між Україною та Ісламською Республікою Іран, підписана Президентами двох держав у Тегерані 26 квітня 1992 р.. У цьому документі відзначається, що обидві країни розвиватимуть свої відносини як дружні держави і рівні партнери. Велике значення надається переговорам та відносинам на найвищому державному рівні, зустрічам керівників зовнішньополітичних відомств, консультаціям і переговорам сторін із міжнародних та двосторонніх питань, що становлять взаємний інтерес, в тому числі в рамках ООН, інших міжнародних і регіональних організацій і форумів на різних рівнях [3, с. 80]. Укладенням Угоди про співробітництво між Харківською державною обласною адміністрацією та Губернаторством провінції Ісфаган у грудні 1999 р. було започатковано українсько-іранське співробітництво на регіональному рівні, що вбачається досить перспективним з огляду на зацікавленість регіональних адміністрацій та господарюючих структур. Сторонами постійно здійснюється робота з вдосконалення договірно-правової бази. За час, що минув після заснування посольств, відбулося понад тридцять двосторонніх офіційних візитів на високому та найвищому державних рівнях, серед яких візити Президента України (25–26. 04. 1992 р.), Голови ВР України (10–14. 05. 1993 р. , 26–27. 02. 2001 р.), Прем'єр-міністра України (6–7. 02. 2001 р.), Першого Віце-прем'єр-міністра України (12–13. 05. 1996 р., 20–-22. 05. 2002 р.). віце-прем'єр-міністра України (19–24. 05. 1996 р.), міністра закордонних справ України (17–18. 04. 1994 р., 8–9. 04. 1995 р., 202–1. 12. 1999 р., 11–12. 12. 2001 р.), Голови Меджлісу Ісламської Ради ІРІ (5-8. 12. 1994 р.), міністра закордонних справ ІРІ (22. 01. 1992 р., 4–5. 03. 1996 р., 24–27. 06. 1996 р., 8–10. 06. 1997 р., 30–31. 01. 2001 p.), міністра нафти ІРІ (28–29. 01. 1992 р., 101–2. 02. 1993 р.), міністра промисловості ІРІ (20–9. 02. 1997 р.). . Широкий обмін урядовими делегаціями відбувся по лінії окремих міністерств і відомств України, зокрема Міністерства закордонних справ, Міністерства промислової політики, Міністерства транспорту, Держкомнафтогазпрому, Мінвуглепрому, Національного банку, Мінкультури й інших державних установ.. Активна співпраця між Україною та Іраном відбувається в рамках міжнародних світових і регіональних організацій. Необхідно відзначити близькість позицій двох держав із більшості актуальних проблем міжнародного життя. Іран підтримав кандидатуру Міністра закордонних справ України на посаду Головуючого 52-ї сесії ГА ООН, а також кандидатуру України на виборах до складу непостійних членів РБ ООН на період 2000–2001 рр. На регулярній основі проводяться зустрічі між представниками двох держав у рамках роботи ГА ООН [21, с. 79].. Іран надає сприяння Україні у встановленні плідних контактів і налагодженні співробітництва з низкою впливових регіональних організацій – Організації Економічного Співробітництва та Організації Ісламської Конференції. Вагомий внесок в розвиток двосторонніх відносин в політичній сфері зробили візити до Ірану Прем'єр-міністра України, Голови Верховної Ради в лютому 2001 р. та візит міністра закордонних справ України у грудні 2001 р.; в Україну – Президента Ісламської Республіки Іран Сейєда Мохаммада Хатамі у жовтні 2002 р., міністра закордонних справ ІРІ у січні 2001 р., а також Третє спільне засідання Міжурядової україно-іранської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва за участю Першого віце-прем'єр-міністра України О. В. Дубини (травень 2002 р.), та політичні консультації зовнішньополітичних відомств двох держав, які відбулись у Києві. У ході цих заходів сторони підтвердили політичну волю розвивати відносини, в тому числі на високому та найвищому рівнях [30]. З метою реалізації досягнутих домовленостей Україна та Іран активно працюють у напрямку вдосконалення схем двосторонніх стосунків. Серед іншого використовується така форма співпраці як регіональне співробітництво, започатковане в грудні 1999 р. укладенням відповідної Угоди між провінцією Ісфаган та Харківською областю. У цьому контексті, економічна складова відіграє все важливішу роль в архітектурі україно-іранських взаємин. Сторони зацікавлені розвивати співробітництво між законодавчими органами. В рамках активізації міжпарламентських зв'язків у лютому 2001 р. в Ірані перебував із візитом Голова ВР України на чолі делегації українських парламентарів, а в жовтні 2003 р. Україну відвідав Голова Меджлісу Ісламської Ради Ісламської Республіки Іран . Водночас потенціал двостороннього співробітництва між країнами суттєво ускладнювався тиском на Україну з боку США. Відмова нашої держави від участі у Бушерському контракті, яка відбулася після візиту до Києва американського Держсекретаря М. Олбрайт у березні 1998 р., призвела до втрати державою мільйонних контрактів [24]. Сучасне співробітництво між Україною та Ісламською Республікою Іран базується на низці угод, яких було досягнуто вже в новому тисячолітті. До них відносяться: Договір про основи взаємовідносин і принципи співробітництва між Україною та Ісламською Республікою Іран, Меморандум між Урядом України й Урядом Ісламської Республіки Іран про торговельно-економічне співробітництво на 2003–2007 рр. і Програма реалізації напрямків торговельно-економічного співробітництва між Урядом України та Урядом Ісламської Республіки Іран на 2003–2007 рр. (підписані під час офіційного візиту Президента ІРІ С. М. Хатамі в Україну у жовтні 2002 р.) [3, с. 82].

Серед українсько-іранських офіційних зустрічей в останні роки слід відзначити: офіційний візит міністра закордонних справ ІРІ в Україну (03–04. 02. 2004 р.); офіційний візит секретаря РНБО України до ІРІ  (11–13. 07. 2005 р.); зустріч міністрів закордонних справ України та ІРІ під час сесії ГА ООН (2006 р.); Третє засідання Комітету з питань режимів торгівлі між Україною та ІРІ (17–18. 11. 2007 р., українську делегацію очолював заступник міністра економіки України В. Т. П’ятницький); зустріч віце-прем’єр-міністра України Г.Немирі з міністром закордонних справ ІРІ М.Моттакі (20. 01. 2008 р., м. Тбілісі, в рамках заходів з нагоди інаугурації президента Грузії). Крім того, обмін урядовими делегаціями відбувався по лінії окремих міністерств та відомств України, зокрема Міністерства закордонних справ, Міністерства промислової політики, Міністерства транспорту, Держкомнафтогазпрому, Мінвуглепрому, Національного банку, Мінкультури та інших державних установ. Голова Ради підприємців Леонід Козаченко зустрівся із Надзвичайним і Повноважним Послом Ісламської Республіки Іран в Україні паном Акбаром Гассемі Аліабаді. У ході зустрічі сторони проаналызували поточний стан та окреслили перспективи подальшої взаємодії бізнесу між дружніми республіками. Оскільки у нараді взяли участь керівники галузевих бізнес-асоціацій України - члени Ради підприємців, - учасники детально обговорили можливості співпраці двох держав у розрізі енергетики, хімічної промисловості, машинобудування, інвестицій, інформаційних технологій, культурного та економічного обміну, взаємного відвідування виставок та конференцій, а також участі іранського бізнесу у підготовці до чемпіонату Євро 2012. Зокрема, були розглянуті шляхи збільшення товарообігу між державами, який у 2010 р. склав усього близько мільярда доларів США. За результатами зустрічі, на прохання іранської сторони, Рада підприємців готує лист до Прем’єр-міністра України Миколи Азарова із пропозицією якнайшвидше провести спільне засідання міжурядової економічної комісії, задля пожвавлення діалогу між вищим керівництвом держав та оптимізації співпраці бізнес-кіл України та Ірану [45]. 1 червня 2011 р. в Києві відбулися українсько-іранські політичні консультації на рівні директорів політичних департаментів МЗС двох країн. 25–26 червня 2011 р. голова Комітету з питань національної безпеки та оборони Верховної Ради України А. Гриценко взяв участь у міжнародній конференції «Світ без тероризму», яка проводилася в Тегерані. У рамках активізації міжпарламентського співробітництва та політичного діалогу в 2011 р. було організовано візит до Ірану делегації Верховної Ради України на чолі із заступником Голови ВР України М. Томенком. 10–14 липня 2011 р. парламентарі зустрілися з головою Меджлісу  А. Ларіджані, міністром закордонних справ А. Салехі, секретарем Вищої ради національної безпеки С. Джалілі, керівником парламентської групи дружби «Іран Україна» М. Санаї, міністром торгівлі, промисловості та шахт М. Газанфарі. В ході зустрічей відбувся конструктивний обмін думками з питань сучасного стану та перспектив розвитку українсько-іранських відносин. 12–13 грудня 2011 р. в Києві пройшли консультації на рівні директорів територіальних департаментів. 8 червня 2012 р. Міністр закордонних справ К. Грищенко провів коротку протокольну зустріч із заступником міністра закордонних справ Ісламської Республіки Іран Б. Камольванді, який перебував в Києві з робочою поїздкою у зв’язку із офіційним відкриттям реконструйованого будинку Посольства ІРІ [34]. 2.2. Торгівельно-економічні зв’язки України з Іраном. Ісламська Республіка Іран за своїм ресурсним, економічним, науково-технічним й політичним потенціалом – одна із найпотужніших країн регіону Середнього Сходу та Ісламського світу в цілому. При населенні більше ніж 75 млн. осіб та ВВП на душу населення майже 8000 дол. США, Ісламська Республіка Іран є однією з не багатьох країн світу, яка має реальні кошти для здійснення масштабних проектів. В силу ідеологічної і політичної консолідації, військової та економічної могутності, Ісламська Республіка Іран є державою, яка суттєво впливає на більшість арабських країн Близького Сходу, Закавказзя та Центральної Азії. ІРІ являє собою практично і потенційно дуже вигідного для України партнера в торгівельно-економічній та енергетичній сферах співробітництва. Іламська Республіка Іран є одним із найбільших торгівельно-економічних партнерів України у регіоні Близького Сходу, країною, в співробітництві з якою наша держава має значний економічний інтерес [2, с. 3]. Інтереси України щодо співробітництва з Іраном знаходяться у площині вигідного та надійного торговельно-економічного партнерства та полягають у виконанні завдань диверсифікації шляхів енергопостачання та здійснення ефективної співпраці з Іраном щодо гарантування миру і стабільності в регіоні. У 1992 р. уряди обох держав прийняли рішення про постачання в Україну іранської нафти, природного газу, сірки, цинкового концентрату, одягу та взуття; при цьому передбачалося частину вартості нафти сплатити товарами: залізорудною сировиною, хімічною продукцією, марганцевою рудою, прокатом чорних металів, цементом, запасними частинами до автомобілів КРАЗ, тракторами, бульдозерами, електродвигунами, запасними частинами для гірничошахтного устаткування. Під час відвідання Донецької області (1992) іранська делегація уклала протокол про закупівлю в Україні окатишів та марганцевої руди. У 1993 р. двосторонні переговори сприяли укладанню міжурядових угод про співпрацю в галузі автомобільного, повітряного та морського транспорту, підписано контракт на поставку в Іран десяти літаків АН-32, а також про поставку в Україну 60 тис. тон іранської нафти [54]. Іранський напрям співпраці в Україні називають "новим азимутом" української зовнішньої політики, він відкривав широкі можливості і привабливі перспективи. Саме Іран став першим пунктом просування українських інтересів на Близький і Середній Схід, і заінтересованість у співробітництві з ним є реальною і конкретною. У цьому зв'язку доцільно підкреслити певну зацікавленість ділових і наукових кіл України у співробітництві зі своїми партнерами і в Ірані. Поки що наші економічні взаємозв'язки обмежуються незначними обсягами експортно-імпортних операцій. За 10 місяців 1994 р. офіційно врахований експорт українських товарів до Ірану становив 15,8 млн. дол., а імпорт – відповідно, всього 448 тис. дол. Україна експортувала енергетичне устаткування (на 3,4 млн. дол.), електродвигуни і телерадіоапаратуру (на 6,6 млн. дол.), чорні метали та вироби з них (на 1,1 млн. дол.), цукор і кондитерські вироби (на 4 млн. дол.) й інші досить дрібні партії товарів, а з Ірану імпортувала деякі види (у дуже невеликих обсягах) харчових продуктів, взуття та одягу. Звичайно, це не відповідає реальним експортним потенціалам обох країн. Незважаючи на те, що дипломатичні зв’язки між Україною та Ісламською Республікою Іран було встановлено ще у 1991 р. (25 грудня), перше десятиліття відносин відзначилося достатньо статичним розвитком. Виключенням є створення Міжурядової українсько-іранської спільної комісії з економічного та торговельного співробітництва (МСК) в 1996 р., та підписання контракту щодо спільного виробництва пасажирських літаків АН-140 у 1997 р. [2, с. 4–5]. Водночас потенціал двостороннього співробітництва між країнами суттєво ускладнювався тиском на Україну з боку США. Відмова нашої держави від участі в Бушерському контракті, яка відбулася після візиту до Києва американського Держсекретаря М. Олбрайт у березні 1998 р., призвела до втрати державою мільйонних контрактів. Згідно зі статистикою Державної митної служби України, обсяг торговельного обміну між двома країнами у 1999 р. становив 100,1 млн. доларів, у 2002 р. — 172,2 млн., а в 2005 р. експорт до Ірану становив уже 577 млн. доларів, а імпорт —18,1 млн. Отже, Іран є перспективним партнером для України, оскільки рівень позитивного сальдо зростає. Варто зазначити, що товарообіг між Україною та Іраном з 500 тис. дол. США у 1992 р. зріс до 443 млн дол. у 2004 р., а в 2006 р. Становив приблизно 595 млн дол. При цьому обсяги українського експорту в Ірану 40 разів пере-вищують показники імпорту з цієї країни. Основними позиціями експорту з України до Ірану протягом 2006-2009 рр. є металопродукція, сільгосппродукція, машини та механізми, продукція хімічної промисловості. Україна за обсягами експорту до Ірану посідає одне з перших місць серед країн Європи, поступаючись лише Італії, Німеччині та Франції. У 2008 р. Іран зайняв п’яте місце серед 24 країн Близького та Середнього Сходу щодо зовнішньоторговельного обігу України з країнами регіону. У цьомуж році відбулося безпрецедентно різке зростання товарообігу й українського експорту, зокрема – зростання на 67 % порівняно з 2007 р. й на 70 % з 2006 р.[5]. У 2008 р. найбільші проекти в Ірані здійснювали наступні українські компанії: АНТК „Антонов”, ВАТ „Мотор-Січ”, ДП НВКГ „Зоря-Машпроект”, ВАТ „Азовмаш”, „Крюківській вагонобудівний завод” та компанія „Систем Кепітал Менеджмент”. Також розширюється українсько-іранське співробітництво в галузі залізничного вагонобудування, зокрема планується постачання до Ірану продукції українських підприємств ВАТ „Крюківський вагонобудівний завод” та ВАТ „Азовмаш” у рамках існуючих та нових контрактів. В контексті цього варто зазначити, що своєрідним індикатором поглиблення українсько-іранської взаємодії у зазначених сферах стало посилення зацікавленості ділових кіл обох країн у взаємному спілкуванні та прискоренні динаміки економічної активності на ринках. Про це свідчить проведення спільних бізнес форумів, конференцій і семінарів. У цілому залучені до спільного виконання економічні проекти, що вимагають довгострокового співробітництва, використання сприятливих умов пожвавлення товарообміну, активізації приватнопідприємницької взаємодії ділових кіл обох країн, визначення загальних господарських інтересів у регіональних вимірах — усі ці напрями українсько-іранської співпраці є надійним фундаментом розвитку двостороннього партнерства на рівні стратегічної взаємозацікавленості. В Україні поки що немає деталізованої концепції своїх національних інтересів на Близькому Сході, хоча значною мірою на сьогодні вони вже окреслені. Помітні і ключові елементи структури системи національних близькосхідних інтересів, які визначаються безпосередніми економічними потребами країни і необхідністю забезпечення її національної безпеки [15]. Співробітництво між Україною та Ісламською Республікою Іран базується на низці угод, яких було досягнуто вже в новому тисячолітті. До них відносяться: Договір про основи взаємовідносин і принципи співробітництва між Україною та Ісламською Республікою Іран, Меморандум між Урядом України й Урядом Ісламської Республіки Іран про торговельно-економічне співробітництво на 2003–2007 рр. та Програма реалізації напрямків торговельно-економічного співробітництва між Урядом України та Урядом Ісламської Республіки Іран на 2003–2007 рр. (підписані під час офіційного візиту Президента Ірану С. М. Хатамі в Україну у жовтні 2002 р.) [3, с. 82]. Окремий інтерес представляє регіональне співробітництво з Іраном. Серед українських експортерів на іранському ринку виділяються підприємства, контрольовані донецькою фінансово-промисловою групою. Інтерес донеччан до південних держав обґрунтований. Іран посідає друге місце у світі за запасами природного газу, відстаючи тільки від Росії, а також є одним з найбільших власників запасів нафти. Водночас, асортимент продукції, виготовленої Індустріальним союзом Донбасу, — труби, обладнання для нафтогазової галузі, — може задовольнити потреби іранського паливно-енергетичного комплексу. Співробітництво України з Іраном в 2009 р. відбувалося в рамках чинної договірно-правової бази, зокрема, Торговельної Угоди між Урядом України та Урядом ІРІ (2001 р.), Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Ісламської Республіки Іран про взаємне сприяння та захист інвестицій (1996 р.), Меморандуму про взаєморозуміння між Україною та ІРІ відносно економічного і промислового співробітництва (1992 р.), а також Меморандуму про взаєморозуміння Четвертого спільного засідання міжурядової українсько-іранської комісії з економічного та торговельного співробітництва (2004 р.) та домовленостей Третього спільного засідання Комітету з питань режимів торгівлі між Україною та Ісламською Республікою Іран (2007 р.). У 2009 р. Іран посів 11-те місце серед країн світу та 4-те місце серед країн Азії за обсягами українського експорту, частка постачань до іранського ринку в загальному обсязі експорту склала 1,9%. При цьому, за розміром позитивного сальдо у зовнішній торгівлі України (722,627 млн. дол. США) Іран в 2009 р. зайняв 3-тє місце серед країн світу (після Туреччини і Єгипту). Згідно з даними Держкомстату експорт товарів з України за сім місяців 2010 р. виріс на 33,3 % — до 27,335 млрд дол., імпорт — на 30,1 %, до 30,789 млрд дол. Як вже було сказано, сальдо торгівлі товарами стало погіршуватися з червня: якщо за підсумками п’яти місяців воно було краще торішнього значення на 8,3 %, то за підсумками півріччя вже перевищило показник 2009 р. на 2 % і досягло 2,515 млрд дол. Експорт товарів з України в Іран у першому півріччі виріс на 33,5 % — до 23,098 млрд дол., імпорт — на 29,6 %, до 25,613 млрд дол. Згідно з даними Держкомстату за січень-липень 2010 р. коефіцієнт покриття імпорту експортом становив 0,89 (за сім місяців 2009 р. — 0,87). Зовнішньо-торговельні операції Україна здійснювала з партнерами з 208 країн світу. Як повідомлялося раніше, в січні-червні імпорт товарів перевищив експорт на 2514,9 млн дол. Протягом 2010 р. сальдо торгівлі товарами поліпшилося на 12848,2 млн дол. порівняно з 2009 р. (у 2009 р. негативне сальдо становило 18580,9 млн дол.) [49]. Сьогодні Україна і Іран співпрацюють у 20 проектах. Насамперед, це партнерство у галузі виробництва пасажирських літаків для місцевих авіаліній АН-140 (Iran-140) за українською ліцензією. ІРІ випускає 30% вузлів, інші 70% поступають у готовому вигляді з України. Загалом планується виготовити 43 таких літаки (за іншими джерелами, 80). Контракт підписаний в 1997 р., складання першого Ан-140 завершилося у жовтні 2000 р., а в лютому 2001 р. почалися його випробування. Можливим є застосування літака у військово-транспортній авіації. Модифікація Iran-140МП призначається для морського патрулювання, Iran-140Т є тактичним транспортним варіантом [2, с. 4]. Україна працює над контрактом щодо продажу Ірану 50 літаків типу Ан-148. Між Тегераном і Києвом ведеться підготовка до підписання цього контракту найближчим часом. А наприкінці літа Харківський завод “Електроважмаш” підписав крупний контракт на постачання устаткування для теплової електростанції в Ірані. Завод постачатиме обладнання теплової електростанції “Бісотоун”, розташованої в західній частині Ірану. Підприємство підписало контракт на виробництво двох комплектів турбогенераторів ТГВ-320-2ПТ3 номінальною потужністю 320 МВт кожен з іранською компанією “Azarab Energy”. Вартість контракту не розголошується. Мова йде про кілька десятків мільйонів євро. Завод повинен виконати замовлення протягом двох років. Також розвивається співпраця у галузі виробництва авіаційних двигунів компанією «Мотор-Січ» і Компанією авіаційної промисловості Ірану; існує угода між Ісфаханським металургійним комбінатом, об'єднанням «Гаєм-ор-Реза» і компанією «Азовімпекс» про поставки коксівного устаткування до Ірану; продовжується співпраця у галузі виготовлення і ремонту в Ірані газових компресорів, нафтової і газової промисловості, нафтохімії. З 2001 по 2006 рр. товарообіг між двома країнами збільшився майже втричі (з 165 до майже 595 млн. дол. США) [9, с. 28]. Розвиток українсько-іранських відносин в енергетичній галузі координується Міжурядовою українсько-іранською комісією з економічного та торговельного співробітництва, яка довела свою спроможність виступати в ролі головного координатора двостороннього співробітництва в економічній сфері. Характерним прикладом позитивного надбання у двосторонніх відносинах України й Ірану стало виконання плану заходів згаданої Міжурядової комісії впродовж 2004–2007 рр. Особливе значення Ірану для України в енергетичній сфері полягає у наступному. По-перше, за висновками західних експертів, в Ірані зосереджено майже 20% світових покладів енергоносіїв – це 150 млрд. барелів нафти та 130 трильйонів газу. Ці дані засвідчують, що Іран здатний відіграти дедалі більш зростаючу роль у забезпеченні енергетичних потреб ЄС. За вказаними даними Міністерства нафти Ірану, половина покладів вуглеводнів Ірану розташована на материкових і стільки ж на шельфових родовищах Перської затоки. Найбільш багаті родовища нафти та газу були виявлені на півдні Ірану. По-друге, у питанні транзиту енергоносіїв із Середнього Сходу найбільш амбітним є проект транзиту іранського газу до Європи територією України. Даний проект було визначено пріоритетним ще в постанові Верховної Ради України «Основні напрями економічної політики України в умовах незалежності» від 25 жовтня 1991 р. У документі йшлося про підтримку пропозиції Вірменії про будівництво разом з іншими колишніми республіками СРСР трансконтинентального газопроводу «Іран – Європа» через територію України. У середині 90-х рр. з ініціативи української сторони розпочалися активні переговори щодо будівництва такого газопроводу з Ірану до Західної Європи. При цьому слід нагадати, що у липні 2005 р. українська компанія «Нафтогаз України» вже пропонувала уряду Ірану розглянути варіант прокладання газопроводу за маршрутом «Іран – Вірменія – Грузія – Чорне море –Україна –Європа». По-третє, постачання іранських енергоносіїв визначено в «Енергетичній стратегії України на період до 2030 р.» як перспективні джерела імпорту природного газу [35]. На даному етапі двостороннє торговельно-економічне співробітництво між Україною та Іраном здійснюється у таких секторах промисловості як літакобудування, машинобудування, металургія, а також у сфері транспорту (понад 170 товарних позицій).

2. 3. Науково-технічне співробітництво. В сфері українсько-іранського науково-технічного співробітництва між сторонами останнім часом зросла кількість двосторонніх візитів на експертному рівні, в ході яких опрацьовувалися можливості щодо подальшого розвитку вже започаткованого співробітництва, а також налагодження нових взаємовигідних контактів у машинобудуванні, енергетиці, нафтогазовій промисловості, в авіаційній, хімічній, нафтохімічній, залізничній і сільськогосподарській сферах [19; с. 10]. Головним здобутком співпраці стають не тільки продаж іранській стороні обладнання та механізмів вітчизняного виробництва, перш за все для авіаційної, газової, електротехнічної, радіотехнічної та машинобудівної галузей промисловості. . Прикладом науково-технічного співробітництва між двома країнами є надання сприяння українською стороною у створенні Іраном власної літакобудівної галузі. Нагадаємо, що кілька років тому Іран закупив 12 українських літаків АН-74 виробництва Харківського авіазаводу, а тепер за ліцензіями в рамках контракту ,в кооперації з ХАЗ почав серійне виробництво пасажирського літака АН-140 на базі іранського літакобудівного заводу HESA. Проектом, розрахованим на 20 років, передбачений випуск 120 літаків АН-140. Співробітництво в цій галузі останнім часом набирає все більш динамічного розвитку, що обумовлюється прагненням Ірану створити власний повний цикл виробництва літаків середнього класу, наявністю взаємної зацікавленості й одержанням реальної економічної вигоди [54]. 1 листопада 2012 р.,  відбулася зустріч Голови Держінформнауки Володимира Семиноженка з представниками наукових кіл Ісламської Республіки Іран. Очолював делегацію іранських науковців ректор Тегеранського університету пан д-р Фахад Рахбар. Від іранської сторони у зустрічі взяв участь Надзвичайний і Повноважний Посол Ісламської Республіки Іран  в України пан д-р Акбар Гасемі-Аліабаді. Під час зустрічі сторони обговорили стан розвитку науково-технічної сфери в Україні та Ісламській Республіці Іран. Пан д-р Фахад Рахбар поінформував українську сторону про наукові здобутки вчених Тегеранського університету, зокрема у сфері біотехнологій, нанотехнологій, медичного і аграрного сектору. Іранська сторона відзначила високий рівень розвитку науки і технологій в та висловила пропозиції щодо налагодження співпраці між університетами і науковими установами України та Ісламської Республіки Іран [6].

Культурне співробітництво. З метою ознайомлення з культурним надбанням двох держав проводиться обмін спеціалістами в галузі художньої творчості, кіно, музичного мистецтва, організуються виставки робіт художників двох країн, декоративно-прикладного мистецтва, українські творчі колективи беруть участь у національних та міжнародних фестивалях, що проводяться на території Ірану [9, с. 28]. 21 квітня до 22 травня 2004 р. в Україні відбулись Дні культури Ісламської Республіки Іран, в програмі яких – покази іранських фільмів і дві виставки, на яких були представлені перське карбування, кераміка, мініатюра, моарраг, інкрустація, каліграфія, фотографія, сучасний живопис, книжки тощо. Дні Ірану проходитимуть у Києві, Львові, Харкові та Сімферополі. У кінопрограмі буде представлено шість фільмів. У Києві вони демонструватимуться 21–24 квітня в Домі кіна , у Львові – від 28 квітня до 2 травня в кінотеатрі "Кінопалац" , у Харкові – 11–15 травня у кінотеатрі "Холодногорський", у Сімферополі – 19–22 травня в кінотеатрі ЦКБ "Космос" [25]. З 11 по 17 листопада 2010 р. в Українському домі пройшли дні культури і мистецтв Ісламської Республіки Іран. У ці дні всі бажаючі змогли безпосередньо познайомитися з кращими зразками іранського мистецтва і отримали уроки від іранських майстрів. Зокрема, в Рамках культури і мистецтва Ірану були заплановані такі заходи, як фестиваль художніх фільмів, концерт музичного мистецтва народностей, що населяють Іран, демонстрація національних костюмів та інше [27]. У листопаді 2010 р. у Тегерані, в культурному центрі «Меляль» пройшла виставка української художньої фотографії «Чарівна Україна», організована за співпраці Посольства України в Ірані, Національної спілки фотохудожників України та згаданого культурного осередку. Виставка українського фотомистецтва відбулася вперше за майже двадцятирічну історію сучасних українсько-іранських дипломатичних відносин. До фіналу 27-го міжнародного фестивалю короткометражного фільму (листопад 2010 р., м. Тегеран) увійшла кінострічка Мирослава Слабошпицького «Глухота». У грудні 2010 р. відбулася презентація музичного альбому «Щедрик», що містить твори українських композиторів у виконанні іранського гітариста Ф. Теграніяна. У лютому цього року на 29-му міжнародному театральному фестивалі «Фаджр» Львівський духовний академічний театр «Воскресіння» тричі показував вуличну виставу «Глорія», яку із захопленням сприйняли іранські глядачів. Добре знана в Ірані творчість українських карикатуристів, зокрема, Ю. Кособукіна. Його роботи відзначалися на багатьох фестивалях і конкурсах, зокрема, на 9-му міжнародному тегеранському бієналє карикатури (грудень 2009 р.), 1-му міжнародному фестивалі карикатури «Фаджр» (березень 2010 р.), 1-му міжнародному фестивалі карикатури «Hop Cartoon» вітень 2010 р.), 6-му міжнародному мистецькому фестивалі оптимального водоспоживання (травень 2010 р.), міжнародному конкурсі карикатури «Диявол проти священного писання» (квітень 2011 р.), третьому міжнародному фестивалі карикатури на тему продуктивності [30].

18 серпня 2011 р. в приміщенні Міністерства культури України відбулася зустріч заступника Міністра культури України Тимофія Кохана з заступником Надзвичайного і Повноважного Посла Ісламської Республіки Іран в Україні Махаммедом Алі Ескандері. Сторони відзначили стабільність розвитку двосторонніх українсько-іранських відносин у сфері культури та зростаючу зацікавленість народів обох країн до культурно-історичного надбання держав-партнерів, свідченням чого є проведення культурних акцій в Україні та Ірані, які мали широкий позитивний резонанс. Під час зустрічі пан Ескандері висловив готовність іранської сторони до подальшої активізації відносин у сфері культури, оскільки саме гарні відносини в цій царині є підґрунтям для розвитку відносин у політичній та економічній сферах. У свою чергу, Тимофій Кохан наголосив, що Міністерство культури України завжди сприймало іранську сторону як цікавого та надійного партнера з тисячолітньою історичною і культурною традицією. Він також висловив готовність української сторони до підтримки ініціатив Ірану у сфері культури. Під час зустрічі сторони обговорили питання співробітництва у сфері кінематографії, а також питання перепоховання праху відомого київського архітектора Владислава Городецького, могила якого знаходиться в Тегерані. Іранська сторона повідомила про готовність розглянути це питання та найближчим часом дати відповідь українській стороні [27]. Зокрема, 22–29 лютого 2012 р. в культурно-історичному комплексі «Палац Голестан» відбулася, організована Посольством України, фотовиставка «Україна в XIX столітті», приурочена до 20-ї річниці встановлення дипломатичних відносин між Україною та Ісламською Республікою Іран. Експозиція включала низку робіт видатного фотографа французького походження Ж. Х. Рауля, який жив і працював у XIX столітті як в Україні, так і в Ірані. На фотографіях, відтворених з оригіналів робіт, які зберігаються у фондах «Палацу Голестан», зображені краєвиди та мешканці різних регіонів України того часу. 4–6 травня 2012 р. Міністр культури України  Михайло Кулиняк  на чолі офіційної делегації перебував в Ісламській республіці Іран. Під час візиту Михайло Кулиняк  провів офіційну зустріч з Міністром культури та ісламської орієнтації Ісламської Республіки Іран Сейєд-Мохаммадом  Хосейні.  В ході зустрічі  сторони обговорили пріоритетні напрямки та перспективи двостороннього  співробітництва в галузі культури між Україною та Іраном, зокрема у сфері культурної спадщини. Міністр Ісламської Республіки Іран Сейєд-Мохаммад Хосейні високо оцінив розвиток культурно-мистецьких взаємин двох країн, відзначивши низку мистецьких акцій, проведених в рамках презентації іранської культури в Україні. Було також висловлено побажання провести Тиждень української культури в одному з міст Ірану. Міністр культури України  Михайло Кулиняк, який під час візиту відвідав історичні  міста Шіраз та Ісфаган, із задоволенням ознайомився з культурними пам'ятками цих міст, відзначивши, що обидві країни володіють визначними пам'ятками архітектури, з якими необхідно знайомити український та іранський народи. Він також привітав ідею проведення Тижня української культури в Ісламській Республіці Іран [46]. Тиждень культури України в Ірані запропонував провести в провінції Ісфахан (Іран) губернатор Аліреза Закер Есфагані. Ідея налагодження культурного обміну була висловлена на зустрічі губернатора, посла Ірану в Україну Акбар Гасемі-Аліабаді і голови Харківської облдержадміністрації Михайла Добкіна. За словами А. Есфагані, представники культурної сфери Харківської області приїдуть до Ісфахан, а потім представники культури провінції Ісфахан - в Харківську область. Тижні культури сприятимуть налагодженню культурних зв'язків між країнами. Як зазначив М. Добкін, він підтримує ідею розширення культурного обміну. "Ми привеземо наших майстрів культури в Іран і організуємо тиждень іранської культури в Харківській області на найвищому рівні". Як повідомив журналістам А.Гасемі-Аліабаді, пропозиція про розвиток культурного співробітництва було щойно висловлено, і говорити про терміни здійснення цього проекту ще рано. Спочатку в Ісфахан приїде делегація з Харківської області. Культуру Ірану в Харківській області можуть представити виставки давньої кераміки, каліграфії, покази іранських фільмів та виставки знаменитих на весь світ перських килимів [28]. Отже, відносини з Іраном характеризуються відсутністю політичних проблем. Республіка важлива для України, насамперед власним економічним потенціалом, перспективами інвестиційного співробітництва та можливостями співпраці в енергетичній сфері.

РОЗДІЛ 4

УКРАЇНО-АФГАНСЬКІ ВІДНОСИНИ

2.1. Політичне співробітництво країн.

Ісламська Держава Афганістан - багатонаціональна країна. Воєнні дії, що не припинялися протягом понад 20 років, завдали значної шкоди економіці Афганістану. Рівень життя в країні сьогодні є одним з найнижчих у світі. Афганістан до останнього часу мав обмежені торговельні зв'язки з іншими державами. При цьому імпорт постійно перевищував експорт. 

Керівництво Ісламської Держави Афганістан визнало незалежність України 24 грудня 1991 р. Держави встановили дипломатичні вiдносини 17 квітня 1995 р. У липні 2002 р. Указом Президента України Надзвичайним і Повноважним Послом України в Перехідній Державі Афганістан за сумісництвом був призначений Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Узбекистан А. І. Касьяненко. 24 жовтня 2002 р. відбулося вручення вірчих грамот Послом України А. І. Касьяненком Президенту Афганістану Х. Карзаю. У цей же період в Україні відкрилося Посольство Афганістану. 3 липня 2003 р. відбувся візит до Кабулу урядової делегації України на чолі з віце-прем’єр-міністром В. А. Гайдуком, в рамках якого було проведено його зустріч з  Главою Уряду Афганістану Х. Карзаєм. В ході бесіди було обговорено комплекс питань щодо поглиблення українсько-афганських відносин, напрямки можливої участі України у відновлювальних роботах. В. А. Гайдук мав також бесіди з міністром фінансів Афганістану А. Гані, віце-президентом А. Арсало [36]. 27 серпня 2003 р. відбувся офіційний візит в Україну Міністра закордонних справ Афганістану д-ра А. Абдулло. В ході візиту А. Абдулло прийняв Президент України Л. Д. Кучма. Відбулася зустріч з Віце-прем’єр-міністром України В. А. Гайдуком та переговори з Міністром закордонних справ України А. М. Зленком. Під час зустрічей було обговорено сучасний стан та перспективи українсько-афганських відносин у політичній, торговельно-економічній, гуманітарній та інших сферах. Підписано Протокол про співробітництво між Міністерством закордонних справ України і Міністерством закордонних справ Перехідної Ісламської Держави Афганістан. Передано запрошення Міністру закордонних справ України відвідати Афганістан в зручний для нього час [42, с. 194]. 4 квітня 2004 р. відбувся офіційний візит в Афганістан Міністра закордонних справ України К. І. Грищенка. В ході візиту глава МЗС України зустрівся з Президентом Афганістану Х. Карзаєм, Віце-президентом А. Арсало та провів переговори з Міністром закордонних справ А. Абдулло. Загальна спрямованість візиту полягала в організації цілісної системи співробітництва між двома державами, перш за все, в політичній та торговельно-економічній сферах, визначенні перспективних форм співпраці на міжнародній арені, в питаннях міжнародної та регіональної безпеки [42, с. 195]. 10 січня 2006 р. в Астані відбулася зустріч Президента України В. Ющенка з Президентом ІРА Х. Карзаєм, під час якої сторони обговорили питання двостороннього економічного співробітництва, зокрема спільну розробку нафтогазових родовищ в Ісламській Республіці Афганістан та використання трубопроводів, що проходять афганською територією. Президент України відзначив перспективність співпраці в аерокосмічній та електроенергетичній галузях, виробництві мінеральних добрив [53, с. 40]. 6 травня 2006 р. Указом Президента України В. А. Ющенка Посла України в Туркменістані В. А. Майка було призначено Надзвичайним і Повноважним Послом України в Туркменістані та Ісламській Республіці Афганістан. Це стало свідченням налаштованості керівництва України на активізацію політичних і економічних взаємин з Афганістаном [4, с. 567].

Цьогож місяця в Афганістані перебувала українська делегація, очолювана Першим заступником Міністра палива та енергетики України Ю. В. Проданом. Відбулися переговори з керівництвом паливно-енергетичного комплексу Афганістану щодо перспектив двосторонньої українсько-афганської взаємодії, зокрема, з розробки нафтогазових родовищ  ІРА . 18 липня 2006 р. відбулася зустріч заступника Міністра закордонних справ України Ю. В. Костенка з Послом Ісламської Республіки Афганістан в  Україні М. Делаваром. Сторони обговорили питання організації візиту в Україну Президента ІРА Х. Карзая на запрошення Президента України В. А. Ющенка. Афганський дипломат висунув пропозицію щодо налагодження прямого повітряного сполучення між країнами. 20 вересня 2006 р. Міністр закордонних справ України Б. І. Тарасюк під час перебування в Нью-Йорку з метою участі у роботі 61-ї сесії ГА ООН зустрівся з Міністром закордонних справ Ісламської Республіки Афганістан Р. Д. Спанта. У ході зустрічі Б. Тарасюк наголосив, що Україна продовжуватиме підтримувати зусилля міжнародного співтовариства, спрямовані на підтримку демократичних процесів, відновлення миру і стабільності в Афганістані, та готова зробити свій внесок у відбудову економіки цієї країни. Співрозмовники погодилися, що майбутній візит в Україну Президента Афганістану Хаміда Карзая має стати одним із ключових заходів, спрямованих на зміцнення політичного діалогу між нашими державами й активізацію взаємовигідного співробітництва у торговельно-економічній, гуманітарній та інших галузях. У цьому зв'язку сторони відзначили важливість проведення третього Українсько-Афганського бізнес-форуму, який було заплановано організувати під час візиту Х. Карзая в Україну і який буде присвячено темі співробітництва двох країн у нафтогазовій та електроенергетичній галузях. На початку 2005 р. Україна заявила про свою готовність сприяти НАТО у проведенні операцій в Афганістані. У червні 2006 р. Міністр оборони України А. Гриценко висловився за відправку до Афганістану українських військовослужбовців для виконання гуманітарних, але не бойових завдань. Це мають бути військові медики, інженери, спеціалісти з управління повітряним рухом, викладачі, інструктори та фахівці з обслуговування техніки радянського виробництва. Прем’єр-міністр України В. Ф. Янукович під час свого перебування в Брюсселі у вересні 2006 р. запевнив керівництво НАТО в готовності України брати участь у військових операціях спільно з НАТО, зокрема, в Афганістані.

15 жовтня 2006 р. Надзвичайний і Повноважний Посол України в Туркменістані вручив вірчі грамоти Президенту Ісламської Республіки Афганістан Хаміду Карзаю та офіційно приступив до виконання обов’язків Надзвичайного і Повноважного Посла України в цій державі. Під час бесіди лідер Афганської держави позитивно оцінив динаміку двосторонніх українсько-афганських взаємин, підкреслив налаштованість Уряду Ісламської Держави Афганістан до започаткування широкомасштабної співпраці з Україною, насамперед у торговельно-економічній, військово-технічній, будівельній, паливній та гідроенергетичній сферах і закликав українські компанії до налагодження взаємовигідного співробітництва.

Було обговорено питання внутрішньополітичної та соціально-економічної ситуації в Афганістані, зовнішньополітичних пріоритетів Ісламської Держави Афганістан. Українською стороною було наголошено на підтримці дій керівництва Ісламської Держави Афганістан і високо оцінено зусилля світової спільноти, роль ООН, НАТО, ЄС в процесах стабілізації та післявоєнної відбудови Афганістану. Підкреслено, що Україна братиме найактивнішу участь у зазначених процесах. Загалом було проведено велику кількість зустрічей і переговорів на високому рівні, що стало підтвердженням реальної налаштованості афганської сторони на розвиток взаємовигідної співпраці з Україною. Під час прийому в Міністра закордонних справ Афганістану Р. Д. Спанти Посол України вручив копії Вірчих Грамот.

У ході бесіди обговорювалась сучасна політична й економічна ситуація в Ісламській Державі Афганістан, питання двосторонніх українсько-афганських стосунків, взаємодії наших держав на міжнародній арені. Афганську сторону було запевнено у наданні Україною всесторонньої підтримки діям Уряду Афганістану, спрямованим на стабілізацію внутрішньополітичної та внутрішньо-економічної ситуації в Ісламській Державі Афганістан, підвищення рівня життя населення, подоланні тероризму й інших негативних проявів екстремістських сил, досягнення економічного зростання країни.

Підписання 26 січня 2007 р. Указу Президента України №47/2007 «Про направлення миротворчого персоналу України для участі в операції Міжнародних сил сприяння безпеці в Ісламській Державі Афганістан», створює хороші передумови для успішного й ефективного розвитку двосторонніх відносин. 25 січня 2008 р. в рамках Світового економічного форуму в Давосі Президент України В. А. Ющенко провів зустріч з Президентом Афганістану Х.Карзаєм. Сторони обговорили питання торгово-економічного співробітництва двох країн. Президент України підтвердив Х. Карзаю запрошення відвідати Україну з візитом протягом 2008 р. 

23 травня 2008 р. в МЗС України відбулися переговори делегацій на чолі з Міністром закордонних справ України В. С. Огризком  і Міністром закордонних справ Ісламської Республіки Афганістан Р. Д. Спантою у рамках його офіційного візиту в Україну. У ході переговорів було розглянуто сучасний стан відносин між Україною та Афганістаном і перспективи розвитку двостороннього співробітництва. Сторони висловилися за подальшу активізацію політичного діалогу та наголосили на важливості здійснення офіційного візиту до України Президента Афганістану Х. Карзая. Особлива увага була приділена питанням розширення співпраці в гуманітарній сфері й галузі освіти. За результатами переговорів В. С. Огризко і Р. Д. Спанта підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва між Дипломатичною академією при МЗС України та Інститутом дипломатії МЗС Афганістану. 21 вересня 2008 р., напередодні початку політичних дискусій у рамках 63-ї сесії ГА ООН, відбулася телефонна розмова між міністрами закордонних справ України і Афганістану, у ході якої порушувалися питання взаємної підтримки [47].

22 лютого 2011 р. Указом Президента України В. Ф. Януковича Надзвичайним і Повноважним Послом України в Туркменістані та Ісламській Республіці Афганістан призначено В. М. Шевальова. 16 листопада 2011 р. Надзвичайний і Повноважний Посол Ісламської Республіки Афганістан Фазлуррахман Фазіл вручив вірчі грамоти Президенту України В. Януковичу. 10 травня 2012 р. Надзвичайний і Повноважний Посол ІР Афганістан в Україні пан Фахлуррахман Фазіл зустрівся з головою Харківської обласної державної адміністрації паном Михайлом Добкіним. В ході зустрічі сторони обговорили перспектив двостороннього співробітництва між Харківською областю і Афганістаном. Зокрема, Михайло Добкін і Фазіл Фазлуррахман обговорили можливість створення культурного центру в Харкові. Крім того, голова ХОДА запропонував розглянути питання поставок тракторів виробництва ХТЗ, а також запевнив пана Посла в тому, що дасть відповідні доручення для вивчення ситуації з отриманням дозволу на проживання в Харкові громадян Афганістану. «Я вдячний за ваш візит. Ми за всіма напрямком співробітництва, які з вами визначили, будемо рука об руку робити так, щоб дружба між нашими народами тільки міцнішала», - підкреслив Михайло Добкін [31]. 21 травня 2012 р. в рамках саміту Північноатлантичного альянсу (Чикаго, США) Президент України Віктор Янукович  провів зустріч із Президентом Ісламської Республіки Афганістан Хамідом Карзаєм. 22 травня 2012 р. президент України Віктор Янукович і Президент Афганістану Хамід Карзай домовилися про створення Спільної міжурядової комісії з питань торговельно-економічного співробітництва. Про це сказав Глава Української держави журналістам, говорячи про підсумки своєї зустрічі з афганським колегою. За словами Президента, комісія займатиметься широким спектром питань, які становлять інтерес для обох країн. Сторони також домовилися про обмін візитами на високому рівні - Президента Афганістану в Україну і, відповідно, Президента України до Афганістану. В. Янукович та Х. Карзай, крім того, обговорили двосторонні відносини та питання, які стосуються гуманітарної місії України в Афганістані. «Ми обговорили широкий спектр співпраці, яку ми будемо започатковувати найближчим часом. Це і будівництво різних об’єктів інфраструктури в Афганістані: транспортної, енергетичної. Це ремонт військової техніки часів СРСР», - сказав Віктор Янукович. За його словами, крім Міжурядової комісії, будуть також створені робочі групи за всіма напрямками співробітництва. Глава держави наголосив, що Афганістан є цікавим економічним партнером для України в регіоні.

10 вересня, розпочався візит військової делегації на чолі з міністром оборони України Дмитро Саламатін до Афганістану. В ході візиту до Кабула заплановані зустрічі Саламатіна з президентом Афганістану Хамідом Карзаєм і командувачем Міжнародними силами сприяння безпеці, американським генералом Джоном Р. Алленом. За даними Міноборони, у місті Чагчаран міністр оборони України візьме участь у церемонії нагородження українських миротворців, особового складу литовської групи з розвитку провінції Гор і партнерів по коаліції. Крім того, на базі литовської групи з розвитку провінції Гор регіонального командування Захід глава оборонного відомства ознайомиться з умовами виконання завдань українськими миротворцями в Афганістані [13]. Україна і Афганістан створять Спільну міжурядову комісію з питань торговельно-економічного співробітництва. Про таку домовленість двох президентів розповів Віктор Янукович журналістам, говорячи про підсумки своєї зустрічі з афганським колегою Хамідом Карзаєм, передає прес-служба президента. За словами Януковича, комісія буде займатися широким спектром питань, які становлять інтерес для обох країн. Сторони також домовилися про обмін візитами на високому рівні - президента Афганістану в Україну та, відповідно, президента України в Афганістан [51]. 5 листопада 2012 р. Міністр оборони України Дмитро Саламатін зустрівся з делегацією Міністерства Національної оборони Ісламської Республіки Афганістан, очолюваної першим заступником Міністра Національної оборони Ісламської Республіки Афганістан Енаятуллою Назарі. Обговорювалися питання двостороннього військового співробітництва та визначалися плани на майбутнє. Зокрема, сторони висловили обопільну зацікавленість у підготовці військових фахівців на базі українських навчальних закладів, що стане фундаментом для подальшого зміцнення дружніх відносин між двома країнами. «Військова наука завжди була в нас на перших позиціях і є сильною стороною вітчизняної оборонної сфери. Ці традиції залишилися і зараз, і ми готові ділитися ними », - підкреслив Міністр оборони України Дмитро Саламатін [31]. На сьогоднішній день у складі міжнародної коаліції в Афганістані беруть участь 22 українських військовослужбовців, серед яких є фахівці з розмінування, військові медики, радники армійської авіації та штабні офіцери.

Торговельно-економічне співробітництво. У сфері торгово-економічного співробітництва між Україною і Афганістаном відбувається укріплення ділових зв’язків, перш за все на рівні приватного бізнесу. 4 квітня 2004 р. Угода між Урядом України і Урядом Перехідної Ісламської Держави Афганістан про торговельно-економічне співробітництво. Сфера економічних інтересів України в Афганістані включає видобуток транспортування нафти та газу, сільське господарство та електроенергетику. Розвиток співпраці з Афганістаном ускладнюється цілим рядом несприятливих чинників: складною безпековою ситуацією в країні, пов’язаною з боротьбою сил США та НАТО й уряду проти ісламських терористів; катастрофічним станом економіки; обмеженістю доступу до території Афганістану (складністю сполучення як через центральноазійські держави, так і через Пакистан); слабкістю контролю уряду над ситуацією в країні, у тому числі над економікою [29]. Низка українських компаній представлена на ринку Афганістану, а одна із них налагодила роботу електростанції в Гераті, що дозволило забезпечити електроенергією весь регіон. Цей проект здійснено спільно з Туркменістаном. Українська сторона забезпечила інженерну сторону проекту й управління процесом, туркменська – паливом. Українські компанії працюють у Кабулі – реконструюють пошкоджене житло, відновлюють опалювальні системи, водопостачання, приміщення. Досить активно на афганському ринку працюють українські шляхобудівні компанії. Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Афганістаном має великий потенціал у машинобудівному секторі. Афганістан придбав в Україні літак, поклавши тим самим початок взаємовідносин у сфері авіаперевезень. Афганська фірма „Сахебі ЛТД” придбала на Кременчуцькому заводі дорожніх машин асфальтобетонний і каменедробильний заводи, які зараз працюють на будівництві доріг країни. В цілому, реабілітація економічної інфраструктури Афганістану здійснюється за фінансової допомоги світового співтовариства і провідних країн світу, тому реалізація зазначених проектів українськими підприємцями можлива за умови участі у тендерах, які періодично проводить Світовий банк та інші міжнародні фінансові інститути. З метою активізації торговельно-економічних взаємин між підприємцями України та Афганістану в Кабулі відбулося два бізнес-форуми (липень 2003 і квітень 2004 рр.). Під час їх проведення українські підприємці, які представляли різні галузі вітчизняного бізнесу, ознайомилися з афганським законодавством щодо іноземної інвестиційної діяльності, системою взаєморозрахунків, податкової і митної політики, умовами участі у тендерах. В цілому участь України у реалізації окремих проектів із відновлення економічної інфраструктури Афганістану сприятиме подальшому розвиткові двостороннього політичного та гуманітарного співробітництва і взаємодії у рамках міжнародних організацій та структур. Українська делегація провела зустрічі з Міністром енергетики та водопостачання Ісламської Держави Афганістан Ізмаїлом Ханом, Міністром гірничої промисловості та природних ресурсів Ісламської Держави Афганістан Мухаммедом Ібрагімом Аделе і керівництвом Афганської торгової палати при Міністерстві торгівлі Афганістану. У ході зустрічей сторони обговорили пріоритетні напрямки співробітництва в нафтогазовій та електроенергетичній галузях. Афганська сторона погодилась надати найближчим часом інформацію про умови участі українських компаній у розробці нафтових і газових родовищ на своїй території. Обговорювалось питання участі України в будівництві газопроводу Туркменістан–Афганістан–Пакистан. Українська сторона, орієнтуючись на прийняту Енергетичну стратегію до 2030 р., поінформувала про перспективи розвитку паливно-енергетичного комплексу України. Сторони обмінялися думками щодо перспектив участі України в будівництві, реабілітації та реконструкції гідроелектростанцій, ліній електропередач і підстанцій в Афганістані. «Після вивчення наданої інформації по проектам в електроенергетиці, українська сторона підготує свої пропозиції щодо участі у них українських компаній», – зауважив Ю. Продан. За підсумками зустрічі досягнуто домовленості про продовження діалогу Україна–Афганістан в енергетичній галузі у рамках бізнес-форуму [55]. 2 квітня 2009 р. між Кабінетом Міністрів України і НАТО була підписана угода про надання дозволу на транзитне перевезення вантажів територією України на підтримку операції МССБ в Ісламській Республіці Афганістан. Листи були підписані главою місії України при НАТО від імені Кабінету Міністрів України та Генеральним секретарем від імені Альянсу. Ця Угода стала важливим кроком у сприянні сухопутним транзитним перевезенням до Ісламської Республіки Афганістан так званим «Північним маршрутом». В складі колишнього Радянського Союзу Україна брала активну участь у співробітництві з Афганістаном в різних галузях. Понад 115 фахівців з України працювали у газовій промисловості. При цьому були розвідані родовища природного газу зі загальними запасами в декілька сот млрд. куб. м. Був уведений у дію газопромисел Джаркурдук із комплексом по очищенню газу від сірки потужністю 2 млрд. куб. м на рік. Було облаштоване родовище та створений промисел Шиберган із видобутком до 3 млрд. куб. м газу на рік, збудовано газопровід довжиною близько 100 км до кордону з Туркменістаном. Природний газ становив 70% від загального обсягу експорту Афганістану. Українські фахівці обслуговували завод азотних добрив у м. Мазарі-Шаріф, сировиною для якого є природний газ. Продукція заводу, в основному, зорієнтована на експорт. Були збудовані Джелалабадський та Джилгський (провінція Газні) іригаційні комплекси для зрошування 24 тис.га і 17 тис.га відповідно, гідроелектростанція Наглу (100 тис. кВт) та теплоелектростанція Мазарі-Шаріф (36 тис.кВт). Зовнішньоторговельний обіг товарами і послугами України з ІРА у 2011 р. становив 16,13 млн. дол. США і збільшився порівняно з відповідним показником 2010 р. на 0,66 млн. дол. США (на 4,23%). Зовнішньоторговельний обіг товарами України з ІРА у 2011 р. становив 15,22 млн. дол. США і збільшився відповідно 2010 р. на 0,74 млн. дол. США (на 51%). Збільшення зовнішньоторговельного обігу товарами відбулося завдяки зростанню обсягів експорту на 0,09 млн. дол. США (на 0,6%) та імпорту на 0,65 млн. дол. США (на 138,2%). Позитивне сальдо становить 12,98 млн. дол. США. Зовнішньоторговельний обіг послугами України з ІРА у 2011 р. становив 0,91 млн. дол. США і скоротився відповідно 2010 р. на 0,08 млн. дол. США (на 9%). Зменшення обігу послуг відбулося завдяки зменшенню обсягів експорту на 0,02 млн. дол. США (на 1,8%) при одночасному скороченні імпорту на 0,07 млн. дол. США (на 45,7%). Позитивне сальдо дорівнює 0,75 млн. дол. США. Зовнішньоторговельний обіг товарів і послуг України з ІРА у І півріччі 2012 р. становив 6,06 млн. дол. США і зменшився порівняно з відповідним показником 2011 р. на 1,42 млн. дол. США (на 19%). Зменшення двостороннього товарообігу відбулося завдяки скороченню обсягів експорту на 21,3%, який становить 5,48 млн. дол. США, при одночасному збільшенні імпорту на 7,3% (становить 0,590 млн. дол. США). Позитивне сальдо дорівнює 4,9 млн. дол. США. Основні статті експорту: металопрокат, машинне та гідроенергетичне обладнання, продукція сільського господарства, зерно. Основні статті імпорту: килимові вироби, продукція сільського господарства. Прямі інвестиції в економіку України не зафіксовані. Україна має серйозні наміри щодо інвестування Афганістану. «Ми повинні підтримати цих людей, оскільки йдеться як про відчутну економічну віддачу, так і про створення позитивного іміджу України в Афганістані», – саме так охарактеризував міністр закордонних справ України К. Грищенко перспективу розвитку міждержавних відносин під час зустрічі в Кабулі з президентом Афганістану Хамідом Карзаєм [42, с. 194]. При цьому Хамід Карзай зауважив, що Афганістан прагне активізувати торговельно-економічне співробітництво з Україною та розширити співпрацю між підприємцями обох країн. У свою чергу, Костянтин Грищенко наголосив, що Україна сподівається на стабілізацію ситуації в Афганістані й хоче взяти участь у відновленні цієї держави. Український міністр іноземних справ зустрівся також із віце-президентом Афганістану Хідаятом Аміном Арсалом, який зазначив, що Афганістан має намір поглиблювати відносини з Україною [36]. Крім того, віце-президент запросив нашу державу взяти участь у реалізації економічних проектів на території Афганістану, які впроваджують за підтримки міжнародних фінансових організацій . Уряд Афганістану зацікавлений також залучити українських спеціалістів для розмінування території. За словами Костянтина Грищенка, це можна пояснити тим, що Україна має значний позитивний досвід у діяльності гуманітарного характеру. Як зазначив український міністр закордонних справ, наразі Афганістану й Україні необхідно розробити модель такої участі. До речі, українські підприємства, які працюють або планують працювати на афганському ринку, виявляють значний інтерес до дипломатичної присутності України в Афганістані. Кабінет Міністрів 21 травня схвалила проект указу Президента «Про надання гуманітарної допомоги на потреби Уряду Афганістану». «Проект указу розроблений з метою надання підтримки Україні багатонаціональним міжнародним зусиллям у справі відновлення і забезпечення міцного миру і стабільності в охопленій збройним конфліктом Ісламській Республіці Афганістан».