- •Тема 1. Історичний розвиток держави і права України
- •Тема 2. Основні поняття теорії держави і права.
- •Тема 3. Основи правосвідомості та правової культури, правової поведінки та юридичної відповідальності.
- •Причинний зв’язок між діянням і соціально небезпечними наслідками.
- •Тема 4. Основні засади конституційного ладу в Україні.
- •У зв’язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;
- •Тема 5. Правове регулювання виборів та референдумів.
- •Тема 6. Органи державної влади і місцевого самоврядування в Україні.
- •6.1. Верховна Рада – парламент України.
- •3)Участь у формуванні органів виконавчої влади.
- •Тема 6. Органи державної влади і місцевого самоврядування в Україні.
- •6.2. Конституційний статус Президента України, його соціально-політичне значення.
- •Тема 6. Органи державної влади і місцевого самоврядування в Україні.
- •6.3. Кабінет Міністрів та інші органи виконавчої влади в Україні.
- •Тема 6. Органи державної влади і місцевого самоврядування в Україні.
- •6.4. Місцеве самоврядування в Україні.
- •2. До системи місцевого самоврядування входять:
- •Тема 7. Конституційні засади організації і здійснення правосуддя в Україні.
- •1. Правосуддя – це особливий вид державної діяльності, яку проводить суд шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях адміністративних, кримінальних, цивільних та господарських справ.
- •Тема 8. Конституційні засади діяльності правоохоронних та правозахисних органів України.
- •8.1. Конституційні засади діяльності правоохоронних органів.
- •3. Органи внутрішніх справ (овс ) – це правоохоронні органи державної виконавчої влади, які мають широкі повноваження для виконання завдань правоохоронної діяльності.
- •Тема 8. Конституційні засади діяльності правоохоронних та правозахисних органів України.
- •8.2. Правозахисні органи України.
- •2. Систему органів юстиції становлять:
- •Тема 9. Основи цивільного права.
- •9.1. Загальні засади цивільного права. Цивільна правоздатність та цивільна дієздатність.
- •Тема 9. Основи цивільного права.
- •9.2. Правочини. Дійсність та недійсність правочину. Правові наслідки визнання правочину недійсним.
- •Тема 9. Основи цивільного права.
- •9.3. Представництво. Форми та види представництва.
- •2. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
- •Тема 9. Основи цивільного права.
- •9.4. Право власності. Захист права власності.
- •Тема 9. Основи цивільного права.
- •9.5. Зобов’язання. Забезпечення виконання зобов’язань.
- •Договори та інші правочини;
- •Застава майнових прав;
- •Застава товарів в переробці і обігу;
- •Застава цінних паперів.
- •Тема 9. Основи цивільного права.
- •9.6. Недоговірні зобов’язання.
- •Тема 9. Основи цивільного права.
- •9.7. Спадкове право. Порядок прийняття спадку.
- •2.Спадкування за законом має місце у таких випадках:
- •3. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті, зроблене у встановленому законом порядку і формі.
- •Тема 10. Основи сімейного права.
- •10.2. Загальні засади сімейного права. Шлюб і сім’я.
- •1. Сімейне право – це галузь права, сукупність правових норм, які регулюють та охороняють особисті й пов’язані з ними майнові відносини громадян, що виникають із шлюбу та належності до сім’ї.
- •Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану ( рацс).
- •За спільною заявою подружжя, яке не має дітей;
- •За заявою одного із подружжя, якщо другий із подружжя:
- •Тема 10. Основи сімейного права.
- •10.1. Особисті та майнові права і обов’язки подружжя.
- •Тема 10. Основи сімейного права.
- •10. 3. Права та обов’язки батьків і дітей.
- •Тема 10. Основи сімейного права.
- •10.4. Усиновлення. Опіка та піклування. Патронат.
- •Тема 11. Загальні засади трудового права. Порядок прийняття на роботу.
- •Тема 12. Трудовий договір.
- •Тема 13. Робочий час.
- •Тема 14. Час відпочинку.
- •Щорічні відпустки.
- •Тема 15. Оплата праці Гарантії та компенсації.
- •Тема 16. Трудова дисципліна. Порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності.
- •Тема 17. Матеріальна відповідальність працівників перед підприємством.
- •Тема 18. Правове регулювання праці молоді та жінок.
- •Тема 19. Основи адміністративного права.
- •19.1. Сутність та ознаки адміністративних правовідносин. Суб’єкти адміністративних правовідносин.
- •Тема 19. Основи адміністративного права.
- •19.2. Адміністративне правопорушення та адміністративна відповідальність. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності.
- •Тема 20. Основи кримінального права.
- •20.1.Поняття і система кримінального права України.
- •1. Кримінальне право має такі характерні риси:
- •Тема 20. Основи кримінального права.
- •20.2. Злочин, об’єкт та суб’єкт злочину.
- •Тема 20. Основи кримінального права.
- •20.3. Кримінальна відповідальність. Порядок притягнення до кримінальної відповідальності. Види кримінальних покарань.
- •Довічне позбавлення волі.
- •Застереження;
Щорічні відпустки.
2. Щорічна відпустка – це вид часу відпочинку, встановлений чинним законодавством, колективним договором або контрактом кількість календарних днів безперервного відпочинку в поточному році, наданих працівникові власником або уповноваженим ним органом, із збереженням за ним місця роботи (посади) і заробітної плати.
Щорічні відпустки надаються громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.
Тривалість відпусток незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях. Переведення тривалості щорічної відпустки із робочих в календарні дні проводиться шляхом множення тривалості відпустки в робочих днях на дріб 7/6.
Щорічні відпустки складаються з основної та додаткових відпусток.
Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладання трудового договору.
Особам віком до 18 років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день; інвалідам І і ІІ груп – 30 днів, інвалідам ІІІ групи – 26 днів; керівним, педагогічним, науково – педагогічним працівникам освіти та науковим працівникам – до 56 днів, а також іншим категоріям працівників, перелік яких установлено ст.6 Закону України «Про відпустки» та іншими законодавчими актами.
Сезонним, а також тимчасовим працівникам відпустка надається пропорційно до відпрацьованого ними часу.
Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці тривалістю до 35календарних днів надається працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів.
Щорічна додаткова відпустка за особливий характер роботи надається окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово – емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я – тривалістю до 35 календарних днів та працівникам з ненормованим робочим днем – тривалістю до 7 календарних днів.
Щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника можуть надаватись одночасно з щорічною основною відпусткою або окремо від неї. Загальна тривалість щорічної основної та додаткової відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах – 69 календарних днів.
Право працівника на щорічну основну та додаткову відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає, за деякими винятками, після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві.
Щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів. Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка. Компенсація відпустки в грошовому виразі не допускається , за винятком таких випадків:
при звільненні працівника за невикористані дні відпустки;
якщо відпустка працівника перевищує 24 календарних дні в розмірі, що перевищує мінімальну тривалість відпустки.
Додаткові відпустки у зв’язку з навчанням надаються різним категоріям громадян, які здобувають освіту без відриву без виробництва.
Працівникам, які здобувають загальну середню освіту, надається додаткова оплачувана відпустка на період складання:
випускних іспитів в основній школі – тривалістю 10 календарних днів;
випускних іспитів у старшій школі – тривалістю 23 календарні дні;
перевідних іспитів в основній та старшій школах – від 4 до 6 календарних днів без урахування вихідних;
іспитів екстерном за основну школу – 21 календарний день;
іспитів екстерном за старшу школу – 28 календарних днів.
Працівникам, які успішно навчаються на вечірніх відділеннях професійно-технічних закладів освіти, надається додаткова оплачувана відпустка для підготовки та складання іспитів загальною тривалістю 36 календарних днів протягом року.
Працівникам, які успішно навчаються у вищих закладах освіти з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки на період:
настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на першому та другому курсах у вищих закладах освіти 1 та 2 рівнів акредитації з вечірньою формою навчання – 10 календарних днів щорічно, 3 та 4 рівнів акредитації з вечірньою формою навчання – 20 календарних днів щорічно, незалежно від рівнів акредитації з заочною формою навчання – 30 календарних днів щорічно;
для тих, хто навчається на третьому і наступних курсах додаткова оплачувана відпустка відповідно збільшується на 10 календарних днів щорічно;
для складання державних іспитів незалежно від рівня акредитації вищого закладу освіти – 30 календарних днів;
для підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) студентам, які навчаються у вищих закладах освіти з вечірньою та заочною формою навчання 1 та 2 рівня акредитації – 2 місяці, 3 та 4 рівня акредитації – 4 місяці.
Творча відпустка – це вид відпустки, що надається для закінчення дисертаційної роботи, написання підручника, навчального посібника та в інших випадках, передбачених діючим законодавством.
Соціальні відпустки є особливим видом відпусток і вони надаються:
у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам на підставі медичного висновку тривалістю: до пологів – 70 календарних днів, після пологів – 56 календарних днів (у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів – 70 календарних днів ), починаючи з дня пологів;
для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку жінкам за їх бажанням після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
жінці, яка працює і має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда , або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, надається щорічна додаткова відпустка тривалістю 7 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.
Відпустки без збереження заробітної плати передбачені чинним законодавством. Така відпустка може надаватися або в обов’язковому порядку або за згодою сторін.
В обов’язковому порядку відпустки без збереження заробітної плати надаються:
- матері або батьку, який виховує дитину без матері, що мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, - тривалістю до 14 календарних днів щорічно;
- чоловікові, жінка якого перебуває у перед пологовій відпустці, - тривалістю до 14 календарних днів;
- ветеранам війни та особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», - тривалістю до 14 календарних днів щорічно;
- ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, - тривалістю 21 календарний день щорічно;
- пенсіонерам за віком та інвалідам III групи – тривалістю до 30 календарних днів щорічно;
- інвалідам I і II груп – тривалістю до 60 календарних днів щорічно;
- особам, які одружуються – тривалістю до 10 календарних днів;
- працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу , - тривалістю до 7 календарних днів та інших рідних – тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад;
- в інших випадках, передбачених законодавством.
За згодою сторін за сімейними обставинами може надаватися відпустка без збереження заробітної плати тривалістю 15 календарних днів щорічно.
Основні поняття та терміни: час відпочинку, міжзміний відпочинок, щотижневий безперервний відпочинок, щорічна відпустка, творча відпустка, соціальні відпустки.
Питання для самостійної перевірки знань
1. Що таке час відпочинку? Які види часу відпочинку вам відомі?
1. Чи включаються в робочий час і оплачуються перерви впродовж робочого дня?
2 Якою тривалістю повинен бути щотижневий безперервний відпочинок?
3. Які святкові і неробочі дні встановлює чинне законодавство?
4. Що таке щорічна відпустка? Яка її мінімальна тривалість?
5. Якою повинна бути мінімальна відпустка для неповнолітніх працівників?
6. З якою метою надається творча відпустка?
7. Що таке соціальна відпустка? Які види соціальних відпусток вам відомі?
8. В яких випадках може надаватися відпустка без збереження заробітної плати? Чи може власник відправити працівника в неоплачувану відпустку в зв’язку з виробничою необхідністю?
Тести для самоконтролю знань
1. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менше:
а) 40 годин;
б) 41 години;
в) 42 годин.
2. Яка передбачена компенсація за роботу у вихідний день?
а) надання іншого вихідного дня;
б) оплата в подвійному розмірі;
в) оплачується в подвійному розмірі, або за бажанням працівника йому може бути надано інший вихідний день.
3.Чи допускається заміна відпустки грошовою компенсацією?
а) так, на вимогу працівника;
б) ні, не допускається;
в) так, у випадку звільнення працівника за невикористані дні відпустки та частково, але при цьому тривалість відпустки, яка не компенсується , повинна бути не менше 24 календарних днів.
4. Чи мають право працівники під час перерви відлучатися з місця роботи
а) так;
б) ні;
в) законом не регламентовано.
5. Мінімальна тривалість відпустки:
а) 15 робочих днів;
б) 24 календарних дні;
в) 31 календарний день.
6. Відпустка, яка надається неповнолітнім, повинна бути не менше:
а) 24 календарних днів;
б) 31 календарний день;
в) місяць.
7. Перерва для харчування та відпочинку надається :
а) через 4 години після початку роботи;
б) через 5 годин після початку роботи;
в) через 6 годин після початку роботи.
8. Право працівника на щорічну відпустку повної тривалості виникає:
а) після 6 місяців роботи на даному підприємстві;
б) після 11 місяців роботи на даному підприємстві;
в) після року роботи на даному підприємстві.
9. Загальна тривалість щорічної основної та додаткової відпусток не може перевищувати:
а) 59 календарних днів;
б) 69 календарних днів;
в) 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах – 69 календарних днів.
10. За згодою сторін відпустка без збереження заробітної плати в зв’язку із сімейними обставинами надається тривалістю:
а) 10 календарних днів на рік;
б) 15 календарних днів на рік;
в) 20 календарних днів на рік.
Проаналізуйте ситуації та прокоментуйте їх з точки зору відповідності нормам трудового законодавства
1. Соколов працює пекарем на ПП «Юлія». Через рік безперервної роботи він просить надати йому відпустку. Власник підприємства йому в цьому проханні відмовила, пославшись на те, що у них приватне підприємство і , норми трудового законодавства на нього не розповсюджуються. Вона може надати йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю 7 календарних днів.
2. До юрисконсульта фабрики звернулися працівники з питанням про правомірність наказу директора фабрики щодо надання відпустки без збереження заробітної плати строком на два місяці у зв’язку з відсутністю сировини для виконання робіт.
3. Директором підприємства видано наказ, згідно якого Кравчук підпадає під скорочення. Крім того, йому повідомили, що він повинен піти у відпустку за свій рахунок на два місяці, і лише після того , як повернеться, його звільнять. За словами директора, «так вимагає нове законодавство».
4. Робітник Никоненко попросив адміністрацію підприємства надати йому відпустку з послідуючим відзивом. Мета – отримати відпускні, а працюючи, ще і заробітну плату.
Теми рефератів
1. Право працівника на відпустку і гарантії його реалізації.
2. Щорічна основна відпустка і порядок її надання.
3. Відпустки без збереження заробітної плати і порядок їх надання.
4. Додаткові та соціальні відпустки для жінок, які мають дітей.
5. Додаткові відпустки у зв’язку з навчанням.
