3)Участь у формуванні органів виконавчої влади.

4)участь у формуванні органів судової влади. Верховна Рада призначає третину складу Конституційного Суду України, обирає суддів судів загальної юрисдикції;

5)здійснення парламентського контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України, прийняття резолюції недовіри Кабінету Міністрів. Формою парламентського контролю є також діяльність Уповноваженого Верховної Ради з прав людини;

6)усунення Президента України з посади в порядку особливої процедури (імпічменту).

Верховна Рада України здійснює і інші повноваження, які відповідно до Конституції України віднесені до її відання.

Основною організаційною формою роботи Верховної Ради є сесія, яка складається з пленарних засідань, засідань комітетів, тимчасових слідчих і спеціальних комісій Верховної Ради. Засідання проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться за рішенням більшості від конституційного складу Верховної Ради. Чергові сесії Верховної Ради України починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року. Позачергові сесії Верховної Ради України , із зазначенням порядку денного , скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України або на вимогу Президента.

3. Однією з найважливіших функцій парламенту є законодавча функція, тобто прийняття, зміна чи скасування законів.

Процес створення, зміни і скасування законів називають законодавчим процесом.

В Україні він складається з таких стадій:

1) законодавча ініціатива, тобто внесення офіційної пропозиції про прийняття, зміну чи скасування закону до Верховної ради України. Таке право належить Президенту України, народним депутатам України, Кабінету Міністрів України.

2) розробка законопроекту. Вона може бути доручена парламентським комітетам, тимчасовій спеціальній комісії, міністерствам, колективам вчених-фахівців. Найчастіше перша і друга стадія законодавчого процесу збігаються, і тоді на розгляд Верховної Ради вносять готовий законопроект;

3) попереднє обговорення законопроекту. Прийнятий до розгляду законопроект обговорюється в комітетах Верховної Ради. При цьому для підготовки висновків визначається головний комітет, якому інші подають свої результати обговорення законопроекту;

4) обговорення законопроекту на пленарних засіданнях Верховної Ради ( читання законопроекту ).

- При першому читанні законопроекту Верховна рада заслуховує доповідь його ініціатора, співдоповідь ініціаторів внесення кожного альтернативного законопроекту ( якщо такі є ) , співдоповідь головного комітету, обговорює основні положення законопроекту і його структур;

- Під час другого читання ( який є основним у розгляді законопроекту ) Верховна Рада проводить постатейне обговорення законопроекту та здійснює постатейне голосування. У разі необхідності можуть обговорюватися і ставитися на голосування частини статті, її підпункти або речення;

- Третє читання законопроекту ( яке не є обов’язковим ) проводиться лише тоді, коли необхідні редакційні виправлення і узгодження розглянутого законопроекту з іншими законами;

5) прийняття закону ( у результаті другого чи третього читання ) здійснюється голосуванням. За загальним правилом, закон має одержати схвалення простої більшості членів парламенту ( тобто 50 відсотків + 1 голос ). Деякі закони мають бути схвалені 2/3 голосів парламентаріїв. Прийнятий закон підписується Головою Верховної Ради України;

6) підписання закону Президентом України, який протягом 15 днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання та офіційного оприлюднення ( промульгація ) або повертає закон зі своїми зауваженнями і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради для повторного розгляду. Таке право Президента називається правом відкладального вето. У разі якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається ним схваленим і має бути підписаний та офіційно оприлюднений. Якщо під час повторного розгляду закон знов прийнятий Верховною Радою України не менш як 2/3 від її конституційного складу, Президент України зобов’язаний його підписати та офіційно оприлюднити протягом десяти днів.

7) оприлюднення закону. Підписані Президентом України закони та інші акти , прийняті Верховною Радою України, публікуються в офіційних друкованих виданнях, якими є « Офіційний вісник України», « Відомості Верховної Ради України», а також газети – « голос України» і « Урядовий кур’єр».

8) набрання законом чинності. Відповідно до ст.94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачене самим законом, але не раніше дня його опублікування.

4. Відповідно до ст. 90 Конституції України повноваження Верховної ради припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради нового скликання.

Президент України має право достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо:

протягом одного місяця у Верховній Раді не сформовано коаліцію депутатських фракцій;

протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів України;

протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.

Рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України приймається Президентом України після консультацій з Головою Верховної Ради України, його заступниками та головами депутатських фракцій у Верховній Раді.

Повноваження Верховної Ради України, що обрана на позачергових виборах, проведених після дострокового припинення Президентом України повноважень Верховної Ради України попереднього скликання, не можуть бути припинені протягом одного року з дня її обрання.

Повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені Президентом України в останні шість місяців строку повноважень Верховної Ради України або Президента України.

Основні поняття та терміни: парламент, ратифікація, денонсація, промульгація, право відкладального вето, законодавчий процес, законодавча ініціатива , депутатський імунітет, депутатський індемнітет.

Питання для самостійної перевірки знань

1. Який конституційний склад Верховної Ради і як обирається депутат парламенту?

2. Хто може бути народним депутатом України?

3. Які основні гарантії депутатської діяльності? Чи схвалюєте ви ідею депутатської недоторканності в тому об’ємі, в якому вона існує зараз?

4. В яких випадках достроково припиняються повноваження Верховної Ради?

5. Які нормативні акти приймає Верховна Рада України?

6. Кому належить право законодавчої ініціативи?

7. Хто готує проекти законів?

8. Яка процедура підписання законів?

9. Коли закон вступає в силу?

Тести для самоконтролю знань

1. Конституційний склад Верховної Ради України:

а) 250 народних депутатів;

б) 300 народних депутатів ;

в) 450 народних депутатів.

2. Верховна Рада України є повноважною за умови обрання не менш як:

а) 1/3 від її конституційного складу;

б) 2/3 від її конституційного складу;

в) 3/4 від її конституційного складу.

3. Чергові сесії Верховної Ради України починаються:

а) першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року;

б) першого вівторка січня і першого вівторка серпня кожного року;

в) першого лютого і першого вересня кожного року.

4. Вибори до Верховної Ради України проводяться за:

а) пропорційною системою;

б) змішаною системою;

в) мажоритарною системою.

5. Денонсація – це:

а) повідомлення однією державою іншу державу про припинення дії укладеного міжнародного договору;

б) утрата особою громадянства відповідної держави;

в) примусове переміщення особи за межі держави.

6. Повноваження Верховної Ради припиняються:

а) у день виборів нового складу парламенту;

б) у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання;

в) У день оголошення результатів виборів у новий склад Верховної Ради України.

7. Промульгація – це:

а) підписання главою держави закону, прийнятого парламентом та його оприлюднення;

б) приведення до присяги новообраних членів парламенту;

в) підписання закону, прийнятого парламентом, Головою Верховної Ради України.

8. Вибори до Верховної Ради України проводяться:

а) в останню неділю березня четвертого року повноважень;

б) в останню неділю березня п’ятого року повноважень;

в) в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень.

9. Ратифікація – це:

а) згода парламенту на чинність в Україні міжнародних договорів;

б) підписання закону Головою Верховної Ради України;

в) припинення правовідносин між державами.

10 . Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить:

а ) Президенту України та народним депутатам;

б) Президенту України, народним депутатам, Кабінету Міністрів України;

в) Президенту України, народним депутатам, Кабінету Міністрів України, Національному Банку України.

Проаналізуйте ситуації та прокоментуйте їх з точки зору відповідності нормам конституційного законодавства

1. Депутат Верховної Ради України, обраний до парламенту за списком політичної партії, що входить до парламентської коаліції, заявив про своє бажання вийти із складу депутатської фракції і коаліції.

2. Протягом одного місяця після початку роботи парламенту нового скликання у Верховній Раді не розпочаті пленарні засідання.

3. Верховна Рада повторно подала на підпис Президенту Закон, за який проголосувало 2/3 від конституційного складу парламенту. Але протягом десяти днів Закон ним не був ним підписаний і оприлюднений.

Теми рефератів

1. Статус народного депутата України.

2.Організація роботи і повноваження комітетів Верховної Ради України.

3. Повноваження Верховної Ради України.

4. Законодавчий процес та умови його ефективності.

5. Парламенти США, Франції, Італії, Канади.

6. Історія парламентаризму в України.