3. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті, зроблене у встановленому законом порядку і формі.

До заповіту, який є одностороннім право чином, встановлюються такі самі умови його дійсності, як до будь – якого договору, а саме:

1. заповіт має бути складений тільки дієздатною особою;

2. заповіт повинен бути складений у формі, що визначена законом;

3. зміст заповіту має відповідати вимогам чинного законодавства.

Заповіт повинен бути укладений у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем і посвідчений нотаріусом або уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування, якщо у населеному пункті немає нотаріуса. До нотаріального посвідчення прирівнюється посвідчення заповіту капітаном судна, начальником експедиції, командиром військової частини, головним лікарем закладу охорони здоров’я тощо.

ЦК України проголошує принципи свободи заповіту, відповідно до якого заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності в нього з цими особами сімейних та родинних відносин. Крім того, він може без зазначення будь – яких причин позбавити права на спадкування будь – яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування.

Заповідач може в будь – який час змінити, скасувати або написати новий заповіт.

Чинне цивільне законодавство закріплює новий різновид заповіту – заповіт подружжя. Відповідно до ст. 1243 ЦК України подружжя має право скласти спільний заповіт щодо майна, яке належить подружжю на праві спільної сумісної власності. У разі складання спільного заповіту частка у праві спільної сумісної власності після смерті одного з подружжя переходить до того, хто його пережив. Отже, спадщина в цьому разі не відкривається і у спадкоємців не виникає право на спадкування. Лише у разі смерті останнього з подружжя право на спадкування мають особи, зазначені подружжям у заповіті. У разі смерті одного з подружжя нотаріус накладає заборону відчуження майна, зазначеного у заповіті подружжя.

Заповідач може обумовити виникнення права на спадкування у особи, яка призначена у заповіті, наявністю певної умови, як пов’язаної, так і не пов’язаної з її поведінкою ( наявність інших спадкоємців, проживання у певному місці, народження дитини, здобуття освіти тощо ).

Умова, визначена у заповіті, має існувати на час відкриття спадщини. Особа, визначена у заповіті, не має права вимагати визнання умови недійсною на тій підставі, що вона не знала про неї, або якщо настання умови від неї не залежало.

Одним з основних положень спадкового права є таємниця заповіту. Тому нотаріус, інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт, свідки, а також фізична особа, яка підписує заповіт замість заповідача, не мають права до відкриття спадщини розголошувати відомості щодо факту складання заповіту, його змісту, скасування або зміни заповіту. Для більш повного і всебічного захисту інтересів заповідача і збереження таємниці заповіту передбачається можливість складання секретного заповіту, який посвідчується нотаріусом без ознайомлення з його змістом. Даний заповіт оголошується нотаріусом лише після смерті заповідача і відкриття спадщини у присутності заінтересованих осіб та двох свідків.

Цивільне право України певною мірою обмежує заповідальну свободу – свободу розпорядження своїм майном на випадок смерті. Незалежно від волі заповідача деякі особи мають право на обов’язкову частку у спадщині. До таких осіб належать:

1. неповнолітні діти спадкодавця;

2. повнолітні непрацездатні діти спадкодавця;

3. непрацездатна вдова ( вдівець ) спадкодавця;

4. непрацездатні батьки ( усиновителі) спадкодавця.

Всі ці особи успадковують половину частки спадкоємного майна, що належало б їм за відсутності заповіту. Для того, щоб визначити цю частку, вдаються до юридичної фікції – припускають, що заповіт відсутній. Спадкове майно уявно поділяється між спадкоємцями за законом. Спадкоємець, що має право на обов’язкову частку, одержить ½ від того , що він мав би, якби спадкування проводилося за законом. Інша частина майна буде успадкована спадкоємцями, призначеними заповітом.

4. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців , який починається з часу відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини спадкоємець повинен звернутися із заявою до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, або вступити в фактичне управління майном (якщо спадкоємець тривалий час проживав разом із спадкодавцем ).

Якщо спадкоємець за законом або за заповітом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов’язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про права на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Спадкоємець зобов’язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.

Основні поняття та терміни: спадкування, відкриття спадщини, відумерла спадщина, заповіт, заповіт з умовою, спільний заповіт подружжя, секретний заповіт, обов’язкова частка у спадщині.

Питання для самостійної перевірки знань

1. Що таке спадкування?

2. Що розуміють під часом і місцем відкриття спадщини?

3. Що таке спадкування за заповітом?

4. В яких випадках спадкування проводиться за законом?

5. Які вимоги закон пред’являє до заповіту?

6. Які заповіти прирівнюються до нотаріально посвідчених?

8. Хто має право на обов’язкову частку в спадковому майні? Як вона визначається?

9. Які ви знаєте види заповіту?

10. Який порядок прийняття спадщини?

Тести для самоконтролю знань

1. Виберіть підстави для спадкування:

а) тільки за законом;

б) тільки за заповітом;

в) за законом і за заповітом.

2. Чи можна скласти заповіт через представника?

а) так;

б) ні;

в) тільки в окремих , визначених законом випадках.

3. Обов’язкова частка в спадку становить:

а) не менше 1/2 від того , що особа мала б при спадкуванні за законом;

б) не менше 1/3 від того , що особа мала б при спадкуванні за законом;

в) не менше 2/3 від того , що особа мала б при спадкуванні за законом.

4. Який строк встановлено для прийняття спадку?

а) 6 місяців;

б) 1 рік;

в) 3 роки.

5. Чи може заповідач в своєму заповіті позбавити спадку спадкоємців за законом?

а) тільки тих із них, хто неналежно виконував свої обов’язки по відношенню до нього;

б) так;

в) ні.

6. Скільки черг встановлено для спадкування за законом?

а)дві черги;

б) п’ять черг;

в) шість черг.

7.Особи, які однією сім’єю проживали із спадкодавцем останні п’ять років успадковують:

а) в першу чергу;

б) в другу чергу;

в) в четверту чергу.

8. Хто має переважне право на успадкування предметів домашньої обстановки та вжитку?

а) хто проживав разом із спадкоємцем однією сім’єю не менш одного року до часу відкриття спадщини;

б) хто проживав разом із спадкоємцем однією сім’єю не менш двох років до часу відкриття спадщини;

в) хто проживав разом із спадкоємцем однією сім’єю не менш п’яти років до часу відкриття спадщини.

9. Відумерла спадщина переходить у власність:

а) держави;

б) територіальної громади;

в) церкви.

10. Виберіть види заповітів:

а) заповіт з умовою, спільний заповіт подружжя, секретний заповіт;

б) заповіт з умовою, спільний заповіт подружжя, таємний заповіт;

в) спільний заповіт подружжя, секретний заповіт.

Проаналізуйте ситуації та прокоментуйте їх з точки зору відповідності нормам цивільного законодавства

1. Спадкоємцями Кириленка, який не залишив заповіті є його двоє внуків (спадкування за представленням ) та дружина в другому шлюбі. Оскільки один із братів працює на Сахаліні в торговому флоті і рік був в морі, подати заяву до нотаріальної контори у встановлений строк він не встиг. Жінка вимагає позбавити його права на спадок.

2. Перед смертю батько Касьяна Миколи і Олега залишив заповіт на своє майно на ім’я зовсім посторонньої особи. Брати – пенсіонери, хоча обидва не досягли пенсійного віку. Микола працював на шкідливому виробництві, а Олег – полковник, який рік тому звільнився в запас.

3. Після смерті матері спадкоємцями її майна, в тому числі житлового будинку , є двоє її синів. Вони обоє у встановлений законом строк не подали заяву до нотаріальної контори, але один із них весь цей час проживав в будинку, сплачував комунальні послуги, відремонтував дах.

4. Батько залишив заповіт на все своє майно на ім’я дочки, позбавивши спадку 10-річного сина та дружину – інваліда першої групи. Все майно спадкодавця оцінюється в 120 тисяч гривень.

Теми рефератів

1. Види заповітів за Цивільним Кодексом України. Спадкування за заповітом.

2. Здійснення права на спадкування. Оформлення спадщини.

3. Спадковий договір.

4. Спадкування за законом.